В групі в Фейсбуці Українська поезія Ірина Гох написала дуже зворушливий вірш пам’яті трагедії в Тегерані.
Сльозами я вмиватимусь щоранку,
і цілуватиму я фото без кінця.
Душа і серце плачуть, відпустити треба,
а я не в силі жити без твоїх ночей.
Тепер я посмішку твою ловитиму на небі.
І сяйво неземних очей.
Душа і серце плачуть, відпустити треба…
А я не в силі жити без твоїх ночей.
Та й як мені тепер одному бути
На цій землі серед закоханих сердець?
Тебе, моя кохана, ніколи не забути,
Як не забути день, коли ішли ми під вінець.
Той чорна мить і чорна взлітна смуга
Навіки закарбуються в мені.
Проклятий рейс, він вкрав тебе, і тільки туга
Довіку житиме в душі.
Сльозами я вмиватимусь щоранку
І цілуватиму я фото без кінця.
Така прозора, чиста, і на світанку
Ти прийдеш Ангелом до мене іздаля.
Та не обіймУ вже тебе, моя кохана,
Тепла твого вже не відчути на землі.
Моє життя без тебе – вічна рана,
Лиш спогадами житиму в своїй пітьмі.
І дихати не зможу я без тебе,
Повітря тисне, груди розрива.
І небо… сіре і холодне небо…
На ньому лише посмішка твоя жива…
❤️Він провів близько 4000 днів на «нулі» і тепер його ім'я має бути закарбоване в…
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…