УКРАЇНА LIVE

21 квітня 2019 року відбувся другий тур президентських виборів, в якому українці обирали між Володимиром Зеленським і п’ятим президентом Петром Порошенком.

Перемогу на виборах здобув Володимир Зеленський, який набрав рекордні 73,22% голосів виборців. Незважаючи на певні успіхи, рейтинг шостого президента падає після виборів. Опубліковане 24 лютого 2020 року опитування Центру Разумкова показало, що рейтинг довіри знизився до 51,5%.

Але така ситуація є нормальною, адже рейтинг багатьох політиків починає знижуватися після виборів, оскільки емоції вщухають і починається оцінка за безпосередню діяльність. І Зеленський – не виключення.

Новачок в політиці одразу ж задекларував, що збирається багато чого змінити, щоб українцям краще жилося в країні.

Факти ICTV розповідають, що вдалося зробити Зеленському на посту глави держави, а над чим ще доведеться попрацювати.

Досягнення Зеленського

Багато чого було задекларовано Володимиром Зеленським ще до того, як його обрали на пост президента, і після інавгурації він почав рішучі кроки для того, щоб змінити ситуацію в Україні.

Під час інавгурації 20 травня Зеленський оголосив, що Верховна Рада XIII скликання не відповідає сподіванням людей і оголосив про її розпуск. Основною причиною він назвав фактичну відсутність коаліції у парламенті з 2016 року.

З цього моменту почався непростий шлях Зеленського як глави України, на якому йому вже вдалося здобути кілька значних перемог.

– Я б хотів сказати, що саме президентство Зеленського – це грандіозний експеримент. Вперше в нашій історії до влади прийшла людина, яка ніколи не була в політиці, яка не спиралася на жодну з політичних сил. Це важливо, адже ця обставина обумовила зв’язок його досягнень і поразок, – розповів у коментарі Фактам ICTV політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.

Обмін полоненими

Першим справді великим досягненням Володимира Зеленського стало повернення українців, які опинилися в полоні на окупованих територіях та в Росії.

Всього через кілька місяців після інавгурації відбувся перший обмін полоненими, який певним чином шокував суспільство. 7 вересня 2019 року до України повернулися 24 моряки, яких незаконно затримали поблизу Керченської протоки у листопаді 2018 року.

Разом із ними в Україну повернулися 11 бранців Кремля, серед яких були такі відомі політв’язні, як Олег Сенцов, Роман Сущенко, Павло Гриб, Володимир Балух, Станіслав Клих. Мало хто сподівався, що ці люди найближчим часом повернуться на батьківщину.

Цей обмін проходив у форматі 35 на 35 і став першим великим подібним заходом з грудня 2017 року.

Активний діалог з Росією щодо звільнення утримуваних осіб продовжувався і дав свої плоди вже наприкінці 2019 року. Обмін в форматі 76 на 124 провели 29 грудня.

Україна звільнила громадян, які перебували в місцях ув’язнення в окремих районах Донецької і Луганської областей. Хоча ця подія викликала певний резонанс у суспільстві через звільнення беркутівців, під час прес-конференції шостий президент вкотре наголосив на тому, щожиття людей для нього – головне.

– Я вважаю, що наші бійці, наші військові, наші журналісти — вони всі є герої, і я впевнений, що для нас пріоритет повернути наших людей. Я з повагою ставлюся до всіх батьків і родичів, які втратили близьких на Майдані. Ми, на жаль, не можемо повернути тих, кого вже немає, але ми могли повернути живих.

Ми повертаємо живих людей. Я вам більше скажу: якби в мене було 100 беркутівців, і мені потрібно було повернути одного живого розвідника, то я б віддав 100 беркутівців, – сказав Зеленський після прибуття літака зі звільненими особами.

І навіть в умовах карантину продовжується робота зі звільнення полонених українців.

16 квітня 2020 році відбувся ще один обмін, в рамках якого Україна отримала 20 своїх громадян і передала в ОРДЛО 14 осіб. Планувалося передати більше людей, але деякі відмовилися повертатися на окуповані території. Робота зі звільнення полонених українців триває.

Відновлення нормандського формату

Немало важливим стало і відновлення нормандського формату в рамках мирного процесу на Донбасі. Зустріч лідерів України, Росії, Франції і Німеччини відбулася 9 грудня 2019 року – більш, ніж через три роки після останнього саміту.

Думки щодо переговорів Зеленського з президентом РФ Володимиром Путіним під час зустрічі у нормандському форматі розходяться, проте багато хто сходиться на тому, що глава України не поступився інтересами держави.

Під час саміту досягли домовленості щодо нових обмінів полоненими, розширення мандату спостережної місії ОБСЄ та інших кроків щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

– Важливий результат – відновлення мирного процесу на Донбасі. Три роки він був фактично заморожений… Вдалося частково, відносно, але забезпечити відновлення переговорів, зокрема у нормандському форматі, і вирішення деяких локальних задач.

Зокрема, відбулося кілька обмінів… Відбулося розведення військ на Донбасі в трьох пунктах. З’явилася хай невеличка, але надія на врегулювання цього конфлікту. Рік тому в нас її не було, – розповів Фесенко.

Водночас були домовленості щодо проведення наступного нормандського саміту, проте в реаліях пандемії його, найімовірніше, відкладуть.

Відкриття ринку землі

Безперечною перемогою Зеленського і його партії є голосування за законопроект щодо відкриття ринку землі в Україні. Земельна реформа – довготривалий процес, який щороку був “не на часі” для Верховної Ради того чи іншого скликання.

Планувалося, що ринок землі відкриють як для українців, так і для іноземців, за рахунок чого громадяни отримають можливість розпоряджатися своєю землею у повному обсязі, а іноземці – вести бізнес без перешкод.

Законопроект пройшов довгий шлях. Довелося внести кілька змін, зокрема про те, що іноземці зможуть купувати землю лише після ухвалення рішення на референдумі.

Дія мораторію на продаж сільськогосподарської землі скасовується 1 липня 2021 року. Навіть з великою кількістю обмежень, більшість з яких діятимуть до початку 2024 року, відкриття ринку землі позитивно вплине на зростання ВВП України.

Чим ще відзначився Зеленський

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента відзначає, що шостому президенту вдалося справдити мрію багатьох українців про нові обличчя у владі.

Верховна Рада оновилася приблизно на 80%, оновився й уряд під керівництвом прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який став більш молодим і майже повністю складався з нових людей.

Та й навіть уряд прем’єр-міністра Дениса Шмигаля має багато нових облич.

Крім того, шостому президенту вдалося швидко зосередити владу в своїх руках.

– Він зробив те, що не змогли зробити більша частина його попередників – отримати таку майже абсолютну владу. Причому, що багато хто очікував на слабкого президента, а виявилося, що він зміг швидко сконцентрувати велику владу у своїх руках.

Навіть окремі ознаки свідчать про його перемогу: монобільшість в Раді, турборежим парламенту, свій уряд, – каже Фесенко.

Невдачі Зеленського

Звичайно у Зеленського, як і будь-якого президента, є свої проблеми. Декому його політика видається дещо хаотичною, а хтось навіть вважає, що він не в змозі втримати владу.

Коригування в плани шостого президента внесла і пандемія коронавірусу, але є і проблеми, які спостерігалися майже від самого початку.

Проблеми зі “слугами”

Однією з великих проблем Зеленського є його фракція у парламенті, за допомогою якої йому вдалося отримати монобільшість. Від самого початку було зрозуміло, що без “темних конячок” не обійдеться.

Ще до кінця 2019 року у фракції відбулося кілька скандалів. Так, кількох нардепів від Слуги народу спіймали на кнопкодавстві, хоча президент казав про те, що подібні речі мають припинитися і сподівався, що депутати його партії це зрозуміють першими.

Також з фракції виключили народних депутатів Антона Полякова, Анну Скороход та Романа Іванісова.

– Скороход і Полякова виключили за порушення домовленостей щодо спільної позиції з тих питань, по яких фракція виробила спільну позицію, – розповів тоді заступник голови фракції Олександр Корнієнко.

Іванісова ж виключили після того, як дізналися про те, що він був судимий за зґвалтування неповнолітньої.

– Одна зі слабкостей Зеленського – помилки його кадрової політики. Це проявилося і під час формування фракції Слуга народу, і під час формування урядів. Ця поразка не є фатальною або катастрофічною.

Але ці проблеми були неминучими, адже до влади прийшла людина без команди, без досвіду політичної кадрової роботи. Команда формувалася поспіхом, без належного відбору, – каже політолог.

Президент казав, що у Верховної Ради є близько року випробувального терміну. Якщо проблеми всередині фракції лише зростатимуть, а також спостерігатиметься загальне невдоволення народу, то навіть за наявності монобільшості Зеленський може розпустити парламент.

Весна без “посадок”

З приходом весни обіцяних великих “посадок” не відбулося. Президент хотів, щоб запит суспільства на справедливість задовільнили в досить короткі терміни.

Проте разом з тим відбувалася і реформа генеральної прокуратури, через що частково впала ефективність цього органу, адже під час цього процесу доводиться переключати свою увагу на інші проблеми.

Незадовго до звільнення з посади генерального прокурора Руслан Рябошапка звинувачував суд в тому, що він не достатньо швидко розглядав направлені йому справи.

– Що ми можемо, ми все робимо – збираємо матеріали і направляємо до суду. Я не винен, що Вищий антикорупційний суд досі не вийшов зі стану сплячки або анабіозу. Я не винен в тому, що досі немає жодного нормального рішення ВАКС у справах тих вищих посадових осіб, які уже знаходяться в цьому суді, – заявляв тоді Рябошапка.

У свою чергу, в суді наполягали, що правосуддя – тривалий процес. І для неупередженого розгляду справ потрібен час.

Після зміни генерального прокурора залишається лише гадати, коли українці побачать обіцяні посадки.

Не вдалося швидко.

Вже наприкінці 2019 року Зеленському довелося усвідомити, що кардинально і швидко розв’язати системні базові проблеми українського суспільства не вдається.

– Від неефективності або малої ефективності державних інституцій, системи державних інституцій, корупції, до проблеми війни і миру. Зеленський хотів все це зробити швидко, шляхом “бліцкригу”. Але не вийшло і, думаю, що й не могло вийти, – каже Фесенко.

Так, Рада відпрацювала у турборежимі, але цього виявилося не достатньо до того, щоб українці відчули швидке покращення. І тепер шостому президенту потрібно готуватися до довгострокового сценарію розв’язання проблем.

Політика і карантин

2019-й рік став непростим для Зеленського. Він пройшов певне політичне загартування, а у 2020 році перед Україною і всім світом постав новий виклик – пандемія коронавірусу Covid-19.

Тепер йому доведеться кардинально змінювати свою стратегію, адже карантин та глобальна економічна криза стали на заваді у втіленні багатьох планів.

Як вважає Фесенко, шостий президент почав свою переоцінку цінностей, зокрема щодо кадрової політики, ще на початку року, і це було помітно у його публічних виступах та інтерв’ю.

– Нинішня пандемія, карантин, економічна криза… деформують президентство Зеленського. Хоча ефект, на мій погляд, дещо парадоксальний. З одного боку, це йому трохи допоможе. Це пояснюватиме, чому неможливо швидко зробити певні речі. Наприклад, зараз не до швидкого економічного зростання… Треба рятувати країну від величезної кризи.

З іншого боку – соціально-економічні проблеми, які частково спричинені карантином. Але більша проблема – наслідки великої економічної кризи сильно вдарять по популярності Зеленського, – розповідає політолог.

Часто Зеленського порівнювали з президентом США Дональдом Трампом як новим обличчям у політиці. За словами Фесенка, у Трампа був певний політичний досвід перед обранням на посаду, а шостому президенту довелося йти “з корабля на бал”.

Також у них дещо різні підходи, тому не варто розраховувати на те, що Зеленський почне повторювати кроки американського президента.

– Їх багато що розрізняє… Трамп вже ж більший популіст, антиглобаліст, ізоляціоніст, ніж Зеленський… Український президент все ж має більш ліберальні і глобалістські погляди, він не такий популіст. Він також з іншого покоління. Що їх об’єднує, так це антисистемність. Обидва були контрсистемними щодо тих політичних еліт, які керували країною, – пояснює голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента.

Протягом 2019 року Зеленському без політичного досвіду довелося навчатися, як керувати державою. За цей час він зміг вибудувати для себе певні орієнтири.

Але тепер їх доведеться змінювати для того, щоб підлаштуватися під реалії сьогодення.

– Зміни неминучі. Зеленському доведеться ситуативно реагувати на нові виклики, які будуть досить драматичними, – вважає голова правління Пента.

Водночас, він вже зруйнував для себе і народу кілька міфів. Зокрема, про нові обличчя. Адже стало зрозуміло, що нові обличчя не завжди кращі, ніж старі, а іноді і гірші.

– Це стало великим розчаруванням для президента Зеленського, він вже зараз переглядає свої кадрові підходи, зокрема щодо нових облич. Та й для суспільства це стало стресом, драмою, також є розчарування, – каже Фесенко.

Наближаючись до року з моменту інавгурації рейтинг шостого президента може отримати сильний удар, як і рейтинг будь-якого світового лідера.

Цілком ймовірно, що йому доведеться працювати в зовсім іншій реальності та ухвалювати рішення, які раніше здавалися б неприйнятними або шаленими.