УКРАЇНА LIVE

Зворушлива історія хлопчика з інтернату розчулює серця

Юля більше тижня спостерігала за своїм товаришем. Дівчинка відмітила, що він дивно поводиться, сам собі на умі, на запитання не відповідає, але ж він її найкращий товариш! В інтернаті не прийнято лізти один одному в душу, але ж як усе залишити, якщо дівчинка знає, що Саша щось задумав. І вчора вона побачила, що він про щось домовляється з незнайомцями у дворі. Дівчинка запідозрила втечу.
Для інтернатів це звична річ, коли хтось тікає, та незабаром, поліція приводить його назад. Вона знала, що така поведінка не притаманна її другові, а ще вона побачила, як той віддає свій новенький телефон, який він ледь випросив у тітки на день народження, тим же хлопцям. На душі у дівчинки було неспокійно.

Саша давно говорив їй, що втекти з інтернату можна тільки в батьківський день, коли приїздять родичі та керівництву байдуже на дітей. Саме сьогодні Саша і зробить задумане! Хлопчик не хоче втягувати в це свою найкращу подругу, адже це небезпечно, тож вирішив нічого їй не розповідати.

Після сніданку почнуть приїжджати родичі, ніхто не помітить його відсутність. Напевно, навіть до вечора.

На вузьку дорогу хлопець попав черз диру в паркані та щосили побіг до автобусної зупинки. Він хотів перевірити, яка зараз година та замість його улюбленого телефону його рука натрапила на згорток у якому лежав подарунок для мами. Думка, що він скоро з нею зустріненться зігрівала йому серце.

– Куди це ти  А як же я? Невже не міг хоча б попрощатися?

Саша завмер на місці і здивовано глянув на захекану подругу, вона тремтіла та ледь не плакала.

– Усе не так як ти думаєш, – відповів хлопець збентежено.
– А що мені думати? Я бачила, як ти віддав телефон! І як обговорбвав щось з хлопцями! Ти хочеш мене залишити тут саму? – вигукнула Юля.

– Я не продав, а виміняв! Сьогодні у моєї мами день народження  Сорок років Глянь!   Максим витяг з кишені невелику коробку, в якій лежали масивні срібні сережки.

– Яка краса! Я думала ти просто вирішив втекти та залишити мене там саму!  Можна мені з тобою    вигукнула Юля, переводячи погляд з пакунка на Сашка.

Діти їхали довго  хлопець мовчав  тільки одна думка бентежила його, тільки б мама була вдома. Дівчина теж притихла.

– Мама! – Саша заглянув у відчинені двері.

– Свєта! Прокидайся  До тебе гості    роздався п’яний чоловічий голос.

– Синок ти не забув! – відгукнулася нарешті іменинниця і підняла хмільні очі на гостей.

– Мамо, з Днем народження! Ти потерпи, ще трохи залишилося. Я заберу тебе звідси.  затинаючись, випалив Саша.

Щось стисло горло хлопцеві і він більше нічого не міг сказати. Йому було безмежно боляче дивитись на це все. Він хотів подарувати їй краще життя. Він так за нею сумує.

– Вuпuйте з подругою за моє здоров’я! – запропонувала Світлана і сама потягнулась до чарки. Юля взяла Сашу за руку.

– Ми поспішаємо, до вечора треба встигнути назад. Підемо Максе  тремтячим голосом відгукнулася дівчина. Їх навіть не зупиняли.

Діти вийшли, а п’яна компанія продовжила святкування і не звернула жодної уваги на те, що вони пішли.

Довго товариші мовчали. Та ось тишу перервав Сашко.

– Ти не думай Вона хороша. Просто після смepті батька спuлaся. Ну і що, що позбавлена батьківських прав? За те я синівських не позбавлений! Закінчу школу, піду працювати. Вчитися далі можна і заочно. Я її вилiкую, витягну з того болота. Спробую квартиру в кредит взяти. І без тебе, Юлю, я теж нікуди.

– А я, – Юля від хвилювання не знала, що сказати, адже до цього вона навіть думати про таке боялася, – все вдома робитиму і їсти вам готуватиму, і вчитися піду. Я буду любити твою маму

Максим сильніше стиснув тонку долоньку дівчини. Вони так і не розімкнули рук, відколи вийшли з квартири.

Діти сіли в автобус, який повільно віз їх в інтернат. Вони всю дорогу їли бублики, і фантазували про своє майбутнє.