Українські заробітчани відверто розповідають: спочатку планують їхати на роботу ненадовго, а проходять роки, – які руйнують їхні сім’ї.
Про це пише Файне місто.
Пані Оксана Кузьмович поїхала до Італії ще в ті часи, коли почався масовий виїзд українців за кордон. Тоді, коли, аби виїхати, ще ризикували життям – їхали схованими в автівках з товаром чи в спальному відсіку у машині далекобійника.
“Звичайно, страшно було перетинати кордон. Знаю, був випадок, коли жінка мало не задихнулася в прицепі з товаром, бо на кордоні довго тримали, а спека була страшенна. Ну, дав Бог і я добре доїхала”, – розповідає Оксана Іванівна.
На заробітках – 18 років
На заробітках вона пробула 18 років. Син виріс, донька також. У кожного з них вже свої сім’ї. Вони знають, що мама є – десь там. Діти від неї відвикли. Чоловік згодом пішов до іншої. Зрозуміла, що її тут не чекають як маму.
Її подруга Олена, також заробітчанка, каже: зараз вже проживає постійно на Україні, через стан здоров’я закордон більше не їздить. Тому не хоче, аби й без того не прості стосунки з сином, ще більше зіпсувалися. “За все треба платити в цьому житті – грішми чи душею. Я втратила сина. Він є, і я є – та хто ми один для одного?”, – додає пані Олена.
Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла На цих кадрах — бійці 1-го окремого центру…
Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати. Наземні роботизовані комплекси — це технологічна перевага,…
Морська піхота — це про характер, витримку й готовність діяти там, де найважче.Тут немає випадкових…
Безпілотні системи - це очі війська, його точна міць і смертельний вирок для ворога. Пілоти…
«Я відчуваю себе на своєму місці» Бо в Третьому корпусі кожен може розкрити свою роль…
‼Історія порятунку коханої людини на полі бою! 🔺Будь як “Сирена” і приєднуйся до батальйону безпілотних…