“Культовий роман про самогубство”: Чому повісилася 14-річна школярка

“Культовий роман про самогубство”: чому повісилася 14-річна школярка

У Тернопільській області 14-річна дівчинка наклала на себе руки. Правоохоронці та місцеві жителі вважають, що Віта С. стала жертвою популярної в мережі книги “50 днів до мого самогубства”.

Це вже не перший випадок, коли в смерті підлітка підозрюють саме цей роман. Детальніше – в матеріалі.

Захопилася книжкою про самогубство?

Село Надрічне, де трапилася трагедія з 14-річною Вітою, досі не може отямитися. Школярка повісилася у сараї в дворі свого будинку. Тіло дівчинки виявила її 85-річна бабуся. Вона вийняла внучку із зашморгу, але було вже пізно.

“Це страшна й сумна історія. Ніяких причин покінчити життя самогубством у Віти не було. Ми досі шоковані. Все це пов’язано із соціальними мережами, з однією з так званих груп смерті. У поліції нам сказали, що це перший подібний випадок в області”, – розповів голова Надрічнянської сільської ради Володимир Баран.

А також уточнив, що ситуація з підлітком пов’язана з книгою “50 днів до мого самогубства” Стейса Крамера. “В інтернеті є багато подібних спільнот, які називаються “50 ДДМС” – за скороченою назвою цього видання”, – каже він.

У поліції Тернопільської області смерть дівчинки не коментують. Правда, неофіційно говорять, що вона не перебувала в групах смерті на кшталт “синього кита”, але дійсно захоплювалася цим романом. Після трагедії в школі Надрічного поліція провела бесіду зі школярами.

Ходила до церкви й співала на концертах Віта С. жила з бабусею. Тато дівчинки служив в АТО, а деякий час тому батьки розлучилися. Обоє їздять на заробітки до Польщі, як і багато жителів західної України – три місяці проводять за кордоном, заробляючи гроші, а три місяці – вдома.

Про них відгукуються як про добрих, працьовитих людей. “Сім’я хороша, за сільськими мірками мають середній достаток, нормальні вони”, – каже Володимир Баран.

Дівчинку виховували в любові до церкви. На ранніх сторінках у соцмережах Віта публікувала фото зі свого причастя, де зображена в красивій білій сукні ніби наречена.

Та й у школі про неї говорять тільки хороше. Вона часто виступала на концертах у рідному селі й у Тернополі – співала, танцювала. І ніщо не віщувало біди.

Правда, не так давно у Віти з’явилися сторінки, де на заставному фото зображена дівчинка з блакитними волоссям. Саме так виглядає героїня кНе перший випадок в Україні

Не перший випадок в Україні

Уже не вперше в Україні у смерті підлітка підозрюють саме цю книгу. Три роки тому на Волині дві дівчинки-подруги, 16 і 14 років, також повісилися з різницею у декілька тижнів. Обидві вони захоплювалися цим виданням, проводили час у соцспільнотах, де його обговорюють.

У соціальних мережах, особливо заборонених в Україні, таких як “ВКонтакте” дуже багато спільнот на кшталт “50 ДДМС”. У них публікують цитати з цієї книги, а фанати намагаються написати продовження роману. До того ж часто в цитатах йдеться про самогубство.

В книзі йдеться про 16-річну Глорію, яка через певні проблеми й розлучення батьків збирається звести рахунки з життям. Але дає собі термін – 50 днів, щоб розібратися в собі. Правда, в кінці книги героїня відмовляється від своїх планів.

Що радять психологи

Фахівці кажуть, що далеко не всі підлітки схильні до такого впливу. “Зазвичай це діти з крихко психікою. Наприклад, які залежні від інших, хочуть відповідати чиїмсь очікуванням, і щоб їх любили батьки”, – вважає віцепрезидент Української асоціації психоаналізу Володимир Мамко.

А психологиня Дар’я Литвинова звертає увагу на те, що часто дорослі надто зайняті собою й не звертають уваги на дітей.

“Звичайно, багато батьків змушені заробляти на життя за кордоном або працювати день і ніч, щоб прогодувати сім’ю. Але це не означає, що ми повинні не звертати уваги на своїх дітей. Багато дорослих самі вечорами, замість того, щоб поговорити з сином чи донькою, сидять в інтернеті або займаються своїми справами. Тому підлітки шукають визнання серед своїх однолітків.

І головне для них – будь-якою ціною стати впізнаваними в колі однокласників, друзів. Чим більше про тебе говорять, тим краще. Тому потрібно частіше спілкуватися зі своїми дітьми. Елементарно – спекти пиріг, налити чаю й посидіти разом. Покажіть підлітку, що ви такі ж, як і він, теж із якимись невдачами, проблемами, пораненою душею. Що в школі з вами теж відбувалися неприємності, але ви живете. І він може жити”, – зазначає Литвинова.