УКРАЇНА LIVE

Як розпізнати булінг і що робити далі: поради психолога

Цькування серед дітей, або, як це прийнято називати зараз, буллінг, і його наслідки все частіше турбує батьків. Кореспондент УНН поспілкувався з психологом і з’ясував, як визначити, чи все в порядку у вашої дитини, а якщо ні – то що з цим робити.

Психолог Оксана Гомель у коментарі УНН виділила наступні ознаки, які можуть вказати на проблеми у дитини.

Настрій

“Дитина починає вести себе інакше вдома. Якщо вона засмучена, то вона засмучена. Навряд чи вона буде вдома веселитися, не думаючи про те, що її тероризують. Зазвичай це помітно”, – розповіла Гомель.

Психолог також зазначила, що все залежить від відносин батьків із дитиною. Зрозуміти проблему через настрій або розмову з дитиною можна лише в тому випадку, якщо відносини довірчі.

“Припустимо, якщо я розпитую дитину щодня, і вона мені активно розповідає про клас, і раптом перестає розповідати і каже при цьому, що “все нормально”, ось це мене насторожить – це знак”, – пояснила психолог.

Небажання йти до школи

Небажання йти до школу – це один із основних ознак буллінг, на думку психолога. При цьому, вона зазначає, що міняти школу в разі такої проблеми – не вихід.

Дивні дзвінки

“Якщо ви сидите за столом, і їй (дитині – ред.) 10 разів подзвонили, а вона нічого не каже особливо або вона мигцем глянула на повідомлення і не поспішає на нього відповідати – це питання: “Що відбувається?”. І, може, має сенс у даній ситуації попросити показати повідомлення”, – рекомендує Гомель.

Однак, при цьому, вона рекомендує не порушувати особисті кордони дитини без необхідності.

Як розпізнати булінг і що робити далі: поради психолога
КИЇВ. 21 жовтня. УНН. Цькування серед дітей, або, як це прийнято називати зараз, буллінг, і його наслідки все частіше турбує батьків. Кореспондент УНН поспілкувався з психологом і з’ясував, як визначити, чи все в порядку у вашої дитини, а якщо ні – то що з цим робити.

Психолог Оксана Гомель у коментарі УНН виділила наступні ознаки, які можуть вказати на проблеми у дитини.

“Дитина починає вести себе інакше вдома. Якщо вона засмучена, то вона засмучена. Навряд чи вона буде вдома веселитися, не думаючи про те, що її тероризують. Зазвичай це помітно”, – розповіла Гомель.

Психолог також зазначила, що все залежить від відносин батьків із дитиною. Зрозуміти проблему через настрій або розмову з дитиною можна лише в тому випадку, якщо відносини довірчі.

“Припустимо, якщо я розпитую дитину щодня, і вона мені активно розповідає про клас, і раптом перестає розповідати і каже при цьому, що “все нормально”, ось це мене насторожить – це знак”, – пояснила психолог.

Небажання йти до школи

Небажання йти до школу – це один із основних ознак буллінг, на думку психолога. При цьому, вона зазначає, що міняти школу в разі такої проблеми – не вихід.

Дивні дзвінки

“Якщо ви сидите за столом, і їй (дитині – ред.) 10 разів подзвонили, а вона нічого не каже особливо або вона мигцем глянула на повідомлення і не поспішає на нього відповідати – це питання: “Що відбувається?”. І, може, має сенс у даній ситуації попросити показати повідомлення”, – рекомендує Гомель.

Однак, при цьому, вона рекомендує не порушувати особисті кордони дитини без необхідності.

Синці

Так, синці можуть стати тривожним сигналом, який може допомогти прояснити ситуацію.

“Якщо з’являються синці – це питання, звідки вони”, – зазначила психолог, при цьому, додавши, що потрібно бути уважним, оскільки вони можуть бути як проявом буллінгу, так і відповіддю на нього.

Зіпсовані речі

Не тільки синці можуть вказати на проблеми у дитини, а й речі, які вона начебто “втратила”.

“Ознаками можуть бути зіпсовані речі, якщо дитина часто стала “втрачати” речі. Але знову ж, разово це або регулярно, прояснити ситуацію потрібно відразу, а не чекати “регулярності”, – порекомендувала Гомель.

Якщо такі ознаки виявилися у дитини – у ситуації необхідно розібратися. Зробити це можна такими способами:

Поговорити

Психолог вважає, що все залежить від того, як батьки спілкуються з дитиною і наскільки він їм довіряє, а також рекомендує обговорити все не тільки з дитиною.

“Це повинен бути комплексний підхід: ви повинні подивитися на дитину, поговорити з дитиною, якщо є можливість, поговорити з її друзями, поговорити з учителем, поговорити у школі з кимось із фахівців. Зібрати різні думки і вивести якесь середнє, яке дасть розуміння, чи є проблема і в кого ця проблема”, – вважає Гомель.

З’ясувати, чи потрібна дитині допомога

Так, потрібно зрозуміти, чи потрібна дитині допомога батьків або вона може самостійно розібратися з проблемою всередині колективу: “Для початку питайте, чи потрібна дитині допомога, якщо там дійсно порушення дуже серйозні, не просто з ним не розмовляють або ручку на уроці не дали – деякі ж і це буллінгом називають – потрібно йти розбиратися в школу”.

Якщо дійсно відбувається цькування – потрібно йти в школу

Однак перед походом до школи важливо попросити дозволу у дитини або пояснити, для чого ви йдете. Дитина повинна розуміти, що роблять дорослі і для чого.

Уже в школі має сенс поговорити з керівництвом: побачити реакцію вчителя.

“У цій ситуації потрібно чітко розуміти, які відносини в учня з учителем, чи можете ви до нього звернутися або доведеться вирішувати це питання без нього”, – зазначає психолог.

Попросити адміністрацію або психолога пояснити наслідки буллінгу, у тому числі й юридичні

“Потрібно донести інформацію про юридичні наслідки такої поведінки. Адже діти часто не розуміють, що вони просто порушують закон. І така робота з нагадуванням повинна вестися регулярно”, – резюмувала психолог.