В Україні перевірять усіх клієнтів банків: чиї перекази можуть заблокувати та які документи вимагатимуть
В Україні посилять перевірку всіх клієнтів банків і фінансових установ. Вже 28 квітня набуде чинності новий закон про фінансовий моніторинг. Частину операцій можуть заблокувати, а від клієнтів вимагатимуть додаткові документи.
Про те, кого та як перевірять, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Які операції перевірять?
Фінансовий моніторинг може зачепити будь-якого клієнта банку. Водночас частина транзакцій має обов’язково перевірятися згідно із законом. Йдеться про:
операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);
всі операції фізосіб-підприємців (ФОП), юридичних осіб, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;
обмін банкнотами, переказ коштів за кордон;
фінансові операції з клієнтами з високим рівнем ризику;
всі операції на суму від 400 тис. грн та інші.
Крім того, щоб переказати суму від 5 тис. грн, потрібно обов’язково пройти ідентифікацію. Тобто банк або фінансова установа неодмінно повинні “познайомитися” зі своїм клієнтом, перевірити його документи.
“З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та одержувача, яка повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме істотного впливу на здійснення переважної більшості операцій з переказу коштів”, – заявили в пресслужбі НБУ. Ці норми не стосуватимуться:
оплати комунальних послуг;
оплати податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми), а також кредитів сумою до 30 тис. грн;
перекази для оплати товарів і послуг, здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
всі готівкові перекази в межах України сумою до 5 тис. грн;
зняття коштів зі свого рахунку.
А якщо банк перевірить операцію та виникнуть підозри?
Операцію можуть заблокувати до моменту з’ясування обставин. Як розповів OBOZREVATEL економіст Василь Невмержицький, який також працює в одному з великих банків, щоб підтвердити легальність угоди, доведеться надати додаткові документи.
Наприклад, підтвердити джерело походження коштів. Це може бути податкова декларація, документи, які засвідчують продаж автомобіля, нерухомості тощо.
“Фінустанова має два види моніторингу. Обов’язковий, який передбачений законом, і необов’язковий, який розробляється самостійно. Умовно відбувається розподіл щодо клієнтури та розуміння її доходів. Якщо, наприклад, у вас зарплата п’ять тисяч гривень, а вам надходить велика сума, операцію можуть заблокувати. У такому разі краще заздалегідь зателефонувати в банк і сказати: “Згідно з ось цим договором, я буду проводити транзакцію, чи є у вас питання?” – пояснює економіст.
“Якщо, наприклад, у вас зарплата п’ять тисяч гривень, а вам надходить велика сума, операцію можуть заблокувати. В такому разі краще заздалегідь зателефонувати в банк і сказати: “Згідно з ось цим договором, я буду проводити транзакцію, чи є у вас питання?” – пояснює економіст.
Банки перетворюються на сімейних лікарів, говорить Невмержицький, вони повинні зібрати інформацію про своїх клієнтів, перш ніж надавати будь-яку послугу.
У ПриватБанку OBOZREVATEL пояснюють: “У зв’язку з набуттям новим законом чинності багато процесів у країні та в банку будуть змінюватися, і ми працюємо над цим. Але наразі немає можливості точно сказати “було-стало”, тому що не всі інструкції, отримані від НБУ, реалізовані або готові до реалізації в банку. Але можна стверджувати, що в нас залишаються зобов’язання щодо контролю за операціями клієнта”.
Бюджет щороку втрачає мільярди гривень через операції в тіні. Причому стосується це як фізичних, так і юридичних осіб. Тоді як бізнес відмиває гроші через фейкові операції, прості українці отримують зарплати “в конвертах” і водночас ще й претендують на субсидії.
Шукайте деталі в групі Facebook
