В групі в Фейсбуці Українська поезія Ірина Гох написала дуже зворушливий вірш пам’яті трагедії в Тегерані.
Сльозами я вмиватимусь щоранку,
і цілуватиму я фото без кінця.
Душа і серце плачуть, відпустити треба,
а я не в силі жити без твоїх ночей.
Тепер я посмішку твою ловитиму на небі.
І сяйво неземних очей.
Душа і серце плачуть, відпустити треба…
А я не в силі жити без твоїх ночей.
Та й як мені тепер одному бути
На цій землі серед закоханих сердець?
Тебе, моя кохана, ніколи не забути,
Як не забути день, коли ішли ми під вінець.
Той чорна мить і чорна взлітна смуга
Навіки закарбуються в мені.
Проклятий рейс, він вкрав тебе, і тільки туга
Довіку житиме в душі.
Сльозами я вмиватимусь щоранку
І цілуватиму я фото без кінця.
Така прозора, чиста, і на світанку
Ти прийдеш Ангелом до мене іздаля.
Та не обіймУ вже тебе, моя кохана,
Тепла твого вже не відчути на землі.
Моє життя без тебе – вічна рана,
Лиш спогадами житиму в своїй пітьмі.
І дихати не зможу я без тебе,
Повітря тисне, груди розрива.
І небо… сіре і холодне небо…
На ньому лише посмішка твоя жива…
Коли навколо майже нічого не видно, особливо важливими стають уважність, витримка та професійна підготовка. Бійці…
Своя роль є для кожного. Катерина опановує військову справу за обраним фахом. У великій армії…
Анастасія вже встигла пройти шлях, який для багатьох здається неймовірним: опанувала сучасну артилерійську техніку, отримала…
Бліц із Мішею Крупіним 🎤 Короткі запитання — швидкі відповіді та трохи більше про людину,…
Новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара звільнений з військової служби на підставі підпункту «е» пункту 3…
Це історія про вибір, віру та службу. До повномасштабної війни він був служителем монастиря. Після…