Фахівці радять дітям та батькам вже готуватися морально та технічно.
В Україні суперечки про дистанційне навчання школярів у разі другої хвилі епідемії коронавірусу COVID-19 дійшли майже до точки кипіння. Мами пишуть петиції проти і хочуть, щоби діти йшли в школу, бо батькам треба заробляти гроші. Учителі бояться, що залишаться без надбавок. А за навчання в дві зміни, про що думає уряд, їм подвійну зарплату не виплатять. Більш-менш пристойне навчання на відстані можливе тільки в режимі діалогу вчителя і учня. Тобто онлайн. А для цього потрібні швидкі і навіть нестандартні рішення.
Але влада натомість ситуацію оцінила і сказала, що дистанційного навчання не буде. Україна до нього не готова – інтернет слабкий. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Для родини Масинзових, в якій двоє дорослих, четверо дітей та пес Алекс, березнева звістка про карантин та дистанційне навчання з дому стала справжнісіньким вироком. Всі вони туляться в гуртожитку в одній кімнатці у 17 кв. метрів.
“Це було пекло в нас! Ми молили бога, щоб скоріш цей навчальний рік закінчився, скоріше ці б канікули”, – каже багатодітна мати Діана Масинзова.
На трьох школярів лише дві парти, жодного комп’ютера чи планшета. І телефонів на всіх не вистачало. Придбати ґаджет кожному учню родині не до снаги. Мама в декреті з маленькою дочкою, батько бюджетник.
З онлайн уроками, які йшли по телевізору під час карантину й мали стати рятівним колом для сотень родин без інтернету та ґаджетів, у Масинзових теж не склалося.
“Троє школярів, а телевізор один. Не завжди ми могли дивитися уроки. Якщо взяти математику, дитина не могла в’їхати в ту тему, я не математик. З математики була 9, а стало сім, з української мові було 7-8, а стало 5-6”, – каже багатодітна мати.
У Міносвіти ж тоді телеуроки називали єдиним порятунком для родин, як ця. Бо офіційно майже пів тисячі українських шкіл не мають доступу до інтернету. А скільки учнів без доступу до мережі, не знає ніхто.
“Цей проєкт “Школа-онлайн” буде мати свій розвиток з наступного навчального року. Плануємо знімати матеріал, щоб ми могли організувати, власне, онлайн дистанційне навчання”, – заявляла у березні тодішня в.о. міністра освіти та науки України Любомира Мандзюк.
Але знімати так ніхто досі не взявся. І чи почнуть узагалі – питання. Не має й обіцяної Міністерством усеукраїнської платформи для дистанційного навчання, яка б об’єднала уроки та контрольні тести для всіх учнів країни, методичні напрацювання для вчителів та можливість контролювати успіхи своїх чад для батьків.
Положення про дистанційне навчання в Україні не оновлювалося ще від 2013 року і це при тому, що дистанційна школа існувала, давала державний атестат, але не була надто поширеною.
Краще на дистанції?
Деякі родини не хочуть ризикувати і відправляти дітей до школи. Вони виступають за дистанційне навчання.
Мати 6-класниці Ярослава Золотко зареєструвала петицію на сайті президента за провадження дистанційної освіти в школах. Проте поки що вона в соцмережах непопулярна.
Прихильники дистанційного навчання вважають, що головне правило – самоорганізація, чіткий режим та зручна платформа для навчання.
Ці правила мають засвоїти вчителі зі шкіл звичайних. Бо те, як училися навесні 4 мільйони закритих удома школярів, викликало обурення батьків.
“Дистанційна форма навчання – це ціла система, в якій є і розроблені кроки, і система підтримки, контролю, консультацій. Освітній процес був весною не готовий перейти на дистанційний формат. У нас не було інструментарію, у нас не було алгоритму переходу. Нагально всіх кинули в дистанційне навчання, при тому не навчили ні вчителів, ні адміністрацію шкіл”, – пояснює директорка дистанційної школи Ольга Білодід.
За підрахунками, лише 18% педагогів звичайних шкіл на вимушеній дистанційній освіті змогли швидко перелаштуватися й справді давали знання на відстані.
До навчання прогресивного на відстані Україна не готова, Зеленський прокоментував можливість дистанційного навчання у школах від 1 вересня визнав цього тижня президент Володимир Зеленський. Бо не всюди по країні є якісне 3G та 4G-покриття. Хоч мільйони на це виділяли. Тому знову візьмуться його поліпшити по всій країні. Розпочали із Закарпатської та Івано-Франківської областей. На черзі й інші регіони, де є такі проблеми.
Тож, аби не залишити дітей без знань, планують новий навчальний рік у вересні розпочати в звичному режимі, але стовідсоткових гарантій ніхто не дає.
Сісти за парти особливо важливо для першачків. У київські школи, вірогідно, наберуть їх понад 30 тисяч. Однак їхнім батькам і досі не кажуть, чи вести дітей 1-го вересня до школи. А як дистанційно розпочати навчання новоспечених першокласників, не уявляють ні батьки, ані вчителі.
За тиждень в уряді обіцяють назвати схему, за якою розпочнеться новий навчальний рік.
“Ми розробляємо механізми, правила, в який спосіб наші діти будуть навчатися: за яких умов вони будуть навчатися в звичайному режимі, за яких умов вони будуть навчатися в дистанційному режимі, в який спосіб ми можемо поєднати ці два способи”, – заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко теж пообіцяв цього тижня, що діти до школи підуть. Але чи зможе весь клас одночасно навчатися – питання. За яким принципом ділитимуть класи на групи та в скільки змін працюватиме школа, ще думають.
“30 дітей, наприклад, ми можемо поділити їх по 15 осіб, або по 10 осіб. І забезпечити певну варіативність в який день, яка група навчається. А в інший день навчаються дистанційно. Потім вони міняються”, – пояснив керівник експертної групи Директорату шкільної освіти МОН Володимир Божинський.
Точно кажуть одне, що грошей на підвищення зарплати вчителям, якщо ті працюватимуть у три зміни, немає.
Бюджети ніякі. Ні місцеві, ні державні не будуть готові до виклику керівник експертної групи Директорату шкільної освіти МОН Володимир Божинський Вчителі теж не готові.
“Якщо ми будемо працювати за одним із сценаріїв МОН, що класи діляться на групи, то ми будемо працювати за трьох. Я вважаю, що тоді просто всі звільняться. Я особисто працювати на халяву не буду, я звільнюся”, – каже вчитель української мови та літератури Олександр Черкас.
Готуємося до школи вже Поки влада думає, фахівці радять дітям та батькам готуватися морально та технічно. Тому вже зараз подбайте про зручний ґаджет для вашого школяра чи школярки.
На що варто звернути увагу, обираючи дитині ґаджет:
Порада 1 – немодульний дисплей. Краще купити ноутбук або планшет із немодульним дисплеєм. Те, що ґаджет буде падати хоч раз на місяць, майже гарантовано. В разі потреби у немодульних можна окремо замінити і відремонтувати сенсор.
Порада 2 – підставка. Чохол – єдиний захист від падіння. Але треба такий, який трансформується ще й у підставку. Планшет має зручно стояти. В питанні з ноутбуком це вирішено.
Порада 3 – гарнітура. Обов’язково придбайте зручні навушники, бажано провідні.
Порада 4 – великий екран. Щоби не падав зір, дитині краще працювати за стаціонарним комп’ютером, наполягають медики. Найгірше – телефон.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…