Літній вечір пронизав гучний скрегіт гальм. За мить почувся глухий удар. Ще секунда – і село здригнулося від крику:
Даринко-о-о-о!!!
Якийсь чоловік вибіг зі свого подвір’я і навколішки впав біля залитої кров’ю дівчинки. Він слізьми вмивав її личко, благав відкрити очі. Та донечка не рухалася.
Іномарка злетіла з дороги на дитину
Даринка любила бавитися ляльками на лавочці, що за парканом хати. До дороги звідти метрів зо п’ять. Та лиха сила викинула з траси авто просто на дитя.
Батько ридав над донечкою, тулячи до грудей її побиту голівку. І горю його не було меж.
– Мам, що робити? Я дитину збив, – запинаючись, говорив юнак, що сидів за кермом машини-вбивці.
По його мові було зрозуміло, що хлопець добряче напідпитку.
– Здається, на смерть, – відповів він після короткої мовчанки, і одразу зачинився зсередини, як йому порадили.
І справді, якби поліція не приїхала так швидко, натовп, що зібрався біля місця трагедії, роздер би водія. Люди вже розгойдували іномарку і мало не перекинули її. Та почули сирени – то мчали правоохоронці – і відійшли убік. Лише тоді хлопець відкрився. І перше, що запитав у поліціянтів:
– Мама вам дзвонила?
Він спробував сам вийти з машини. Однак ноги не слухалися. Хлопець був такий п’яний, що аж падав. Тож двоє мусили його підводити і сунути до поліцейської машини. Ще один намагався вгамувати натовп. А звідти лунало:
– Мерзота! Мажор! Покидьок!
– Тварюка! Я ж просила п’яним не сідати за кермо! – вдаривши по обличчю Арсена, кричала мати. – В тюрму хочеш? То на раз-два камеру тобі підберуть.
– Не хочу… Я там не виживу. Мені ж тільки вісімнадцять, – трохи протверезівши й мало не плачучи, жалів себе син. – Ти ж щось придумаєш, правда?
– Правда! – кричала жінка. – Тож не дам тобі за ґратами гнити.
Життя оцінила у десять тисяч доларів
Батько Даринки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу». Дружина саме нарізала все на поминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора поховали, робили «дев’ятий день». Вона кинулася до дверей з ножем, яким щойно кришила капусту. Та чоловік її зупинив:
– Я сам.
– Ви Віктор? Я мама Арсена, – відкривши двері, сказала незнайомка. – Це мій адвокат. Як мама, прошу у вас не калічити моєму синові життя. І взамін пропоную вам десять тисяч доларів.
Батько Даринки опустив очі.
– Життя вашого сина… – пробурмотів він. – А життя нашої дочки? То у стільки ви його оцінили?..
– Візьміть гроші, прошу вас. Ми оплатимо пам’ятник дитині, по можливості ще допоможемо вам фінансово, – просила.
– Засуньте їх собі самі знаєте куди. А ваш мажор сяде, – промовив чоловік, гримнувши перед носом незнайомки дверима.
Село гуло: водія-убивцю визнали… неосудним! Мовляв, у нього виявили серйозні психічні порушення, тож має не в тюрмі сидіти, а лікуватися. Батько Даринки у відчаї поїхав до матері Арсена на роботу. Не робив там скандалу. Запитав лише одне:
– Думаєте, і в Бога відкупитеся?
Вона не надала тоді значення цим словам. Та дуже швидко про них згадала.
Нетверезого юнака зупинив міст
Минуло десь півроку після трагедії. Арсен і справді якийсь час лежав у лікарні. Та йому життя «під замком» швидко набридло. Хотілося до друзів, у нічні клуби. Мати була проти, аби так швидко повертався додому. Та він наполягав.
– Не можеш домовитися, щоб я не лежав? Чим тут краще за тюрму? – дорікав.
І мати знову все «порішала». В принципі, Арсен швидко повернувся до звичного для себе життя: молодіжні гулянки, випивка, азартні ігри. Єдине, що йому не повернули, – це ключі від авто. І хлопець вирішив без дозволу взяти із сумки ключі від маминого джипа.
Того дня був день її народження, тож вдома зібралося багато гостей. Мама замовила в ресторані меню та офіціантів, в будинку лунала жива музика. Бо ж звикли гуляти на широку ногу. Одним з перших її привітав Арсен. Коли син зник з поля зору, жінка, заклопотана приємними моментами, й не помітила. Лише коли гості стали роз’їжджатися, побачила, що у дворі немає її машини. Глянула в сумочку – зникли ключі.
– Ти що, дурню, коїш? – почувши у слухавці, яку підняв син, гучну клубну музику, питала мати. –
Тобі однієї біди мало? Негайно викликай таксі, я машину завтра…
Та він не дав договорити речення – почулися короткі гудки.
Півночі жінка не могла собі знайти місця. Ходила по хаті з кутка в куток, від хвилювання стискала пальці. І раптом – дзвінок. Від страшного передчуття, здавалося, на мить зупинилося серце. Глянула на екран мобілки – дзвонив Арсен. Та по «алло» зрозуміла, що говорить не він. І коли почула, що знову сталася аварія, знепритомніла.
До тями жінку привів домашній песик. Вона швидко зібралася й поїхала на місце, яке вказали у поліції. До останнього сподівалася, що цього разу обійшлося без жертв. Та ні. Тільки тепер п’яний Арсен не чиєсь життя згубив, а своє – на швидкості врізався в опору моста. Не відкупила таки його мати у Бога…
Нововведення обіцяють принести значні зміни, які позитивно позначаться на кожній родині та допоможуть виховувати нове…
Недотримання цієї вимоги може призвести до неприємних наслідків, включаючи повернення незаконно виплачених коштів Для багатьох…
Ситуація починає набувати дедалі більших масштабів, і зниження мобілізаційного віку стане точкою неповернення На початку…
Олег Тимошенко, керівник Черкаського ТЦК, зізнався, що іноді переглядає пабліки, де повідомляють про місця видачі…
Поліція Рахівщини затримала 46-річного закарпатця, який п’яним вбив знайомого ножем у чужому будинку. Про це…
Українські вчителі, які викладають у 5–9 класах, почали ставити оцінки школярам за новою системою. Основна…