УКРАЇНА LIVE

Багато росіян готові до того, щоб їх країна воювала не тільки “за Крим”, але і “за Сирію”. Телепропаганда привчає громадян не боятися “великої війни”.

Якщо завтра війна
Був на моїй пам’яті такий випадок. Під час чергового загострення радянсько-китайських відносин компанія нетверезих підлітків заспівала у вагоні електрички відому дворову пісеньку: “Ми летимо бомбити Китай!”. Пасажири, серед яких було чимало літніх людей, обурилися. Пам’ятаю літню жінку, яка кричала: “Молокососи, що ви знаєте про війну, страшніше її нічого немає!”

Покоління, памятаюче жахи війни, ненавиділо і боявся її. Війна для нього була великою особистою бідою. Можливо, завдяки цьому постсталинское керівництво СРСР, незважаючи на всі конфлікти, які так і не пішло на масштабне військове зіткнення з ідеологічно ворожим “капіталістичним світом”.

Путінське покоління російської еліти – перше, народжене після закінчення Великої Вітчизняної. Для нього, так і для більшості сучасних росіян, війна вже не трагічний особистий досвід, а фанфари та паради “Дня перемоги”, удачне самовихваляння ювілейних урочистостей. Ймовірно, в цьому одна з причин того, що путінські влади дозволяють собі вести на міжнародній арені агресивну військову політику, а пропаганда успішно вселяє населенню, що в цьому немає нічого страшного.

Медаль за місто Вашингтон

Багато російських політиків і пропагандистів останнім часом розмовляють на телебаченні про військову загрозу в підкреслено залихватском, легковажному тоні. Так вони привчають людей не боятися війни, в якій “ми обов’язково переможемо”. Те, що раніше можна було почути лише від підпилих підлітків з підворіття, тепер звучить по центральних каналах у прайм-тайм.

Генерал-полковник Леонід Івашов у програмі “Вечір з Соловйовим” натхненно читає хуліганські віршики про російського солдата “, медаль за місто Вашингтон”, сидячого серед руїн американської столиці. Від США “експерти” переходять до Німеччини. “Ми б взяли Берлін – але де там (у разі війни) Берлін?.. Тільки пустеля – і димок!”, – мрійливо зауважує Володимир Жириновський. В іншому випуску цієї програми Віктор Мізін з МДІМВ заспокоює телеаудиторію: “Невеликий війни з застосуванням ядерної зброї нам боятися не треба – у нас прекрасний ядерний щит”.

Складається відчуття, що мова йде не про загрозу ядерної катастрофи, а про перспективу участі в якомусь спортивному першості, де треба перемогти будь-якою ціною. Не дрейфьте, хлопці, вперед! Сімферополь, Донецьк, Луганськ вже захопили. Алеппо в руїнах. Хто там на черзі? А чи не пора нам, друзі, замахнутися на Вашингтон і Берлін?

І ніхто всерйоз не намагається зупинити цю мілітаристську вакханалію. Путін, правда, нещодавно демонстративно покритикував пропагандиста Кисельова, рассуждавшего про ядерне попелі, в який Росія може перетворити США. Однак після цього агресивний тон пропаганди, керованою в “ручному режимі” з путінської адміністрації, не змінився. Мабуть це заяву було просто піар-ходом, розрахованим на західну аудиторію.

Войовнича ірраціональність

Пропаганда війни працює досить ефективно. Майже половина росіян побоюються, що нинішнє загострення відносин Росії та Заходу щодо Сирії може призвести до Третьої світової війни. Здається, всі вони повинні були б виступати за негайне припинення цього протистояння, що загрожує глобальною катастрофою. Однак лише трохи більше чверті респондентів вважає, що Росії слід перестати втручатися в сирійські події і припинити бомбардування. Тобто, багато росіян готові йти на ризик світової війни заради продовження сирійської авантюри.

Мілітаристська психологія завжди ірраціональна. Після анексії Криму понад 80% респондентів заявляли про готовність на військовий конфлікт через нього з Заходом. І немає підстав припускати, що зараз ситуація сильно змінилася. Однак при цьому тільки третина росіян сподівається, що Росія переможе НАТО в разі війни, а більше половини вважає, що в ній не може бути переможців. Тобто безліч росіян готові при необхідності воювати за Крим з Заходом, але при цьому розуміють, що в цій війні їх країні не перемогти.

Що росіянину добре…

Ірраціональність, яку пропаганда нав’язує російському суспільній свідомості, особливо впадає в очі на тлі німецького раціонального ставлення до військової загрози. Близько третини німців бояться військового зіткнення між Заходом і Росією, але при цьому вони категорично не хочуть воювати з нею.

У Німеччині, взагалі, один з найнижчих у світі (13%) рівень особистої готовності людей до участі у військових діях. Німці прагнуть усіма засобами відвернути загрозу війни. Більшість з них негативно ставиться до Путіна, але заради миру готове на компроміс навіть з ним. Три чверті жителів Німеччини підтримують зусилля Меркель щодо пошуку можливостей для діалогу з російським президентом.

Хвіст може почати вертіти собакою

Не думаю, що в сучасній Росії, хто всерйоз хоче розв’язати світову війну. Всі ці військові тривоги, брязкання зброєю на російських телеканалах – лише пропагандистська гра. Але і вона надзвичайно небезпечна. Інформаційний “хвіст”, як це вже не раз бувало в історії, може почати крутити “собакою” реальності.

Такої агресивної військової пропаганди, як зараз, не було навіть гаразд, у післясталінському СРСР. Під її впливом люди можуть дозволити втягнути себе у будь-яку катастрофічну авантюру. Тому загроза того, що нова холодна війна переросте в гарячу безпрецедентно висока.