УКРАЇНА LIVE

Нам дуже пощастило, що у нас є Чорне море! Мільйони людей приїжджають за тисячі кілометрів, щоб побачити його, насолоджуватися ним, але щасливі люди іноді не помічають свого щастя.

Тому, на честь святкування Міжнародного дня Чорного моря (International Black Sea Day), розмова буде саме про зміну нашого ставлення до моря і розуміння його цінності. Це свято відзначається щороку 31 жовтня в пам’ять про день 1996 року, коли шість причорноморських країн — Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна — підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря. Необхідність у цьому документі виникла у зв’язку з небезпекою руйнування унікальних природних комплексів водної території. Тоді ж було вирішено зробити  31 жовтня Міжнародним днем Чорного моря. В цей день в країнах-учасницях проходять різні заходи, присвячені проблемам Чорного моря і збереження його унікальної екосистеми, а їх головною метою є формування громадської думки на захист моря та сприяння вихованню екологічної культури населення.
Аналіз екологічної ситуації свідчить про те, що екосистема Чорного моря відчуває значну антропогенне навантаження, деякі ділянки акваторії втратили здатність до самоочищення. Одним з провідних факторів, які формують екологічний стан морських вод, є забруднення, що надходять у Чорне море. З кожним роком в море потрапляють сотні тонн забруднюючих речовин. Будучи замкненим басейном, Чорне море акумулює в собі всі забруднювачі, принесені водою з України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії і Румунії. Однією з найважливіших проблем, як для України, так і для інших країн Причорномор’я є стабілізація та відновлення Чорного моря, що забезпечить нормальний розвиток держав в цілому.
Небезпечні тенденції в екологічному стані Чорного моря стали проявлятися, принаймні, кілька десятиліть тому. Інтенсивне використання водного простору і економічних ресурсів Чорного моря усіма Причорноморськими державами надзвичайно актуалізували проблему захисту його водного середовища від забруднення. Міжнародне співробітництво з країнами Чорноморського регіону в сфері охорони навколишнього природного середовища проводиться у відповідності з рядом міжнародних договорів, які підписані та ратифіковані Україною. Правову основу для міжнародного співробітництва Причорноморських держав з охорони морського середовища становить Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, прийнята на конференції країн – учасниць і підписана в Бухаресті 21 квітня 1992 року. У Додатках та Протоколах до Конвенції міститься широкий перелік речовин і матеріалів, скидання яких заборонений або обмежений.
Наша країна підписала і ратифікувала низку міжнародних угод щодо запобігання забруднення Чорного моря, взявши тим самим на себе зобов’язання забезпечити всі необхідні умови для їх реалізації. Природоохоронне законодавство України, представлено основними законами, кодексами, постановами, які встановлені міжнародними конвенціями і угодами, спрямоване на поліпшення стану Чорного моря, але для його виконання необхідно забезпечити якісний контроль. Контроль по виконанню вимог чинного законодавства та міжнародних угод України щодо запобігання забруднення Чорного моря законодавством покладено на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря. З метою спрощення процедур контролю, у відповідності з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015р. № 357-р «Про затвердження плану заходів з дерегуляції господарської діяльності» були прийняті постанови КМУ про внесення змін у чинному законодавстві, в тому числі екологічного контролю в морських портах. Наша країна нарешті чітко визначилася з напрямком розвитку та впровадження нових реформ господарської діяльності. Взаємне бажання змінити ситуацію на краще, є досить вагомим аргументом до успіху в спільній справі. Проте одна з найбільш серйозних проблем, яка стоїть перед нами, – це несистемний підхід, відсутність дієвих механізмів, нехтування охороною навколишнього середовища.
З одного боку, дерегуляція позитивно впливає на рівень комфортності ведення бізнесу, залучення інвестицій, з іншого – повністю ігнорує інтереси людини, які полягають у його праві на екологічно безпечну середу в своїй державі. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Тому екологічно безпечний розвиток суспільства можна забезпечити лише шляхом рівноваги між потребами людини і можливостями природи, а забезпечити його може тільки політика, збалансована у всіх аспектах: природному, економічному і соціальному.
Екологічна безпека Чорного моря повинна стати однією з головних завдань держави, що забезпечить відновлення і порятунок Чорного моря, створить нормальні життєві умови населення і раціональне використання багатих рекреаційних ресурсів. Всі рішення повинні прийматися в інтересах здоров’я населення, охорони навколишнього середовища.
Підводячи підсумок всьому сказаному, перед тим, як остаточно поставити крапку, хочеться ще раз наголосити про необхідність захисту Чорного моря від забруднення. Не можна не оцінити той внесок в збереження моря, який вносять міжнародні організації, але говорити про максимальної ефективності можна буде лише в тому випадку, коли кожен усвідомлює необхідність збереження нашого Чорного моря. Не потрібно бути великим фахівцем в галузі екології, щоб передбачити ситуацію, яка буде в найближчому майбутньому, якщо ми не переосмислити наші дії і не об’єднаємо наші зусилля на досягнення спільної мети – захисту і порятунку Чорного моря. Ще, образно кажучи, вчора ніхто б не задумався над екологічними проблемами, а вже сьогодні вони займають одне з перших місць у всьому світі. Залишається сподіватися, що спільні зусилля людей, що проживають на берегах Чорного моря, допоможуть зберегти це ласкаве і тепле море для майбутніх поколінь.