49-річний житель Сумського району розбещував 4-річну дівчинку, спричинивши їй ще й легкі тілесні ушкодження. За скоєне його засудили до 6 років позбавлення волі.

Про це повідомили у Сумській обласній прокуратурі.

“Прокурором доведено, що в листопаді 2021 року чоловік, перебуваючи в м. Суми у квартирі своєї співмешканки, залишився наодинці з її 4-річною онукою та, використовуючи безпорадний стан дитини, вчинив з нею розпусні дії. З огляду на вік, дівчинка не зрозуміла значення протиправних дій, які з нею вчинив дорослий, однак розповіла про них бабусі, яка вже й повідомила про вказаний факт у поліцію. У ході слідства інформація підтвердилась. Більш того, медики зафіксували на тілі дитини легкі тілесні ушкодження”, – йдеться у повідомленні.

Обвинувачений під час судового засідання провину свою заперечував, стверджував, що співмешканка його обмовила, однак рішенням суду всі його доводи визнано необґрунтованими.

Так суд призначив чоловіку до 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади і займатись будь-якою діяльністю, пов’язаною з піклуванням за дітьми та їх вихованням строком на 3 роки.

Американець Джеймс Паррільйо викрав жінку, яка на самоті подорожувала Сполученими Штатами. Він силоміць утримував її протягом року, проте їй вдалося втекти.

Про це пише СNN.

Як уточнюється, 57-річний чоловік познайомився зі своєю жертвою у Нью-Мексико на заправній станції у лютому 2022 року. Він назвався вигаданим ім’ям Бретт Паркер і попросив підвезти його до Арізони. Жінка погодилася. У результаті пара почала жити разом, однак за місяць після знайомства Паррільо забрав у своєї співмешканки мобільний телефон, кредитні картки та забороняв їй виходити з дому.

Як стало відомо, американець разом зі своєю жертвою переїжджали з міста до міста майже рік.
Згодом жінці вдалося втекти від свого викрадача. 7 лютого вона дісталася автозаправної станції в Нью-Джерсі.

Власник заправки Боббі Мадаан розповів журналістам, що почув крики зі свого кабінету.

Коли він вийшов, то побачив жінку у сльозах. На її шиї виднілися сліди насилля.

Паррільйо намагався переслідувати жінку, проте побачивши, що двері на заправку зачинені, швидко пішов. Поліція заарештувала чоловіка. Його звинувачують у викраденні та незаконному утриманні людини.

Нагадаємо, чоловіка, який зґвалтував і забив до смерті восьмирічну дівчинку, а потім відрубав їй руку, посадили на 260 років.

Маріуполь продовжує перебувати під окупацією росії та проросійських маріонеток «ДНР». Ситуація у місті з кожним днем ​​стає дедалі критичнішою.

Маріупольці, які досі залишаються у місті, скаржаться на гостру нестачу води та їжі, немає медикаментів. Місто завалено сміттям та трупами. Настало літо, а з ним і прийшли спекотні дні. Висока температура викликає швидке розкладання тіл загиблих, які все ще залишаються на вулицях та під завалами будівель або були поховані у неглибоких могилах прямо у дворах будинків. Таких тіл сотні…

З березня у місті немає централізованого водопостачання, світла та газу. На даний момент у кількох точках міста встановлено ємності з питною водою, однак доступ до неї надається після відбуття трудової повинності. Як правило, росіяни залучають людей до розчищення міста від сміття, завалів та трупів. Назріває екологічна та епідеміологічна катастрофа, яка торкнеться не лише мирних жителів Маріуполя, а й російських солдатів, що у місті. А пропагандисти, які сидять у москві, Донецьку… і транслюють промови путіна… не чують сильного запаху каналізації, запаху трупів, що розкладаються; вони не бачать собак, що бігають з людською рукою в пащі і доїдають залишки, вони не бачать щурів, гризунів, рознощиків епідемій холери, чуми. Невже в кремлі вважають, що маріупольцям, які залишилися без дому, їжі, медикаментів і у своєму дворі поховавши близьких людей потрібні видовища у вигляді пропагандистських промов президента росії і неправдивих новин як живеться в росії.

Так, люди змушені терпіти російську диктатуру, змушені виживати у нелюдських умовах, але це не означає, що Герой Маріуполь схилився перед ворогом. Маріупольці на все життя запам’ятали масові поховання своїх земляків та захисників міста, безневинно розстріляних мирних жителів у тому числі дітей, звірства російських мародерів та безсмертний подвиг українських героїв на заводі «Азовсталь». І жодна пропаганда у світі не здатна заглушити біль, страждання та бажання Перемоги над диктатурою 21-го століття!
Нагадуємо, у громадських місцях Маріуполя, а зараз це пункти роздачі гуманітарної допомоги – росіяни встановили екрани, що транслюють російські телевізійні новини та пропагандистські промови президента Росії.

Більше інформації на порталі Матриця Свободи: https://myc.news/politika/situaciya_v_mariupole_s_kazhdym_dnem_stanovitsya_vse_bolee_kritichnoj

Трагедія сталася близько полудня 12 червня. Після падіння літак загорівся. Втім, пожежу вдалося швидко ліквідувати, інформує 24 канал. Літак впав на стоянці поблизу ресторану Tomate Cerise. Ніхто у будівлях, розташованих поблизу місця катасрофи, не постраждав. Місцеві мешканці звернули увагу на те, що перед катастрофою двигун літака видав незвичайний шум. Він не був схожим на ті, які вони звикли чути раніше.

Повітряне судно вилетіло з аеродорому Бондю, воно належало приватному власнику. Французька поліція вже розпочала розслідування. За словами мера Вамбреші Себастьєн Броньяра, на борту літака перебувала сім’я з міста Безьє. Вони планували відвідати своїх рідних у Бельгії.

Наразі грошову компенсацію вже отримали деякі родини.

Раніше в МЗС України заявляли, що відмовилися обговорювати питання компенсацій.

Пояснили це тим, що конкретна сума повинна бути результатом домовленості урядів всіх держав, громадяни яких загинули, а не одностороннім рішенням.

Авіакатастрофа МАУ в Ірані

8 січня 2020 року протиповітряні сили Ірану збили літак МАУ в небі над Тегераном. Усі 176 пасажирів рейсу загинули, серед яких – 11 українців.

У квітні 2021 року 10 іранським посадовцям оголосили звинувачення у справі про катастрофу МАУ.

4 червня влада Ірану офіційно заявила про готовність виплатити родинам загиблих українців по $150 тис. компенсації.

Джерело: речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко у Twitter

Дослівно: “За попередньою інформацією посольства України в Індонезії та авіакомпанії Sriwijaya Air, українців не було на борту літака рейсу #SJ182, який зазнав катастрофи поблизу Джакарти”.

Що передувало: У суботу в Індонезії зазнав катастрофи пасажирський літак авіакомпанії Sriwijaya Air із 62 людьми на борту.

Про це повідомляє CNN Indonesia.

Як зазначається, біля островів, над якими міг розбитися пасажирський Boeing з більш, ніж 50 пасажирами, знайшли уламки літака та частини тіл.

Жителі островів відправилися на пошуки уламків після того, як почули вибухи. На даний момент влада Індонезії не підтвердила падіння літака. Зв’язок з літаком було втрачено через декілька хвилин після вильоту з Джакарти.

Про це Володимир Зеленський написав у Твіттер.

Український президент побажав, щоб всі біди залишилися у минулому році.

“Висловлюю глибокі співчуття Хорватії в зв’язку з жертвами землетрусу. Україна молиться за всіх, хто постраждав від цього лиха, бажає сили і стійкості”, – зазначив у соцмережі глава держави.

Варто зауважити, що вчора у Хорватії стались декілька землетрусів, в результаті яких загинули шестеро людей. Смертельні випадки трапилися у населених пунктах Майське Поляне та Петриня

Про такий попередній висновок урядової комісії з розслідування обставин авіатрощі повідомив віцепрем’єр Олег Урський в інтерв’ю “РБК-Україна”.

Батьки загиблих членів екіпажу обурені таких висновком щодо причин аварії літака і готові подавати позов до суду на це рішення. Рідні зазначають, що очікували, що провину можуть перекласти на загиблих, але хочуть докласти максимум зусиль, що покарали реально винних осіб.

Мати загиблого капітана Ірина Кишеня розповіла ТСН, що перекладання провини за авіатрощу на екіпаж для родин ситуація очікувана. І якщо наступної середи на засіданні уряду у фінальному звіті і справді пролунають анонсовані віце-прем’єром висновки урядової комісії, родичі подаватимуть до суду.

«Я дуже обурена, бо це ми і очікували, що всю провину покладуть на екіпаж. Чесно кажучи, дуже легко все списати на загиблих хлопців і дуже важко, щоб “верхи” хтось відповів за це. Ми будемо звертатися в Міністерства оборони і в письмовому вигляді, і телефонувати на гарячу лінію, і подавати до суду», – зазначає мати загиблого капітана.

Джерело: Міністерство оборони

Деталі: Понад 28 мільйонів гривень спрямовано Сухопутнім військам ЗСУ для розподілу по військкоматах. Зазначається, що наступного тижня військові комісаріати перерахують ці кошти на рахунки одержувачів допомоги.

Наразі рішення про виплати прийнято щодо 19 загиблих курсантів Харківського Національного університету Повітряних Сил. Документи щодо них розглянуто комісією Міноборони, протокол засідання якої затверджено міністром оборони.

Рішення про решту виплат буде прийнято після остаточного офіційного встановлення всіх обставин та причин авіакатастрофи, зазначили в Міноборони.

На сьогодні продовжує працювати урядова комісія та триває робота з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш. Результати роботи комісії бути подані міністру оборони до 25 листопада.

Довідка: На засіданні уряду 26 вересня було вирішено, що члени сімей загиблих у катастрофі Ан-26 військовослужбовців отримають одноразову грошову допомогу в розмірі більш ніж 1,5 мільйони гривень.

Про це він розповів АрміяInform.

“У мене є реабілітаційний період, я буду відновлюватися. Після цього я повертаюся до служби, буду наздоганяти програму. Хочу сказати всім дякую, хто хвилювався за мене, хто зміг прийти, хто не зміг. Дякую лікарям і військовослужбовцям, які приходили до мене. Також хочу сказати, що шаную пам’ять хлопців”, – сказав курсант.

Зазначається, що напередодні Золочевському вручили медаль “За військову службу Україні”. Як повідомили в прес-службі ЗСУ, хлопцеві також нарахують грошову компенсацію, однак її розмір не розголошують.

В’ячеслав Золочевський – єдиний, хто вижив у катастрофі Ан-26 у Чугуєві. Тоді 25 людей, які перебували на борту, загинули на місці, ще один курсант помер у швидкій від опіків. Як пізніше розповів сам курсант, він зміг уникнути серйозних травм, тому що його накрило частиною літака, в результаті чого хлопець опинився у своєрідній “капсулі”.

Слідство у справі про катастрофу Ан-26 під Чугуєвом Харківської області виявило грубі порушення в організації польотів та виконанні польотних завдань.

Крім того, встановлено причину позаштатної роботи лівого двигуна. Про це у Facebook повідомив голова урядової комісії з розслідування катастрофи АН-26, віцепрем’єр – міністр Олег Уруський.

“Встановлено технічну причину позаштатної роботи лівого двигуна і спрацьовування датчика падіння тиску по ВКМ (вимірювач крутного моменту). Це сталося в результаті відмови в роботі одного з блоків системи управління двигуна”, – сказав Уруський.

За його словами, на сьогодні за результатами розшифрування самописців повністю відновили трагічний політ. Також встановлено зміст переговорів як між членами екіпажу, так і з керівництвом польотів.

Трагедія сталася увечері 25 вересня неподалік міста Чугуєва Харківської області. На борту літака було 27 осіб – 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба та 7 офіцерів. З них вижив лише один – курсант В’ячеслав Золочевський.

Про це пише ТСН.

Так, зазначається, що загиблому курсантові був тільки 21 рік.

Кохана в інтерв’ю ЗМІ говорила про нього дуже емоційно, називала точні дати і навіть вказувала тривалість телефонних дзвінків. Упродовж всієї розмови вона тримала в руках гумку для стирання олівця у формі качки, яку їй подарував Артем.

Дівчина розповіла, що раніше хлопець казав, ніби ця качка асоціюється з нею. І в останній момент зазначив, що відчуває – коли не візьме цю качку зі собою, з ним станеться щось погане.

Родичі хлопця кажуть, що він завжди був з усмішкою на устах і в хорошому настрої. Марив небом. Мріяв стати пілотом, але не набрав достатньо балів на іспитах, відтак пішов вчитись на штурмана.

В день смерті, перед самим польотом курсант написав дівчині, що дуже хоче додому у відпустку. Вже ввечері дівчина не змогла дотелефонуватися до нього.

Тим часом друг Артема заявив, що напередодні трагедії вильоти кілька разів відкладали через технічні проблеми. Хоча тоді тривоги це не наганяло.

Похорон Скочкова-молодшого відбудеться 7 жовтня. Про це розповіла мама загиблого героя Оксана Скочкова, повідомляє “Громадське”.

«Він був гідним льотчиком, щирим, добрим, справедливим. Насті (сестрі — ред.) він замінив батька. Я просто не знаю… Його батько теж був таким. Він був гідним свого батька», — сказала Оксана Скочкова.

Загиблого курсанта Олександра Скочкова поховають завтра, 7 серпня, в Мелітополі. Йому було лише 20 років. Він пішов в авіацію слідом за своїм батьком Ігорем Скочковим, той був штурманом авіаційної ескадрильї гвардійської військово-транспортної авіаційної бригади ЗСУ.

Батько також загинув у небі: 14 червня 2014 року над Луганськом незаконні збройні формування РФ збили військовий транспортник Іл-76, внаслідок чого загинули 40 десантників і 9 членів екіпажу.

Скоков-молодший навчався на третьому курсі університету імені Кожедуба, він хотів стати штурманом, як і його батько. Але 25 вересня 2020 року загинув.

Курсанта одного разу запитали, чи не боїться він повторити долю свого батька, який загинув у небі. Тоді юнак заперечив, що в одну вирву снаряд двічі не влучає, повідомляє Арміяінформ. згодом з моторошною точністю повторив долю свого батька: обоє згоріли під час авіакатастрофи.

Нагадаємо, сьогодні, 6 жовтня, на майдані Свободи в Харкові відбулась церемонія прощання із 25 військовими, які загинули в авіакатастрофі АН-26. На ній були присутні близько 600 людей. Рідні сиділи на стільцях поряд із фотографіями загиблих. Їм підвозили для прощання труни.

Також Президент Володимир Зеленський підписав указ про нагородження 27 військовослужбовців, що знаходилися на борту літака, що розбився під Чугуєвом літака, медалями “За військову службу Україні”. 26 військовослужбовців нагороджені посмертно. Указ про це опубліковано на сайті глави держави.

Сьогодні президент з дружиною взяли участь в церемонії прощання з 18 загиблими курсантами та сімома льотчиками.

Літак АН-26, на якому здійснювали навчальний політ, зазнав аварії 25 вересня біля 20:50, впавши на автодорогу Київ-Харків-Довжанський, неподалік від Чугуєва. На борту перебувало 27 осіб (20 курсантів і сім офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗС України ім. Кожедуба). 25 людей загинули на місці. Один курсант помер в лікарні і ще одному пощастило вижити. За фактом авіакатастрофи було розпочато кримінальне провадження.

У п’ятницю, 25 вересня, в Чугуєві Харківської області військовий літак Ан-26 зазнав аварії. В результаті авіакатастрофи загинули 26 осіб. Вижити вдалося тільки 20-річному курсанту В’ячеславу Золочівському.

В цей час хлопець перебуває у військовому госпіталі. Його мати просить українців про фінансову допомогу. На своїй сторінці в Instagram в сторіз вона вказала реквізити банківської картки, куди можна переказати гроші.

Надати допомогу можна за цим номером платіжної картки 5168 7422 3202 1216, Золочівська Ірина Вікторівна.

Мой родной и любимый, ты навсегда останешься в моём сердце.

Благодаря тебя я поняла,   что такое любить и быть любимой.
Когда я спросила что будет, если вдруг меня не станет, он ответил  ” Что не сможет жить без меня”  Как теперь жить мне?

Как могли такое допустить, что погибли такие молодые парни. Ему оставалось налетать 4 часа. Вот должен был быть отпуск,  а теперь его нет. Я не могу в это поверить.
В день вылета, я попросила его приехать, отпроситься,  может отпустят. Но если бы я настояла
Ты частичка меня
Моя любовь, моя жизнь.
А недавно он мне сказал, что хочет чтобы я была его женой. А теперь его НЕТ.
Мы очень быстро поспешили со знакомством с родителями, и я всегда спрашивала,   чего так быстро,   он отвечал: ” А ЧЕГО ЖДАТЬ.”

Он любил жизнь, любил семью,  любил своё дело,  но его больше с нами нет.
Я бы все отдала что-бы вернуть ТЕБЯ!!!

Авіакатастрофа в Чугуєві забрала життя 26 людей. У ній зазнав аварії літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. Серед загиблих був і 28-річний штурман Олексій Остапенко. У нього залишилася дружина і семирічна донька.

Жінка офіцера розповіла, що чоловік жив польотами, більше нічого робити і не вмів і не хотів. Про це повідомляється в сюжеті ТСН.

“Це його професія, це його покликання. Тому що ось прям чогось іншого, як літати, він не вмів. Дійсно, ось навіть елементарне. Поміняти кран не міг. У мене чоловік не розумів нічого, крім літаків”, – розповідала вона журналістам.

Дружина загиблого штурмана зазначила, що за хвилини до непоправного семирічна донька спілкувалася з батьком телефоном, вони листувалися. Потім з ним зник зв’язок, але дівчинка маму заспокоювала, що тато вийде ще на зв’язок.

“Мені дитина сказала: “Мамо, почекай. Він, може бути, мені щось відповів”. І вона дістає телефон, і я бачу цю переписку. Мене це не те, щоб зачепило. У мене було таке відчуття, що вона ніби щось передчувала в цей момент”, – сказала дружина загиблого штурмана.

Дівчина показала своє листування з Володимиром – востаннє він писав їй після обіду в день трагедії, питав, як у неї справи.

“Доброго ранку. Чому не відповідаєш?”
Близько 7 вечора Наталка відповіла і запитала, як він, а 26 вересня о 8-й ранку написала: “Доброго ранку. Чому не відповідаєш?”.

Дізналася, що він помер…
“Я написала, а він не відповів… Почала через друзів дізнаватися, дивитися сторіз, так і дізналася, що він помер… Я не могла повірити просто. Такі добрі люди залишають нас. Мені так шкода його батьків…” – розповіла вона крізь сльози.

За словами дівчини, курсант першим написав їй в соцмережах – хотів познайомитися.

“Кликав погуляти, але у мене якось все не було часу. Ми спілкувалися з ним щодня! Він дуже добрий хлопчик, я таких людей не зустрічала ніколи. Він мені писав, що любить свою спеціальність, небо, захоплюється технікою”, – зазначила Наталка.

Олабін був родом із Миколаївської області. У соцмережах публікував фото з друзями, з поїздок, машинами та мотоциклами. Єдине фото з літаком підписав лаконічно – “Мрія-завдання”.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

Саранцев повідомив, що церемонія призначена на 9:00 29 вересня і пройде на Білгородському шосе, там розташований Меморіал слави.

Зазначимо, що українці продовжують нести квіти, іграшкові літачки, лампадки до головного корпусу Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба (вул. Сумська), також жителі регіону везуть квіти на місце катастрофи.

Про це 27 вересня повідомив голова Харківської обласної адміністрації Олексій Кучер після відвідування В’ячеслава Золочевського у шпиталі, передає Укрінформ.

Інформація, яку курсант надав, поки не розголошується.

«Слідчі ДБР вже ставили йому питання, певні обставини він згадує (перед падінням – ред.), вони викладені в протоколі допиту. Пізніше, я думаю, це стане відомим», – сказав Кучер.

Він також зазначив, що В’ячеслава врятував певний збіг обставин – його прикрили від вогню уламки фюзеляжу.

«Сьогодні, я можу сказати, він додатково повідомив, що вцілів, бо знаходився в певній «капсулі» з фюзеляжу, частиною літака прикрило, і тому вогонь не дістав його. Він прийшов до тями і зміг покинути літак, який палав», – переповідає Кучер слова курсанта.

Голова ОДА також додатково пояснив свої заяви, зроблені напередодні щодо пріоритетності посадки літаків (за його інформацією, вже маючи інформацію про проблеми з двигуном, відповідальні особи завели на посадку інший літак, справний, а Ан-26 з несправністю чекав на дозвіл хвилину і розбився менш ніж за 2 кілометри від аеродрому).

«Це не просто диспетчер. Це не просто рядова людина, яка приймає рішення. Є керівник польоту, є керівник університету. Заступники, які теж є відповідальними. Я не хочу, щоб ви сприймали це як зміщення на якусь рядову людину. Звісно, ні. Навіть якщо це вищий посадовий склад, вони повинні понести покарання. Але прізвища ми повинні почути»», – сказав Кучер.

Зі свого боку начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуард Хорошун зазначив, що курсанту Золочевському надається вся необхідна допомога.

«Добу він провів із позитивною динамікою, температури немає, показники в нормі. Зробили перев’язку, рани загоюються. Ведеться комплексна робота, з ним працюють травматолог, хірург, нейрохірург, терапевт, психіатр, психолог», – пояснив Хорошун.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один – В’ячеслав Золочевський – перебуває на лікуванні.

Про листування чоловіка з 7-річною донькою дружина загиблого Олена розповіла журналістам ТСН.

Мені дитина сказала: «Мамо, почекай. Він, може, мені щось відповів». І вона дістає телефон, і я бачу це листування. Мене це не те щоб зворушило. У мене було таке відчуття, що вона ніби щось передчувала в це момент, – розповіла Олена.

Після цього польоту, який закінчився авіакатастрофою, 28-річний штурман Олексій Остапенко повинен був отримати кваліфікацію першого класу.

Дружина загиблого офіцера Олена розповіла, що він жив своєю роботою і знав, як її робити.

Це його професія, це його покликання. Тому що ось прям чогось іншого, як літати, він не вмів. Дійсно, ось навіть елементарне. Поміняти кран не міг. У мене чоловік не розумівся ні в чому, крім літаків, – поділилася дружина загиблого.

Головний редактор видання «Цензор» Юрій Бутусов оприлюднив документи про стан літака, що розбився поблизу Чугуєва, Харківської області.

Про це Бутусов написав на своїй сторінці в Facebook.

«Планова катастрофа курсантського Ан–26Ш: фатальний лівий двигун переробив 589 льотних годин понаднормово, але отримав від МО, ВСУ і «Мотор Січі» продовження ресурсу 3 місяці тому обставини загибелі 26 льотчиків на борту курсантського Ан–26 в Чугуєві розкрили серйозні проблеми в порядку експлуатації та забезпеченні безпеки літака, які вимагають вивчити відповідальність керівництва Міноборони, Збройних сил і авіазаводів. Безумовно, повна картина катастрофи стане зрозумілою тільки після розшифровки чорних ящиків і подальшої експертизи, проте ключовим фактором в ланцюзі подій, як заявлено зараз Міноборони, став вихід з ладу двигуна», – написав Бутусов.

Він нагадав, що 25 вересня Ан–26 здійснив успішно п’ять вильотів, катастрофа сталася в шостому. Згідно з доповіддю командира корабля Богдана Кишені, майже відразу після зльоту, за 7 хвилин до катастрофи, вийшов з ладу датчик ІКМ – вимірювач крутного моменту лівого двигуна.

«Командир корабля мав час оцінити обстановку і повів літак на посадку. Судячи з відео, Ан–26 знизився на невелику висоту, включив посадочні фари, і заходив на добре освітлену посадкову смугу. Втрата управління і трагедія сталися за 5 секунд. Літак різко пішов вліво з посадкової глісади і врізався в землю. Що ж сталося з двигуном? Подивимося на стан двигуна за документами», – зазначив Бутусов.

Він заявив, що видання отримало офіційний висновок за станом двигунів літака від джерел в ДП «Антонов», яке з 10 до 20 серпня 2020 го року виконувало роботи з продовження ресурсу літака, і підготувало Акт дослідження від 20.08.2020 №26 / 5608/2020 / 19.

Отже, двигун АІ–24Вт № Н474ВТ128 був виготовлений 30.12.1977 року. Капітальний ремонт двигун проходив в 1990 році, і термін служби двигуна після цього капремонту було встановлено в 13 років і 1750 льотних годин.

Таким чином, в 2003–му році двигун підлягав ремонту або заміні згідно з регламентом. Однак на червень 2020–го двигун напрацював після капремонту 2339 льотних годин – на 589 годин більше, ніж допустимий після капремонту максимум.

«Простіше кажучи, двигун був зношений, а його експлуатація була ризикованою справою. У червні було проведено плановий огляд двигуна з метою чергового продовження ресурсу. У червні 2020 го року згідно з листом УЕР / 9–01013 від 24.06.2020, ресурс двигуна Ан–26 з бортовим номером 76 був продовжений фахівцями заводу «Мотор Січ» до 5 червня 2021–го року і 2550 льотних годин. Тобто на 800 годин більше, ніж було покладено до документам з експлуатації в СРСР! Чому замість капремонту двигуна продовжили ресурс?

Багато років Міністерство оборони заощаджувало, і укладало контракт на продовження ресурсу двигунів. Тобто приїжджали фахівці заводу «Мотор Січ», перевіряли стан двигуна, і виносили рішення – придатний. Такий типовий «російський» авось». Техніка–то надійна, ну що з нею станеться, ну адже літає поки, так? Головне, що знаходяться такі директори і інженери на авіазаводах «Антонова» і «Мотор Січ», які своїми підписами і папірцями прикривають військове начальство на випадок катастрофи. Так тільки ніщо не вічне, і метал втомлюється, і саме тому створені норми і правила експлуатації двигунів, проводяться капітальні ремонти, щоб виключити випадковості і забезпечити безпеку», – розповів журналіст.

Він підкреслив, що продовження ресурсу двигунів «на авось» в червні 2020 го стало для 43–річного літака фатальним.

«Злочинна традиція робити ремонт на папері привела до трагедії. І тепер загибель 26 осіб, загибель молодих людей – на совісті тих інженерів заводу, чиновників Міноборони і командування ЗСУ, хто взяв на себе відповідальність і продовжив зношений двигун. Проблеми могли виникнути і в правому двигуні Ан–26. №Н441ВТ050 був виготовлений в 1974–му році. Він пройшов п’ять капітальних ремонтів, останній – в 1993 році на «Мотор Січі». Після ремонту двигуна був встановлений ресурс в 1000 льотних годин і 7 років служби. Замість цього двигун пройшов 1 662 години і 20 років служби. Замість ремонтів теж були постійні продовження від «Мотор Січі». Також слід вивчити надійність гвинтів АВ–72Т, виготовлених в 1988–89 роках, і проходили після цього капітальні ремонти. Але у них ресурс експлуатації після капремонту ні перевищено. Нічого випадкового в експлуатації техніки не відбувається, і очевидно, що катастрофа Ан–26 і велика кількість жертв безпосередньо пов’язані з технічним станом літака, із забезпеченням і організацією польотів. 26 українських льотчиків загинули в чималому ступені в результаті байдужості, непрофесійній організації, пофігізму, нестачу фінансування навіть для виконання базових вимог безпеки. І за це треба відповідати високим керівникам. Необхідно перевірити стан двигунів інших наших військових літаків – де ще ресурс продовжують без капремонту, в порушення передбачених термінів експлуатації, наскільки обгрунтовані такі рішення? Хто дає наказ знехтувати вимогами безпеки і заощадити на капремонті?» – резюмував Бутусов.

Журналіст зазначив, що керівники держави, МО, ВСУ, директора «Антонова», «Мотор Січі», зобов’язані зараз повідомити, які рішення вони приймають, щоб не допустити повторення таких трагедій знову.

Нагадаємо, Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування авіакатастрофи військового літака ЗСУ, який розбився 25 вересня під Чугуєвом. За фактом авіакатастрофи відкрито кримінальне провадження. Слідство розглядає чотири версії трагедії.

Про це повідомив у коментарі журналістам голова Харківської ОДА Олексій Кучер, передає Укрінформ.

«Ми з Президентом відвідали військовий шпиталь, поспілкувалися з хлопцем, який єдиний вижив. Фізично він у задовільному стані… Сказав, що все відбувалося, як в комп’ютерній грі. Всього він не пам’ятає. Втратив свідомість на певний час, а коли отямився, то побачив, як горить його товариш, і він допомагав фактично гасити полум’я на цьому хлопцю, який перебував вчора в лікарні, і, на жаль, сьогодні помер», – сказав Кучер.

Зі слів хлопця, він не стрибав з літака при наближенні до землі, він вижив, знаходячись у машині, додав голова облдержадміністрації.

Раніше ЗМІ, зі слів очевидців, які першими були на місці катастрофи, повідомляли, що частина курсантів, намагаючись урятуватися, вистрибували з літака при наближенні до землі. Таке ж припущення – що син вистрибнув – висловила мати курсанта, який вижив, у спілкуванні з журналістами Суспільного. «Він живий, все-таки він зміг зістрибнути, він зміг вижити. В нього зовсім немає опіків», – сказала Ірина Золочевська.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

Після катастрофи двоє курсантів вижили. Однак вранці 26 вересня курсант, який отримав 90% опіків тіла і перебував у критичному стані, помер.

Літак розбився під час навчально-тренувального польоту. За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Про це повідомляє NewsRoom.

Зазначається, що список оприлюднюється після того, як всі близькі загиблих і вцілілого були сповіщені про трагедію.

На борту літака знаходилися 27 людей:

Богдан Кишеня – майор, командир авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1990 року народження. Родом з Чугуєва Харківської області.

Олексій Остапенко – капітан, штурман навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом з Харкова.

Дмитро Добреля – капітан, другий штурман корабля навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом з Харкова.

Ашраф Мсуя – старший лейтенант, штурман корабля навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом з Харкова.

Олег Козаченко – старший лейтенант, бортовий авіаційний технік навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1980 року народження. Родом з Харкова.

Євген Іванов – прапорщик, старший повітряний радист навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1978 року народження. Родом з Чугуєва Харківської області.

Олег Широчук – прапорщик, старший бортовий механік навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1979 року народження. Родом з Харкова.

Дмитро Андрущенко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Уродженець Богодухівського району Харківської області.

Олександр Бойко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом із Сумської області.

Ростислав Булій – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1998 року народження. Родом зі Львівщини.

Віталій Вільховий – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом зі Львівщини.

Дмитро Донець – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Родом з Чернігова.

Костянтин Зибюк – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Уродженець Хмельницької області.

Олександр Клевець – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Родом з Херсона.

Богдан Матвійчук – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Родом з Житомирської області. Неодружений.

Микола Микитченко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1998 року народження. Родом з Харкова.

Олександр Скочко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом із Запорізької області.

Руслан Шеремет – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1997 року народження. Родом з Куп’янського району Харківської області.

Євген Скоробогатько – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1993 року народження. Уродженець Запорізької області.

Артем Дудла – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Харкова.

Андрій Померанцев – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1994 року народження. Родом з Миколаєва.

Андрій Роспотнюк – курсант 153 навчальної групи льотного факультету, 1999 року народження. Уродженець Полтавської області.

Дмитро Студинський – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Житомирської області.

Максим Хомячук – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Уродженець Вінницької області.

Володимир Олабін – курсант 151 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Миколаївської області.

Роман Корчковський – курсант 151 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Вінницької області.

В’ячеслав Золочевський (вижив) – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом з Краснокутського району Харківської області.

Про це пише ТСН.

Він розповів, що таку інформацію йому повідомив один із курсантів, якого Руслан побачив, коли прибув на місце катастрофи. Очевидець також стверджує, що не знає, чи вижив той курсант.

Нагадаємо, що у районі Чугуєва Харківської області розбився літак АН – 26 з курсантами на борту. Наразі відомо про 25 загиблих.

За даними поліції, літак впав на 530 кілометрі траси Київ-Чугуїв.

Фото публікують рідні та близькі в соціальних мережах.

Друзі та близькі пишуть слова прощання з хлопцями: “Світла пам’ять”, “Вічного польоту, пацани”, “Вічна вам пам’ять”, “Брати, більше життя люблю”, “Земля вам пухом”.

Раніше було опубліковано групове фото курсантів Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ імені Кожедуба, які загинули в авіакатастрофі.

Як повідомляв “Апостроф”, під час аварії військового літака АН-26 ВС України військової частини А 4104, яка сталася о 20:50 в п’ятницю, 25 вересня, недалеко від міста Чугуїв Харківської області, загинуло 20 осіб.

З літака вилучили бортові самописці

Голова Харківської ОДА Олексій Кучер повідомив про вилучення “чорних скриньок” з військового літака АН-26. За його словами, бортові самописці відправили на експертизу.

“Наскільки мені відомо, бортові самописці вилучені, вони ще не досліджені. Я точно знаю, що за 45 секунд – хвилину перед падінням з керуючим пілотом спілкувався льотчик, вони обговорювали можливості посадки”, – розповів він.

Літак спробують зібрати у початковий стан

Віце-прем’єр-міністр Олег Уруський, який очолює державну комісію з розслідування трагедії, розповів про плани зібрати літак АН-26 в початковий стан для його дослідження. Для цього залишки літака зберуть та відвезуть на спеціальний майданчик

Реакція світової спільноти на катастрофу
США, Євросоюз, НАТО, країни Балтії, Польща та інші країни відреагували на катастрофу АН-26 поблизу Чугуєва. Офіційні представники країн висловлюють співчуття сім’ям та близьким загиблих та постраждалих.

Зеленський опублікував фото курсанта, який вижив
Президент Володимир Зеленський опублікував фото 20-річного В’ячеслава Золочівського, що вижив у катастрофі літака АН-26 під Харковом. Він провідав вцілілого у катастрофі хлопця в лікарні.

З’явилося відео моменту аварії АН-26 під Харковом

У місті Чугуїв Харківської області відеокамера зняла момент аварії літака АН-26. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що це відео має допомогти слідчим та експертам.

З’явилося відео моменту аварії АН-26 під Харковом

У місті Чугуїв Харківської області відеокамера зняла момент аварії літака АН-26. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що це відео має допомогти слідчим та експертам.

Кабмін провів термінове засідання: що вирішили

В ході позачергового засідання Кабміну було затверджено склад урядової комісії, яка займається розслідуванням катастрофи. Зокрема, до складу комісії додали главу МОЗ Максима Степанова.

Також була визначена сума компенсації – за кожного загиблого держава виплатить родичам 1,5 млн гривень. Крім того, прем’єр Денис Шмигаль доручив встановити, чи були застраховані пасажири АН-26.

На час розслідування трагедії Шмигаль розпорядився відсторонити всіх осіб, відповідальних за організацію польотів АН-26, а урядова комісія повинна до 25 жовтня надати звіт про причини трагедії.

В результаті катастрофи АН-26 загинули 26 осіб

За даними ДСНС, 26 людей загинули в результаті аварії АН-26 в Чугуєві: тіла 22 осіб виявили відразу ж в день аварії, ще одна людина померла в лікарні від отриманих травм, тіла ще трьох рятувальники виявили 26 вересня. На даний момент в лікарні знаходиться одна людина, яка вижила.

Матчі чемпіонату України з футболу почнуть з хвилини мовчання

Матчі четвертого туру чемпіонату України з футболу почнуть з хвилини мовчання в пам’ять про загиблих в катастрофі АН-26 під Харковом. Про це повідомила Українська прем’єр-ліга.

Зеленський провів нараду з правоохоронцями

Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров в ефірі “Україна 24” повідомив, що президент провів в Чугуєві нараду з правоохоронцями. Наразі, за дорученням президента, будуть проаналізовані всі інші подібні випадки, які відбулися в Україні. Крім того, правоохоронці активізують перевірку всіх оборонних контрактів, посилять контроль за розслідуванням всіх злочинів, здійснених у сфері оборони, які зв’язані з закупівлею військової техніки.

Також, до встановлення причин трагедії будуть призупинені будь-які польоти з залученням даних самольотів.

26 вересня оголошено днем жалоби
Президент Володимир Зеленський підписав указ про оголошення в Україні дня жалоби 26 вересня через катастрофу військового літака АН-26 під Харковом. Раніше день жалоби був оголошений в Харківській області.

У день жалоби на всій території країни має бути приспущено прапор України, скасовані всі розважальні заходи, а в програми теле- і радіопередач – внесені відповідні зміни.

У ДБР назвали 4 версії катастрофи АН-26 під Харковом
Як повідомили в Держбюро розслідувань, на даний момент перевіряються такі версії:

технічна несправність агрегатів літального апарату;
неналежне виконання службових обов’язків екіпажем;
неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за управління польотами;

неналежне технічне обслуговування літака і підготовка його до польоту.

Помер один з уцілілих під час катастрофи АН-26 курсантів
У лікарні Харкова помер один з двох курсантів, уцілілих під час катастрофи АН-26 в Чугуєві.

Що відомо про причини катастрофи АН-26 під Харковом
Як повідомив глава Харківської ОДА Олексій Кучер, за попередньою інформацією пілот літака повідомляв диспетчеру про неполадки з лівим двигуном. Літак впав при заході на посадку.

Роботи на місці катастрофи тривали всю ніч й досі продовжуються. Рятувальники шукають тих, хто вижив, а також “чорний ящик” літака.

Міністр оборони України Андрій Таран на брифінгу в Чугуєві повідомив, що згідно з попереднім аналізом, “швидше за все літак зачепився крилом за землю”.

За даними Міноборони, літак 1977 року виробництва, тобто йому 43 роки. При цьому, Таран зазначив, що літак міг здійснювати польоти ще три роки без поновлення ресурсу. Всього вчора літак здійснив шість злетів і п’ять посадок і мав працювати до 23:00.

Катастрофу АН-26 в Чугуєві розслідує Держкомісія
Увечері 25 вересня за розпорядженням президента Володимира Зеленського була створена держкомісія, яка буде розслідувати катастрофу АН-26 під Чугуєвом. Комісію очолив віце-прем’єр Олег Уруський. Також до її складу увійшли: голова МВС Арсен Аваков, міністр оборони Андрій Таран, голова ДСНС Микола Чечоткін, глава Харківської ОДА Олексій Кучер.

За фактом падіння АН-26 під Харковом відкрито кримінальну справу за ст. 416 КК України (Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки). Справу розслідує Держбюро розслідувань.

Що сталося

25 вересня о 20:50 в Чугуєві (Харківська область) в 2 км від військового аеродрому впав літак АН-26 Збройних сил України, який належав військовій частині А 4104. На момент аварії в літаку перебувало 27 осіб: льотчики і курсанти Харківського національного університету повітряних сил імені І. Кожедуба. Спочатку повідомлялося про 28 людей на борту, проте, пізніше з’ясувалося, що одного курсанта не допустили до польоту.

В результаті катастрофи вижили двоє людей, вони вистрибнули з літака до падіння. Загиблими станом на вечір 25 вересня вважалися 22 людини, вранці 26 вересня стало відомо про ще одну жертву – тіло знайшли під уламками літака. Пошуки ще двох осіб тривають.

Про це на засіданні Кабінету міністрів заявив заступник міністра оборони Ігор Старобінський.

“Прийнято рішення про виплату одноразової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців ЗСУ. Розмір виплат становить 1 мільйон 576 тисяч гривень на кожного. Розмір виплат за рахунок фондів Міністерства оборони”, – заявив він.

Крім того, прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив з’ясувати, чи був застрахований екіпаж, а також передбачені виплати з Фонду соцстрахування на випадок нещасних випадків для військовослужбовців.

Як повідомили “Сегодня” в Державній службі з надзвичайних ситуацій України, Вільховий був зі Львівщини й закінчив Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут.

Лікарі всю ніч і ранок боролися за його життя

Хлопець помер близько 10:50 в реанімації госпіталю, куди його доправили з опіками 90% тіла. Лікарі всю ніч і ранок боролися за його життя, проте безуспішно.

Ліцей ім. Героїв Крут висловив у Facebook cпівчуття сім’ям та родичам загиблих.

“Все братство крутянців сумує за втратою”, – йдеться в повідомленні.

З 27 осіб, які перебували на борту літака, після авіакатастрофи вижив тільки курсант В’ячеслав Золочевський. Він також перебуває в госпіталі, проте його стан не викликає побоювань у медиків – у хлопця лише струс мозку і шоковий стан.

Про це інформує “24 канал”.

Про це матір розповіла журналістам на місці катастрофи.

Не скаржився, просто пояснював

“Двигуни відмовляли неодноразово. Він це знав. Не скаржився, просто пояснював, що машина не до кінця у справному стані”, – зазначила жінка.

Її син був 1991 року народження, закінчив академію ім. Кожедуба.

Він хотів служити в Україні, бути кращим

“Він хотів служити в Україні, бути кращим, і він був кращим льотчиком свого класу”, – сказала матір.

https://youtu.be/IlRaBXjhpJE

Про це вони розповіли в інтерв’ю ТСН.

Начальник кафедри Харківського національного університета Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, полковник Віталій Кирпенко не вірить, що командир екіпажу, який керував літаком, міг припуститися помилки.

Не міг він припуститися помилки

“Командир корабля – досвідчений льотчик. Не міг він припуститися помилки фатальної. Теж (він – ред.) – спортсмен-хокеїст”, – каже Кирпенко. Він також розповів про суть навчальних польотів:

“Це планові польоти, штурмани виконують завдання. Це не для перевезення особового складу, в них у кожного своя парта, це саме для штурманів, які навчалися на цій машині”.

Щодо курсанта Олександра Харченка, якого в останній момент не допустили до навчань, Кирпенко зазначає, що це є випадковістю: “Людина не склала залік і не потрапила на політ”.

Він одним з перших дійшов до штурмана машини

Полковник також поділився спогадами про загиблого офіцера Ашрафа Мсую: “У мене перший темношкірий хлопчик, який був в університеті взагалі. Я брав його на контракт 2011-2012 року. Він одним з перших дійшов до штурмана машини. Я його 15 років знаю”.

Молоді, життєрадісні хлопці. Одна з найкращих груп на курсі

Старший викладач на кафедрі фізичного виховання Сергій Гуманюк, який два роки працював з загиблими курсантами, розповів ТСН, що пам’ятатиме хлопців життєрадісними: “Молоді, життєрадісні хлопці. Одна з найкращих груп на курсі”.

Побратими хлопців розповідають, що новину дізналися через інтернет, а потім їм почали телефонувати співслуживці: “Було таке передчуття, бо повинні були повернутися з практики”.

Про загиблого Ашрафа Мсую розповідають що той мріяв стати офіцером ще 2016 року: “Він просився грати в команді, хотів бути офіцером вже тоді. Він на будівництві працював, був з бідної родини. (Ашраф – ред.) харків’янин, українець, вітчим білий, батько – лікар в Танзанії. (Він – ред.) залишився штурманом в навчальній бригаді”.

Курсант Олександр прокоментував загибель побратимів так: “Вони жили небом і залишились на небі, я не можу, мене просто розриває, молоді всі пацани”.

У соцмережах ширять світлини загиблих членів екіпажу та курсантів. Це курсанти 2 та 4 курсу – 133, 153 та 151 груп – Харківського національного університету повітряних сил імені Кожедуба. Володимир Олабін, Євген Скоробагатько, Олексій Остапенко, Віталій Вільховий, Богдан Матвійчук, Артем Дудла, Андрій Померанцев, Максим Хомячук, Роман Корчовський та офіцер Ашраф Мсуя.

Свідки аварії військового літака під Чугуєвом Харківської області розповіли, як надавали допомогу постраждалим.

Коментар у очевидців та учасників подій взяв «24 канал». Так, Настя і Ярослав їхали в Чугуїв і побачили, як прямо перед ними впав літак.

«Ми побачили пожежу, різко зупинилися… Людина палала… Ярік побіг за вогнегасником. Він двох витягнув і гасив їх”, – розповіла Настя.

Ярослав додав, що разом з ним на допомогу постраждалим кинулися й інші водії з автомобілів, що їхали по трасі.

“Він [курсант] повністю горів… Ми з нього одяг знімали, тому що він закипів… він повністю обгорів», – розповів очевидець трагедії.

За його словами, другий хлопець, якому вдалося вибратися з літака, не був настільки обгорілим. У нього була розбита голова і поріз на нозі, але він був у свідомості і нормально розмовляв.

Раніше повідомлялося, що одному з курсантів, які вижили в катастрофі Ан-26 під Харковом, роблять операцію в опіковому центрі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Стан пацієнта був вкрай важкий. І нажаль ми його втратили…

“Обидва хотіли боронити Україну. Син пішов на небеса за батьком”: моторошні деталі аварії літака АН-26

Вчорашня подія шокувала всю країну. Загинуло 25 військових, серед який ще зовсім юні курсанти. Сьогодні спливають нові деталі про екіпаж цього літака.

Так, одним з членів екіпажу, який загинув був молодий військовий Олександр. Батько Олександра Ігор Скочков також був військовим льотчиком і загинув у 2014 році під Луганськом.

Про це Олена Блажиєва на своїй сторінці у фейсбук.

Так вона пише наступне:

“Син і батько
Вчорашня трагедія
Ігор Скочков, штурман Іл-76, загинув влітку 2014 під Луганськом
Вчора загинув його син Олександр
Чому так…”

18 років тому в результаті падіння винищувача в натовп глядачів загинуло 77 осіб, серед яких 28 дітей, постраждали близько 250 осіб.

27 липня 2002 року сталася найстрашніша катастрофа у світовій історії авіашоу. Того дня важкий винищувач Су-27УБ ВПС України впав на натовп глядачів в аеропорту Скнилів неподалік від Львова.

Під час показових польотів літак Су-27, яким управляли досвідчені пілоти, не зміг виконати фігуру вищого пілотажу “напівпетлю”. Борт спочатку зачепив дерево, потім крилом землю, кілька разів перекинувся, врізався в натовп глядачів і загорівся. Загинули 77 осіб. 28 з них – діти. Ще понад 350 осіб отримали травми.

Винуватцями трагедії назвали пілотів – полковника Володимира Топонаря і другого пілота полковника Юрія Єгорова, які в той день виконували фігури вищого пілотажу. Обидва пілоти встигли катапультувалися і отримали лише незначні травми.

Розслідуванням авіакатастрофи займалася Генеральна прокуратура і спеціальна комісія Міністерства Оборони України. До відповідальності за трагедію були безпосередньо залучені 10 осіб, з яких 5 були виправдані. Осіб, причетних до авіашоу, та льотчиків було визнано винними в скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. Ніхто з обвинувачених своєї провини у трагедії не визнав.

Щорічно в цей день, 27 липня, в каплиці, яку побудували після трагедії неподалік від аеродрому, служать панахиду.

Меморіальні заходи, приурочені до 18-х роковин трагедії на Скнилівському аеродромі, пройшли і сьогодні. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

“Сьогодні, в 18-ту річницю авіакатастрофи, яка сталася на військовому аеродромі” Скнилів “, рідні та близькі, друзі та знайомі, всі небайдужі львів’яни вшанували пам’ять загиблих спільною молитвою та покладанням квітів”, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, в каплиці біля аеропорту відслужили Божественну літургію та парастас за загиблими. Після цього учасники заходу вирушили до “Сегменту пам’яті” на аеродромі, де поклали квіти до могил. Біля пам’ятного знака на місці трагедії відслужили заупокійну панахиду.

У швейцарських Альпах 25 липня сталася жахлива авіакатастрофа.

Про це інформує “Обозреватель”.

В автотрощу потрапив туристичний літак.

Не вижив ніхто
На борту було четверо осіб – не вижив ніхто.

У поліції кантону Вале розповіли: літак розбився у районі вершини Глечершпітц. Він впав на висоті понад 3000 метрів.

На борту літака були громадяни Швейцарії та Австрії.

Швейцарцям було 66 і 50 років, австрійцям – 50 і 46 років.

Усі деталі трагедії та маршрут літака з’ясовують.

Про це повідомили у прес-службі Івано-Франківської облдержадміністрації.

Голова ОДА Віталій Федорів зазначив, що в першу чергу будуть виплачуватися компенсації людям, які найбільше постраждали від повеней або втратили членів сім’ї.

Зокрема, передбачені такі виплати:

200 тисяч грн за кожного загиблого члена сім’ї;

300 тисяч грн – власникам житлових будинків, які повністю зруйновані;

50 тисяч грн – сім’ям, які відселені з житлових будинків, що підлягають капітальному ремонту;

20 тисяч грн – сім’ям, житлові будинки яких пошкоджені повінню.

Компенсації почнуть виплачувати уже наступного тижня.

Літак “Пакистанських авіаліній” розбився в районі Карачі, на місці падіння триває пожежа. На борту літака знаходилося не менше 95 чоловік.

Про це повідомляють пакистанські ЗМІ.

Повідомляється, що в районі Карачі розбився пасажирський літак, який летів з Лахора. За попередньою інформацією, на борту було не менше 95 пасажирів. Число членів екіпажу поки не уточнюється.

Також повідомляється, що на місці катастрофи виникла масштабна пожежа, на місці вже знаходиться пожежна команда.

Літак повинен був приземлитися в аеропорту Карачі, авіаційні власті підтвердили, що розбився Airbus А-320. Крім того, відомо, що літак впав на житлові будинки, число жертв уточнюється.

#BREAKING I PIA plane crashed in Karachi's Model Colony area near airport

کراچی میں پی آئی اے کا طیارہ گر کر تباہ #Sindhnews #Pakistan #PIA #Karachi pic.twitter.com/hX5NaSAtdP

— Sindhnews (@Sindnewspk) May 22, 2020

“Пакистанські авіалінії” підтвердили крах свого літака. На борту перебували 90 пасажирів. Рятувальники прибули до місця трагедії – літак упав прямо на житлові будинки.

Без українських заробітчан Польщі буде дуже складно зібрати урожай. Поляки не зможуть замінити робітників з України, вважає глава польської Асоціації переробників фруктів і овочів, власник одного з найбільших переробних підприємств у Польщі (Real SA) Анджей Гайовнічек. Про ситуацію з заробітчанам він розповів в інтерв’ю Укрінформу.

“Польща є великим виробником продуктів харчування, одним з найбільших в Європі. Скажімо, ми більше в ЄС вирощуємо печериць і ін. Тому якщо працівники з України не приїдуть, це буде катастрофа. Те, що буде вирощено в полях, пропаде, бо нікому буде збирати”, – говорить Гайовнічек.

За його словами, в Польщі зараз потреба в “сотні тисяч” сезонних працівниках з України.

Більш того, він вважає, що якщо українці не зможуть приїхати в Польщу на початок сезону збору полуниці, то це може привести навіть до протестів польських аграріїв.

При цьому поляки не зможуть замінити трудових мігрантів з України, впевнений Гайовнічек.

“Це все ілюзія. Очевидно, що ні (поляки не замінять українських працівників)”, – наголосив польський роботодавець.

Гайовнічек зауважив, що українці, які працюють в Польщі, повинні мати гідні умови праці, соціального і грошового забезпечення. На його думку, українці повинні заробляти в Польщі мінімум 12-14 злотих (75-90 грн) на годину нетто.

“Але це залежить від сфери працевлаштування, оскільки, наприклад, на будівництві заробляють трохи більше. Досить часто українці намагаються працювати більше годин, щоб більше заробити”, – зазначив Гайовнічек.

Чи існує загроза повного зникнення частини водойм в Україні – дізнавався OBOZREVATEL.

Водойми міліють

Нещодавно в мережі з’явилися приголомшливі фото й відео найглибшого озера в Україні Світязь, на яких видно, що вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.

Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук повідомляє, що зараз рівень води в озері на 20 см нижчий за нормальний і на 60 см нижчий, ніж має бути навесні.

Мінімальні опади та відсутність снігу призвели до того, що водойма вже з весни вкрилася піщаними косами. Фахівці прогнозують, що водна частина туристичної перлини Волині зменшиться щонайменше на 300 гектарів.

Складна ситуація і з рівнем води в Десні в районі Чернігова, що зараз становить 145 см над “0” поста. Це є мінімальним показником за всю історію спостережень, повідомив голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко.

Завдяки недавнім опадам рівень води збільшився всього на 1 см, а в разі сприятливої погоди може вирости ще на 3-4 см. Але цього однаково катастрофічно мало, оскільки нормальним для цього періоду є показник 680 см, адже зазвичай в цей час настає пік весняних паводків.

За попереднім прогнозом, якщо кількість опадів не збільшиться, то в разі несприятливих умов влітку рівень води знизиться до 50-70 см над “0” поста. За більш сприятливих – коливатиметься від 120 до 150 см.

На щастя, поки ризиків для постачання населенню питної води немає, але через її нестачу постраждати можуть аграрії.

Під загрозою посухи південні регіони України

Підвищення середньорічної температури та зменшення кількості опадів – ці два фактори впливають як на обміління озер, так і на падіння ґрунтових вод, стверджують екологи.

“Під загрозою зникнення замкнуті системи: болота, озера й малі річки, де приплив води незначний. Для великих річок ситуація не настільки критична, тому що обміління Десни та Дніпра спричинене саме аномально теплою зимою. Але це аномалія, яка, найімовірніше, не відбуватиметься з року в рік. За останні десятиліття ми могли спостерігати подібні гойдалки з дуже теплими або навпаки дуже холодними зимами”, – розповів у коментарі OBOZREVATEL еколог Олександр Соколенко.

Якщо умови останньої зими не повторяться, можна спрогнозувати, що в наступні роки рівень води в річках буде вищий, ніж зараз. Але навіть в такому разі складається загрозлива для багатьох сфер ситуація.

“Це спричинює дуже багато наслідків, зокрема масове висихання дерев, особливо хвойних. Сотні тисяч гектарів лісів у нас фактично перебувають у пригніченому стані. Це удар по сільському господарству, оскільки відчувається нестача вологи в ґрунтах, що впливає на вегетацію рослин і урожай. Це і проблеми з питною водою, які можуть з’явитися в низці регіонів, тому що в колодязях води не буде”, – попередив Соколенко.

У зону ризику особливо потрапляють південні області. Якщо погода виявиться посушливою, є ймовірність введення обмеження на постачання питної води для населення.

“Проблеми поглиблюються з просуванням на південь, там ці процеси відчутніші. Південна Україна – перший кандидат для таких обмежень. Звісно, якщо синоптична ситуація кардинально зміниться і підуть постійні дощі, цей ризик зменшиться. Але якщо погода буде посушливою, то це стане неминучим”, – заявив еколог.

Помилка пілота. Така попередня версія падіння літака в Дніпрі. В результаті загинули двоє людей. Інцидент стався напередодні.

Легкий одномоторний транспорт упав і загорівся на відкритій території міста. Його уламки загасили рятувальники. На аматорському відео видно, як літак злетів, а через кілька секунд, зробивши віраж, стрімко почав падати.

За попередньою версією – пілот не впорався з кермуванням, коли заходив на посадку. Нині всі обставини падіння з’ясовують правоохоронці.

“Рятувальниками було ліквідовано пожежу, десь близько 30 хвилин для цього знадобилося. Ще до прибуття рятувальників двоє чоловіків були евакуйовані з цього літака. Вони загинули. Щодо обставин самої події – попередньо відомо, що пілот він не впорався з керуванням і під час заходу на посадку на другому колі впав поза межами злітно-посадкової смуги”, – повідомила речниця ГУ ДСНС у Дніпропетровській області Дар’я Гречищева.

У неділю, 26 квітня, о 10.00 сайт Факти ICTV у YouTube покаже прем’єру документальної стрічки про Чорнобильську катастрофу з ексклюзивними спогадами та коментарями очевидців та ліквідаторів катастрофи.

— Це був звичайний робочий день інженера лабораторії електрохімії Харківського державного педагогічного інституту. 26 квітня ще ніхто нічого не знав. Перше повідомлення в радянській пресі з’явилося 29 квітня і на них ніхто, враховуючи мене, не звернув уваги. Вважалося, що АЕС – абсолютно безпечна технологія, що нічого поганого там бути не може, а дрібні технічні аварії бувають всюди.

Це була замітка в газеті Правда розміром 5х4 сантиметри в двох реченнях: На Чорнобильській АЕС аварія. Створена комісія із з’ясування причин і ліквідації наслідків, – згадує командир взводу радіаційної розвідки в 1986 році Сергій Мирний.

Також своїми спогадами поділилися оператор четвертого енергоблоку у 1986 році Олексій Бреус, учасник ліквідації аварії на АЕС, полковник запасу Сергій Бабаков, один з керівників ЧАЕС в момент аварії Сергій Парашин.

В американських штатах на південному сході країни пронеслася серія потужних торнадо, в результаті яких відбулися серйозні руйнування і загинули щонайменше шестеро осіб. Про це повідомляє CNN.

Перший удар стихії припав на Міссісіпі і Луїзіану. Значної шкоди завдано округам Ковінгтон, Сосо і Джонс. Зокрема в департаменті з надзвичайних ситуацій останнього кажуть, що точну кількість загиблих і поранених поки не встановлено. Стихія зруйнувала будинки і пошкодила автомобілі.

Станом на 21:30 за місцевим часом в Луїзіані і Міссісіпі було зафіксовано понад 25 торнадо, найсильніші з яких досягали швидкості 320 км/год. Ще один зафіксували в штаті Техас – смерч пронісся за 50 кілометрів від Остіна. У Джорджії, Алабамі, Теннессі спостерігалася штормова погода.

https://twitter.com/Terrence_STR/status/1249520617394667521?s=20

These tornadoes were BAD. This is from my sister’s live. I don’t own this. I’m not selling it. Please do not contact me about using it. I’m not giving out her name. I just want people to know what’s going on in the South. #Mississippi #tornado pic.twitter.com/ERgtiOoIIG

— ii hands ii hades. (@theori) April 13, 2020

Major damage around Soso, MS. FD reports numerous injuries. Fire crews still trying to clear roads to get to injuries. @weatherchannel #MSwx pic.twitter.com/Nx8Uh2IVAJ

— Charles Peek (@CharlesPeekWX) April 13, 2020

Літак авіакомпанії Lion Air з пасажирами на борту зазнав аварії при зльоті з міжнародного аеропорту Маніли на Філіппінах. Про це повідомила в соцмережі місцева газета “Маніла Буллетін”.

Так, за повідомленнями філіппінських ЗМІ, літак, який звалився в аеропорту Маніли, перевозив медикаменти. Більш того, на його борту були медики.

Повітряне судно було зафрахтоване Міністерством охорони здоров’я Філіппін.

У мережі показали перші кадри з аеропорту, де розбився пасажирський літак. За попередніми даними, на борту було 8 чоловік.

Зараз на місці аварії працюють пожежні машини і машини швидкої допомоги.

З’ясовуються всі обставини події.

Відзначимо, що фото з підготовки літака до зльоту, на борт якого вантажили ліки і допомогу у вигляді медичних масок та інших предметів для хворих коронавірусом опублікували в Мережі. Літак повинен був доставити вантаж лікарям, які працюють із зараженими.

В американському штаті Теннессі зросла до 19 кількість загиблих внаслідок торнадо, що стався в ніч на вівторок, 3 березня. Про це повідомило агентство Associated Press з посиланням на представника управління штату з надзвичайних ситуацій.

Внаслідок стихії зруйновано не менше 40 будівель.

Раніше губернатор штату Білл Лі і начальник пожежної служби міста Нешвілл Вільям Суонн інформували про дев’ятьох загиблих і 156 госпіталізованих.

Торнадо призвів до обривів ліній електропередачі. За даними ЗМІ, більше 47 тис. споживачів у штаті залишилися без електроенергії.

Нагадаємо, в січні в США через торнадо загинули 11 осіб. Вітер зруйнував багато будинків, перевертав автомобілі і викликав відключення електроенергії. Сотні авіарейсів були скасовані.

Про це заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко під час спілкування з журналістами після закладення пам’ятного каменю на місці майбутнього меморіалу пам’яті жертв рейсу PS752 в міжнародному аеропорту «Бориспіль», повідомляє «Укрінформ».

«Сума компенсації – зараз ми домовилися до такого: Україна буде вести переговори від імені всіх п’яти країн. І те, про що домовиться Україна, буде виплачене громадянам всіх країн, включаючи, до речі, Іран. Це була наша принципова позиція і ми досягли цієї позиції», – сказав міністр.

За його словами, зараз ведеться робота з іранською владою щодо виплати компенсацій як родинам загиблих, так і компанії МАУ за знищений літак.

Крім того, він зауважив, що МАУ працює зі страховою компанію щодо відповідних виплат.

Водночас Пристайко нагадав, що український уряд надав допомогу родинам загиблих українців, але підкреслив, що то була саме «допомога», а не «компенсація».

Нагадаємо, у ніч на 8 січня після вильоту з аеропорту Тегерану зазнав катастрофи літак Boeing 737-800 NG української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що прямував до Києва. На борту перебували 176 пасажирів з семи країн світу, усі вони загинули.

11 січня Генеральний штаб Збройних сил Ірану визнав, що український літак був збитий ракетою «земля-повітря». Лайнер помилково було прийнято за ворожий об’єкт після його різкого повороту убік військового центру Корпусу вартових Ісламської революції. Однак у МАУ уточнили, що пілоти збитого літака Boeing 737-800 вилетіли з аеропорту із дозволу диспетчерів та від маршруту не відхилялись.

Пізніше Іран визнав, що літак МАУ збили ракетами ЗРК російського виробництва «Тор-М1».

В РНБО заявили, що переговори з Іраном про повернення в Україну «чорних скриньок» збитого літака авіакомпанії МАУ є напруженими і складними. Іран передумав повертати Україні «чорні скриньки» збитого «Боїнга». Без інформації з «чорних скриньок» буде складно вивчити обставини авіакатастрофи, заявив заступник генпрокурора України.

Про це пише “France 3 Régions”.

Як стало відомо, літак вилетів з міста Ангулема (Франція) проте зазнав аварії у декількох кілометрах на північ від злітно-посадкової смуги на аеродромі Ларзака.

В результаті 4 осіб, які були на борту літака загинули ще до прибуття на місце трагедії рятувальників.

Про падіння літака пожежно-рятувальну службу і поліцію Франції повідомив один з місцевих фермерів, який став свідком трагедії.

Існує версія, що причиною авіатрощі можуть бути сильні пориви вітру, які спостерігалися сьогодні в регіоні.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Сьогодні, 16 лютого, виповнилося 40 днів після трагічної загибелі 11 українців в Ірані.

Данилов та посол  України в Ірані Сергій Бурдиляк поклали квіти на місці трагедії та вшанували пам’ять жертв.

Крім того, Данилов закликав згадати усіх загиблих поіменно: Володимира Гапоненка, Сергія Хоменка, Олексія Наумкіна, Марію Микитюк, Катерину Статнік, Ігоря Матькова, Дениса Лихна, Валерію Овчарук, Юлію Сологуб, Ольгу Кобюк і Олену Малахову.

Увечері 5 лютого в аеропорту Стамбула імені Сабіха Гекчен літак рейсу “Ізмір – Стамбул” після посадки викотився за межі злітно-посадочної смуги і розвалився на частини, а пізніше загорівся.

Про це повідомляє CNN Turk. За даними телеканалу, на борту знаходилося 177 чоловік, жертв немає, пасажирів і екіпаж евакуювали. Літак належить авіакомпанії Pegasus Airlines, зазначає канал

В результаті аварії повітряне судно загорілося, але вогонь оперативно погасили.

Авіакатастрофа сталася з літаком авіакомпанії Fly Pegasus, який виконував внутрішній рейс Ізмір – Стамбул, на борту якого знаходилися 177 осіб.

Незабаром після того, що сталося в Міністерстві транспорту Туреччини повідомили, що в результаті пригоди ніхто не загинув, проте є постраждалі.

Прокуратура країни почала розслідування обставин НП.

Аеропорт тимчасово припинив роботу – всі рейси перенаправляються в Стамбульський аеропорт ім. Ататюрка.

Про це повідомили у департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОДА.

Так, у Львівській області у ДТП померло тридцять чотири людини, з них три – це діти.

У пожежах за змісяць  загинуло сімнадцять осіб.

Крім того на залізниці померло троє  людей, втопилось – одна особа. У інших надзвичайних подіях померло ще четверо осіб.

Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф, передає агентство ISNA.

“Людина, яка помилково збила в Ірані український літак, сьогодні перебуває у в’язниці”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що авіалайнер Boeing 737 компанії МАУ збили 8 січня. На борту перебували дев’ять членів екіпажу і 167 пасажирів, усі вони загинули. 11 січня Іран визнав, що літак був збитий ракетою через “людську помилку”.