УКРАЇНА LIVE

Ключові проблеми залишаються: де взяти для «дистанційки» «вільних батьків» і де тепер жити першому шкільному коханню?

До початку нового навчального року лишилося півтора місяці, і шкільне освітнє середовище турбує нині одне питання: яким же буде новий навчальний рік в умовах епідемії коронавірусу? У Львові, наприклад, планують залишити один день на тиждень дистанційного навчання навіть після виходу з карантину – щоб учні були готові на випадок погіршення епідситуації, розповіла керівниця управління освіти Львівської міськради Зоряна Довганик. У Києві готуються до всіх можливих сценаріїв. Але остаточну відповідь ще мають дати профільні міністерства – Мінохорониздоров’я та Міносвіти. Справедливо буде сказати, що карантин підняв на поверхню старі освітні проблеми – починаючи від недостатнього покриття мережею Інтернету в регіонах і закінчуючи гнучкістю системи освіти в позакласних умовах. У результаті, згідно з онлайн-опитуванням служби освітнього омбудсмена, лише 25% батьків були повністю задоволені тим, як відбувалося навчання їхніх дітей під час карантину.

Швидше за все, навчання буде змішаним

Нові правила, за якими почнеться новий навчальний рік, іще тільки розробляються. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, МОЗ і Міносвіти представлять їх упродовж 7-10 днів. “Зараз в умовах адаптивного карантину ми розробляємо механізми, правила: за яких умов наші діти будуть вчитися в звичайному режимі, за яких – у дистанційному, яким чином ми можемо поєднати обидва ці способи. Спільно з Міносвіти ми розробляємо відповідні правила та алгоритми”, – сказав Степанов під час одного з брифінгів.

Як розповіла Укрінформу секретарка комітету Верховної Ради з питань освіти, депутатка партії “Голос” Наталія Піпа, у міністерстві освіти розглядають варіант змішаного навчання, коли, наприклад, частина класів ходитиме до школи у понеділок, середу, п’ятницю, а інші – в вівторок, четвер, суботу. “Також мені відомо, що Український католицький університет готується до того, що студенти навчатимуться змінами. Тобто два тижні навчається одна частина групи, інша у цей час займається дистанційно, а потім навпаки. Думаю, подібну практику можна застосувати у школах. Особливу увагу треба присвятити учням початкових класів, бо молодшим школярам вчитися дистанційно найскладніше. Змішане навчання сприятиме соціалізації, а також контакту вчителя з учнем. Попри те, що я не підтримую призначення Сергія Шкарлета міністром, він теж дотримується думки, що соціалізація дітей важлива і вважає, що варто забезпечити саме змішану форму навчання”, – говорить депутатка.

Чому так важлива соціальна складова?

Ну а як же без неї? І йдеться навіть не стільки про комунікацію вчителя з учнем, що теж, дуже важливо, скільки про взаємодію дітей між собою і прості шкільні радощі, які супроводжують процес навчання. Це й очікування великої перерви, похід у буфет, звідкіля доноситься запах свіжої випічки, фізкультура з іграми, підглядання, потайки від учителя, в чужий зошит, шкільне кохання, зрештою!

Щоправда експерт освітнього напряму Інституту майбутнього Микола Скиба зауважує, що соціалізація дітей відбувається не лише у школі, а в гуртках, у дворах, у соцмережах, у сусідських зв’язках тощо. Навіть більше – у школі соціалізація дуже часто може бути викривлена. “Буває, що дитина у школі навпаки замкнена, бо зазнає булінгу. На дитину може давити або оточення, або учитель, який своїми вимогами і авторитетом чинить психологічний тиск. Дитина шукає соціалізації через альтернативні джерела і часом проявляється там досить успішно. Тому я переконаний, що у школі фокус уваги має бути спрямований не лише на академічні досягнення учня, як це зараз відбувається, а й на його соціальні навички, креативність тощо”, – зазначає експерт.

Він продовжує, що “Нова школа” запустила дискурс про необхідність всебічного розвитку особистості, але поки такий підхід використовується лише в початкових класах. А для старших школярів мірилом успішності залишаються оцінки. “Потрібні завдання, над якими дітям треба працювати у групах. Тоді оцінюватися має не лише результат за принципом “правильно-неправильно”, а оригінальність ідей, співпраця, розподіл ролей тощо. Тобто потрібно змінювати методики оцінювання, тому що теперішня система освіти приглушує соціальні навички. Навіть якщо за кращих епідеміологічних умов діти, як зазвичай, підуть до школи, то це не вирішить питання соціалізації і якості освіти”, – підкреслює Микола Скиба. Він теж нагадує, що соціалізація дитини відбувається не лише в школі, а й у гуртках, дворах, сусідських зв’язках, у соцмережах тощо. І під час карантину діти можуть зібратися в когось вдома з дотриманням дистанції (хочеться вірити. – Ред). “Соціалізувати може й спільна цікава робота над темою в Zoom. Треба повністю змінювати підхід до того, які завдання даються школярам і з якою метою”, – підсумовує експерт.