УКРАЇНА LIVE

Українські заробітчани відверто розповідають: спочатку планують їхати на роботу ненадовго, а проходять роки, – які руйнують їхні сім’ї.

Про це пише Файне місто.

Пані Оксана Кузьмович поїхала до Італії ще в ті часи, коли почався масовий виїзд українців за кордон. Тоді, коли, аби виїхати, ще ризикували життям – їхали схованими в автівках з товаром чи в спальному відсіку у машині далекобійника.

“Звичайно, страшно було перетинати кордон. Знаю, був випадок, коли жінка мало не задихнулася в прицепі з товаром, бо на кордоні довго тримали, а спека була страшенна. Ну, дав Бог і я добре доїхала”, – розповідає Оксана Іванівна.

На заробітках – 18 років
На заробітках вона пробула 18 років. Син виріс, донька також. У кожного з них вже свої сім’ї. Вони знають, що мама є – десь там. Діти від неї відвикли. Чоловік згодом пішов до іншої. Зрозуміла, що її тут не чекають як маму.

Її подруга Олена, також заробітчанка, каже: зараз вже проживає постійно на Україні, через стан здоров’я закордон більше не їздить. Тому не хоче, аби й без того не прості стосунки з сином, ще більше зіпсувалися. “За все треба платити в цьому житті – грішми чи душею. Я втратила сина. Він є, і я є – та хто ми один для одного?”, – додає пані Олена.