Мова піде про те, як відчувати щиру любов до дітей в моменти їхньої «негарної» поведінки і що це дає нам в кінцевому підсумку. Майте на увазі, це дуже важливо!
Повинна сказати, що за типом свого характеру я ніколи не була схильна до захоплення дітьми як «явищем природи». Тому я чудово розумію батьків, які «шаленіють» від дитячого ниття або приставання, втомлюються від неуважності або «забудькуватості» своїх дітей, не можуть спокійно дивитися на недбалість і неорганізованість своїх чад…
Але, на щастя, для мене завжди було очевидно й інше, а саме те, що від кожної дитини можна очікувати тільки те, що вона на цей момент з себе і представляє, а зовсім не те, що очікують від неї навколишні. Хочете змінити поведінку дитини – змініть те, що вона відчуває, думає, вміє. А як це зробити, якщо її «недосконала» поведінка дратує батьків? Навіть до тварин в такому стані підходити не можна – ніякого дресирування не вийде! Що вже говорити про виховання!
Ось тут і стануть в нагоді мої поради.
Одного разу темним осіннім вечором я чекала на автобусній зупинці свою доньку-підлітка після скейтерської тусовки в центрі міста. Було волого і вітряно, телефон у моєї красуні «мовчав» (таке буває), я з нетерпінням вдивлялася в пасажирів кожної маршрутки і потроху «закипала»:
– Зовсім не цінує мого особливого ставлення до неї! Кому б ще в такому віці дозволили допізна гуляти (дочка у мене акселератка у всіх сенсах, спілкується з набагато більш старшими хлопцями)?! А вона ще й спізнюється!
В голові почали складатися викривальні монологи (О! Я вмію аргументовано говорити). Потім я стала прикидати, чого на майбутнє можна її позбавити в «виховних цілях» (плани «помсти»). На думку прийшли всякі інші випадки мого неоціненого «батьківського подвигу» і т.д. (все це за 10 хвилин). І тут я поставила собі просте запитання, яке дуже допомагає перебувати в поточному моменті: «Що я відчуваю зараз?»
– Злість!
«Дитина затримується. Може, трапилися якісь ускладнення? Значить їй особливо важливо відчувати себе зараз впевненою, захищеною (наш внутрішній стан створює факти навколишньої дійсності), а що я посилаю їй зі свого материнського серця в такий момент?
– Удaр під дих!
Тривога й гнів матері ЗАВЖДИ забирають сили у дитини! Ти це вже точно знаєш!
І я зрозуміла, що веду себе стереотипно і нерозумно. Якщо хочеш, щоб людина швидше повернулася додому, неважливо дитина це чи доросла, треба випромінювати в її адресу любов і радість, а не гнів і роздратування!
Це зробити дуже просто: потрібно згадати або уявити людину ЩАСЛИВОЮ! З усіма візуальними подробицями, з відчуттям радості за неї і подяки за її існування в твоєму житті.
Я тут же, без роздумів, зайнялася візуалізацією: побачила свою радісну дочку на шкільній сцені після перемоги її команди в інтелектуальному конкурсі, доповнила цю справу «кадрами» з аквапарку, розрізанням іменинного торта в день народження і … тут побачила свою дівчинку, яка вискакує з маршрутки з радісними вигуками: «Перемогли наші!» Я полегшено зітхнула, ми міцно обнялися і попрямували додому.
По дорозі я милувалася донькою, її сяючими очима, світлими локонами, слухала деталі змагань, а сама думала, що треба ж якось звернути її увагу на запізнення. Але не за рахунок цієї радості – це було б просто свинством, та й злість моя вже випарувалася. До того ж я з усією очевидністю зрозуміла, що для неї мій «великодушний» жест з дозволом затриматися допізна, всього лише свідчення моєї розумності, а не «ковток свободи» (що, до речі, типово для сучасних дітей – вони все приймають як належне і, не соромлячись, розраховують на більше). Тому я просто розповіла їй про те, яка метаморфоза сталася зі мною на зупинці, як я з «роздратованої матусі» перетворилася в «ангела-охоронця» і як все чудово закінчилося.
Знаєте, що відповіла моя дочка?
«Ну, мам, ти – герой! З таким «завантаженим» розумом все-таки зрозуміла мене. Я тобі страшенно вдячна і постараюся більше тебе не хвилювати!»
З тих пір пройшло два роки і в мене справді не траплялося приводу для хвилювань – дочка завжди зі мною «на зв’язку» (і не тільки по відношенню щодо «повернень вчасно»). Коли змінюється внутрішній стан однієї зі сторін, неминуче змінюється і поведінку іншої сторони!
Якщо в момент типової конфліктної ситуації (від дитячої істерики, до сперечань з підлітком) батьки здатні подумки згадати свою дитину щасливою і себе радісними, і захопленими від щастям дітей – тоді конфлікт не відбудеться.
Несподівано для себе ви побачите ситуацію з іншого боку і компроміс знайдеться сам собою! Це спрацьовує в найрізноманітніших різних ситуаціях, в будь-якому віці.
На міжбанку американська валюта піднялась на 12 копійок до 41,44-41,46 грн/долар (купівля-продаж). Як інформує "Кореспондент",…
У Мережі з'явилося чимало відео, де українці висміюють нову ініціативу нардепів За зберігання дров без…
Як зараховується стаж роботи, якщо працював за кордоном Українцям, щоб вийти на пенсію потрібно напрацювати…
Українцям розповіли все про виплату однієї тисячі гривень, як оформити Виплата 1 тис. гривень: розробляється…
Останніми роками цифровізація документообігу в Україні розвивається семимильними кроками. Серед іншого в мобільному застосунку «Дія»…
Ракетно-дронові удари РФ скоротили потужності виробництва електроенергії в Україні. І російські удари, очевидно, продовжаться. Які…