Необхідності тримати Чийгоза під вартою немає, російська влада просто боїться його, – адвокат

Необхідності тримати під вартою заступника глави Меджлісу Ахтема Чийгоза немає, російська влада просто боїться його. Таку думку в ефірі телеканалу “112 Україна” висловив адвокат Чийгоза Микола Полозов.

“Ця процедура передбачена Кримінальним процесуальним кодексом Російської Федерації. Оскільки суд триває і ніяких змін у режимі тримання Ахтема Чийгоза під вартою немає, суд прийняв рішення, адже процес триває і буде тривати досить довгий час, продовжити йому строк тримання під вартою. Насправді, ніякої необхідності тримати Чийгоза під вартою немає. У січні вже буде 2 роки, як він утримується під вартою. Насамперед, це спрямовано на те, щоб він не здійснював жодної політичної діяльності, ніякої суспільної діяльності на території Криму. Влада боїться його як активного представника Меджлісу кримськотатарського народу і таким чином намагається ізолювати його від інших. Навіть сам судовий процес проходить, фактично, за його відсутності, він знаходиться в слідчому ізоляторі, його не вивозять на суд, він присутній тільки по відеозв’язку”, – зазначив він.

При цьому Полозов підкреслив, що на справу Чийгоза остаточна заборона Меджлісу кримськотатарського народу на території Росії не вплине, проте можуть бути порушені нові кримінальні справи. “Що стосується справи Чийгоза, мені не здається, що вирок вже вирішено так само, як і у справах інших українських політв’язнів. Його рішення може змінити тільки сильний політичний тиск на Кремль, рівно, як і в долі інших українських політв’язнів. Але, я не виключаю, що після заборони буде нова хвиля репресій… Я не виключаю, що стосовно Чийгоза й інших ув’язнених будуть порушені нові кримінальні справи, у цьому є велика небезпека”, – сказав він.

Як повідомлялося, окупаційна влада Криму продовжила термін арешту Чийгоза до січня 2017 року.

Нагадаємо, Ахтему Чигойзу інкримінують “організацію та участь у масових заворушеннях біля стін кримського парламенту 26 лютого 2014 р.” Ще п’ятьом кримським татарам – Мустафі Дегерменджі, Алі Асанову, Арсену Юнусову, Ескендеру Кантемірову та Ескендеру Емірвалієву – участь у масових заворушеннях. Вони відкидають звинувачення проти себе.