УКРАЇНА LIVE

Нині жінка-снайпер, з кулеметом чи автоматом для нас звична справа. На сьогодні у Збройних силах служить понад 55 тис. жінок, вони керують ротами, батальйонами і танковими девізіями. Та ще 5 років тому про таке вони могли лише мріяти. Хоча у перші дні російської агресії дівчата йшли на фронт добровольцями. Їх туди зараховували кухарками, медиками та швачками. Натомість, вони робили там іншу роботу.

За ці роки на Донбасі ми втратили понад 90 жінок-воїнів.

На рівні з чоловіками, вони боронили українську землю від загарбників, часом жертвуючи власним життям. І ті, хто лишився живими, сьогодні наголошують – День захисника це не суто чоловіче свято. Для ворожої кулі байдуже хто ти за статтю.

Це нині вона з посмішкою розповідає про свої посади. І з першого погляду, важко уявити: це перша жінка в історії української армії, яка офіційно керувала ротою. Хоча йдучи на передову в 2014 році, про кар`єру Вікторія і не думала.

Дівчина й досі пам`ятає свій перший бій та першу контузію. На Луганщині біля містечка Металіст півсотні окупантів оточили їхню будівлю і накрили шквальним вогнем. Протистояти найманцям довелося лише п`ятьом добровольцям.

Натомість, Оксану Петрівну на фронті чоловіки сприйняли не одразу.

Та лише після запеклих боїв ставлення солдатів до Оксани змінилося. Вона на рівні з чоловіками пройшла справжнісіньке пекло під Дебальцевим і мужньо боронила Світлодарську Дугу.

2016 року Оксана Петрівна вже була заступником командира батальйону. Чи не вся передова називала її фронтовою мамою. Тоді вона нам зізнавалася: звикла до війни, але не звикла до втрат.

Та якщо в перші роки, таких жінок-воїнів, як Оксана і Вікторія були одиниці, то нині ситуація кардинально змінилася. У Збройних силах до високих посад почали допускати і жінок. І в лавах нашої армії їх вже служить 55 тис.

Нагадаємо про спецпроект Війна жіночими очима, де Факти ICTV розповідають історії про жінок-військовослужбовців ЗСУ, медиків та добровольців.