УКРАЇНА LIVE

Як сприймають Україну в Європі та США? З новин, які описують ситуацію в нашій країні.

Поставивши перед собою завдання дослідити, що і як писали про Україну найбільш впливові й авторитетні західні ЗМІ, ми зіткнулися з важливим питанням.

Хіба більшість людей читають усі ці статті?

Швидше за все, ні, у пам’яті залишається лише невелика частина інформації – заголовки та основні ідеї. Саме ці короткі тексти і формують сприйняття України.

І якщо в одному заголовку журналіст або редактор можуть значно гіперболізувати або перекрутити суть статті, то коли йдеться про тисячі заголовків в десятках найавторитетніших західних ЗМІ, такий масив даних міг би адекватно відображати тенденції щодо конкретної теми.

Перша проблема – де знайти 10 000 заголовків статей про Україну?

Цю інформацію нам надав проект “Око”, за що VoxUkraine йому дуже вдячний. “Око” за допомогою автоматизованих інструментів щодня збирає, сортує і обробляє матеріали сотень ЗМІ, в яких згадується Україна.

Такі дані є великою цінністю для науковців, журналістів і всіх, хто має відношення до інформаційної безпеки України.

Аналіз даних дозволяє визначити: в якому контексті ЗМІ говорять про Україну, як змінюється частота і тональність повідомлень, які джерела і канали поширення новин найбільш впливові та ефективні.

Скажемо прямо – неоціненний інструмент в умовах інформаційної війни, в якій опинилася Україна.

За останні 2,5 роки в базі “Око” накопичилося близько мільйона статей вісьмома мовами. Реалістично оцінюючи власні ресурси, ми обмежили вибірку даних такими параметрами:

• аналізувалися дані з кінця жовтня 2014 до середини серпня 2016 року;
• лише заголовки англійською мовою;
• з найавторитетніших і часто цитованих західних медіа;
• заголовки, що містять слово “Ukraine” або “Ukrainian”.

Дані можна завантажити на data.voxukraine.org.

Газ, війна, аварії, диверсії. Що ще цікавить Захід?

Перший сплеск активності за відстежуваний період припадає на газові переговори восени 2014-го (“gas talks”) між Україною та Росією (“Ukraine-Russia Gas Talks Deadlocked in Brussels” – abcnews.go.com, “Ukraine and Russia Reach Deal on Natural Gas Supplies” – nytimes.com).

Газові дебати між сусідами цікаві західним медіа з тієї причини, що від їхнього результату залежить стабільність постачання російського газу в Європу і вони безпосередньо впливають на макроекономічні показники України: розмір українського боргу і здатність України його обслуговувати (Ukraine sees Russia gas price at $365-378, ready to pay off debts – reuters.com).

Окрім газових переговорів, західні ЗМІ приділяли підвищену увагу переговорам “нормандської четвірки” у Мінську (лютий 2015), загибелі 32 осіб на шахті ім. Засядька (початок березня 2015), внесенню змін до Конституції в частині децентралізації (кінець серпня – початок вересня 2015), “українським диверсантам” в Криму (перша половина серпня 2016).

У ці періоди кількість публікацій за день перевищувала середній показник в 16 публікацій у 3-4 рази.

Інтерес ЗМІ до важливих геополітичних подій або катастроф передбачуваний.

Однак наш аналіз дозволяє подивитися на “образ України в ЗМІ” більш детально. В якому контексті пишуть про Україну і як це роблять найбільші друковані видання, онлайн-ЗМІ та телеканали? Іншими словами,

чому у світових ЗМІ “Putin” звучить частіше, ніж “Poroshenko” або “Ukraine president”?

У заголовках західних газет і новинних агенцій, що містять слова “Ukraine” або “Ukrainian”, найбільше таких слів, як “fight”, “kill”, “conflict”, “war”, “attack”, “Russia” і менше “cease-fire” (припинення вогню) та “peace”.

Трохи рідше зустрічаються слова “separatist”, “soldier”, “troop” (військовий загін), “rebel” (повстанець), “Donetsk”, “east”. Дуже рідко згадується слово “Crimea”.

У заголовках телерадіомовної компанії BBC можна частіше зустріти слово “crisis”. Це пояснюється тим, що у bbc.com всі новини, що стосуються конфлікту на сході України, а також кримського питання), публікуються під рубрикою “Ukraine crisis”.

Наприклад, “Ukraine crisis: Crimea in the dark in Russia power row” або “Ukraine crisis: “Russian soldier’s” lawyer found dead”.

Окремо варто розглянути результати Reuters як найбільшого постачальника новин про Україну (судячи з кількості заголовків). 46% заголовків аналізованої вибірки належать reuters.com і його піддоменам (uk.reuters.com, in.reuters.com і т. д.).

Аналогічно західним газетам і мовним компаніям, Reuters активно вживає слова, що описують конфлікт на сході України.

Більше уваги приділяється питанню боргу – у 7% заголовків зустрічається слово “debt” (Reuters – постачальник ділової інформації). Також у заголовку імовірніше зустріти слово “Putin”, ніж, наприклад, “Poroshenko” або “Ukraine president”.

Проміжний висновок: в заголовках західних медіа слово “Ukraine” або “Ukrainian” найімовірніше зустріти поряд зі словами, що описують конфлікт на сході України (“war”, “conflict”, “attack”, etc.), ніж, наприклад, реформи чи боротьбу з корупцією.

Розмови про борги

Заголовки ділових західних ЗМІ (Bloomberg, Financial Times, Wall Street Journal) більше акцентують увагу на тому, як Україна обслуговує свої боргові зобов’язання.

Теми реструктуризації боргу та договору з МВФ присутні в 12% всіх заголовків.

У 2014 і першій половині 2015 року імовірніше було зустріти більш тривожні заголовки: “IMF warns Ukraine bailout at risk of collapse”, “Ukraine bonds sink as debts spiral” (обидва – ft.com) або “Ukraine Said to Risk Losing IMF Support for Aid If War Escalates” (bloomberg.com).

У другій половині 2015 і 2016 рівень негативу і тривожності скоротився, а кількість позитивних заголовків дещо збільшилася: “Ukraine Deserves Debt Relief” (wsj.com) або “Ukraine Rating Raised to B – by S&P on Debt Exchange, Reform Plan” (bloomberg.com).

“Debt talks” і “IMF deal” частіше зустрічаються в заголовках, ніж “corruption” і “reform”. Можна припустити, що корупція і реформи – це внутрішні проблеми України, які не дуже цікаві західним медіа.

З іншого боку, є гіпотеза, що Україна (держава і громадянське суспільство) робить недостатньо, щоб донести до світу інформацію про нечисленні успіхи та прогрес у реформах.

Слово “reform” вживалося тільки в 1% заголовків.

Більше того, левова частка цього одного відсотка відображає побоювання західних медіа щодо просування реформ. Наприклад, “Ukraine political crisis deepens as another reformer resigns” (ft.com) або “IMF Warns Proposed Legislation in Ukraine Threatens Reforms” (wsj.com).

Про що може сказати аналіз повних текстів статей?

Сьогодні у дослідників, журналістів, “комунікаційників” і просто зацікавлених людей є доступний набір інструментів аналізу текстових даних. Наприклад, компанія IBM Watson пропонує сервіс із лінгвістичного аналізу, який класифікує текстові дані за тональністю. Даний сервіс заснований на алгоритмах машинного навчання та дослідженнях у психолінгвістиці.

Аналіз статей (новин, заміток, колонок) про Україну дасть можливість скласти повну картину того, як наша країна сприймається закордонними ЗМІ і, відповідно, який імідж у неї формується.

Це не лише питання престижу і конкуренції за симпатії потенційних туристів та інвесторів, для України позитивний імідж – важливий елемент в інформаційній війні, яку веде Росія.