Коли віддавати дитину в садочок та школу? Про вік готовності розповідає психологиня Світлана Ройз

Віддавати дитину в школу в шість, чи краще чекати семи років?

У якому віці малеча легше адаптується до дитсадка?

На ці питання шукають відповіді багато батьків.
Психологиня Світлана Ройз відповідає на ці питання часто, й навіть написала книгу “Я сьогодні йду у садок”.
Нещодавно вона провела практикум на цю тему. “Українська правда. Життя” пропонує читачам конспект зустрічі.

Мозок людини складається з двох півкуль.

Права півкуля гіперактивна у всіх дітей приблизно до 6,5 років. Там дуже багато різноманітної інформації: всі звуки, всі дотики, всі аромати, все, що ми відчуваємо із зовнішнього світу.

І воно все невпорядковане, бо ліва півкуля, яка допомагає впорядкувати цю інформацію, повністю включиться в роботу лише після 7 років.

Уявіть, в правій півкулі величезна кількість стимулів, а ліва ще не вміє гальмувати і виокремлювати лише якийсь один важливий сигнал.

Як думаєте, що в такі моменти відбувається з дитиною? Істерика, перенавантаження, бо не може витримати усі ці сигнали.

Коли комусь маленькому погано, коли поруч хтось плаче, у нас підвищується рівень кортизолу. Під його дією ми напружуємося, сердимося або починаємо метушитися.

Саме тому, коли діти хворіють, батьки починають сваритися між собою.

Коли відчуваєте напруження від плачу дитини, говоріть собі: “Все чудово. Моя гормональна система прекрасно працює. У мене є гормон кортизол. Робіть вдих та видих”.

Щоб допомогти дитині в такі моменти, потрібно назвати на ім’я емоції, які вона відчуває: “Мабуть, ти засмутився, мабуть, ти сердишся”. Або просто обійняти.

Дитині, яку все дратує або яка перебуває у стресі, варто дати у ліву руку м’який предмет, щоб вона могла його стискати. Коли ми щось стискаємо у лівій руці, то беремо під контроль те, що відбувається у правій півкулі мозку.

Одним зі способів сконцентруватися для дитини є розгойдування на стільці. Так вона відсіює зайві сигнали мозку.

Для розвитку мозку дитини потрібен рух. Щоразу, коли наші діти рухаються, вони розвивають свій мозочок. І діти самі вигадують потрібні рухи: це ходіння по брівці, де треба балансувати, м’ячі, на яких можна стрибати.

Щоразу коли ваша маленька дитина кидає на підлогу величезну кількість разів предмети, вона тренує свій мозочок.

Якщо хтось із учителів сказав, що ваша дитина не має здібностей до математики, то такій дитині просто необхідно трохи більше спортивних занять для стимуляції тім’яної частки мозку. Спорт пов’язаний із побудовою руху, з цим також пов’язане наше логічне мислення.

Найкращі терапевтичні слова для малюка: “Я з тобою”.

Для дитини більш безпечно, щоб батьки дозволяли собі якусь неідеальність, тому що поряд з ідеальними батьками дитина не розвивається, вони не дають їй можливості адаптуватися до зовнішнього світу.