УКРАЇНА LIVE

Сьогодні в Національному центрі Олександра Довженка стартує цикл кінолекторію “Культурфільм: Femme Mute”. Осінню серію лекцій і кінопоказів присвячено образу жінки в кінематографі 1920-х – початку 1930-х років. 

Проект Femme Mute досліджує репрезентацію жінки в постреволюційному німому кінематографі, аналізує, яким було і як змінювалось тогочасне бачення жінки, а також ставлення до ґендерного розподілу в суспільстві.

Програма «Культурфільм: Femme Mute» на жовтень–листопад 2016 року: 

17 жовтня о 18:30
Лекція: «Право на жінку – право на паранджу»
Лекторки: Марина Вороніна та Ольга Лабур

Марина Вороніна розповість про витоки радянського фемінізму, важливим аспектом якого була профорієнтація жінки. На лекції ви дізнаєтеся, як жінки здобували медичну освіту до і після революції, чим у 1920-1930-х роках була біографія людини – формальністю чи стратегією виживання. На прикладі тандему Олексія Каплера і Миколи Бажана слухачам розкриють нюанси творчості/конʼюнктури за часів тоталітаризму.
Ольга Лабур спробує історично, ідеологічно і психологічно реконструювати «дух часу» у картині «Право на жінку». Дослідниця розгляне опозиції «прогресивний»/«відсталий», «рівноправ’я»/«нерівність», «емансипований»/«дискримінований» як політичні інструменти та мовні практики. І розповість про долю фільму після його виходу на екрани, механізми історичної пам’яті та спеціфіку політичної кон’юнктури.

Показ: «Право на жінку» (1930) реж. Олексій Каплер 
Музичний супровід: Дмитро Пруткін (DJ-set)

Рідкісний приклад урбаністичного кіно в ігровому жанрі, сценарій до якого Каплер написав спільно з редактором революційного для свого часу журналу «Кіно», перекладачем і поетом-авангардист Миколою Бажаном.
Головна героїня одного дня вирішує змінити патріархальний устрій своє сім’ї – вона залишає чоловіка і разом із малолітнім сином вирушає до міста навчатися в медичному інституті. Активне студентське життя виявляється не простим із дитиною на руках. Трагічна доля сина лише переконує жінку йти далі обраним шляхом – вона стає професійним лікарем і рятує життя вже інших дітей.

3 листопада
Лекція: «Щасливий перформативний шлюб комунізму та фемінізму в УРСР» 
Лекторка: Ірина Жеребкіна

На прикладі головної героїні фільму «Джальма» на лекції розглянуть образ радянської української феміністки, а також розповість про традицію радянського фемінізму після 1917 року, який визначався перфомативним поняттям гендеру, що, на відміну від західної феміністичної теорії, описується не через біологічний есенціалізм, а через формування зв’язку статі з соціальними статусами і ролями.

Показ: «Джальма» (1928), реж. Арнольд Кордюм
Музичний супровід: Ганна Брижата

На Кавказі під час війни чеченська дівчина Джальма рятує пораненого українця Миколу, вони одружується і відправляються у село молодого. Не всі радо вітають приїзд чужинки, так само, як і ініціативи Миколи з впровадження колгоспів і механізації села. Джальма опиняється в пастці релігійних, етнічних і патріархальних упереджень. Чи зможе дівчина знайти з неї вихід?

12 листопада, 18:30
Лекція: «Тілесна мова зірок екрану до і після 1917 року»
Лекторка: Оксана Булгакова

Професорка кінознавства розповість про специфіку тілесної мови дорадянських і радянських зірок екрану, яка в фільмах 1910-20-х років доходить до нас через призму естетики натуралізму, декадансу й орієнталізму.

Де: Національний центр Олександра Довженка, вул. Васильківська, 1
Вхід вільний