Я як відчував: Новий актор “Кварталу 95” висловився про Зеленського

Новий актор “Кварталу 95” Юрій Великий готувався парадіювати Володимира Зеленського 10 років

Новий актор студії “Квартал 95” Юрій Великий висловився про Володимира Зеленського. Він буде парадіювати президента в концертах, які планують проводити найближчим часом. Ймовірний претендент на роль Юрій Великий розповів, що зображати президента легко, а придумувати жарти для цього способу – важко. Про це він розповів виданню “Йод”.

Колишній учасник дуету “Брати Шумахери” Юрій Великий розповів, що з 2009 року готувався пародіювати Володимира Зеленського. У той час він навіть не здогадувався, що той одного разу стане президентом України.

ін дуже зручний для пародіювання. Десь починаючи з 2009 року, коли ми почали співпрацювати з “Кварталом”, я, як відчував, став помічати якісь фрази, вирази, які він дуже часто використовує.

Як знав, що колись доведеться пародіювати! Я помічав його жестикуляцію, міміку. Тому мені здається, що пройшовши такий довгий шлях становлення цієї пародії, зараз мені було набагато легше її відтворити”, – відзначив Великий.

Найімовірніше на концерті в Одесі 13 серпня “Квартал” випустить номер з пародією на Зеленського і, найімовірніше, цю роль виконає Великий. Він відіслав на конкурс пародистів Зеленського короткий ролик, де також зображував інших політиків. Як запевняє Великий, йому не повідомили, чи став він переможцем конкурсу.

“Як в результаті обирали переможця, як це все вирішувалося – я, чесно кажучи, не знаю. Але інші хлопці, які брали участь у конкурсі, теж були гідні. Більш того, у деяких була навіть зовнішня схожість. Мені перуку потрібен для цієї справи, а хлопці просто відразу були схожими”, – повідомив актор.

Великий також зізнався, що Зеленський був його творчим наставником.

“Придумувати якісь жарти для цього образу досить важко. По-перше, я не можу жартувати образливо, як мінімум тому, що це президент країни, в якій я живу. По-друге, я знаю цю людину особисто, і певною мірою моє становлення проходило з його участю. Але жартувати все одно треба! Тому виникають важкі моменти, коли ти намагаєшся зрозуміти: цей жарт – справді жарт, він смішна? Чи більше образливий? Вмикаєш зазвичай свій внутрішній саморедактор. А якщо не можеш зрозуміти – смішно це чи ні, то звертаєшся до колег, друзів, співавторів, і вони вже підказують, як краще”, – додав він.