Коли я чекала дитину, чоловік відвіз мене жити на дачу, сказав, що там свіже повітря, овочі, фрукти. Дмитро приїжджав до мене щовихідних. Та одного разу сказав, що їде в інше місто у відрядження до кінця року. Ця новина нас обох засмутила, але таку хорошу роботу він втратити не міг. В призначений термін у мене з’явився прекрасний малюк. Після його появи ми продовжували жити з дитиною на дачі. Інколи Дмитро з’являвся, привозив продукти, брав дитину на руки, а потім знову їхав. Восени я поїхала до мами в село, адже на дачі було холодно, та й мама мені допомагала. А потім я випадково дізналася, що ніякого відрідження у мого чоловіка не було
З Дмитром ми познайомилися в інституті на студентській вечірці. Покохали одне одного з першого погляду. До завершення навчання ми були разом кругом, мені всі подруги заздрили. Відразу після отримання дипломів ми одружилися. Влаштувалися на роботу, взяли квартиру в кредит і все в нас йшло як по маслу, але була одна проблема. Ми дуже мріяли про дитину, але чомусь, довгий час нічого не виходило. Аналізи, фахівці і ось, нарешті вийшло.
Нашій радості не було меж. У нас у сусідів йшли ремонти, мені постійно було недобре від цих запахів і шуму, тому ми вирішили, що цей період я буду жити на дачі. Чоловік приїжджав до мене кожні вихідні. Потім одного разу сказав, що їде в інше місто у відрядження до кінця року. Ця новина нас обох засмутила, але таку хорошу роботу він втратити не міг.
В призначений термін у мене з’явився прекрасний малюк. Після його появи ми жили з дитиною на дачі, свіже повітря, овочі-фрукти. Восени я поїхала трохи пожити в мами. Чоловік все одно у відрядженні, а мамина допомога потрібна.
Але в один прекрасний день я дізнаюся, що Дмитро не був ні в якому відрядженні, що він живе давно з іншою жінкою, і вона навіть не здогадувалася про про моє існування. Я не знаходила собі місця, я просто була в розпачі. На мої плечі лягло стільки побутових проблем, які я мусила вирішувати сама, розуміючи, що чоловік працює, він далеко, піклується про достаток сім’ї і не може нам допомогти. А він був весь цей час в цьому ж місті і взагалі не переймався як нам живеться. Приїде на один день, подарунки привезе, сина на руках потримає і назад у відрядження.
Дмитро добре влаштувався – живе на два будинки. А мені тепер треба робити важкий вибір – потрібен він нам чи ні, залишаємося ми сім’єю, або кожен йде геть. Та й великі у мене сумніви, що сама я з усім впораюсь. Ось думаю, ставити його перед вибором чи ні. Хай вирішує – або я з дитиною, або та інша жінка. Або закрити очі на неї і продовжувати жити як жили.
Жінка, з якою він живе, до речі, його колега по роботі. Він забезпечує її, щедрий на подарунки. У неї є дитина від першого шлюбу, дівчинці 5 років. Вона дуже міцно тримається за Дмитра, сама навряд чи його залишить. Як далі жити навіть не уявляю.
Батальйон «Nachtigall» Сил безпілотних систем ЗСУ висловлює щиру вдячність Службі безпеки України за проведення масштабної…
Служба безпеки спільно з ФБР, контррозвідувальними органами Республіки Польща та правоохоронними органами ЄС провела скоординовану…
Бути військовим – честь і повага! Військовослужбовці 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» на зустрічі…
Позивні народжуються по-різному — із жарту, випадку чи характеру, але з часом стають більшими за…
Окупований Бердянськ вже четвертий рік перебуває під контролем російської влади. Росгвардія зайняла місто на третій…
Тестові зразки екзоскелетів надійшли до підрозділів нашого корпусу, а їх уже випробовують в логістиці та…