Лагідно світило сонечко. Птахи розривалися від свого співу. Буяла весна. Навіть на обличчі Лесі вона залишила відбиток у вигляді кількох веснянок, які дівчина старанно намагалася приховати під шаром дорогої косметики.
Леся чекала свого водія. Вчора у неї був особливий день. Дівчині виповнилося вісімнадцять, і дядько Андрій зробив їй чудовий подарунок. Сьогодні вона вирішила віддячити йому. У руках Леся стискала конверт з кругленькою сумою. Саме цих грошей не вистачало її водієві для покупки бажаної квартири.
Леся звикла багато і часто витрачати. Гроші для неї були лише папером, вона ніколи не замислювалася, як їх тяжко заробляти іншим людям. Дівчині пощастило народитися в потрібній родині. Вона виграла щасливий квиток і з задоволенням ним розпоряджалася.
Її червона машина плавно під’їхала до веранди. Але за кермом сидів не дядько Андрій, а незнайомий хлопець.
— Доброго дня! Я ваш новий водій. Мене звати Максим, а ви, мабуть, Леся? — запитав симпатичний темноволосий юнак.
— Привіт! А де Андрій?
— Його звільнили сьогодні вранці. А що, я вам не підходжу? — пожартував новий водій.
— Це що ще за жарти? Де мій водій? Тату! — заверещала Леся і зло подивилась на Максима.
«Дурнувата якась!» — подумав хлопець.
Довге світле волосся, великі блакитні очі, підкачані губи, модний одяг, високий зріст і приємний шовковистий голос. Зовні Леся була схожа на співачку або телезірку. Відразу було видно, що у дівчини багаті батьки.
Тим часом на веранду вийшов Віктор Семенович.
— Доню, щось трапилося? — запитав він.
— Тату, чому ти звільнив мого водія?
— Він сам звільнився. Йому запропонували вигідніше місце. До того ж твоя мама попросила мене про це.
— Що значить, «попросила»? — дивувалася Леся.
— Будеш багато знати, скоро постарієш! — відрізав батько. Леся лише зітхнула. Вона не мала звички не послухати батька.
Віктор Семенович був міцним чоловіком середніх років. Мав серйозний бізнес і міцно стояв на ногах. Єдиною його слабинкою була дочка Леся, яку обожнював. З дружиною Віктор нічого спільного не мав, у нього давно була коханка. Однак дружині зраджувати не дозволяв. Тому на романі дружини з водієм дочки він швидко поставив крапку. Водія звільнив.
Леся вмостилася на заднє сидіння машини і зітхнула.
— Чому так важко? — запитав Максим.
— Я останнім часом подружилася з дядьком Андрієм. А тепер його звільнили…
— Все, що не робиться, — на краще! Може, ми з тобою подружимося! — усміхнувся новий водій.
— Сумніваюся… — процідила крізь зуби у відповідь.
— А в чому ж твоя дружба з дядьком Андрієм полягала? — розсміявся їй у відповідь Максим.
Вперше Леся подивилася на нього іншими очима. Зухвалий хлопець дуже приємної зовнішності, якого зовсім не бентежило те, що вона його мініначальниця, та ще й дочка олігарха. Всім своїм виглядом він натякав, що йому начхати, хто перед ним.
— Дядько Андрій умів робити особливі подарунки і ніколи не сприймав мене як дочку олігарха.
— І що ж він тобі такого подарував? Чим можна здивувати дівчину, в якої, судячи з твого зовнішнього вигляду, все є?
— Він подарував мені 18 кульок. Я відпустила їх, і вони так красиво полетіли вгору… — мрійливо сказала Леся.
— Ти як дитина! — усміхнувся Максим. — А давай прогуляй свій університет, і ми поїдемо поїмо морозива в парк? У тебе ж учора був день народження, давай і я зроблю тобі подарунок!
— Давай! — зраділа Леся. — А якщо тато дізнається?
— Скажеш, що це я винен! Нехай мене звільнять!
Цілий день вони гуляли парком, каталися на гойдалках і поїдали морозиво. Леся була такою щасливою і життєрадісною. У неї практично не було друзів, тому вона навчилася отримувати задоволення навіть від банальних речей.
Віктор Семенович пильно контролював товариство дочки. Він розумів, що хлопці полюють за її приданим, а дівчата її кола взагалі нічим не цікавилися, крім стильного одягу, клубів і наркоти. Тому батько не дозволяв Лесі знайомитися з новими друзями і розважатися з однолітками. Вона прекрасно розуміла, що і чоловіка їй вибере батько: відповідного статусу і рівня.
— Розкажи про себе, як ти взагалі став водієм? — запитала Леся у Максима.
— Я виріс у глухому селі. Потім поїхав до столиці, вступив до коледжу. Паралельно займався спортом. Дуже люблю бокс. Але отримав травму і довелося розпрощатися з улюбленим хобі. Тепер тренування не для мене. Навчання закінчилося, от і почав шукати роботу. Хочу заробити якомога більше грошей і повернутися додому.
— А що в селі робити? На фермі працювати? — здивувалася Леся.
— У нас така краса, що аж дух захоплює! По-твоєму, якщо село, то село без асфальту?! У нас там така природа, повітря кришталеве, річка чиста. Я будинок хочу побудувати. Потім одружуся — порадую маму. Почну власний бізнес розвивати. У нас там ліси навколо, можна придумати щось…
— Плани у тебе наполеонівські! — засміялася Леся. — А що ж ти досі собі дівчини не знайшов?
— А не люблю я ваш столичний бомонд. Їм душа моя не потрібна зовсім! Їм би тільки в штани застрибнути і все.
— Ну частково ти правий! — відповіла Леся. — Але ж не всі такі…
Минуло півроку. Закінчувалася золота осінь. Життя Лесі і Максима змінилося за цей час. Між ними зародилося світле і прекрасне почуття. Максим відкрив для себе зовсім іншу Лесю — не розпещену ляльку, а щиру дівчину з відкритим серцем. Леся також була зачарована тим зухвалим самовпевненим хлопцем, який завжди знаходив вихід з будь-якої, навіть найскладнішої ситуації.
— Лесю, я тебе кохаю! І буду просити у твого батька твоєї руки! Скільки нам ще ховатися? — почав розмову Максим.
— Коханий, але як ти собі це уявляєш? Тато ніколи не погодиться на наш шлюб. Він думає, що всім потрібні від мене тільки гроші, — похитала головою дівчина.
— Я йому доведу, що хоч у мене і не забезпечена сім’я, але я зможу заробити нам і на шматок хліба, і на червону ікру.
— Я завжди піду за тобою, адже ти моя душа! Але мені не віриться, що ти зможеш переконати батька.
— Ще не такі ми фортеці брали! — усміхнувся Максим і поцілував кохану.
Увечері він зайшов до кабінету Віктора Семеновича. У шефа був чудовий настрій — він сидів у широкому шкіряному фотелі і попивав віскі з льодом.
— Здрастуйте, Вікторе Семеновичу! Я до вас у справі! — почав з порога Максим.
— І тобі доброго здоров’я! — усміхнувся олігарх. — І що за справу? Невже одружитися зібрався?
— Так! Ви вгадали! — відповів хлопець.
— Ну ти хлопчина хороший, тямущий! Нареченій твоїй пощастило! Преміальні хороші тобі випишу. Бачу, ти людина порядна!
— Дякуємо! Це мені з нею пощастило! — відповів хлопець. — До речі, ви мою наречену дуже добре знаєте!
— Хм… І хто ж вона? — розгубився Віктор Семенович.
— Донька ваша, Леся!
— Це що, поганий жарт?! — гаркнув олігарх і побагровів.
— Ні! Ми любимо одне одного, і я прошу руки вашої дочки! — спокійно відповів хлопець.
— Та як ти смієш! — розсердився Віктор Семенович. — Охорона, викиньте це цуценя геть! Щоб я не бачив тебе біля неї.
— Я все одно вам доведу, що мені не потрібні ні ваші зв’язки, ні ваші гроші! Ми самі всього доб’ємося!
— Щоб я більше тебе біля неї не бачив! Побачу поруч — застрелю, — зло прошипів олігарх.
Леся усе чула. Вона закрилася у своїй кімнаті і проплакала там цілий вечір. Батько два рази намагався зайти до неї, але вона не відчинила.
— Забудь ти свого водія з Хацапетівки! Навесні готуйся вийти заміж за сина Петра Анатолійовича. Досить мені собі нерви тріпати! — грізно вигукнув він у зачинені двері і пішов.
Лесі було байдуже. Вона до останнього сподівалася, що Максим щось придумає і врятує її з ув’язнення. Але хлопець не приходив…
Вона вже два дні нічого не їла. Батько наказав вибити двері, але вона пригрозила, що вистрибне з вікна. Мати взагалі не реагувала на те, що відбувається, вона давно не звертала уваги на дочку, бо займалася лише особистими справами.
…Прокинулась дівчина від ніжного дотику:
— Прокидайся, кицюню! Нам час їхати! — перед нею стояв Максим. — За рогом нас чекає машина.
— Я зараз! — Леся покидала в сумку кілька необхідних речей і міцно схопила за руку свого рятівника.
— Лесю, але ти розумієш, що це не жарти? Я везу тебе не в царські палаци, а в село! У нас туалет на вулиці…
— Мені байдуже! Аби тільки з тобою!
Мама Максима відразу полюбила невістку. Вона навчила її всього, що вміла сама. Спочатку дівчині було дуже важко. Вона сумувала за батьком і розкішним життям! Дівчина не звикла жити в таких скромних умовах, рахувати гроші і доглядати за домашньою худобою. Але біля неї був Максим, а він з усіх сил намагався полегшити побут своєї коханої.
Дуже скоро справи хлопця пішли вгору. Він побудував великий будинок, посадив навколо нього сад, а через рік у молодят з’явився син Вітя. Щоб Лесі було легше, чоловік найняв для неї хатню робітницю. Про талановитого бізнесмена йшла слава далеко за межами району.
В один вечір біля воріт будинку молодят зупинився знайомий джип. З нього вийшов Віктор Семенович і без запрошення увійшов у дім. Леся від радості забула про образу і кинулася батькові на шию.
— Таточку! Як же я скучила за тобою!
— І я, доню! А хто це у вас тут такий ходить? — перевів він погляд на малюка, який тільки вчився ходити.
— Це твій онук, Віктором назвали!
— Відразу видно мою породу! Красунчик у тебе росте! А це твоя свекруха?
— Ні! Це тітка Люся — моя помічниця у господарстві. Свекруха моя на сусідній вулиці живе, дуже хороша жінка.
— А твій водій з Хацапетівки таки свого слова дотримав! Ти у мене тут як принцеса живеш: дім тобі вибудував, хатню робітницю найняв! — присвиснув батько.
— Ну я вже давно не водій з Хацапетівки, а Максим Максимович! — пролунав чоловічий бас і на порозі з’явився молодий красивий чоловік, до якого відразу ж пошкандибав маленький Віктор.
— Молодець, синку! Я радий, що свого часу у тобі помилився! Все сам зміг! Як я свого часу… — похвалив зятя тесть.
Леся покликала всіх до столу. У неї сьогодні був найщасливіший день у її житті: всі найближчі та найрідніші чоловіки зібралися біля неї. А що може бути краще для люблячої дочки, дружини і матері?!
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…