Я наpoдила дiтей від свого свекра, а чоловік і не знав, але через роки я поплатилася за свій вчинок

Звуть мене Оксана, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Андрієм в поліклініці.

Я проходила там практику, а він був у мене куратором. Почали зустрічатися, потім вирішили одружитися.

Чоловік привів мене знайомити зі своїми батьками, і я можна сказати, що з першого погляду закохалася в свого свекра.

У нього неможливо було, не закохатись, високий, ставний, він був військовим лікарем.

Ми одружилися, і після весілля свекор влаштував мене і чоловіка працювати разом з ним у військовому госпіталі.

Чоловік по роботі часто їздив у відрядження і ось в одну з них, я попросила свекра прийти до нас додому.

Я накрила стіл, купила пляшку коньяку, і стала чекати. Він прийшов, побачив і зрозумів, що я задумала і сказав:

«Ти мені сподобалася з першого дня, але руйнувати сім’ю сина, я не хочу. Але так, як він буде часто їздити у відрядження, а ти будеш одна, то краще вже я, ніж хтоcь».

Ви, напевно, подумаєте, як я могла лягти в ліжко практично до свого батька, відповім, що змогла, я його дуже любила.

Я народила двох дітей, від свекра, а чоловік думав, що від нього і все у нас було добре, поки несподівано він не приїхав раніше з відрядження.

Самі розумієте, що було. З чоловіком розійшлися, свекор, перестав зі мною спілкуватися, навіть звільнив з роботи, в результаті я залишилася одна.

Дружину свою свекор не кинув, він попросив у неї вибачення і все їй розповів.

Чоловік звільнився і поїхав дуже далеко, тепер він спілкується тільки з своєю мамою.

Я подавала на аліменти чоловіка, але суд мені не присудив їх. Свекор, допомагає, адже діти, то його, але мої діти постійно запитують, а де тато, де дідусь, а що я можу їм відповісти, що це не дідусь їх, а тато.

Я поїхала до своїх батьків, але вони мене не прийняли, і я зняла квартиру, влаштувалася на роботу, діти ходять в дитячий садок, ось так і живу.

Заміж я так і не вийшла, мій свекор незабаром пішов на пенсію, зі мною і дітьми він не спілкується, зі мною навіть мої батьки не спілкуються.

Коли мій тато захворів і прийшов на прийом до лікаря, то потрапив до мене, так він ні слова не сказав, розвернувся і вийшов, а потім пішов до іншого лікаря.

Минуло дуже багато років, діти вже виросли, вчаться в медичному, у них все добре, а я так і залишилася одна, ніхто мені не потрібен, крім мого свекра, це була любов на все моє життя.

А мій чоловік незабаром одружився, але він не знайомив свекра зі своєю новою сім’єю.

У нього все добре, чесно скажу, я була дуже рада за нього, він не погана людина, але я його не любила, ось і все.

Зараз, коли мені вже дуже багато років, я хочу сказати вам всім, хто був або є в такій ситуації, як я: дуже вас прошу, не руйнуйте ні свою сім’ю, ні чужу, щастя це не принесе нікому.

Не будьте запасним аеродромом ні для кого, як би ви не любили.