УКРАЇНА LIVE

Стали відомі імена офіцера та військового медика зі складу 137-го окремого батальйону морської піхоти 35 обрмп ВМС ЗСУ, які загинули в районі селища Зайцеве. Це Дмитро Красногрудь і Микола Ілін.

Командир розвідувального взводу лейтенант Дмитро Красногрудь загинув унаслідок підриву на вибуховому пристрої в “сірій зоні” під Зайцевим, що поруч з окупованою Горлівкою, Зайцеве під час виконання бойового завдання 13 липня.

Того ж дня російські окупаційні війська із трьох сторін обстріляли групу армійців ЗСУ, які мали здійснити евакуацію тіла полеглого офіцера. Унаслідок цього загинув ще один військовий – медик з евакуаційної команди.

Крім того, ще одного військовослужбовця, сержанта, було важко поранено, один – отримав бойове травмування.

14 липня стало відомо про евакуацію загиблого офіцера на бік ОРДО.

15 липня тіло комвзводу було передане українській стороні на КПВВ “Майорськ”.

Ім’я полеглого офіцера в четвер, 15 липня, назвала пресслужба 35-ї бригади морської піхоти.

“Лейтенант Красногрудь Дмитро Анатолійович, командир розвідувального взводу окремого батальйону бригади морської піхоти, 18.10.1978 року народження. Загинув 13.07.2020 року під час виконання бойових завдань у зоні проведення ООС в районі н.п. Зайцеве Донецької області.

Дмитро Красногрудь отримав численні осколкові поранення, несумісні з життям, внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким у зв’язку із загибеллю захисника України”, – ідеться в повідомленні.

За даними “Новинарні“, Дмитро Красногрудь – із Харкова.

Він досвідчений воїн-розвідник, пройшов на війні з Росією великий бойовий шлях. Раніше воював у складі 93-ї механізованої бригади. Брав участь зокрема в захопленні в полон кадрового російського військового Віктора Агєєва під Жолобком у липні 2017 року.

Станом на ранок 16 липня ще два українські військові залишаються не евакуйовані з “сірої зони” — сержант-розвідник і військовий медик.

Смерть одного з них, медика, підтверджена офіційно. 35-та бригада не називає його імені до евакуації, однак напередодні з дописів волонтерів у соцмережах стало відомо, що полеглий — громадянин Естонії, військовослужбовець ЗСУ за контрактом Микола Ілін, позивний “Естонець”.

Ілін — уродженець Білорусі, політичний емігрант. Він приїхав до України через переслідування з боку режиму Лукашенка після виборів 2006 року.

Мешкав у Білій Церкві на Київщині.

“На той час ми з друзями займалися білоруською тематикою, протестували під посольством й згодом проводили фестивалі «Білоруська весна», щоб показати іншу Білорусь українцям. Микола зупинявся й в мене, це був час віри в досяжність спільних цілей для вільної України та вільної Білорусі. Влітку 2006 року дружньою компанією чотирьох друзів ми навіть їздили навипередки автостопом з Києва до Житомира та назад, з нами був білоруський біло-червоно-білий прапор, він був маніфестом на дорозі. Один із житомирських водіїв, що зупинився, дістав із багажника український прапор, й ми всю дорогу проговорили про наші дві країни”, — згадує про Іліна Віталій Мороз, керівник напрямку новітніх медіа “Інтерньюз-Україна”.

За словами Мороза, він ніколи не чув, щоб Микола спілкувався російською, яку знав, так само як і естонську, польську, англійську.

“Зі мною він спілкувався білоруською чи українською, яку легко вивчив. Він любив Україну, бо тут були його друзі, тут було море і свобода, яких не вистачало в Білорусі. Його дівчина — з України”, — розповідає Мороз.

Однак більше 10 років тому Україна не надала Миколі Іліну політичного притулку, і він переїхав до Естонії, де жив до початку війни на Донбасі. Займався проведенням екскурсій, працював таксистом та на інших роботах.

Згодом Микола повернувся в Україну, щоб піти на фронт і воювати проти російських агресорів. Підписав контракт зі Збройними силами. Навесні 2020 року вирушив на Донбас у складі 137 обмп ВМС ЗСУ.