«Вчителі не працюватимуть у три зміни, вони просто підуть зі школи»: ризики дистанційного навчання

Положення про дистанційне навчання в Україні не оновлювалося ще з 2013 року.

До нового навчального року залишилося півтора місяця, але як саме навчатимуться діти – вдома чи за партами – залежатиме від епідемічної ситуації в країні. Наразі МОН спільно з МОЗ розробляють план і правила, згідно з якими відбуватиметься організація освітнього процесу в сучасних карантинних умовах.

Однак чи готова сфера української освіти до дистанційного формату? Чи впораються вчителі, батьки та учні з викликами онлайн-навчання?

«ТСН. Тиждень» підготувало спеціальний сюжет, присвячений плюсам та мінусам дистанційної освіти. Найболючіше її відчули багатодітні родини, у розпорядженні яких – лише 17 квадратних метрів, що слугують кухнею, спальнею, залою та гардеробною водночас.

У сім’ї Масензових троє школярів та брак ґаджетів, а уроки «Всеукраїнської школи онлайн» можна повноцінно дивитися лише одній людині. В таких умовах вже не йдеться про успішність та високі оцінки – у дітей вони суттєво знизилися у порівнянні з періодом офлайн-навчання. Та й відкласти необхідну суму на планшет чи комп’ютер складно, якщо мама у декретній відпустці, а батько – бюджетник.

У Міністерстві освіти і науки телеуроки називали єдиним порятунком для таких родин як ця, бо майже пів тисячі українських шкіл не мають доступу до інтернету – це офіційно. А скільки учнів без доступу до мережі, насправді не знає ніхто.

Володимир Божинський, керівник експертної групи директорату шкільної освіти, зазначив, що наразі у МОН дійсно працюють над електронною платформою:

Положення про дистанційне навчання в Україні не оновлювалося ще з 2013 року – і це при тому, що дистанційна школа вже існувала, давала державний атестат, однак не була надто поширеною.

Деякі батьки свідомо обрали дистанційне навчання як найзручніший формат освіти. Так, мама шестикласниці Діани, Ярослава Золотко, переконана, що можливість вчитися вдома – це ще й, насамперед, питання безпеки:

Щоб залучитися підтримкою однодумців, пані Ярослава навіть зареєструвала на сайті Президента петицію «Дати школярам можливість навчатись онлайн з 1 вересня», проте поки що вона у соцмережах не популярна.

Віддає перевагу дистанційній освіті й мама семикласниці Вероніки, яка навчається у такому форматі вже 2 роки:

У звичайній школі донька мала високий рівень навчальних досягнень, на дистанційному – теж. Головне правило – самоорганізація, чіткий режим та зручна платформа для навчання. Учитель завжди на зв’язку і навіть складну теорему пояснює просто і зрозуміло.