Одного дня до мене подзвонила чоловікова коханка і попросила… допомогти. І я не змогла їй відмовити.
Ну і що, що вона коханка твого чоловіка? Але ж її дитина в цьому не винна, – вмовляла я себе. Ну і що, що він поїхав з нею, і залишив тебе напризволяще з двома дітьми? Вини її сина у цьому немає. Він завинив хіба тим, що народився у такої матері…
Надворі похолодало. У хаті стало волого. Треба знову опалювати дім, а я ніяк не можу дати ради з цим триклятим котлом: дим іде, а тепла ніякого. Як не старалася, і такі дрова клала, і сякі – ніяк не горить. А тут ще й вода звідкись у ньому взялася… І порадитися нема з ким. Хоч сядь та плач!
Я переступила через свою гордість і зателефонувала до свого, уже колишнього, чоловіка. Він у цей час був на заробітках у далекій Москві. Туди він поїхав разом із Тамілою, останньою лебединою піснею – так він називав коханку.
Одного дня зібрав свої нехитрі пожитки, половину наших нехитрих заощаджень, сказав «прощавай» і поїхав. Чоловік залишив мене з двома синами, а вона – свого чоловіка з дітьми. Напевно, їм добре там, далеко від нас, своїх близьких та рідних людей, бо додому вони не квапляться повертатися.
Вже півтора року минуло, а їхня лебедина пісня звучить досі.
Я давно звикла робити всю чоловічу роботу, заробляти, аби вистачало на всю сім’ю, господарку доглядати. Не звикла тільки засинати і прокидатися сама…
Отож, набрала московський номер НЕсвого чоловіка. У слухавці ввічливо повідомили, що абонент поза зоною. Мене охопила паніка: що ж із котлом робити? Вода крапає, ще вибухне чого доброго… Та й пониження температури днями синоптики прогнозують…
Раптом пригадала, що маю номер чоловікового колеги. Колись чоловік телефонував із Сергієвого телефону. Тоді він вперше приїхав до Москви і захворів на запалення легенів. До лікарів мій чоловік не любив ходити, я завжди лікувала його сама. Тож і того разу він за звичкою зателефонував мені і запитав, які ліки треба приймати.
Відшукала у довіднику номер Сергія і відразу зателефонувала. У слухавці озвалася жінка. Я попросила покликати до телефону колишнього чоловіка. Жінка вдала, що не розуміє мене. Тоді я відрекомендувалася і знову попросила його до телефону, сказала, що в мене проблеми. Виявляється, на тому кінці дроту був не Сергій, а… Таміла. Але чоловіка поряд не було…
…Минуло два місяці. За вікном снували перші сніжинки. Я другу годину поспіль сиділа за столом і перевіряла зошити. Така вже вчительська робота – вдома продовжується та ж школа. Озвався моєю улюбленою мелодією мобільний. Хм, московський номер… Але ще більше я здивувалася, коли у слухавці почула голос «лебединої пісні» мого чоловіка…
– Привіт, Оленко. Це Таміла.
– Чую.
– У мене проблема… Проблема з сином… Допоможи…
– Кажи, яка в тебе проблема, – переступила я через себе і вирішила вислухати чоловікову коханку. Ні, я не дурепа, просто у мене також два сини. Я відповіла їй не як жінка – як мати. – То які у тебе проблеми з Михасем?
Таміла розповіла, що її донька вступила до вишу, а син-старшокласник залишався жити з батьком. Але татусь швидко знайшов другу жінку і перебрався до неї, в сусіднє село. Михась залишився жити сам у великій хаті, з батьком переїжджати відмовився категорично.
– А тепер, Оленочко, він сам-один живе, – продовжувала Таміла пересіяну довгими паузами історію. – Ти ж знаєш, у нас немає родини у селі. Коли дізналася, що чоловік переїхав, хотіла кинути все, повернутися додому… Але ж донька вступила до столичного університету. Хто ж, як не я, буде її вчити? А наступного року й Михасю потрібно вступати…
Мені сподіватися нема на кого. Якщо покину тут роботу, за що в Україні житиму? Сьогодні телефонувала до Михайлика, а в нього, виявляється, був поганий настрій і він не пішов до школи. А голос у нього такий!.. Боюся, що взагалі навчання запустить. Не знаю, що робити. Крім дітей, ще ти у мене вдома, рідна, залишилася. Допоможи, піди до Михайлика, подивися, як він. Якщо тобі не важко…
Таміла раз по раз схлипувала. І з моїх очей також покотилися сльози. Того вечора я пробачила жінку, у якої була лебедина пісня з моїм чоловіком. Зготувала вечерю, гарячу їжу поскладала у мисочки, загорнула вовняною хусткою, щоб не вихолонула, і пішла до Михайлика…
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…