УКРАЇНА LIVE

В якому напрямку рухається сучасна освіта, якими є її тренди та якими будуть вчителі у майбутньому? Про це говоримо із Наталею Кузьмою — активісткою спільноти «Освітній експеримент»

В одній із своїх аналітичних статей Наталя спробувала поміркувати, куди рухається освіта, і написала про філософські тренди в цьому контексті.

Сергій Стуканов: Наталю, наткнувся у вашій статті на фразу про те, що думаючі люди перестали гнатися за збагаченням, а споживацтво замінюється творчістю. Це справді характерно і для нашого суспільства?

Наталя Кузьма: Так, поки що у невеличкій кількості, але зміни відбуваються саме у такій геометричній прогресії. Я проводила серію інтерв’ю з людьми, котрі почали впроваджувати свої освітні ініціативи. Помітила таку закономірність, що в кожного з них ця тенденція вже проявляється.

Сергій Стуканов: Які ви вбачаєте тренди у сучасній освіті?

Наталя Кузьма: Освіту, як і будь-який інший напрям, нині не можна розглядати окремо від усього іншого. Ті, хто говорять про освіту, зауважують, на важливості навику комунікації. Два дні була у Києві на конференції з трансформацій в освіті, де говорили про необхідність навчати ненасильницькому спілкуванню — це і є та зброя, що допоможе врегулювати існуючий нині конфлікт.

Якщо говорити про споживацтво, що замінюється творчістю, — це можна побачити і в економіці. Зараз на зміну капіталістичному ладу приходить шерінг-економіка, котра базується на довірі. Нам не потрібно кожному купувати машину, якщо ми користуємося, до прикладу, послугами BlaBlaCar. Зараз великим капіталом стає довіра.

Дмитро Тузов: Чи можна отримати гарну освіту і при цьому не ходити до традиційної школи?

Наталя Кузьма: Я особисто навчаю свою дитину першокласницю за принципом домашньої освіти, бо вважаю, що так її навчу якісніше. У традиційній школі є речі, які мене лякають. Я дуже боюся, щоб дитина не потрапила у ієрархічний простір, де занижується самооцінка дитини через те, що її оцінюють інші. По-друге, дитина знаходиться у стані постійно завантаженої голови, коли треба вчитися у школі, після школи виконувати домашнє завдання і немає часу на усвідомлення вивченого. Основна шкідлива річ, яка була в освіті ХХ століття — дітей навчали слухатися.

Сергій Стуканов: Як вирішити конфлікт, коли батьки вирішують дати дитині сучасну альтернативну освіту, але зрештою потрібно отримати атестат і стикнутися із складанням іспитів з традиційних предметів?

Наталя Кузьма: Знову ж таки, на конференції ми говорили про те, що мета освіти Фінляндії — виростити щасливих громадян. Мета британської освіти — виростити професіоналів, які допомагатимуть зміцненню країни. А мета українського ЗНО — отримання атестату.

Зараз світ швидкоплинний і ставити плани на 5-річку неефективно. В нас і ціль гнучка, тому потрібно вміти підлаштовуватися.

Сергій Стуканов: Де взяти вчителів ХХІ століття?

Наталя Кузьма: Ми говоримо про те, що освіта — це не 12 років навчання, а отримання знань впродовж життя. Так і вчителям потрібно здобувати нові навички. Це перше.

Друге — мені здається, що світ розвиватиметься так, що вчителями будуть практики. Ми будемо добирати освіту як пазли від тих, хто вміє добре щось робити, а не від теоретиків.