Дитячі лікарі проти писання олівцями у першому класі

У перших класах, згідно з новою реформою Міносвіти, діти пишуть олівцями замість ручок. Але для дитини шести років це вкрай незручно, бо рука ще не готова. Крім того, олівці часто ламаються, дітям доводиться їх постійно підстругувати, а це зайвий стрес для першокласника, пише газета Експрес.

Врешті, медики кажуть, що олівець не розвиває дрібну моторику рук, а також абсолютно не розвиває каліграфію. Вважають, що найправильніше вчитися писати чорнильною ручкою, яка вимагає певного тиску, нахилу…
— Почнемо з того, йти до школи у шестирічному віці однозначно рано, — каже Володимир Родіонов, провiдний науковий спiвробiтник вiддiлу медичних проблем здорової дитини та преморбiдних станiв Iнституту педiатрiї, акушерства та гiнекологiї АМН України. — Проте чиновники чомусь не розуміють цього.
І якщо діти сьогодні дозрівають інтелектуально раніше, фізичний та емоційний розвиток не найліпший. Тобто, діти такого віку ще не готові йти до школи — вони ще повинні бавитися, адже саме гра є оптимальним видом навчанням для шестирічок. Реформа відбулася, проте школи не перобладнали: для першокласників мали виділити ігрові та спальні кімнати — і де вони? Це стосується й писання олівцями.

— А чим вони не підходять?

— Справа в анатомічних та фізіологічних показниках дитячої руки, — долучається Владлена Сальнікова, дитячий лікар-невролог. — Олівець вимагає певного нахилу і певного тиску, який шестирічному малюку ще важко контролювати — у результаті олівці постійно ламаються, пишуть недостатньо яскраво або ж, навпаки, рвуть папір.
Загалом, у цьому віці дитина має вміти користуватися олівцями, фломастерами, ручками. Проте олівцями треба малювати, а не писати. Навички письма олівцем не виробиш! Навіть дорослому важко прописувати в прописах букви чи цифри, адже олівець для цього не призначений.

Єдиний плюс, який я можу відзначити, — це зниження ступеню стресу, коли дитина користується олівцем замість ручки. Тобто, вона знає, що має можливість стерти і написати правильно, тоді як ручку не зітреш. Відповідно, зменшується емоційна збудливість, дитина не так хвилюється. Проте з точки зору фізіології олівець для письма не підходить — він не розвиває дрібну моторику рук.

– А чому вона така важлива?

— Дрібна моторика рук відповідає за розвиток півкуль головного мозку. Адже на пальцях є нервові закінчення, які “замикаються” у лобних долях мозку, які, своєю чергою, відповідають за процеси мислення, формування та розвиток мовення тощо. Цікаво,  що приблизно третину всієї поверхні рухової проекції головного мозку займає саме проекція кисті рук, яка розташована поруч з мовною зоною. З цього випливає, що розвиток мовлення дитини і розвиток дрібної моторики — два взаємозв’язані і нерозривні процеси.
Процес вдосконалення моторних навичок активно відбувається у дошкільному та ранньому шкільному віці. Ось чому важливо, щоб у цей період дитина писала тим, чим треба. Адже коли дитина пише, задіюється багато систем, які мають скоординуватися між собою — кісткова, м’язева, нервова, зорова.

До речі, вчитель чи шкільний психолог мають бачити, чим дитині краще писати, і, можливо, пропонувати писати ручкою, якщо учню незручно користуватися олівцем.

А ше у класі та вдома треба мати предмети для розвитку дрібної моторики рук першокласників. Це може бути мозаїка, пазли, конструктори на кшталт “Лего”. Дуже корисні пальчикові ігри, ліплення, насаджування намиста, розвиваючі іграшки на кшталт зав’язування шнурівок, м’ячики з м’якими шипами. А неврологи та логопеди знають: масаж пальців рук допомагає дитині вибудовувати своє мовлення. І пам’ятайте:  що “розумніші” руки, тим розумніша ваша дитина.