Завагітніла від 25-річного хлопця, але ж мені 55

Я знову вагітна — в 55 років.

Сімейного щастя у мене ніколи не було. 30 років жила в шлюбі, а дізнатися, що таке бути коханою, я не встигла. Часу було достатньо, але відносини вже були не ті.

Чоловік почав поводитися ненормально. Раніше такого не було. В останні кілька років він почав поводити себе роздратовано, ображати мене всякими словами і принижувати мене. Почав багато пити і пізно приходити додому, але ж раніше був зразковим сім’янином. Незабаром і руку на мене піднімати почав.

Я все терпіла і думала, що пройде ця неадекватна криза середнього віку, але не пройшла. Плюс до всього цього моя свекруха підливала олії в вогонь і не переставала принижувати мене. Я знову терпіла і сподівалася на краще.

Працювала я в досить великій фірмі. До нас відправили молодого 25-річного молодика. Він почав до мене залицятися, робив компліменти і все просив про побачення. Я була заміжньою жінкою, хоч і жертвою зрад власного чоловіка. Я не могла так вчинити.

Молодий хлопець виявився настирливим і не хотів мене відпускати. Він умовив мене розлучитися з моїм чоловіком, коли дізнався про останню витівку мого благовірного. А справа була в парку, де я зустріла його і мою подругу. Вони мало не сексом займалися на лавці на очах у всіх. Побачивши мене, вони сказали мені в обличчя багато гидот.

Ось і остання крапля змусила розлучитися з ним і жити своїм життям. Після розлучення з чоловіком я почала зустрічатися з тим хлопцем, який настирливо кликав на побачення. Ми зустрічалися щодня, проводили день і ніч удвох. Незабаром виявилося, що я вагітна.

Коли мати мого коханця дізналася про наші відносини, прийшла влаштовувати скандал у мене вдома. Вимагала зробити аборт і залишити її сина в спокої. Я розумію, що вона має рацію. Я б теж так вчинила на її місці, але тут трохи інакше.

Я полюбила його.

Зараз, стоячи біля дзеркала перед від’їздом в РАГС, щоб повінчатися з ним, я запитую себе: чи правильно я поступаю? Мені говорили з усіх сторін не бути дурною, відпустити хлопця і відмовитися від дитини. Моє серце каже інше. Перед найвідповідальнішим кроком у своєму житті я боягузливо озираюся на всі боки в надії знайти відповідь на своє питання …

Як ви думаєте, жінка зробила правильний вибір?