УКРАЇНА LIVE

Незвична історія про чотирьох близнюків з Тернополя, які захищають Україну.

Серед інших спеціальностей медична справа їх цікавила найбільше, тому по закінченні школи сестри вступили у медичний коледж.

Три роки навчання минуло швидко і близнята влаштувалися на роботу в районну поліклініку. Новий колектив, улюблена справа, здавалося б усе, йшло добре. Але події в Україні, початок війни на Сході змусили багатьох людей змінювати життєву позицію, чимало зголошувалися бути корисним та допомагати захисникам, незалежно в тилу чи на передовій.

Набравшись практики у цивільній роботі, в березні 2015 року близнята пішли у військкомат, щоб підписати контракти з новоствореною військовою частиною у Тернополі.

Надя і Люба були одні з перших контрактників, які прийшли в медпункт, решта фахівців на той час були кадрові військові, або мобілізовані. На запитання, чи розрізняють їх на службі засміялися обоє, очевидно пригоди не раз траплялися у їх житті. Розмову підтримала Світлана – медик батальйону охорони:

– Пригадую приїхала на ротацію одна із сестер, я ж кинулася її обіймати, дуже рада зустрічі, а Люба не зрозуміла, хто я така і провела мене холодним поглядом. Тим часом Надя була у Тернополі, а коли Світлана їй подзвонила, то все стало зрозуміло, вони сміялися дуже довго. Я не знала, що вони так подібні, додає подруга. Коли бачу їх разом, тоді розрізняю, а окремо – ні. За характером вони також різні, Люба спокійна, Надя – живчик, який навколо своєї осі 125 разів пробіжить.

Сестри зізнаються, що між ними є відмінності, мінімальні, але є. Надя старша за Любу на 30 хвилин, а Люба вища за Надю на 1 сантиметр. Не люблять сестри купувати однакового одягу, хоча босоніжки у гардеробі один в один. У близнят міцні сім’ї, кохані чоловіки теж близнята, проходять службу, учасники АТО. Виховують чудових діток, у Наді два синочки, а в Люби син і донька.

Час служби нерідко розділяє сестер. Надя виконувала завдання медика в зоні проведення операції об’єднаних сил, а сьогодні її приїхала міняти Люба. Така собі родинна ротація, одна мама служить в Тернополі, інша на Сході. Складається й так, коли сестри одночасно в різних місцях заступають на чергування, тоді ініціативу беруть тати – близнюки. За іронією долі четвірка близнят поєдналися у дві щасливі сім’ї з одним прізвищем – Сімчук. У Наді і Люби – це вже другий контракт, хоча ще два роки служби попереду. Мріють зустрітися за родинним столом, адже 29 серпня виповнюється 10 років, коли об’єдналися у єдину родину половинки схожі не лише зовні, а й за вдачею і любов’ю до своєї Батьківщини.

Про це у ФБ написав прес-секретар тернопільської 44 окремої артилерійської бригади Юрій Кульпа