УКРАЇНА LIVE

Генеральний прокурор України Юрій Луценко автоматично після призначення на посаду став членом Вищої Ради юстиції.

Відтак він за трибуною Верховної Ради склав присягу члена ВРЮ.

Як повідомляв Укрінформ, перед цим Президент Петро Порошенко у сесійній залі ВР підписав указ про призначення Луценка генпрокурором. Раніше ВР дала згоду на призначення Луценка генпрокурором.

Раніше 12 травня Президент Порошенко підписав ухвалений на ранковому засіданні Ради Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України».

Одним із нововведень цього закону є зміна кваліфікаційних вимог до кандидатури на посаду генерального прокурора. Цю посаду може обійняти людина, яка має вищу освіту та стаж роботи в галузі права або досвід роботи у законодавчому та/або правоохоронному органі не менше 5 років. Раніше була прописана вимога про обов’язкову наявність юридичної освіти. Юрій Луценко не має юридичної освіти.

Закон також визначає, що тимчасово, до 15 квітня 2017 року, призначення прокурора на низку адміністративних посад, у тому числі й на посади заступників генпрокурора, здійснюватиметься генеральним прокурором.

Крім того, ухвалений нормативно-правовий акт передбачає, що прокурором регіональної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи в галузі права не менше 3 років, а прокурором ГПУ – громадянин України, який має стаж роботи в галузі права не менше 5 років.

Іншими нововведеннями закону є створення у структурі Генеральної прокуратури Генеральної інспекції та уточнення особливостей спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, необхідних для проведення заочного засудження осіб, які знаходяться за межами України чи на території тимчасово окупованих територій.

Документ також урегульовує законодавчу колізію й відтерміновує на 2 роки передачу справ, розслідування у яких триває, з ГПУ до Державного бюро розслідувань.

Юрій Луценко народився 14 грудня 1964 року у Рівному.

Закінчив Львівський політехнічний інститут, факультет електронної техніки, інженер електронної техніки (1989).

У політику прийшов в 1994 році як заступник голови по роботі виконавчих органів з питань економічної реформи, промисловості, транспорту і зв’язку Рівненського обласної ради.

Двічі міністр внутрішніх справ України в 2005-2006 рр. і 2007-2010 рр. Луценко став першим в історії України цивільним керівником цього силового відомства.

Народний депутат України 4-го, 6-го та 8-го скликання.

У лютому 2012 року, за президентства Віктора Януковича, Луценка було засуджено до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на строк до трьох років. Європейський суд з прав людини визнав арешт Луценка незаконним та політично вмотивованим. 7 квітня 2013 року на підставі указу Президента «Про помилування» Луценко був звільнений від подальшого відбування основного покарання. 20 березня 2014 року Печерський райсуд Києва скасував усі судові рішення щодо Луценка, визнавши його політичним в’язнем.

Джерело – http://www.ukrinform.ua/