У Дніпропетровській області хлопчик загинув в таборі, куди його відправила на відпочинок мама.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Мама відправила 7-річного хлопчика на відпочинок в таборі Дніпропетровської області, але більше сина вона не побачила. Дитина втопилася у водоймі, де її залишили без нагляду, хоча малюк і не вмів плавати.
Мама звинувачує благодійний фонд, який відправив дитину відпочивати, в халатності і підозрює, що від неї приховують правду.
Вранці мама попрощалася з Сашком, а вже ввечері пролунав дзвінок від незнайомої жінки.
“Коли вона мені сказала, що дитина потонула, я думала я збожеволію. Я жила заради нього, я ним жила постійно, я його на руках носила, я з нього пилиночки здувала … А тепер його немає”, – крізь сльози твердить убита горем мати.
Людмила Філіпська виховувала сина сама. Удвох вони жили в кімнаті гуртожитку. Одного разу до них прийшли з благодійного фонду і запропонували заняття з учителем і психологом, потім оздоровлення у наметовому таборі на п’ять днів, і все безкоштовно.
Жінка сумнівалася, чи відпускати єдиного сина. Але Саша вмовив, дуже “хотів з дітками погратися”, але не погрався і півдня.
Тим часом в таборі після трагедії тривали розваги. Фото веселого відпочинку публікувалися в соцмережах.
На пляжі, яким користувався табір, ні посту рятувальників, ні обмежувачів, тільки берег і ставок. Поруч немає навіть населених пунктів, куди можна звернутися за швидкою медичною допомогою.
Зараз про дитячий табір нагадують залишки багаття і стіл під накриттям. Місцеві рибалки дивуються, адже це місце ніколи не використовували для дитячого відпочинку.
Саша не вмів плавати, і про це організатори відпочинку знали. За дітьми нібито дивилася “піонервожата”. А коли кинулися, що Саші немає, спершу почали шукати по наметах, і лише час по тому вирішили попірнати, перевірити дно.
У благодійному фонді відмовляються спілкуватися, як з матір’ю загиблого хлопчика, так і з журналістами. Поліція проводить розслідування щодо діяльності табору і безпеки дітей там.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…