Розслідування ТСН.Тижня виявило низку проблем – від впливу кліматичних змін до торгівлі підробками.
Купи мертвих бджіл на українських пасіках змусили ТСН.Тиждень почати нове розслідування. Біда ця – глобальна. Щоб зберегти цих комах-трудівниць, від яких залежить велика частина урожаїв, світ навіть запровадив День бджоли: 20 травня. Гинуть бджоли від отрутохімікатів, якими оприскують поля аграрії. Але цього року сталося дещо дивне – йдеться про так звану “хімічну війну” проти українців, про яку ми не здогадуємось.
Все почалося з мільйонів убитих комах. Хіміки були першими, хто побачив у мертвих бджолах сліди великої біди. Вони просто шукали причину масової загибелі цілих вуликів.
На пасіках Зеленого гаю, що на Запоріжжі бджолярі збирають гори змертвілих комах. Ними устелена вся земля. У пасічника Анатолія із 47 вуликів лишилось не більше десятка. Десятки тисяч маленьких трудівниць ще змогли дістатись до свого дому аби потім впасти замертво.
Його сусід через дорогу – молодший колега Сашко – на бджоляра учився в університеті. Аби розширити пасіку, їздив на заробітки у Чехію. Нині усі його гроші – спопелились.
Обидва пасічники показують на ріпакове поле неподалік, що нібито оброблялося без попереджень та ще й удень, коли бджілки трудяться, а не вночі, як цього вимагає закон. Вони офіційно зареєстровані, тож викликали поліцію, держспоживслужбу, щоби притягнути до відповідальності фермера.
“Фермер не дає зразку аналізу, що цим препаратом оброблялося. Бджола ще тримає його. І довести неможливо”, – скаржиться голова асоціації пасічників України Володимир Стретович.
У Держспоживслужбі, яку щороку завалюють сотнями таких скарг, визнають недосконалість системи і закону.
“Встановлено, яка діюча речовина застосовувалась. На цьому у нас все і закінчується, бо фермер не хоче надати інформацію про те, яким препаратом проводилася обробка. Що такий пасічник виграє суд, збитки і фізичні моральні, ну таких випадків, мабуть, і немає”, – каже директор департаменту харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби України Борис Кобаль.
І так стається щороку. Але цього року мор почався на місяць раніше, коли на полях ще нічого не квітнуло і не оброблялося. Окрему лабораторію для “розтину” бджіл у токсикологічному центрі відкрили минулого року. Так багато стало звернень.
Аналіз мертвих бджіл з Кіровоградської області здивував експертів-хіміків. Знайомі всім пестициди вбили цьогоріч лише 20% бджіл. Усіх інших знищило те, що заборонено усіма законами і правилами для обробки полів. Цю речовину використовують лиш для протруєння насіння, щоб шкідники не поїли його у землі. І дістатись під ґрунт бджоли не могли
Але виявилось – ми всі жертви зміни клімату. Потужні вітри у купі з пересохлим без води ґрунтом означають
Негода в Україні: у Харкові вітер повалив дерева та паралізував рух автомобілів
пилову бурю.
“Пилова буря переносить ці токсичні речовини. І таким чином бджоли могли потрапляти під цю хмару пилу, а для бджілки не обов’язково з’їсти це. Можливо мати на крильцях, на лапках. Вона прилітає у вулик і вона роздає оцей токсичний препарат усій бджолиній сім’ї”, – каже професор, директор харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ Микола Проданчук.
Весна нам подарувала чимало суховіїв по всій країні. Ми бачили навіть у містах. А тепер здогадайтесь, чим ми дихали, і пригадайте бджіл. Але це лише половина виявленої нами правди. Є дещо значно підступніше в цій неоголошеній хімічній війні проти України.
Алла Гринько більше 30 років досліджує пестициди та агрохімікати. Каже: майже 70% – фальсифікат. Часто це китайські підробки в обгортках відомих виробників.
Алла Гринько більше 30 років досліджує пестициди та агрохімікати. Каже: майже 70% – фальсифікат. Часто це китайські підробки в обгортках відомих виробників.
“Бувають заявлені одні діючі речовини, а ми виявляємо зовсім інші. Ми промоніторили в Україні багато продукції білоруського нібито походження на основі фіпроніла. Рекомендується оброблювати сади. Обробляти картоплю. Село масово закупило інсектициди на основі фіпронілу, який недозволено використовувати у вигляді наземної обробки”, – каже завлабораторії “Токсикологічний дослідницько-випробувальний центр фізико-хімічного аналізу” Алла Гринько.
Усе це потрапляє у нашу країну, а потім і вам у руки, на поля селян, на городи дачників. І ви й гадки не маєте, що труїте не просто шкідників чи бджіл, а й себе. Хтось безкарно завозить сюди хімічну зброю і спокійнісінько спостерігає, як ми його застосовуємо у власному домі. Ще й отримує за це гроші.
В Україні агрокомпанія створила “карту бджоляра”. На ній позначені усі зони, де росте ріпак чи сонях, а де акація та липа. А ще контакти агронома чи лісника, що за них відповідає. Більше 1000 господарів вуликів із п’яти областей тут теж вже зареєструвалися і позначили координати своєї пасіки.
“Якщо в радіусі трьох кілометрів на цьому чи на іншому полі буде відбуватися обприскування, то йому прийде повідомлення. Тоді і тоді буде обприскування такими-то препаратами”, – каже керівник соціально-інвестиційного відділу агрокомпанії Василь Мартюк.
Олег Беззубко привіз сюди на заробіток 40 вуликів. Каже, всі в плюсах. Йому – мед, фермеру – запилення, а отже – більше врожаю. Канадійці так працюють вже півстоліття. Фермер платить пасічнику, бо економічний ефект від співпраці – відчутний. Європа це теж давно зрозуміла і взялася за свої нововведення. Зокрема зменшення токсичності препаратів. І, якщо в них отруту заборонили, вгадайте, куди її продадуть.
“Ці всі препарати йдуть на наш ринок. І використовуються нашими фермерами. І відповідно в останні роки збільшилась кількість бджіл які гинуть”, – стверджує доцент національного університету біоресурсів природокористування України Леонора Адамчук.
Заборонити хімічну навалу Україна наразі не здатна.
“На превеликий жаль уже 5 років в Україні діє закон, який не дозволяє нові пестициди випробувати і застосувати їх у наших агрокліматичних умовах. Важливо не просто замінити щось токсичне на щось токсичне. Світ іде в такому напрямку, що всі нові покоління, зокрема пестицидів, є більш безпечними і для довкілля, і для людини”, – стверджує професор Микола Проданчук.
Та навіть якщо депутати просто зараз ухвалять закон, який це дозволить, на дослідження і реєстрацію нових засобів підуть роки, розказують у науковому центрі превентивної токсикології. Тож, робити це треба було б навіть не сьогодні, а позавчора.
“Якщо ви хочете експортувати продукт до ЄС, ви повинні визначити план контролю. Ветеринарні ліки, пестициди. Влада має показати, що така система працює, лише тоді Україна посідає місце в європейській спільноті”, – стверджує головний технічний директор харчової безпеки та інновацій європейської мережі лабораторій Курт Пітер.
А закриті європейські ринки для нас означають мільярдні збитки. Та головне – хворе населення. Бо ми теж, ніби пчілки, несемо отруту у власні оселі.
Нововведення обіцяють принести значні зміни, які позитивно позначаться на кожній родині та допоможуть виховувати нове…
Недотримання цієї вимоги може призвести до неприємних наслідків, включаючи повернення незаконно виплачених коштів Для багатьох…
Ситуація починає набувати дедалі більших масштабів, і зниження мобілізаційного віку стане точкою неповернення На початку…
Олег Тимошенко, керівник Черкаського ТЦК, зізнався, що іноді переглядає пабліки, де повідомляють про місця видачі…
Поліція Рахівщини затримала 46-річного закарпатця, який п’яним вбив знайомого ножем у чужому будинку. Про це…
Українські вчителі, які викладають у 5–9 класах, почали ставити оцінки школярам за новою системою. Основна…