Донька Героя Небесної Сотні Сергія Дідича із міста Городенка Івано-Франківської області, котрий загинув під час сутичок на Майдані 18 лютого 2014 року, Ірина вразила мережу щемливою розповіддю про тата.
“А ви знаєте, що в мене тато загинув? Шість років тому. У Києві. На Майдані. Не пам’ятаю, чи писала я про це тут прямо. Мабуть, ні. Я була дитиною коли його вбили. Мені було 12. Того дня я повернулася зі школи додому. Робила уроки. Дивилася прямі трансляції з Майдану. Вогонь. Колеса. Крик. І гордилася своїми батьками, що вони там. А потім дізналася, що мого тата вбили. Мого тата”, – почала Ірина.
“Вибачте, пані викладачко. Чому я вас не слухаю? Знаєте, сьогодні 18 лютого. Уже 14:00 година. Десь в цей час 6 років тому мого тата вбили. Але ще не опізнали. Вибачте, друзі, я на збірку не прийду. Просто зараз 19:00 година. 18 лютого. Шість років тому я почула, як кричить моя бабця. Бо її сина вбили. Мені зараз складно зорієнтуватися. Адже я досі цей крик чую. Вибач, мамо. Але я не можу з тобою сьогодні говорити. Як і ти не могла говорити зі мною цього дня шість років тому… Але я не скажу вам того. Бо про смерть говорити незручно”, – поділилася переживаннями Ірина.
Не змогла б вона розповісти про ці переживання і в інтерв’ю, бо нікому не потрібна її правда, натомість всі прагнуть отримати від цього ще одну сльозливу історію загальними фразами.
Ірина підкреслила, що може навести ще багато подібних прикладів, коли про смерть говорити незручно, бо про неї просто ніхто вже не хоче слухати.
165 днів на позиціях. Бойовий медик батальйону «Донбас» розповідає про те, як це було, що…
Літай з нами. Будь із сильними. Ставай оператором дронів у 92 окремій штурмовій бригаді та…
Першим вогонь під час конфлікту між СБУ та ГУР відкрив боєць підрозділу «Тимура» Сергій Іванов,…
Після СЗЧ став командиром взводу в «Маґурі»✊ У 47 ОМБр «Маґура» почав свою нову історію…
Кіберфахівці Служби безпеки України викрили в Івано-Франківській області працівника місцевого державного підприємства, який, за даними…
Повертайся у військо в новій ролі! Ти пішов в СЗЧ, бо не подобалось те, чим…