Назарій Мельничук – військовий США, лейтенант другого класу 10-того ескадрону міжконтинентальних ракет ВПС США.
Історію Мельничука і його шлях в збройних силах США розповідає видання Військово-повітряних сил США в рамках ініціативи “Обличчя оборони”, пише Голос Америки.
Мельничук переїхав з української Коломиї до нью-йоркського району Бруклін у США в 13 років і так згадує свої дитячі роки: “В Коломиї всі один одного знали. Ми жили біля гір і тому я багато збирав ягоди і ходив у походи, що дуже популярно в Україні”.
“Мій батько був анестезіологом, а мати – педіатром. Вони не заробляли багато і нам ледь вистачало на життя. Частково причина була в тому, що це було майбутнє моє і мого брата. Я б не займався тим, що роблю тепер, якби мої батьки не зробили так, щоб ми сюди переїхали”, – цитує Назарія видання.
Знання української, російської та англійської дозволило Мельничуку взяти участь у програмі розвитку мов та культур ВПС США. “Я вільно розмовляю українською та російською і мене прийняли до програми саме завдяки українській мові”, – говорить він.
Мельничук мав нагоду служити в Україні в якості перекладача для радників програми партнерства з українськими військовими та Національним університетом оборони України.
“Українські військові подали запит на підтримку командування силами США в Європі (EUCOM), бо було створено програму EUCOM зі співпраці з країнами, які не є членами НАТО, але є партнерами НАТО, такими як Україна. – говорить Назарій. – Через цю програму, радники, на запит українських військових, надавали підтримку Україні в досягненні стандартів НАТО”.
blob:https://ukrainian.voanews.com/73e0065b-98e0-4038-88f8-073b925951af
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…