УКРАЇНА LIVE

Захоплення заручників може статися в будь-якому місці. Ніхто від цього не застрахований, як свідчать останні події в Луцьку та Полтаві. У такій ситуації головне – вижити і дочекатися звільнення. Як поводитися в заручниках, розповів кандидат психологічних наук, судовий експерт-психолог Юрій Ірхін. Деталі – на Фактах ICTV.

КРОК 1. Зберігаємо спокій і виконуємо всі вимоги терориста

Якщо це сталося, намагаємося максимально зберігати самовладання і критичне мислення. Це особливо важливо, якщо є інші заручники. За допомогою ефекту психологічного зараження паніка у інших людей пройде сама по собі.

Налаштовуємося на довге очікування, оскільки на звільнення потрібен час.

Водночас виконуємо всі вимоги терориста заради порятунку свого життя.

Якщо він задає питання – відповідаємо, але коротко. Проявляти ініціативу в даному випадку не варто. На провокаційну або зухвалу поведінку терориста реагуємо спокійно.

КРОК 2. Не провокуємо злочинця на агресію

Уникаємо різких рухів, не кричимо, не плачемо, не шумимо, не привертаємо увагу розмовами, не реагуємо на образи – це все може викликати агресію.

Намагаємося не дивитися в очі терористові, якщо, звісно, очі не зав’язані.

Для підтримки сил їмо все, що дають.

Просимо дозволу на будь-які дії: сісти, встати, попити, вийти в туалет тощо.

Якщо є поранення, намагаємося не рухатися, щоб зменшити втрату крові.

КРОК 3. Налаштовуємося на звільнення

Фіксуємо в пам’яті всі події та деталі – імена, прізвиська, прикмети. Ця інформація буде дуже важлива для правоохоронних органів.

Одночасно оглядаємо приміщення і шукаємо місця (подалі від вікон і дверей), де можна сховатися під час штурму, якщо він знадобитися.

КРОК 4. Під час штурму лягаємо на підлогу

Якщо правоохоронним органам не вдалося домовитися з терористом і проводиться штурм, негайно лягаємо на підлогу обличчям вниз і накриваємо голову руками, або ж ховаємося у будь-якому доступному місці.

Головне – перебувати подалі від самого терориста.

КРОК 5. Звертаємося до лікаря після звільнення

Не поспішаємо відразу додому. Після пережитого стресу можуть початися проблеми зі здоров’ям, навіть якщо не було поранення. Тому не відмовляємося від допомоги медиків.