Андрій Карбівничий, викладач фізики й астрономії Самарського металургійного коледжу Українського державного університету науки і технологій у Дніпрі у своєму блозі на osvita.ua, піднімає питання реальної та вигаданої корупції в українській освіті.

Тільки глухий не чув, сліпий не бачив, а німий не говорив про жахливу корупцію, яка панує в системі вітчизняної освіти,- пише він.

Вдячний учень подарував учителю букет квітів – корупція.

Класний керівник збирає кошти на необхідне, але бюджетом не передбачене поточне впорядкування класу – корупція.

Адміністрація школи збирає кошти на не передбачені бюджетом побутові дрібнички – корупція.

І, напевно, всі думають, що тому класному керівнику – велика радість від того приниження, від тієї ганьби, від тих душевних мук, які пов’язані з виклянчуванням тих клятих коштів, які злослови називають корупцією.

Карбівничий погоджується, що вітчизняна система освіти, м’яко кажучи, не свята.

Але звертає увагу на інше:

От наприклад, чи будете ви давати хабар учителю математики з метою підвищення оцінки, якщо ця оцінка буде визначатися на не пов’язаному з школою та цим учителем державному екзамені (ЗНО)?

Чи будете ви давати хабар учителю фізики з метою підвищення оцінки, якщо ця оцінка практично не впливає на процедуру вступу до університету?

По суті, після того як вступ до закладів вищої освіти почав здійснюватися за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), у системі освіти залишилося лише одне реальне підґрунтя для системного хабарництва.

І це підґрунтя полягає в тому, що в системі вітчизняної освіти практично відсутній механізм реального впливу на, умовно кажучи, «двієчників».

Далі освітянин розмірковує про те, що практично в кожній середньостатистичній загальноосвітній школі є учні, реальний рівень знань яких відповідає оцінці «незадовільно». За законами об’єктивного оцінювання, цих учнів потрібно залишати на повторний курс навчання.

Однак чи відомий вам бодай один випадок того, щоб в загальноосвітній школі, учня залишили на другий рік? І це при тому, що мова йде про десятки, якщо не сотні тисяч учнів, – запитує викладач.

Не маючи жодної суттєвої мотивації до навчання, десятки тисяч двієчників, автоматично перетягуються з класу в клас, втрачаючи при цьому навіть залишки мотиваційних бажань.

Нарешті після дев’ятого чи одинадцятого класу, чи то за державний кошт, чи за кошт батьків, вони стають студентами коледжів та університетів. А вони таки стають тими студентами! Бо в більшості тих коледжів і університетів вступний конкурс якщо і є, то лише на бюджетні місця, – продовжує освітянин.

Що далі, запитуєте? А далі, за законами об’єктивного оцінювання, після першої сесії потрібно відрахувати щонайменше третину студентів, а після другої – ще третину.

І от дилема. З одного боку, студента потрібно відраховувати, і не тільки тому, що він не засвоїв необхідний мінімум знань, а й тому, що за попередні роки «навчання» він практично втратив здатність до засвоювання знань.

З іншого боку, студента не можна відраховувати, бо тоді не буде кого вчити, а відповідно, відпаде потреба в самому вчителі.

Ясно, що в такій ситуації існує системне джерело потенційних корупційних ризиків, – підкреслює Карбівничий.

Квіти вдячності, вимушені стимуляції батьків та учнів до, по суті, благодійної допомоги навчальному закладу, та реальні хабарі – це елементи тієї реальної та вигаданої корупції, про яку чули, знають і говорять всі, – вважає він.

Однак у системі вітчизняної освіти існує і процвітає та реальна, але прихована корупція, про яку майже ніхто не говорить і злочинно-руйнівний вплив якої на систему освіти в десятки, якщо не сотні, разів більший за всі разом взяті загальновідомі реальні та вигадані хабарі.

Утім, про цю приховану корупцію варто поговорити окремо. І це буде темою наступного допису, – завершує свій блог педагог.

У 2025 році освітня система продовжує зазнавати значних змін. Одним із ключових напрямів трансформації стала реформа у школах, націлена на підвищення ефективності навчання у старшій школі. Основний акцент робиться на гнучкість освітніх програм, дозволяючи учням зосередитися на профільних дисциплінах та уникнути навантаження.

Але що саме зміниться? Які предмети стануть обов’язковими, а які можна буде вивчати на вибір? Розберемося в деталях.

Докладніше про те, що в Україні відбувається глобальна реформа старшої школи, повідомляє “Стіна”, посилаючись на МОНограм.

Що вивчатимуть учні профільних класів?
Згідно з новою реформою в школах, учні 10–11 класів вивчатимуть природничі науки. Однак в 11 класі передбачається поглиблене вивчення цих дисциплін для тих, хто вибере їх як профільний напрямок, а також для тих, хто включить їх до індивідуального навчального плану як додатковий курс.

Щодо 12 класу, то тут передбачена система вибору. Учні, які вирішили продовжити поглиблене вивчення наук, зможуть вивчати їх на профільному рівні.

Інші учні зможуть вибрати окремі предмети, виходячи зі своїх інтересів та майбутніх освітніх планів.

Які дисципліни залишаться обов’язковими?
Крім профільних предметів, у старшій школі залишиться низка дисциплін, обов’язкових для всіх учнів. До них входять:

Українська мова та література;

Історія та громадянська освіта;

Іноземні мови;

Математика;

Фізична культура;

Захист України

Ці предмети формують базову освіту, необхідну кожному учневі, незалежно від його професійних планів.

Яким чином реформа вплине на освітній процес?
Головна мета реформи старшої школи – створити умови для якіснішої підготовки учнів до майбутнього.

На відміну від колишньої системи, де учні змушені були вивчати широкий спектр предметів з однаково високим навантаженням, нова модель дозволяє:

Зосередитися на профільних дисциплінах та курсах;

Підготуватися до вступу до вишу без необхідності звертатися до репетиторів;

Уникнути перевантаження та зубріння непотрібного матеріалу.

Навіщо вводяться зміни?
Реформа у школах спрямовано як поліпшення якості знань, а й у підготовку учнів до реального життя.

Тепер шкільна освіта стане адаптивнішою, надаючи кожному учневі можливість вивчати те, що дійсно важливо для його майбутньої професії.

Старша школа стає не просто місцем здобуття знань, а й простір для формування навичок, необхідних у дорослому житті.

Обов’язкові предмети формують фундаментальну освітню базу, профільні дисципліни допомагають підготуватись до майбутньої професії, а вибіркові курси розширюють кругозір та сприяють особистісному розвитку.

Таким чином, реформа старшої школи – це крок до більш сучасної, ефективної та адаптивної освіти, яка відповідає потребам сьогодення та відкриває більше можливостей для кожного учня.

Сучасний світ вимагає від кожної людини не тільки знань із традиційних предметів, а й уміння керувати фінансами. Фінансова грамотність стала невід’ємною частиною успішного життя, а навички підприємництва допомагають адаптуватися до економіки, що швидко змінюється.

Саме тому в школах України запроваджується новий предмет – «Підприємництво та фінансова грамотність», який школярі 8-х класів почнуть вивчати з вересня.

Докладніше про те, що у Нацбанку попередили батьків школярів, повідомляє “Стіна”, посилаючись на НБУ.

Розробкою підручника для цього курсу займався Національний банк України (Нацбанк), і тепер освітня спільнота отримала можливість ознайомитись із цим навчальним посібником.

Підручник уже схвалений Міністерством освіти і науки України та братиме участь у конкурсі підручників, що проходитиме з 31 березня до 4 квітня 2025 року. У цей період школи зможуть обрати навчальні матеріали для навчального року 2025/2026.

Чому Нацбанк активно розвиває фінансову грамотність у школах?
Фінансова грамотність – один із ключових аспектів сталого розвитку суспільства. Глава Нацбанку Андрій Пишний наголосив, що навчання дітей основам управління фінансами допомагає не лише кожній окремій людині, а й усій економіці країни.

“Ми пишаємося тим, що можемо зробити свій внесок у фінансову освіту української молоді, і впевнені, що підручник від авторського колективу Національного банку допоможе дітям опанувати базові фінансові знання”, – зазначив Пишний.

Переваги підручника «Підприємництво та фінансова грамотність»
Підручник розроблений експертами Нацбанку пропонує комплексний підхід до навчання школярів. Він включає:

Професійну експертизу – Нацбанк уже понад 10 років займається підвищенням фінансової грамотності українців, з яких понад п’ять років – у рамках свого мандату.
Сучасний дизайн та структуру – матеріал викладений логічно та доступно, включає мотиваційні історії, актуальні питання та практичні завдання.
Діяльнісний підхід – дослідні завдання та кейс-методи сприяють активному залученню школярів до процесу навчання.
Практичну спрямованість – вправи пов’язані з реальними життєвими ситуаціями, що допомагає формувати корисні звички.
Доступний виклад – складні економічні терміни пояснюються простою мовою та підкріплюються прикладами, зрозумілими дітям.
Комплексний освітній підхід – підручник доповнений електронним додатком, робочим зошитом, інтерактивними вправами та шаблонами для керування особистими фінансами.
Методична підтримка для освітян
Експерти Нацбанку подбали, щоб вчителі отримали всі необхідні методичні матеріали для ефективного викладання нового предмета. У комплект входять:

Робочий зошит для учнів.
Календарно-тематичне планування.
Слайди для візуального супроводу уроків
Посібник для вчителя з методичними рекомендаціями та системою оцінки знань учнів.
Введення курсу фінансової грамотності у школах – важливий крок до формування економічно підкованого суспільства.

Підручник «Підприємництво та фінансова грамотність» від Нацбанку – це якісний освітній продукт, який допоможе школярам усвідомити важливість фінансового планування, навчитися розумно керувати грошима та розвивати підприємницькі навички.

Міністерство освіти і науки скасувало проведення шкільного етапу щорічних учнівських предметних олімпіад.

Відповідні зміни містить оновлене Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух, яке презентували в МОН.

Зокрема, з наступного навчального року всеукраїнські олімпіади проводитимуть у три етапи, а не в чотири, як було раніше.

Першим етапом стане місцевий етап, який передбачатиме відкриту реєстрацію всіх охочих учнів.

Школярі зможуть узяти участь у цьому етапі без посередництва школи чи вчителів, самостійно пройшовши попередню реєстрацію.

При цьому місце проведення олімпіад на місцевому рівні та кількість таких опорних осередків визначатиме кожна область окремо з огляду на свої потреби та структуру регіону.

Освітяни неоднозначно відреагували на повідомлення, розміщене на сайті osvita.ua – про це свідчать їхні коментарі:

Тетяна

Тепер всіх «охочих» примусять реєструвати вчителям. Навантажать додатковою роботою, не може ж бути, щоб не було охочих.

Вчитель

Підтримую. В учнів відсутня мотивація та стимул йти на олімпіаду. Ну займе дитина перше місце на олімпіаді у 8 класі і що? А в 11 класі – при такій кількості пільговиків обдаровані діти просто зайві. Це важка, довга праця учня, яка вузам абсолютно не цікава.

Віра

Предметні олімпіади повинні оголошуватися ВУЗами для підбору здібних для себе абітурієнтів з відповідними грантами на навчання. І тоді зацікавлених в їх підготовці і участі будуть мати і батьки, і учні, між ними буде здорова конкуренція, а не між школами.

Ім’я

І добре, що відміняють цю примусівку та проводитимуть І етап замість колишнього другого виключно для бажаючих.

В

Шановні, а давайте опитування серед здобувачів освіти проведем! Чи хочуть вони брати участь у наших «дорослих іграх»? Діти наші раціональні, вони задають питання: «А навіщо нам ці олімпіади?» А в мене виникає думка – а й справді, навіщо? Щоб задовольнити наші «дорослі амбіції».

Федя

Знаєм які охочі!)) виставлять кожному вчителю кількість учасників, і поженуть гоном!

Батьків попередили, що весняні канікули в школах можуть перенести
В українських школах можуть перенести весняні канікули, заплановані з 24 по 28 березня через ситуацію з дистанційним навчанням. Про це повідомляє “Стіна” з посиланням на “ТРК 3-Студія”.

Директор департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторія Дротянко повідомила, що канікули для школярів Івано-Франківська, які раніше заплановані з 24 по 28 березня, можуть перенести.

“Дивлячись на те, що зараз діти проходять дистанційне навчання у школі, і в деяких закладах є питання проходження цього навчання, будь ласка, якщо батьки мають зауваження, вони можуть звертатися до директорів шкіл або до департаменту освіти”, – сказала Дротянко.

Вона зазначила, що якщо дистанційне навчання триватиме, канікули можуть відбутися у зазначені дати, або кожен навчальний заклад самостійно вирішуватиме, коли проводитиме канікули.

“Можливо, педагогічний колектив разом із батьками ухвалить рішення перенести канікули на пізніший період”, – додала Вікторія Дротянко.

Весняні канікули перенесли, дітей терміново відправляють зі шкіл
З 3 березня учні всіх шкіл Хмельницького позапланово підуть на весняні канікули. Відпочинок від навчання для них стартує на три тижні раніше. Про це розповіла в.о. директора департаменту освіти та науки міської ради Ольга Кшановська, інформує Стіна з посиланням на Суспільне.

Коли весняні канікули у школах Хмельницького
У міськраді зазначили, що мають певні карантинні обмеження через високу захворюваність на грип та ГРВІ.

“Але вирішили не продовжувати дистанційний формат навчання. Тому перенесли весняні канікули з 24 березня на 3 березня, щоб надалі освітній процес був очним, тому що для нас це є пріоритетом”,
– повідомила чиновниця.

Як розповів Суспільному директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОВА Олександр Пунда, по окремих громадах ситуація із захворюваністю на ГРВІ складна.

Зокрема у Шепетівській, Хмельницькій, Кам’янець-Подільській, Ізяславській, Волочиській та Нетішинській громадах.

“Тому там ми рекомендуємо продовжити дистанційне навчання до 7 березня. Але деякі навчальні заклади на свій розсуд запроваджують позапланові канікули на тиждень”,
– зауважив він.

Українським батькам нагадують, що дистанційне навчання тягне за собою ті самі зобов’язання, що й традиційне очне навчання, а необґрунтовані перепустки можуть спричинити адміністративні штрафи.

«Журнал Житомира» повідомляє, що якщо учень пропускає 10 послідовних навчальних днів без поважної причини, школа зобов’язана повідомити про це як поліцію, так і органи опіки та піклування.

Батьки можуть виправдати відсутність дитини такими документами:

Медична довідка, якщо дитина була хвора.

Письмове пояснення від батьків, наприклад, технічні проблеми з доступом до Інтернету.

Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батьки, чиї діти систематично пропускають заняття у школі без поважної причини, можуть бути оштрафовані:

Перше порушення – попередження чи штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

Повторне порушення протягом року – штраф у розмірі від 1700 до 5100 гривень.

Батьки також несуть юридичну відповідальність за поведінку своєї дитини. Якщо неповнолітнього застали за курінням, вживанням алкоголю, хуліганством чи крадіжкою, це може спричинити додаткові штрафи та адміністративні наслідки.

Правова база:

Стаття 53 Конституції України встановлює, що загальна середня освіта є обов’язковою.

Закон «Про освіту» зобов’язує батьків стежити за тим, щоб їхня дитина дотримувалася шкільної програми.

Сімейний кодекс свідчить, що зневага освітою дитини може призвести до позбавлення батьківських прав.

Віталій Дрібниця — український відеоблогер з Білої Церкви, педагог, методист з історії, співавтор підручників з історії України для загальноосвітніх шкіл та автор популярного YouTube каналу з історії «Vox Veritatis» висловився щодо системи освіти в Україні.

За його словами, її треба змінювати, адже, нині доживає свої дні пост радянська система освіти. Зокрема, йдеться про її структуру, – каже історик.

Треба ліквідувати, вибачте мене, к чортовой матері, методичні та адміністративні установи, які існують між міністерством освіти і школою: міські відділи освіти, обласні відділи освіти – це когорта чиновників, яка не робить нічого і вимагає тільки звітів.

Цю ланку треба ліквідувати, просто вичистити, їх не повинно бути, – вважає Дрібниця. – Або вони мають служити сервісними службами для вчителя.

Педагог пояснює: це допомога методичними розробками.

Наприклад, я молодий вчитель, я проводжу урок і у мене немає бачення, як його провести, мені методист має це напрацювання дати, пояснити… А не сказати: сам придумай і надішли фотозвіт.

Водночас, відеоблогер каже, що зміни повинні торкнутися і роботи міністерства освіти, яке він назвав «кублом недолугих людей».

Відео у ТікТок переглянуло понад пів мільйона глядачів. Ось окремі коментарі до нього:

Надежда

Ось вам і є міністр освіти, це є хороша кандидатура на цю посаду

Олена Марочка

А як Вам курси підвищення кваліфікації, коли читають лекції, які ніякої користі не мають?

Dohtor

В освіті, як в медицині. З хороших студентів стають хороші хірурги, а з поганих головні лікарі

Тамара Чернецька

зараз у Запоріжжі чиновників від освіти ВТРИЧІ (!!!) більше, ніж дітей

user6571020508174

Є методисти, які і дня не працювали в школах. Що вони можуть допомогти вчителю?

OlenkaSatsiuk

Хоч працюю методистом, але підтримую Віталія. Ці структури консервативні, неповороткі, заангажовані

1986

стаж 20 років 10 директором і я з ним погоджуюсь на всі 100 відсотків

У багатьох закладах освіти в Україні запроваджують карантинні обмеження. Учнів та студентів переводять на дистанційний формат навчання, що вплине на канікули. Причина – різке зростання захворюваності на ГРВІ та грип, пише 24 канал.

Батьків та учнів при цьому турбує питання, чи не вплинуть ці карантинні обмеження на період канікул у школі. У Міністерстві освіти і науки України уточнили, що рішення про те, чи скасовувати або зміщувати дати канікул, зокрема через карантинні обмеження, ухвалюють на місцях.

“Рішення щодо структури навчального року ухвалює школа”, – нагадали у відомстві.

Загалом Міністерство освіти і науки України дозволило їм погоджувати структуру і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу та весняних канікул.

До слова, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський зазначав, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і відповідальний за його освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. Саме він ухвалює рішення щодо запровадження карантину, враховуючи епідемічну ситуацію в колективі.

“Керівники шкіл самі вибиратимуть, чи перевести учнів на дистанційне навчання, чи призупинити освітній процес в окремих класах”, – уточнив Мондриївський.

У 2025 році в Україні навчання у школах знову регламентуватиметься Кабінетом Міністрів через особливості воєнного стану. У зв’язку з цим, Міністерство освіти і науки України затвердило конкретні терміни та тривалість канікул, але не виключає змін залежно від ситуації в країні.

Весняні канікули

Традиційно весняні канікули в українських школах тривають один тиждень і припадають на кінець березня або початок квітня. У 2025 році Міністерство освіти рекомендує провести канікули з 24 по 30 березня. Однак важливо зазначити, що ці дати можуть бути змінені через кілька факторів. По-перше, безпекова ситуація в регіонах, що змінюється, може вплинути на можливість дітей залишатися вдома чи в школах. Також на ці дати можуть вплинути технічні проблеми, зокрема відключення електрики, яке знову стає актуальним в умовах війни.

Літні канікули в 2025 році для учнів розпочнуться 30 червня і триватимуть до 31 серпня. Це стандартний двомісячний період відпочинку для школярів, який залишається незмінним, за винятком форс-мажорних обставин. Порівняно з минулим роком, коли навчання завершилося 28 червня, зміни у тривалості канікул не передбачені, якщо ситуація на фронті не зміниться.

Згідно з урядовими постановами, школи можуть коригувати графік навчального року, якщо виявляться проблеми з виконанням навчальних програм через війну. Наприклад, важливо зважати на освітні втрати учнів, яких може бути більше через обстріли чи евакуацію. У зв’язку з цим, школи можуть впроваджувати додаткові заняття або посилені курси, щоб компенсувати пропущене навчання.

Варто пам’ятати, що будь-які зміни у навчальному процесі будуть зумовлені не тільки внутрішніми рішеннями, а й зовнішніми обставинами, такими як безпека чи енергетична ситуація в країні.

Цей захід покликаний підтримати педагогів і діятиме до закінчення воєнного стану. Однак доплата торкнеться не всіх категорій працівників освіти: викладачі дитячих садочків, профтехучилищ і коледжів поки що не будуть охоплені цією програмою.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий пояснив, що для решти категорій педагогів уряд планує розробити механізми доплат за участю місцевих органів влади.

Місцеве самоврядування вже несе основну відповідальність за оплату праці педагогів дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти, і громадам, які мають у своєму розпорядженні бюджетні можливості, буде рекомендовано запровадити додаткові виплати.

Що таке “вчительська тисяча”
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, оголошуючи про доплати, наголосив, що вони є вдячністю вчителям за їхню важливу працю, особливо в складних умовах воєнного часу. Крім підтримки зарплат, уряд також виділяє кошти на модернізацію та безпеку шкіл.

Зокрема, в Одеській області на обладнання шкільних укриттів виділено понад 500 млн гривень, на шкільні автобуси – 57 млн, на оновлення їдалень – 116 млн, а на харчування молодших школярів — майже 130 млн гривень. Ці кроки стали особливо актуальними після нещодавньої російської атаки на Одесу, внаслідок якої постраждав ліцей №125, один із найстаріших навчальних закладів міста.

Через різке зростання захворюваності на ГРВІ та грип заклади загальної та передвищої освіти Івано-Франківської області переходять на дистанційне навчання з 19 лютого до 4 березня. Про це повідомила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук.

Таке рішення ухвалили 18 лютого на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Комісія також рекомендувала органам місцевого самоврядування та Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України моніторити ситуацію і за потреби призупинити роботу дитячих садків.
Керівникам вищих навчальних закладів рекомендували врахувати епідеміологічну ситуацію на початку навчального процесу та за необхідності також запровадити дистанційну форму навчання.

Крім того, у закладах охорони здоров’я області запроваджують обмеження на відвідування пацієнтів та “масковий режим”.

Онищук повідомила, що за минулий тиждень в Івано-Франківській області зафіксували понад 15 тисяч нових випадків захворюваності, що на 22% більше у порівнянні з минулим тижнем.
Загалом від початку року на грип та ГРВІ на Прикарпатті захворіли понад 118 тисяч людей, в тому числі 74332 дітей до 17 років. На COVID-19 захворіло 874 особи, в тому числі 101 дитина до 17 років.
Госпіталізовано 1845 осіб, з них 1052 дітей до 17 років, що становить 57,02%. Із них COVID-19 госпіталізовано – 483 особи, із них діти – 58 осіб.
Станом на 18 лютого 169 закладів загальної середньої освіти і їхніх філій перейшли на дистанційне навчання, з них 9 – на карантині. 59 закладів дошкільної освіти області з 388 – не працюють.

В Україні вчителі ініціювали електронну петицію з вимогою скасувати наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”. Ця петиція, яка вже набрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду урядом, викликала жваве обговорення серед педагогічної спільноти та батьків.

Нова схема оцінювання, розроблена МОН, включає чотири рівні оцінки предмета, що в свою чергу складаються з трьох балів кожен. Ця система має в результаті приводити до оцінки за 12-бальною шкалою. Проте, з моменту впровадження цих рекомендацій, на них почали надходити критичні відгуки.

Автор петиції, зокрема, зазначає, що нові рекомендації не покращують якість освітнього процесу, а лише додають додаткове бюрократичне навантаження для вчителів. Вчителі і батьки заявляють, що нова система оцінювання не є зрозумілою ані для педагогів, ані для батьків, що викликає ще більше труднощів у роботі шкіл.

Згідно з новими правилами, система оцінювання мала врахувати специфіку Нової української школи (НУШ), проте реформа викликала багато запитань серед вчителів. Освітні експерти вважають, що нова схема тільки збільшує навантаження на педагогів, без суттєвого покращення якості навчання. Як зазначила освітня експертка Іванна Коберник, нинішня система оцінювання є однією з найбільших проблем у сфері освіти, після питання безпеки в умовах війни.

Більше того, вчителі скаржаться, що система є надто складною для сприйняття та неефективною для розвитку учнів. Такі зміни створюють перепони для реального підходу до оцінювання, сприяючи більше бюрократії, ніж реальному покращенню навчального процесу.

Автори петиції пропонують переглянути підхід до оцінювання, щоб напрацювати простіші та ефективніші методи, які зменшать навантаження на педагогів і зроблять систему зрозумілішою для батьків та учнів. Вони закликають уряд відмовитись від нових рекомендацій і повернутися до більш практичного та доступного підходу до оцінювання знань.

15 січня на сайті Кабінету Міністрів України зареєстровано петицію про підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. Наразі її підписали майже 6 тисяч осіб.

Авторкою петиції є Коток Надія Василівна, яка наводить аргументи і факти, які спонукають вчителів вимагати підвищення заробітної плати:

1. Низький рівень зарплати порівняно з іншими країнами

• Середня заробітна плата вчителя в Україні значно нижча, ніж у багатьох країнах Європи.

Наприклад:

• Польща: середня зарплата вчителя – близько $1,200–1,500.

• Чехія: від $1,400.

• Німеччина: $4,000–5,000.

В Україні середня зарплата вчителя становить лише $300–400.

2. Рівень зарплати нижчий за середній у країні

• За даними Державної служби статистики України, середня заробітна плата по країні перевищує 15,000 грн (2023 р.), тоді як у багатьох вчителів оклад значно нижчий.

3. Перевантаженість вчителів

• Більшість вчителів працює понаднормово, займається підготовкою уроків, перевіркою робіт, консультаціями учнів і спілкуванням із батьками.

• Відсутність належної компенсації демотивує педагогів і знижує якість освіти.

4. Висока відповідальність професії

• Вчителі формують майбутнє країни, виховуючи молоде покоління, але їхня праця недооцінена.

• Більше ніж 50% педагогів заявляють, що фінансові умови є основною причиною бажання змінити професію.

5. Плинність кадрів у школах

• Через низький рівень зарплати школи часто стикаються з дефіцитом кадрів, особливо молодих вчителів.

• За даними освітніх досліджень, середній вік вчителя в Україні – понад 50 років. Молодь рідко обирає педагогіку через низьку оплату. Також серед причин для підвищення зарплати освітян названо рівень життя та інфляцію, позитивний досвід країн, де вчительська професія є високооплачуваною, і вони потрапляють до найвищих світових рейтингів освіти.

Тож петиція завершується словами:

Просимо ухвалити рішення про підвищення заробітної плати вчителям до рівня, що відповідає їхньому професійному внеску (збільшити заробітну плату до рівня Європейських держав – 1000-1500 доларів)!

У школах скасують низку предметів, що відомо
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Про це розповідає «Стіна» із посиланням на МОН.

Так, учні та учениці шкіл зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси не більше свого профілю у шкільництві. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що у школі 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити.

З кожним роком у 12 класі кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

Як суттєва зміна в освітній практиці України Міністерство освіти і науки офіційно скасувало давню традицію нагородження золотими та срібними медалями найкращих учнів.

Нова політика, яка замінює медалі фразою «з відзнакою» в академічних документах, набула чинності після офіційної реєстрації у Міністерстві юстиції.

Ця зміна знаменує кінець багаторічної традиції, коли найуспішніші учні українських шкіл отримували ці престижні медалі на знак визнання їхніх академічних успіхів. Натомість учні, які відповідають критеріям відзнаки, отримають свої атестати з новим позначенням «з відзнакою», яке й надалі підкреслюватиме їх досягнення.

Незважаючи на цей крок, атестат про закінчення середньої школи з відзнакою залишиться незмінним, і учні, які отримають його, як і раніше, будуть відзначені за свою наполегливу роботу та академічні успіхи.

Народний депутат Юлія Гришина, яка розповіла про реформу у програмі, пояснила, що кошти, які раніше виділені на виробництво медалей, які у 2024 році склали 5,7 млн ​​грн, тепер будуть перенаправлені.

За словами Гришина, зекономлені кошти будуть використані критично, підтримуючи потреби Збройних сил України в умовах поточних викликів.

Рішення про скасування нагородження медалями та перерозподіл коштів є частиною ширших зусиль щодо оптимізації державних витрат та визначення пріоритетів найбільш насущних національних потреб.

Хоча деяким не вистачатиме традиції золотих та срібних медалей, багато хто вбачає у цій політиці практичний крок до більш значущої підтримки оборонних зусиль країни.

Під час воєнного стану тривалість навчання у школах регламентує Кабінет міністрів України. Відповідно до вимог уряду, Міністерство освіти і науки України встановило тривалість і терміни канікул у школах, пише «Освіторія».

Весняні традиційно тривають в останній тиждень березня. МОН рекомендувало встановити їх на період з 24 до 30 березня.

Літні канікули триватимуть два місяці – з 30 червня до 31 серпня. У законі України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що закінчення навчального року має бути не пізніше 1 липня. Однак на початок відпочинку впливає те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання. Торік навчання у школах також тривало до 28 червня.

Що впливає на зміну дат канікул:

безпекова ситуація в регіоні;
можливі відключення електрики;
рішення адміністрації школи поділити навчальний рік на чверті, семестри чи триместри.
У країнах Європи тривалість літніх шкільних канікул дуже відрізняється. Учні можуть відпочивати від 6 до 14 тижнів (1,5-3,5 місяці) залежно від країни. У більшості країн система освіти встановила для учнів літній відпочинок тривалістю 8-12 тижнів (тобто 2-3 місяці).

Найменше відпочивають діти у Швеції та Великій Британії – менше ніж 2 місяці.

8 тижнів (2 місяці) канікул мають школярі французької спільноти Бельгії, Данії, деяких німецьких землях, Франції, Нідерландах, деяких кантонах Швейцарії, Ліхтенштейні та Норвегії.

Понад 12 тижнів тривають літні канікули в Ірландії, Греції, Латвії, Португалії, Албанії, Ісландії, на Мальті, у більшості регіонів Італії.

Освітній юрист Наталія Челах розставила у цьому питанні усі крапки над «і».

Вона зазначила:

Кожен, хто хоч якось дотичний до шкільного життя, знає про існування батьківських та учнівських груп у Вайбері, які, зазвичай, ведуть вчителі.

Безкінечні відповіді на запитання батьків та учнів, пересилання інформації від адміністрації…

Ведення таких груп займає чимало часу, причому, не лише робочого, адже батьки та учні часто пишуть вчителю у вечірній час, і навіть у вихідні.

Тож правниця дала роз’яснення з цього приводу, посилаючись на статтю 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Нею встановлено, що педагогічні працівники зобов’язані виконувати обов’язки, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками.

Згідно з нормами законодавства створення, ведення та участь у шкільних групах не належить до посадових обов`язків вчителя. Винятком із цього правила можуть бути лише випадки, коли такі обов’язки прямо передбачені посадовою інструкцією педагогічного працівника чи внутрішніми нормативними документами школи.

Тож якщо посадова інструкція вчителя не містить обовʼязку створювати і модерувати батьківські та учнівські групи у Вайбері, то вчитель має повне право відмовитися від такої роботи.

А у випадках, коли вчитель все-таки йде на зустріч батькам та учням і погоджується на онлайн-комунікацію з ними у Вайбері, слід говорити виключно про добровільну ініціативу зі сторони вчителя, а не про його прямий обов`язок.

Також Наталія Челах нагадала, що модеруючи шкільну групу, вчитель може встановлювати чіткі правила комунікації між її учасниками, наприклад:

визначити час, коли дозволяється спілкування у групі;
окреслити теми, які можуть обговорюватися в групі;
заборонити спілкування в групі у вихідні дні та в позаробочий час;
регламентувати спосіб обговорення, голосування, прийняття рішень;
заборонити спілкування у групі, використовуючи її лише для односторонньої комунікації;
виключати з групи учасників за порушення встановлених правил тощо.
На завершення юристка звернулася до освітян:

Тож, дорогі освітяни, якщо Ви добровільно взяли на себе обов’язок вести шкільні групи у Вайбері, не забувайте, що у будь-який час Ви можете або відмовитися від цієї додаткової роботи, або ж встановити зручний для Вас формат спілкування з батьками та учнями.

Перша леді Олена Зеленська попередила, що чекати школярам з 5 по 9 класи
Перша леді України, Олена Зеленська звернула увагу, як батьків, так і самих школярів на важливі аспекти в навчанні, а саме, розповіла про те, що ще окрім звичайних обов’язкових предметів, що викладають в школах повинні обов’язково знати школярі. За словами першої леді, ці знання є дуже важливими для кожного учня. Тому, як пише Стіна, про це Олена Зеленська розповіла на своїй сторінці в соціальній мережі.

“Школа, яка навчає бути здоровими. Знання про збалансоване харчування точно не менш важливе, аніж закони фізики чи іноземні мови.” – саме так зазначає Зеленська.

Далі перша леді розповідає більш детально:

Це знання, зокрема, є метою реформи шкільного харчування, у межах якої постійно створюємо навчальні матеріали для педагогів, учнів та батьків, щоб допомогти їм сформувати звичку харчуватися корисно та збалансовано.

Стартує онлайн-курс, сфокусований на підлітковому харчуванні. Він для освітян, що працюють з учнями 5–9-х класів. У ньому й про формування корисних харчових звичок, і про достатній водний баланс, і про корисні перекуси. Адже в цьому віці діти починають прагнути максимальної незалежності й самостійно вирішувати все – і щодо їжі також.

Під час курсу освітяни отримають:

– детальні плани уроків для двох вікових груп (5–7-й та 8–9-й класи);
– чотири модулі з короткими відео – від основ здорового харчування до інформації про зв’язок їжі та емоцій;
– презентації та ігри для занять;
– корисні матеріали для роботи з батьками;
– сертифікат про завершення курсу.

Школярів позбавили головного стимулу добре вчитися – батьки у відчаї
Одним зі стимулів гарно вчитися для більшості школярів були саме медалі, які вони могли отримати по завершенню навчання в закладах освіти, тобто в школі після 11-ти класів, перед вступом до вишів. Та тепер все змінилося, і те, що стимулювало учнів – вирішили скасувати, тобто віднині по закінченню школи на відмінно школярі більше не отримуватимуть золоті та срібні медалі. Про це пише Стіна з посиланням на Міністерство освіти і науки України.

Отже, як зазначили в даному документі, оприлюдненому на сайті Міністерства, що тепер вже офіційно у школах більше не буде золотих і срібних медалей.

Міністерство освіти і науки скасувало нагородження випускників медалями — тепер у документах про освіту використовуватимуть формулювання «з відзнакою». Відповідний наказ набув чинності після реєстрації в Мін’юсті. При цьому свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою залишиться, як і раніше.

Слід також нагадати, що раніше нардепка Юлія Гришина в ефірі День.LIVE, заявила, що зекономлені кошти спрямують на потреби ЗСУ. У 2024 році на виготовлення медалей витратили 5,7 млн грн.

Шкільна реформа, які предмети приберуть
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Так, учні та учениці зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення. Про це повідомляє «Стіна» із посиланням на МОН.

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Так, спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси у межах власного профілю. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити. З кожним роком до 12 класу кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

Нагадаємо! Згідно з реформою Міністерства освіти України, усі школярі молодшого шкільного віку з 2018-2019 навчаються за стандартами Нової української школи.

Ця реформа передбачає низку змін, але загалом характеризується так – всім школярам має бути приємно й цікаво вчитися у шкільництві, які знання мають бути як теоретичними, а й практичними.

Мета МОН створити в українських школах комфортну для освіти атмосферу, де дітей навчатимуть не лише «зубрити» книги, а й використовуватимуть знання на практиці.

Усі педагогічні працівники закладів дошкільної освіти відтепер матимуть однакову тривалість обов’язкової щорічної оплачуваної відпустки, вона становитиме 56 днів.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, посилаючись на ухвалену урядову постанову.

За його словами, це одне з важливих нововведень закону «Про дошкільну освіту», яке сприятиме поліпшенню умов праці педагогів.

Зокрема, зміни щодо тривалості відпустки стосуються

директорів,
завідувачів,
вихователів-методистів,
інструкторів з фізкультури,
практичних психологів,
музичних керівників
соціальних педагогів.
Усі вони тепер матимуть однакову відпустку тривалістю 56 календарних днів.

Окрім того, така ж відпустка тепер буде у заступників директора з наукової роботи в науковому ліцеї, асистентів викладачів та асистентів майстрів виробничого навчання, – зазначив Лісовий.

Допис поширено мійже пів тисячі разів, його активно коментують освітяни:

Галя Берест

Чому забули про помічника вихователя? Він же по 8 годин разом з дітками, і в усьому допомагає вихователю. А в умовах військового стану – надскладні умови праці, які гідно не цінуються.

Наталія Слугіна

Сумно, так очікували цей новий Закон, а вийшло, те що тепер в дошкіллі не буде педагогів, кому давати ті відпустки. Молодих педагогів немає чим мотивувати, щоб залишитись працювати в садку. мінімальна заробітна плата у працівників дошкілля! Хіба це правильно? Вчителів Ви поважаєте, а педагогів дошкілля – ні!!

Іра Бондаренко

Шановний пан Оксен Лісовий, поясніть будь ласка чим праця вихователя легша за працю вчителя?, що вихователю потрібно відпрацьовувати на ставку 30 годин а вчителю 18??????, і оплата праці вихователя за 30 годин набагато менша за оплату вчителя за 18 годин??? І якщо заявляють наші міністри про середню заробітну плату по Україні (не в сфері освіти)в 20 000, то чому її немає в дошкільників?

Мар’яна Воробець

Пане Оксен..Дуже шкода що в цьому списку немає помічника вихователя який працює теж важко…ні оздоровчих і відпустка аж 28 днів..Помічник вихователя завжди поруч з вихователем аж 8 годин..!!!

Galina Minko

Дайте дошкільникам достойну зарплату, без неї, ви знищите дошкілля.

Ірина Казмірчук

Дуже сумно, коли оплата праці педагогічного працівника ЗДО оцінюється так низько в нашій державі….

Отримую «на руки» 6900 ( маю вищу педагогічну дошкільну освіту)

Yuri Borisenko

Добре. А коли згадають про педагогів позашкільної освіти? Відпустка 42 дні, розряди на дві ступені нижче за педагогів шкіл, 1000 грн. не виплачується. Коли переглянуть і внесуть зміни в КЗ «Про позашкільну освіту», бронювання педагогів чоловіків та інше. Скільки педагоги можуть терпіти? Допоможіть!

Міністерство охорони здоров’я України заявило про можливе запровадження посилених протиепідемічних заходів, включаючи локальні карантини, у п’яти областях через сплеск гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ).

Станом на 12 лютого у зоні ризику знаходяться Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Хмельницька та Чернівецька області.

Влада розглядає можливість дистанційного навчання окремих класів, обмеження масових зборів та інші заходи щодо стримування поширення інфекцій.

Лише за останній тиждень захворіло 171 068 осіб, з них 104 843 дитини, що на 13% більше, ніж попереднього тижня. Такий сплеск характерний для епідемічного сезону, але лишається в межах розрахункового порогу на 2024/2025 рік.

Поки що госпіталізація знадобилася лише 3% пацієнтів, що становить 4687 осіб, у тому числі 2912 дітей. Медичні установи надають необхідну допомогу хворим.

Повідомляється, що зростання кількості випадків захворювання насамперед пов’язане з циркуляцією вірусів грипу в 22 регіонах, і експерти прогнозують, що до квітня грип стане домінуючим вірусом над COVID-19.

З початку епідемічного сезону 30 вересня 2024 року в Україні 2 262 760 осіб захворіли на ГРВІ, грип або COVID-19. Це на 22,8% менше ніж за аналогічний період минулого року. Проте зареєстровано 15 смертей через ускладнення грипу, причому всіх померлих не було вакциновано.

Крім того, діагностовано 17380 випадків COVID-19, у тому числі 78 летальних випадків.

Міністерство охорони здоров’я закликає до вакцинації як найбільш ефективної профілактичної міри як проти грипу, так і проти COVID-19. Хоча вакцини від грипу не захищають від COVID-19 та навпаки, обидві вакцини можна вводити в один день.

Вакцинація від COVID-19 в Україні залишається безкоштовною, вакцина Comirnaty компанії Pfizer, специфічна для Omicron, доступна як для дорослих, так і для дітей. Громадяни можуть пройти вакцинацію, звернувшись до свого сімейного лікаря.

Викладацька діяльність – це емоційна кар’єра, але чи означає це, що вчителі повинні веселити учнів, немов артисти цирку? Освітні експерти стверджують: надмірна розважальність шкодить навчанню, а популярні міфи про мотивацію, ігри та емоційний інтелект створюють хибне уявлення про ефективну освіту.

Міф №1: Потреби учня = його бажання
Часто вважають, що навчання має бути максимально цікавим, аби задовольняти бажання дітей. У молодшій школі ігри та яскраві відео дійсно можуть сприяти пізнанню. Але головна мета – не просто розваги, а розвиток мислення та дослідницьких навичок.

Міф №2: Мотивація важливіша за навчання
Чи дійсно школярі краще навчаються, якщо їм цікаво? Насправді важливо розрізняти якісну мотивацію від маніпуляцій. Дитина, яка біжить до школи через цікаві виклики, розвивається набагато більше, ніж та, яка чекає нагороду у вигляді цукерки чи бонусного балу.

Міф №3: Емоційний інтелект = позитивні емоції
Вчителі часто запитують дітей про їхній настрій, спонукаючи до радості, навіть якщо учень відчуває сум або тривогу. Але емоційний інтелект – це не примушування до позитиву, а вміння усвідомлювати й розуміти свої почуття. Важливо приймати будь-які емоції, але при цьому контролювати поведінку, яка заважає навчанню.

У яких регіонах школи закривають на карантин, а де переводять на дистанційне навчання – розповідає РБК-Україна.

Згідно з даними, з 10 лютого дистанційне навчання запроваджено в 34 школах Ужгорода, а також у ряді закладів в інших громадах області. Директорка департаменту освіти і науки Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець зазначила, що серед причин переходу на дистанційку – зростання кількості хворих дітей на ГРВІ. Окрім того, карантин оголошено в 29 дитячих садках області.

У Хмельницькій області також зафіксовано збільшення кількості випадків захворюваності. За минулий тиждень зареєстровано понад 7200 випадків, більшість з яких – серед дітей. У зв’язку з цим, дистанційне навчання організували в 30 школах області, зокрема в Кам’янець-Подільській громаді.

Чернівці також відзначають високий рівень захворюваності, що спричинило перехід 31 школи та 6 дитячих садків на онлайн-формат. З 10 лютого буде введено карантин в 12 школах Герцаївської громади через високий рівень відсутності учнів.

У Вінниці та Рівненській області також спостерігається зростання випадків ГРВІ серед учнів. У зв’язку з цим деякі ліцеї перевели учнів на дистанційне навчання, а в Рівненській області 28 шкіл вже здійснюють навчання онлайн через перевищення епідемічного порогу.

Водночас, у місті Чорноморськ Одеської області, через високий рівень захворюваності серед дітей, карантин діє в школах та дитячих садках до 14 лютого. Відповідне рішення ухвалила місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки.

Яка ситуація із захворюваністю на грип та ГРВІ в Україні

Не всі області фіксують перевищення епідемічного порогу. Загалом, за даними МОЗ, ситуація по Україні залишається складною, але поріг епідемії наразі перевищено лише в кількох регіонах. У Чернівецькій області зафіксований високий рівень, в інших областях, зокрема в Івано-Франківській та Львівській – низький.

Влада та місцеві органи продовжують уважно моніторити ситуацію, і в разі необхідності, прийматимуть рішення щодо локальних карантинів або введення додаткових протиепідемічних заходів.

Раніше РБК-Україна писало, що з 27 січня по 2 лютого в Україні було зареєстровано 150 864 випадки захворювання, з яких 91 152 – серед дітей. 4 416 осіб потребували госпіталізації через ускладнення. Грип поширюється в 21 регіоні, а найбільше хворих на Covid-19 зафіксовано в Івано-Франківській та Одеській областях.

У Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що на цей етап епідемії ситуація є нормальною, прогнозованою та не критичною. Зазначено, що у січні-лютому завжди спостерігається підвищення захворюваності, що в основному зумовлене початком активної циркуляції вірусів грипу. Порівняно з минулим роком, рівень захворюваності є нижчим.

Про це розповіла заступниця генерального директора Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб Тетяна Джус, інформує “Суспільне”.

З її слів, умовою переходу на дистанційну форму є відсутність 30% учасників освітнього процесу.

Протягом минулого тижня, з 27 січня до 2 лютого, на Івано-Франківщині зафіксували перевищення епідпорогу на 17,3%.

“Це свідчить про те, що в нашій області вже активно розпочалася циркуляція штамів грипу “А” і “В”. Зараз у нас — шостий тиждень. Зазвичай від шостого до дев’ятого тижня щорічно в епідсезон відбувається ріст захворюваності”, — говорить Тетяна Джус.

З її слів, з 27 січня до 2 лютого на Івано-Франківщині на грип, ГРВІ та COVID-19 захворіли 6 тисяч 736 людей. З них 4 тисячі 222 — діти віком до 17 років.

“У цей період госпіталізували 149 людей. З них — 100 дітей віком до 17 років. Серед цих госпіталізованих підозру чи діагноз COVID-19 мали 24 особи”, — каже Тетяна Джус.

Упродовж 6 лютого на ГРВІ захворіли 1 тисяча 614 людей. З них 990 — дітей. 5 лютого захворіли 1 тисяча 593 людини, серед яких — 981 дитина.

Зі слів директорки Центру первинної медичної консультативно-діагностичної допомоги Ольги Савчук, в Івано-Франківській громаді зростає кількість дітей, які хворіють на грип.

“Досить високий рівень захворюваності на грип серед дітей. Це не спостерігалося в минулому епідсезоні — у листопаді-грудні. Захворювання на грип підтверджується швидкими тестами. Це — досить небезпечна ситуація”, — каже Ольга Савчук.

Вона додає, що коронавірусна інфекція наразі циркулює у звичайному режимі. А кількість випадків захворювання на гострі респіраторні інфекції — у межах норми.

“Характерним для цього сезону є надсадний кашель, який триває два-три тижні. Такого ми раніше не спостерігали. Це — симптом, який насторожує, тому що при респіраторних інфекціях він не характерний. Але ми виходимо з клінічної симптоматики й допомагаємо пацієнтам”, — розповіла Ольга Савчук.

З 10 лютого кілька українських міст оголосили про терміновий перехід шкіл на дистанційне навчання через зростання кількості випадків гострих респіраторних вірусних інфекцій та проблем безпеки, повідомляють «Obozrevatel» та «Суспільне».

Ужгород:

З 10 лютого усі школи, включаючи художні та спортивні установи, перейдуть на дистанційне навчання до 21 лютого.

Це пов’язано з тим, що перевищено епідеміологічний поріг, зафіксовано 1536 візитів до лікаря — на 20,4% більше, ніж минулого тижня.

Проте дитячі садки продовжать роботу у звичайному режимі.

Миколаїв:

З 6 лютого деякі школи перейшли на онлайн-навчання через постійні загрози бомбардувань щодо навчальних закладів.

Крім цього, влада називає низькі температури та тривалу евакуацію ризиками для здоров’я дітей.

Рівненська область:

28 шкіл області вже закрилися на карантин, у тому числі 7 у Рівному.

Спостерігається сплеск захворюваності на грип та ГРВІ спонукав місцева влада ввести обмежувальні заходи.

Також влада наголошує, що ці рішення необхідні для захисту здоров’я та безпеки учнів.

У зв’язку з погіршенням епідеміологічної обстановки та загрозами безпеці, низка міст України ухвалила рішення про переведення шкіл та позашкільних установ на дистанційний формат навчання. “Стіна” акцентує, що цей захід спрямований на захист здоров’я учнів та забезпечення їхньої безпеки.

Докладніше про те, що українські школи екстрено переходять на дистанційку, повідомляє “Стіна”, посилаючись на Обозреватель та Суспільне.

Ужгород
З 10 лютого усі навчальні заклади загальної середньої освіти в Ужгороді, незалежно від форми власності, переходять на дистанційний режим навчання.

“Стіна” акцентує, що таке рішення було ухвалено на засіданні протиепідемічної комісії Ужгородської міської ради через зростання захворюваності на ГРВІ та інші респіраторні інфекції.

За попередніми даними, які опублікувала “Стіна”, дистанційне навчання триватиме до 21 лютого. У місті зафіксовано 1536 звернень до лікарів, що на 20,4% більше, ніж минулого тижня. Критичний поріг епідеміологічної небезпеки вже перевищено (1348 випадків на 100 тисяч населення).

Дистанційний формат поширюється також на художні та спортивні школи, а також на ПАДІЮН, за винятком індивідуальних занять. Водночас дитячі садки продовжують працювати у звичайному режимі, як зазначає “Стіна”.

Миколаїв
З 6 лютого, за повідомленням “Стіни”, частина шкіл Миколаєва перейшла на дистанційний режим навчання. Причиною такого рішення стали численні повідомлення про “мінування” навчальних закладів, що надходять майже щодня.

В умовах низьких температур, на чому акцентує “Стіна”, діти змушені тривалий час перебувати на вулиці, що негативно позначається на їхньому здоров’ї. У зв’язку з цим влада міста прийняла рішення про переведення частини шкіл на дистанційне навчання.

Рівненська область
Крім Миколаєва та Ужгорода, про що писала “Стіна” вище, на дистанційне навчання вимушено перейшли й школи Рівненщини. За останніми даними, вже 28 навчальних закладів регіону тимчасово закрито на карантин, з них 7 розташовано в обласному центрі. Основною причиною, за повідомленнями “Стіни”, є різке збільшення кількості хворих на грип та ГРВІ, що вимагало введення обмежувальних заходів.

Реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ-2025) розпочнеться за місяць, і учням 11-х класів слід підготуватися заздалегідь.

Основний період реєстрації триватиме з 6 березня до 3 квітня, а додаткова можливість реєстрації буде доступна з 9 до 14 травня. Основну сесію тестування заплановано на період з 14 травня по 25 червня, а додаткову – з 14 по 25 липня.

Також відомо, що офіційні результати будуть опубліковані не пізніше 4 липня, а ті, хто пройде тест під час додаткової сесії, отримають свої бали до 30 липня.

Цього року тест складатиметься з двох розділів, кожен із яких триватиме 120 хвилин. Перший блок охоплюватиме українську мову та математику, а другий буде присвячений історії України.

Зокрема, розділ історії було переглянуто, розширено перелік історичних дат, які потрібно знати учням. Ще однією істотною зміною є відсутність пробного тесту, тобто учням потрібно буде готуватися самостійно, без пробного запуску перед офіційним іспитом.

Оскільки реєстрація наближається, учням та їхнім батькам слід бути в курсі всіх оновлень та вчасно виконувати необхідні дії для участі у тестуванні.

Міністерство освіти й науки України на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook опублікувало допис, в якому роз’яснюється, що педагоги з мінімальною зарплатнею отримають додаткову «вчительську тисячу».

Виплата доплати за роботу в несприятливих умовах праці («вчительська тисяча») не призведе до зменшення доплати до мінімальної заробітної плати, яку отримують ці вчителі.

У МОН нагадали, що з 1 січня 2025 року вчителі отримують 1300 грн (1000 грн після оподаткування), а з 1 вересня 2025 року – 2600 грн (2000 грн після оподаткування).

Однак під дописом зібралось майже двісті коментарів щодо ставлення до цих виплат.

Користувачів мережі обурило те, що сума доплати, на їхню думку, незначна, а розмов та заяв щодо цих коштів занадто багато:

Galyna Kuhtyn ·

Це скільки у доларах чи євро?

Vitalii Tielieusov

Якесь кріпацтво( Головне, щоб пани жили гарно.

Julia Kostenko

У геніального В. Шекспіра є твір на цю тему, «Багато галасу з нічого», ото саме воно!

Ольга Скуратовская

Наче мільйон дали і їм ніхто не дякуєєєєє

Смішать народ нещасний

Юлія Дякун

Чому у вчителів в принципі може бути МІНІМАЛЬНА зарплата???

Svitlana Panina

Вдумайтесь, доплата до мінімалки!!! Яке приниження…

Petrenko Olena

Цинізм. У цьому місяці значно знизилися й так мізерні зарплати педагогів. А особливо молоді педагоги на межі жебрацтва!

Marianna Shumelyak

Хватить мусолить ті копійки, що отримали вчителі з цієї тисячою. Більше познімали

Інцидент стався у Рівному. Наразі 14-річний рівнянин перебуває у лікарні: медики, які повідомили про даний факт до поліції, діагностували у нього перелом щелепи.

Поліцейські встановили, що учора, 5 лютого, у навчальному закладі під час уроку фізкультури між трьома однокласниками стався конфлікт, який переріс у штовханину.

Під час сутички 14-річний юнак наніс своєму однолітку один удар ногою в область голови. Потерпілий звернувся за допомогою до шкільної медсестри, яка повідомила про це його маму.

Неповнолітнього госпіталізували. 52-річна жінка звернулась до поліції із заявою: слідчі відкрили кримінальне провадження. Триває досудове розслідування.

Крім того до лікарні із забоєм щелепи звернувся 14-річний учень ще одного ліцею Рівного. З його слів травму нанесли двоє однокласників. Батько хлопця написав зустрічну заяву: претензій по даному факту ні до кого не має.

Дати весняних канікул у різних регіонах України можуть змінюватися, оскільки навчальні заклади мають право самостійно визначати графік канікул. Кожна школа має враховувати навчальний процес, карантинні заходи, погодні умови та воєнний стан. Тому, щоб дізнатися точний розклад у конкретному закладі, варто звернутися до його адміністрації.

Відповідно до українського законодавства, школи можуть організовувати навчальний рік у форматі чвертей, семестрів або триместрів. Це також впливає на періоди канікул.

Зазначимо, згідно з постановою Кабінету Міністрів №841, ухваленою у липні 2024 року, навчальний рік 2024-2025 триватиме до 30 червня, після чого школярі підуть на літні канікули.

Від 1 січня 2025 року українські вчителі почали отримувати “вчительську тисячу” — доплату в розмірі 1300 грн (1000 грн після оподаткування), а від вересня вона зросте до 2600 грн (2000 грн після оподаткування).

Про це повідомило Міністерство освіти та науки України.

Проте важливо зазначити, що ця виплата не вплине на дотацію до мінімальної заробітної плати, яку педагогічні працівники отримують у разі низького заробітку.

Згідно з постановою Кабміну № 1515, доплата за роботу в несприятливих умовах праці не враховується під час обчислення розміру заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня. Якщо зарплата вчителя нижча за мінімальну (8000 грн на лютий 2025 року), роботодавець здійснює доплату до цього рівня, а “вчительська тисяча” нараховується додатково.

Отже, цю доплату нараховують понад мінімальну заробітну плату, як зазначено в листі МОН від 31 грудня 2024 року.

Наприклад, якщо вчитель без категорії та досвіду роботи, який отримує мінімальну надбавку за престижність (5%) і не виконує додаткових обов’язків, за які передбачені доплати (наприклад, класне керівництво, перевірка робіт, завідування кабінетом чи робота в інклюзивному класі), за умови навантаження 18 годин на тиждень його місячна зарплата становитиме 7269,57 грн. У такому разі педагогу повинні доплатити до мінімальної зарплати 730,43 грн.

Від 1 січня 2025 року передбачено доплату за несприятливі умови праці в розмірі 1300 грн. Внаслідок цього заробітна плата становитиме 9300 грн (8000 грн + 1300 грн).

Відео, де Алєксєєнко намагається потрапити в укриття підземної школи, він виклав у соціальних мережах, інформує Суспільне. Вже наступного дня (29 січня) Департамент освіти та науки Запорізької міської ради повідомив про “ухвалення кадрових рішень щодо директорки закладу”

“Керівникам закладів освіти, які не розуміють важливість доступності захисних споруд та їх стратегічне значення для збереження життя містян, точно не місце в нашій команді. У зв’язку з тим, що укриття однієї зі шкіл міста було зачинено під час тривоги, про що стало відомо з соціальних мереж, сьогодні зранку ухвалені відповідні кадрові рішення щодо директорки закладу”, — йдеться у дописі.

Коментуючи ситуацію, що склалася, Алєксєєнко каже, що не мав на меті досягти звільнення когось із закладу освіти. Він розповідає, що вже давно з командою їхньої редакції проводить перевірку укриттів на доступність. Проте такий випадок стався вперше. За його словами, мета таких оглядів була, щоб “змусити місцеву владу реагувати”.

“Я зовсім не розраховував, що її звільнять. Така реакція для мене була вкрай дивною, якщо в неї немає двох зауважень перед тим, як порушувати питання щодо звільнення. Я зовсім не розраховував на таку реакцію…”, – каже журналіст.

Звільнення директорки

29 січня було повідомлено про ухвалені кадрові рішення, а 30-го стало відомо, що директорку було звільнено за власним бажанням. Також, зазначено, що їй було запропоновано залишитися на посаді заступника керівника закладу освіти, проте вона відмовилась.

Директор Департаменту освіти Запорізької міської ради Віталій Лисенко згодом уточнив, що заяву на звільнення Ємельянова написала “за згодою сторін”.

Проте, за словами директорки, на неї було здійснено психологічний тиск, адже ситуація набула розголосу у медіа. Так, їй було запропоновано звільнитися за згодою сторін, або звільнять іншу людину.

“Мені було сказано, що розумієте, цей ролик вже у ЗМІ, і тому ми пропонуємо звільнитися за згодою сторін… Я кажу: “За що звільнити? Ви хоч послухайте, як це все було”… Було здійснено психологічний тиск. Якщо я не напишу заяву за згодою сторін, тоді будуть звільняти іншу людину… І розумієте, слово порядність для мене – не просто 10 букв, тому.”, – коментує Ємельянова.

Вона запевняє, що не відчуває провини, а її звільнення несправедливе, адже її навіть не вислухали. Крім того, жінка на період ситуації, що відбувалася, перебувала на лікарняному.

Батьки дітей, які навчаються у підземній школі, обурені таким рішенням та не погоджуються з ним. Зокрема, через те, що у приміщення діти мають приходити у змінному взутті та мати довідки про стан здоровʼя. Крім того, там є багато техніки для навчання, яку сторонні люди можуть пошкодити або винести. Та й охороняють підземний заклад освіти чоловік та жінка (охоронці) похилого віку, бо молодь не піде на таку посаду через низьку зарплату. Батьки проти того, щоб укриттям підземної школи користувалися сторонні люди й наполягають на тому, щоб в сховищах такого типу чергували поліцейські.

“Перше, що хотілося б, аби була чітка інструкція, як у підземній школі будуть одночасно перебувати діти і сторонні люди. Тобто дітям можна заходити тільки з відповідними довідками, у змінному взутті, і одночасно з цим, будь-хто може зайти в школу? Тобто як це?”, – обурюється представниця батьківського комітету.

“Адже, якщо може заходити будь-хто, то умовно поруч з дітьми може перебувати людина з відкритою формою туберкульозу?! У приміщенні, де немає вікон? Чи проходили такі ідеї наших посадовців контроль санітарно-епідеміологічної експертизи?”, – додає вона.

“На мою думку, в кожній такій підземній школі повинен бути представник поліції, але його немає. Після закінчення уроків в школі залишається один сторож і все, або жінка, або чоловік похилого віку, бо на ці гроші, які міська рада пропонує, фізично здоровий чоловік працювати не буде”, – каже батько школярки.

Нині батьки зібрали вже понад 500 підписів на підтримку Ємельянової та, за їхніми словами, не планують відступати.

Щодо підземної школи на базі гімназії №107

За словами директорки, документів на введення укриття в експлуатацію ще немає. Але 14 січня на Раді оборони було прийнято рішення щодо роботи даного укриття – підземної школи в тестовому режимі.

Лисенко, коментуючи таке питання, зазначив, що згідно з документами протирадіаційне укриття працює у тестовому режимі, адже протягом останніх двох місяців були збої у державних реєстрах, тож відновити роботоздатність всіх реєстрів було неможливо.

На уточнювальне питання: “наразі протирадіаційне укриття не перебуває на якомусь балансі?” посадовець пояснив, що воно відноситься до 107 гімназії і побудовано саме для неї. Тож, за всю роботу, яка проводиться у закладі освіти, відповідає її керівник.

“Тобто, там щоденно проводяться уроки, там перебувають діти, там перебувають співробітники школи. Вночі там чергують у школі”, – каже Лисенко.

Ємельянова, у свою чергу, пояснила, що 28 січня, коли стався випадок, у приміщенні ще не було “тривожної кнопки”, її встановили лише 31-го числа. Тож, коли журналіст намагався потрапити у протирадіаційне укриття, йому порадили скористатися сховищем безпосередньо у школі.

“У нас спочатку війни облаштоване чергування в укритті, попри те, що наше найпростіше укриття не пристосоване (його немає на мапі укриттів Запоріжжя), але воно функціонувало, і з першого дня повномасштабної війни було відкрите для мешканців нашого мікрорайону цілодобово”, – ділиться Ємельянова.

За її словами, інформації про те, що мешканці не могли потрапити до укриття на території гімназії не відповідає дійсності. Адже, паралельно було відкрите інше захисне приміщення, яким користувались люди.

Водночас, Лисенко вказав, що протирадіаційним укриттям цілодобово мають право користуватися усі мешканці без винятку. Таке рішення ухвалила міська рада.

“В місті ухвалено рішення, що, навіть, під час освітнього, процесу кожен керівник закладу забезпечує можливість доступу населення до укриттів”, – зазначив посадовець.

Втім за словами адвоката Дмитра Гладкого, рішення міської ради мають підпорядковуватися і не суперечити нормативно-правовим актам уряду.

“Відповідно до норм українського законодавств, акти, які належать до повноважень органів місцевого самоврядування, мають повністю підпорядковуватися нормативно-правовим актам вищого рівня, тобто і постановам Кабінету Міністрів, і законам України, і звісно ж, не суперечити Конституції України”, – прокоментував юрист.

У Запоріжжі на базі 107 гімназії з середини січня 2025 року запрацювала підземна школа. Нині в ній у дві зміни навчаються понад 600 дітей.

Якщо заробітна плата вчителя становить менше мінімальних 8 тисяч грн, то він майже не відчує виплати «вчительської тисячі».

Про це йдеться у відповідному розʼясненні, що опубліковане на порталі «Бухгалтерія».

Зокрема, нарахування освітянам аналогічної грудню 2024 року заробітної плати за січень 2025 року пояснюється доплатою до мінімальної заробітної плати.

У деяких випадках така доплата може бути майже повністю компенсована «вчительською тисячею».

Якщо ж у працівника освіти заробітна плата виходить меншою за мінімальну, тоді нараховується доплата до мінімальної зарплатні.

Наприклад, для 11-го тарифного розряду доплата для заробітної плати на рівні «голого» окладу в грудні 2024 року становить 1706 грн.

Однак уже в січні, за наявності доплати уряду у розмірі 1300 грн, доплата до мінімальної заробітної плати таким чином скоротиться до 406 грн (1706-1300), – йдеться у публікації.

Тобто, незважаючи на щомісячну доплату у розмірі 1300 грн, у такому випадку заробітна плата вчителя фактично не зазнає змін.

У коментарях під цим матеріалом на сайті Osvita.ua чимало скарг від вчителів, які не просто не відчули підвищення, а, за їхніми словами, отримали навіть менше у порівнянні з груднем:

Вчитель

Дали тисячу, урізали престижність, як висновок на 1300 грн отримав менше ніж в грудні. Допрацюю цей семестр і прощаюсь з освітнім закладом.

Світлана

А нам, керівникам гуртків позашкільної освіти, зовсім нічого не дали. Навіть педагогів поділили на вчителів і недовчителів.

Вовчок

А я відчув цю добавку. Тепер у мене зарплата, від попередніх місяців, стала в мінус 400 гривень. Норм так підняли????????. Говорять грошей немає, то ми вам престижність зменшили на мінімум.

Леон

Зарплата у вчителя менше за мінімальну? Вам не соромно про це так просто писати?

Петро

Та тут би в нуль вийти, про який «плюс» може йти мова? Смішно про таке читати)

Сергей

Вийшло ще менше. Тисячу добавили, а престижність зняли. Тепер отримуємо хто на тисячу менше, а хто й на дві.

Безпека дітей у навчальних закладах – це один з головних пріоритетів Міністерства внутрішніх справ України.

Для забезпечення цього вживаються різноманітні заходи. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко сказав, що безпека дітей є важливою на всіх рівнях, і повідомив міжнародним партнерам про роботу у цьому напрямку.

До заходів, що сприяють безпеці в школах, відносяться наявність інспекторів Служби освітньої безпеки, встановлення тривожних кнопок, а також пропускний режим, що включає металодетектори.

Інспектори цієї служби відповідають за створення безпечних умов під час навчального процесу, координують пропускний режим, запобігають правопорушенням, допомагають у вирішенні конфліктів серед учнів, а також займаються патріотичним вихованням.

Згідно з планом внутрішньої стійкості України, кожен заклад середньої освіти має мати свого поліцейського для забезпечення безпеки дітей. Також всі школи оснащені тривожними кнопками, а роботи з встановлення металодетекторів тривають.

Інспектори Служби освітньої безпеки вже не раз доводили свою важливість. Вони затримували осіб, які знаходилися в розшуку, а також виявляли небезпечні предмети, як-от набої чи страйкбольні гранати.

Вони також організовували евакуацію дітей у разі загрози замінування або падіння уламків від ворожого БпЛА. Крім того, інспектори надавали першу домедичну допомогу дітям, які потребували негайної медичної допомоги.

Задля готовності до надзвичайних ситуацій інспектори разом із педагогами проводять тренування з реагування на сигнали тривоги та інші загрози. За минулий семестр було проведено понад 67 тисяч таких інтерактивних занять.

Коли ж її син почав плакати через це, жінка не стала використовувати фразу “я ж казала”, яка часто виривається у батьків у таких випадках. Натомість, педагогиня допомагала заспокоїтися, обіймала і говорила про те, що їй шкода, що так трапилося, і вона не хоче, аби навчання було таким страждальним. У дописі у Facebook вона поділилась, що мамам і татам потрібно бути поруч у таких випадках і підтримувати дітей, коли вони отримують власний досвід.

“Пройшов четвер, пройшла пʼятниця, я бачу, що віршик не вчиться. І мені дуже важко було мовчати, бо мама, то є мама. Тим більше та мама, яка знає, що точно був заданий вірш. Субота, неділя, я бачу що дитина зайнята своїми справами. Віршик нібито читався там колись, але нормально не вчився. І ось неділя, девʼята вечора вже, ми робимо всі свої вечірні справи, готуємося до сну. Проходжу я повз дитячу кімнату і чую вий, такий задушевний плач, дуже страждальний”, – ділиться Сищук.

Хлопчик розповів, що почав вчити вірш, але він легко не вчиться. І він зрозумів, що замість того, щоб виконувати завдання, він цілий день грав. А тепер зіштовхнувся з тим, що не має часу і вже не встигає.

“І ось воно оце “я ж казала”, яке “підвалює” одразу вирватися у кожної мами. І я дуже пишаюся, що я цього разу змогла не висловити цього. Найкращий варіант батьківства – це не бути “наганяйлом” і бігати: “роби-роби-роби, я ж тобі сказала, мільйон разів тобі повторила, а ти не робиш, який ти поганий”. Ні, я люблю свою дитину, він не поганий, він робить помилки. І я хочу бути поряд тоді, коли йому погано”, – додає жінка.

Вона зауважує, що є речі, за які діти самі можуть відповідати, це не нашкодить їхньому здоровʼю та не впливає на їхнє майбутнє життя, як-от вивчення віршика. У таких випадках не варто влазити “зі своєю наукою”, а просто бути поруч та дати можливість отримати свій досвід.

“Дитина тепер краще керує своїм часом, і тепер те, що проговорено, коли треба робити – робить вчасно. Проте розумію, що це ненадовго і буде така ситуація, в якій дитині треба буде отримати досвід. Коли ви віддаєте пульт керування життям дитині, звісно, не про все йдеться, і не можна сприймати це буквально, то дитина отримує найцінніший в світі досвід. Досвід про те, що якщо мені погано, то я не один”, – ділиться педагогиня.

Вона зауважила, що така реакція у батьків виходить не завжди, проте вона на власному досвіді впевнилася, що це все ж працює.

Міністерство освіти та науки України ініціювало громадське обговорення проєкту, який передбачає запровадження нової професії – “снайпер”. Згідно з пропозицією, навчання фахівців відбуватиметься у закладах професійно-технічної освіти.

Докладніше про те, що у МОН вирішили створити нову професію, інформує Обозреватель.

Проєкт Державного освітнього стандарту з даної спеціальності передбачає, що майбутні снайпери повинні мати такі ключові навички:

грамотність та математична точність;

особистісні та соціальні компетенції;

громадянська відповідальність;

психологічна стійкість та вміння вчитися.

Загальна підготовка включає вивчення вимог щодо охорони праці, надання першої медичної допомоги та розвиток навичок психологічної стійкості.

Формат навчання та освітні стандарти
Максимальна тривалість курсу первинної підготовки становить 1152 години. Програми навчання можуть розроблятися як навчальними закладами, так і підприємствами, однак вони мають бути узгоджені з роботодавцями та профільними освітніми центрами, а також затверджені органами управління освітою.

Основні рівні підготовки
Навчання снайперів буде поділено на кілька ключових етапів:

РН 1 – безпечне поводження зі снайперською зброєю;

РН 2 – підготовка снайперського комплексу до стрільби;

РН 3 – вибір та залишення позиції після виконання завдання;

РН 4 – спостереження та коригування вогню;

РН 5 – ведення точної стрілянини;

РН 6 – командна робота у снайперському підрозділі;

РН 7 – протидія ворожим снайперам.

Матеріально-технічне забезпечення
Для якісного навчання снайперів установи мають бути обладнані:

спеціальним снайперським спорядженням;

транспортними засобами (мікроавтобуси, вахтові автомобілі, квадроцикли, медичні машини);

сучасними технологіями (квадрокоптери, тепловізори, бароскопи, метеостанції, прилади нічного бачення);

засобами для стрільби (патрони різних калібрів, мішені, що рухаються, полігони, захисні навушники, компаси, карти);

медичними засобами та обладнанням.

Спеціальна кваліфікація “Снайпер-інструктор”
Для отримання звання “Снайпер-інструктор” необхідно пройти додаткове навчання тривалістю до 180 годин.

Вимоги до кандидатів включають наявність профільної освіти та стаж роботи снайпером не менше двох років.

Запровадження офіційної професії “снайпер” дозволить підвищити якість підготовки військових спеціалістів в Україні. Підсумки громадського обговорення проєкту будуть опубліковані на сайті Міністерства освіти та науки з 17 до 23 лютого 2025 року.

Так от. Виявляється, що плід на третьому триместрі вагітності отримує від матері інформацію про «безпечність» навколишнього середовища. Якщо мати в цей час знаходиться в стресі, то організм дитини «вчиться» виробляти підвищений рівень глюкокортикоїдів, що прямо впливає на його рівень стресостійкості та сповільнює вихід зі стресу. А це, у свою чергу, дає зниження когнітивних функцій.

Це серйозні речі, про які варто говорити в розрізі школи.

З наступного року до нас у класи прийдуть дітки, які народились у ковід. Вони ні дня не були у садочку, не мають соціальних навичок та ще й, як виявилося, мають генетичну програму зниженої резильєнтності…

Що ж робити? Адаптовувати і адаптовуватися.

Мабуть, автоматично, ви подумали, що це знов камінь у город МОН – ні, ні і ні.

Система, у її глобальному розумінні, швидко підлаштуватися під такого роду обставини не зможе. Ми тільки й будемо ламати, не встигаючи підлаштуватися під стрімку зміну обставин.

Таку «корекцію» можна і треба робити на рівні школи. Вводячи тьютора та психолога у взаємодію з дітьми.

Ну давайте дивитись правді в очі: учитель не тягне всього навантаження. Його задача – організовувати навчальний процес, а не терапіювати та аналізувати рівень розвитку нервової системи.

Багато запитань і викликів, на які я не знаходжу відповіді. Шукатиму далі. І запрошую вас до обговорення. Буду вдячна за всі озвучені думки з цієї теми.

Автор: Галина Сищук, учитель, м. Харків.

Оригінал публікації

Міністерство освіти і науки розробило план оптимізації мережі закладів вищої освіти. Водночас не планує оприлюднювати його огляду на те, що він є доволі жорстким, – повідомляє Osvita.ua

Про це під час засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій сказав міністр освіти Оксен Лісовий, коментуючи питання необхідності оприлюднення зазначеного плану для громадськості.

За його словами, план оптимізації мережі після розроблення був представений прем’єр-міністру та заступнику голови Офісу президента і затверджений на рівні виконавчої влади. Водночас план не був затверджений жодним документом.

Якщо ви хочете одержати цей план як офіційно затверджений документ, то я вас попрошу гарно зважити, чи потрібно це робити.

Тому що, якщо ми офіційно затвердимо той план, який ми розробили і який схвалений сьогодні на рівні виконавчої влади, ну, він дуже багатьом не сподобається, – зазначив міністр.

Лісовий наголосив, що розроблений план оптимізації мережі університетів базується на критеріальному підході.

Він дуже добре обґрунтований з точки зору демографії країни, демографії кожного регіону, демографічної динаміки, статистики вступу до локальних і національних, і іноземних університетів.

Більше того, державного пріоритету на підготовку фахівців з робітничих спеціальностей, розвитку професійно-технічної освіти, з огляду на той запит, який існує сьогодні в різних галузях промисловості, з огляду на це, той план, який ми підготували, є доволі жорстким, – сказав міністр.

Він зауважив, що план базується на абсолютно об’єктивних, жорстких даних і цифрах.

Більше того, зараз ми досягли певного рівня визнання цієї політики і нашої готовності її реалізовувати від Європейської комісії і від Світового банку, що для нас є дуже важливим, тому що джерела інвестицій, а все це заради того, щоб освіта розвивалась і ставала сильнішою. Тому що вища освіта для нас інструмент повернення людського капіталу із-за кордону, раз.
Це інструмент, який має економічну роль з точки зору навчання іноземних студентів з Глобального Півдня, який є величезним ринком для нас, і ми повинні це зробити, але для цього нам потрібні інвестиції в модернізацію. І джерел цих інвестицій у нас є тільки лише міжнародні джерела або міжнародні кредити, гранти, інвестиції, зовнішні інвестиції, всі вони потребують від нас раціонального підходу.
Подумайте, чи затверджувати його, чи комунікувати його публічно, чи не варто поки що цього робити, – зазначив міністр освіти і науки.

Судячи з коментарів, така позиція неабияк обурила підписників групи Новини вищої освіти у Facebook.

Tetiana Gardashuk

«Ми не будемо говорити пацієнту про операцію, ми його просто приріжимо»

Igor Kaydashev

Демократія? Ні, не чули!

Олександр Бірюков

Головне запитання: як це допоможе нашій армії перемогти?

Hal CvTat

Дуже демократично, відкрито, прозоро і відповідає європейським цінностям та стандартам. Круто.

Володимир Широков

Напевне план ліквідації, а не реорганізації

Ihor Pylypenko

А Стівен Кінг свої твори публікував. Страшно?

Страшно! І нічого, читали, читають і будуть читати!

В українських школах з’явилася нова небезпечна гра, що відомо
У школах з’явилася нова небезпечна гра «ТЦК», під час якої діти імітують «затримання» та можуть отримати травми. Про це повідомляється в Телеграм-каналі “Київ пише…”

Як стало відомо, в одній зі шкіл учень під час гри взяв іншого в захоплення за шию, що мало не призвело до перелому носа. У поліції вже знають цю тенденцію та перевіряють ситуацію.

Про такі дивні та небезпечні ігри школярів повідомлялося в Мережі:

“Здрастуйте, шановні батьки! Переговоріть з дітьми про наслідки небезпечних ігор. Сьогодні під час перерви діти грали у гру “ТЦК” і виконували захоплення рукою шиї, яка ледь не зламала носа. Пояснювальні написані, розмову із заступником директора з виховної роботи провели!”, – Вказано в повідомленні з Мережі.

Люди згадують, як у своєму дитинстві грали в те, що було на той момент популярно – ковбоїв, індіанців, козаків-розбійників та у війну.

В ювенальній поліції Києва кажуть, що теж бачили повідомлення про дитячі ігри в “ТЦК”, але чи таку нагоду дійсно підтвердити не змогли.

“За інформацією відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУ ПП у місті Києві повідомлення про небезпечні ігри дітей у “ТЦК” до однієї зі шкіл столиці до підрозділів поліції Києва не надходили. Щодо повідомлення, яке поширювалося в Мережі, його походження поки не встановлено”, – розповіли у поліції Києва.

Там додають, що з метою забезпечення законних прав та інтересів дітей, запобігання правопорушенням у дитячому, зокрема освітньому середовищі, виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, надання допомоги дітям уразливих категорій, а також налагодження партнерських відносин поліції з дітьми поліцейські підрозділи ювенальної превенції на постійній основі проводять профілактичні заходи у навчальних закладах столиці.

Забезпечено максимальну присутність ювенальних поліцейських у навчальних закладах для створення безпечного освітнього середовища.

Крім того, ювенальними поліцейськими постійно здійснюється моніторинг соціальних мереж щодо виявлення публікацій за участю неповнолітніх. Зазначений напрямок діяльності перебуває на постійному контролі керівництва столичної поліції та є пріоритетним.

Там додають, що підрозділами ювенальної превенції спільно з педагогічними колективами навчальних закладів напрацьовуються комплексні заходи щодо протидії та запобігання правопорушенням у учнівських колективах з використанням інтерактивних методик, воркшопів, вебінарів, тренінгів, лекцій та бесід.

Кабінет міністрів запровадив щомісячну доплату до заробітної плати вчителів у 1000 грн із 1 січня і 2000 грн із 1 вересня 2025 року. Крім вчителів надбавку отримають й інші педагогічні працівники середніх шкіл.

Надбавку до зарплати отримуватимуть не лише вчителі: кому ще надійдуть виплати
Надбавку до заробітної плати з 1 січня 2025 року отримуватимуть усі педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, а не лише вчителі.

Зокрема, це стосується:

▪ психологів;

▪ керівників гуртків;

▪ вихователів груп подовженого дня та інших.

Крім того, на призначення виплат не впливатимуть стаж і місце розташування закладу освіти.

Призначення надбавок для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти відбуватиметься у два етапи:

▪ з 1 січня 2025 року — додаткова надбавка обсягом 1000 грн (1300 грн до сплати податків);

▪ з 1 вересня 2025 року надбавка зросте до 2000 грн (2600 грн до сплати податків).

Ці гроші – не підвищення посадового окладу, а додаткові виплати, що надходитимуть щомісяця до кінця того року, у якому припиниться воєнний стан.

Доплати педагогічним працівникам призначатимуть автоматично. Освітянам не потрібно буде робити для цього жодних додаткових дій.

Так, за словами батьків, педагог розповідає дітям про те, що Росія – країна-агресор, а росіяни вбивають українців. Також, вчителька не приховує, що Сталін – кровопивця, а росіян завезли в Україну. Жінка викладає виключно українською та вчить, що потрібно спілкуватися українською, адже російська – це мова ворогів і вбивць наших співвітчизників.

Що ж тут не так? Вчителька ж говорить правду. Але батьки школярів так не вважають. Вони звинувачують педагога в “нацизмі” і називають “бандерівською тварюкою”. Окрім того, “активісти” впевнені, що у 2-му класі дітям взагалі не можна розповідати про “такі речі”, а до викладання українською дітей потрібно “плавно адаптувати”.

Скаргу невдоволених батьків опублікувала депутатка Обласної ради Олена Зеєва і закликала керівництво “підтримати обидві сторони”. Тоді як профільний департамент вже відповів невдоволеним батькам, що нічого протиправного педагог не здійснила.

Важливо, що Зеєва розмістила лише “жахастики” від батьків, а вчителю слова не дала https://www.facebook.com/groups/education.dnipro/permalink/4292823517414488/ UPD Допис видалила, скріншоти у коментарях.

Тішить одне: батьки нині скаржаться, що “діти вимагають від нас спілкуватися українською, інакше ми – вороги”. Яка чудова вчителька! Навіть другокласникам зуміла донести такі важливі речі – а батьки так і не зрозуміли. Пропонуємо направити їх на уроки разом з дітьми – може й до них “дійде”.

Вчителька другого класу Вікторія Жданова зараз на лікарняному.

Директор школи №137 Ірина Гайдар заступається за неї та зазначає, що досвідчений педагог насправді нічого не порушує, а на уроках дотримується державної політики. На її думку, конфлікт виник не між учителем і дітьми, а між викладачем і батьками.

Зазначимо, інші батьки второкласників також не бачать у ситуації жодної проблеми та виступають на підтримку викладача, чий чоловік загинув у зоні АТО на Донбасі.

У Facebook зараз навіть організували флешмоб, щоб підтримати вчительку: #я_підтримую_вчителя_вікторію_жданову. З цим хештегом люди з усієї України та деяких країн Європи пишуть пости на підтримку Жданової.

Рішення уряду стимулюватиме місцеві органи самоврядування до оптимізації шкільної мережі.

Кабінет міністрів з 1 вересня 2025 року перестане фінансувати з державного бюджету невеликі школи, якщо в них менше 45 учнів. Місцевій владі доведеться самостійно фінансувати такі навчальні заклади, або закривати їх. Про це йдеться в роз’ясненні уряду.

Такі школи не отримуватимуть гроші на зарплати вчителям, – зазначається в поясненні.

Водночас початкові та спеціальні школи працюватимуть, як раніше.

А з 1 вересня 2026 року почнуть закривати школи, де навчається менше 60 дітей. Рішення діятиме для 5-11 класів і не стосуватиметься початкових шкіл.

Рішення уряду стимулюватиме місцеві органи самоврядування до оптимізації шкільної мережі, що сприятиме здобуттю учнями більш якісної освіти у більших школах, які, як правило, краще оснащені навчальним обладнанням та забезпечені вчителями з усіх навчальних предметів, – ідеться в рішенні уряду.

Чиновники пояснили, що в маленьких школах у класах часто по 5-6 учнів у класі. Також такі школи не укомплектовані вчителями

У такій ситуації діти не отримують належного рівня взаємодії один з одним, не вчаться один в одного і не бачать прикладів для наслідування, – дійшли висновку в Кабміні.

Зазначимо, станом на 2023/2024 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти України працювало 392,7 тисяч педагогічних працівників, із них 282,1 тисяч учителів були залучені безпосередньо до навчання, зокрема 74,9 тисяч викладали в молодших класах.

За останні два роки кількість педагогів в Україні зменшилася на 40 тисяч. Брак учителів початкової освіти в містах становить близько 19 тисяч, у селах – близько 11 тисяч. Нестача вчителів природничих наук – близько 4,4 тисяч і 0,1 тисяч відповідно; вчителів математичних наук – 2 тисячі і 1,4 тисячі.

Таке оцінювання використовує адміністрація закладу освіти, приймаючи викладача на постійну роботу або підвищуючи зарплату. Методикою поділився дослідник Максим Мацала у дописі у Facebook. За його словами, в Україні схожої системи бути не може. Проте якщо у вишах має розвиватися конкуренція викладачів за студента, саме цей метод матиме ефективність.

“У західних університетах студенти по завершенню кожного курсу оцінюють викладача. Якщо викладач був суворий в оцінюванні і вимагав багато роботи на курсі, то оцінка буде нижче. У кого легше було навчатись, того оцінять вище. Потім ці оцінки викладачів від студентів використовує адміністрація як кількісний показник при вирішенні таких питань, як прийняття на постійну посаду чи підвищення зарплати.Звичайно, у нас такого бути не може. Бо у нас студенти старанні та цінують важку працю. Тому, коли МОН каже, що треба розвивати конкуренцію викладачів за студента, це 100% запрацює”, – пише освітянин.

Українці долучилися до дискусії й зазначили, що у деяких українських закладах освіти відбувається таке оцінювання, проте не завжди вона ефективна.

“В КПІ така ж сама практика вже декілька років”.

“Я люблю співати, співала в хорі. Але не візьмусь оцінювати вокальні здібності артиста. У мене не достатньо для цього знань та критеріїв оцінки. Максимум “подобається”, “не подобається”. Розумієте про що я?”.

“Учням завжди подобаються ті, в кого вчитися легше але більше дякують вони тим, хто вимагав”.

“В Могилянці нам теж приходить опитування для оцінки викладачів”.

“Часто приймають іспити інші викладачі, тоді оцінювання викладача має дещо інший контекст: чи підготував до здачі”.

“В КНУ також приходить раз через раз оцінювання від дирекції”.

“Давним-давно така практика існує і у нас. В результаті студент 1-2 курсу, який не відвідує заняття і керується лише отриманим балом, оцінює кандидата чи доктора наук.Це принизливо і образливо для людей, які усе життя трудилися, щоб зайти в аудиторію”.

На Закарпатті суд оштрафував шкільну прибиральницю, яка вдарила ученицю шваброю. Постанову у справі №: 297/4654/24 оприлюднив Берегівський районний суд Закарпатської області, пише “Судово-юридична газета”.

У матеріалах справи вказується, що випадок трапився ще 21 жовтня 2024 року у Берегівській гімназії імені Ганни Горват.

Так, шкільна прибиральниця вчинила булінг щодо 14-річної учениці, вдаривши її шваброю для протирання підлоги. У матеріалах справи не вказано, що стало причиною конфлікту.

Щодо працівниці склали протокол про адмінправопорушення з ч.1 ст.173-4 КУпАП. Під час судового засідання вона визнала свою провину.

Суд дослідив усі матеріали та визнав жінку винною у булінгу, призначивши покарання – 850 грн штрафу зі сплатою 605 грн судового збору. Постанова суду уже набрала законної сили та оскарженню не підлягає.

МОН підготувало зміни щодо оплати праці та тарифних розрядів посад керівних та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.
Педагоги закладів дошкільної освіти чекають роз’яснень щодо оплати праці відповідно до положень нового Закону “Про дошкільну освіту”. Відповідно МОН працює над змінами в додатку 9 до наказу МОН від 26.09.2005 № 557 щодо оплати праці педагогічних працівників ЗДО. Окреслимо положення, які опрацьовує МОН.

Посадовий оклад (ставка заробітної плати) встановлюється педагогічному працівнику за робочий час, визначений відповідно до законодавства:

для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;
для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.

Норма педагогічного навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), що є складовою частиною робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, становить для:

вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;
музичного керівника – 24 години на тиждень;
практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;
керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.
Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу дошкільної освіти менше вищезазначеної норми встановлюється за його письмовою згодою.

Робота педагогічного працівника понад норму педагогічного навантаження (виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором) може здійснюватися поза межами закладу освіти.

Керівникам гуртків, секцій, студій та іншої форм гурткової роботи встановлюватимуть 10-12 тарифний розряд за ЄТС.

Крім того, засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право:

встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України,
встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги, крім передбачених Законом України «Про дошкільну освіту» від 6 червня 2024 року № 3788-IX та іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.

Коли діти починають прийом їжі з супу або борщу у школі під час обіду, вони швидко насичуються картоплею. Таким чином, школярі, скоріш за все, не стануть їсти кашу або скуштують її дуже мало.

За словами членкині Асоціації нутриціологів України Ірини Гізбрехт, саме каша дасть більше енергії, якої вистачить надовго, адже це складні вуглеводи.

Вона вважає, що у шкільному меню краще залишити гарнір з мʼясом або рибою та салат.

Про це фахівчиня розповіла в інтервʼю OBOZ.UA, відповідаючи на питання, як би вона змінила меню у шкільних їдальнях.

Експертка запевняє, що міф про необхідність вживання рідкої їжі давно спростований. Натомість, складні вуглеводи, білок та жири з мʼяса або риби та клітковина з салату забезпечать дітей усіма необхідними поживними речовинами.

Вже давно спростовано, що рідке є обов’язковим у раціоні. Тому складні вуглеводи з каші, білок та жири з м’яса/риби + клітковина з салату забезпечать школяра всіма необхідними макро- та мікронутрієнтами, – додає Гізбрехт.

Як зазначається, учні часто відмовляються від шкільного харчування через те, що не хочуть їсти незвичні для них страви, як-от борщ зі сливами, салат з сирими кабачками та фенхелем або яблука зі сметаною. Таке меню пропонує український ресторатор Євген Клопотенко для школярів.

За словами Гізбрехт, процес травлення дитини адаптується під типовий для неї набір продуктів. Саме тому незвичний асортимент на тарілці може бути не просто несмачним, а ще й викликати розлад травлення.

В інтерв’ю OBOZ.UA Юлія розповіла про заборони в американських дитсадках, домашні завдання, які кардинально відрізняються від українських, та на що йдуть батьківські кошти. Вона також пояснила, хто може працювати вчителем у США, яка його роль у житті дітей та з якими викликами доводиться боротись в українській школі.

– В Україні ви працювали в бібліотеці, та після переїзду до США влаштувались асистенкою виховательки в американському садочку та вчителькою в українській школі. Наскільки це було важко здійснити?

– Після приїзду до США я спершу працювала у своєї родички нянею. Було зручно на початку, коли нічого ще не знала, не мала водійських прав. Через пів року побачила оголошення в одній із груп у Facebook, що потрібні вчителі для літнього дитячого українськомовного табору при Українській церкві. Там я пропрацювала літо і познайомилась з директоркою школи українознавства у Брукліні “Нова Хвилька”, яка була організатором табору, пані Мирославою Роздольською. Після табору вона запропонувала мені долучитись до їхнього дружнього колективу, що складається з колишніх українських вчителів, які свого часу емігрували до США.

Роботу в садочку знайшла через оголошення в тому ж Facebook. Була вакансія асистенки виховательки, на яку мене і взяли. У США, принаймні у штаті Нью Йорк, немає поняття державний дитячий садочок. Тут вони всі приватні. Є державні програми, які надають субсидії (ваучери) для малозабезпечених сімей. Вік діток – від 1,5 до 5 років (це в нашому садку). Чула, що є садочки навіть від 3-х місяців, і це логічно, бо декрет тут дають лише до 3-х місяців.

Спочатку працювала в групі з найменшими дітками від півтора року. У садочку є дітки як із сімей вихідців з пострадянського простору, так і американські. Мова спілкування – англійська, уроки лише нею, але на прохання батьків вихователі можуть говорити російською. Перші пів року в бебі-рум були ще тим випробуванням – 16-20 дітей віком до двох років (усміхається). Щоправда, за правилами, ми працювали втрьох: вихователька і дві асистентки. Влітку мене перевели в передшкільну групу до найстарших діток. Працюю в парі з вчителькою-американкою, багато вчуся від неї, насамперед – удосконалюю свою англійську.

– Давайте почнемо з дошкільної освіти. Розкажіть для початку, який розклад і заняття в дитячому садочку?

– Наш садочок працює з 7 до 19 години з понеділка по п’ятницю. В кожній групі є дітки, які приходять на 7:00. До 9 години ранку вільний час, поки всі збираються. О 09:00 – сніданок, потім зарядка і час для навчання (circle time). Навчання в кожній групі проводиться відповідно до віку. У нашій передшкільній групі вихователька навчає діток алфавіту, рахуємо, додаємо та віднімаємо в межах десяти. Раз на тиждень є урок наук (science), на якому ми вивчаємо різні країни світу, робимо хімічні та фізичні експерименти – знайомимось з властивостями магнітів, робимо масло з молока, досліджуємо, який предмет потоне у воді, а який плаватиме, вивчаємо Сонячну систему тощо.

Після навчання, якщо погода дозволяє, йдемо на прогулянку. На задньому дворі облаштований дитячий майданчик. Потім обід і сонний час: у молодших групах із 12:00 до 15:00, у старшій з 13:00 до 15:00.

Після сонного часу – час на снек (прийом їжі). До речі, відійду від теми, слово dinner означає тут вечеря, а не як нас вчили в школі, що це обід. Про supper тут ніхто і не чув. Потім ще один урок – переважно вихователька читає книжку або робимо якийсь арт. Опісля, знову ж, якщо дозволяє погода, йдемо на вулицю, якщо ж ні – час для гри в кімнаті.

– Чи є так звані домашні завдання, як в Україні, коли батькам треба щось намалювати з дитиною, назбирати каштани, зробити аплікацію тощо? Коли ввечері діти згадують, що треба було нарвати листочків у парку чи намалювати сім’ю. Звичайно, це позитивно впливає на стосунки батьків та дітей, але якщо мама чи тато втомлені з роботи, мають багато справ, а ресурсу – ні. Чи нормально це?

– Щодо початкової школи (elementary school), яку закінчує цього року моя дочка (5 клас), домашні завдання їм задають у понеділок і перевіряють у пʼятницю. Дитина сама вирішує, чи зробити все за один день, чи розтягнути “задоволення” на весь тиждень. Вікторія робить усе в понеділок і цілий тиждень після школи має вільний час.

Домашнє завдання розраховане так, щоб дитина витрачала на нього не більше 40 хвилин на день. Решту часу дається на відвідування секцій, відпочинок та сімейний час. Якщо враховувати нашу конкретну ситуацію, то я допомагаю доньці з англійською (перший час доводилось допомагати більше, тепер вже менше, бо є значний прогрес із мовою). Декілька разів на рік є так звані проєкти, коли після прочитаної книжки чи вивченої теми потрібно виготовити власну обкладинку з прочитаної книжки, 3Д-макет з улюбленої сценки чи якийсь науковий проєкт.

Щоразу донька справляється сама, але варто сказати, що вчителі дуже допомагають і направляють кожного учня за потреби. Батьків запрошують вже на презентації цих проєктів, щоб вони мали змогу потішитися за свою дитину. І вчителі також пишаються кожним здобутком учнів, бо це насамперед їхня заслуга. Не певна, чи в кожній школі так, чи це нам пощастило зі школою.

Щодо садочка, в якому працюю, ми також задаємо домашнє завдання у старшій групі (передшкільній). І це зазвичай повторення пройденого матеріалу. Інколи можемо попросити батьків назбирати разом з дітьми осінніх листочків чи камінці для розмальовування, і батьки зазвичай радо відгукуються на такі прохання. За моїми спостереженнями, у США обоє батьків намагаються приділяти дітям однакову кількість свого часу. І розглядають проведення часу з дітьми більше як свою перевагу, а не як обовʼязок. У багатьох американських сім’ях партнери намагаються розділити відповідальність порівну у всіх аспектах життя, включно з доглядом за дітьми, домашнім господарством, роботою, фінансами та вільним часом. На мою думку, саме у взаємопідтримці ховається їхній секрет ресурсності.

– При Міністерстві освіти та науки України відкрили дитячий садок для дітей співробітників. Таким чином відбуватиметься пілотизація реформи дошкільної освіти. Чи є у вас щось подібне?

– Не чула про таке, але тут є садочки домашнього типу Family Child Care Homes або Home-Based Child Care. Це коли одна людина, зазвичай це жінка, доглядає декількох дітей у своєму будинку. Такий садочок повинен отримати спеціальну ліцензію та відповідати вимогам держави щодо догляду за дітьми.

І взагалі тут все, що стосується дітей, – під пильним контролем державних органів, інспекторів з безпеки, охорони здоров’я та освіти. У нашому садочку також увесь рік відбуваються постійні перевірки всіх можливих інстанцій.

– У мережі виникла дискусія через відео з садка у Данії, де діти радісно граються у багнюці, а скільки часу проводять на вулиці американські діти?

– У початковій школі навчання починається о 08:40 і закінчується о 15:00. Якщо погода дозволяє, діти виходять на вулицю на 20 хвилин посеред дня на ланч або після ланчу. У садочку ми гуляємо два рази по 30-60 хвилин до і після обіду, залежно від погоди. Я читала про практику гри в калюжах у Данії і сказала б, що американські батьки радше б погодились на таке, але звісно, після попередження і вжиття всіх безпекових заходів.

– Які є заборони в дитячому садку? Чи існує практика, коли батьків залучають до збору коштів? На що взагалі здають батьки та як святкують дні народження в садках?

– Робота дитячих садочків тут, зокрема в штаті Нью Йорк, регулюється кількома законами та відділами: законом про догляд за дітьми, законом про освіту, відділом охорони здоров’я та психічного здоров’я міста Нью-Йорк, відділом освіти міста Нью-Йорк. Ці закони встановлюють вимоги до персоналу, безпеки, охорони здоров’я та освіти.

Основні заборони в дитячих садочках США передбачають:

заборону на фізичну силу;
заборону на харчові продукти з горіхами (щоб не допустити алергічних реакцій, у нас на видному місці висить список заборонених продуктів, якщо такі є, для кожної дитини);
заборону на домашніх тварин, щоб не допустити можливих укусів та алергічних реакцій.
Що стосується залучення до збору коштів, у нашому садочку гроші батьки платять додатково лише за організацію подорожей чи заходів для дітей (випускних чи інших святкувань у ресторанах за бажанням). Наприклад, коли ми святкували День подяки, дорослі могли принести дітям їжу для святкового столу.

Щодо святкування днів народження в конкретно нашому садочку, то зазвичай батьки несуть піцу, торт чи кексики, також часто замовляють аніматорів, які розважають дітей у групі.

– В Україні, особливо в приватних садках, поширена практика, коли вихователі майже щодня фільмують процес виховання і навчання дітей та скидають батькам у Viber чи Telegram. Як із цим у США?

– Так, ми також маємо спеціальний додаток для комунікації з батьками. Кожного дня скидаємо фотографії та відео. Я вважаю, це чудово, що є така можливість для батьків спостерігати за своїми дітками, коли вони не поруч.

– У країнах світу набуває популярності практика відсутності іграшок під час перебування дітей у дитячому садку, щоб запобігати залежності. Що з цього приводу думаєте ви?

– Цікава ідея, але не уявляю, як би це можна було організувати на практиці, наприклад, у нашому садку. Для того щоб діти мали можливість креативити і самостійно створювати засоби для гри з інших матеріалів, потрібно створити умови. Такий спосіб можна запровадити в літніх таборах, коли діти перебувають здебільшого на вулиці. Крім того, особисто я не бачу ніякої загрози від іграшок для дітей, принаймні від тих, якими вони грають у нашому садку.

Здебільшого ми використовуємо різні конструктори, LEGO, пазли, дівчатка залюбки граються дитячою кухнею та ляльками з одягом, для хлопчиків завжди цікаві машинки та іграшкові дороги, хоча нерідко хлопчики “куховарять” для ляльок, а дівчатка ганяють на іграшкових машинах! Для мене це більше про організацію вільного часу, безпечного і цікавого, для дітей в обмеженому просторі.

– Як вирішують конфлікти в садку між дітьми? Працюють з бійками?

– Якщо конфлікт обійшовся без тілесних ушкоджень, тоді проводимо бесіду з дітьми і надалі пильніше стежимо за винуватцями. На практиці діти після сварки чи бійки одразу продовжують гратися, ніби нічого й не бувало. Якщо є якісь подряпини, укуси, синці чи інші сліди конфлікту, ми змушені повідомити батьків. Бувало і таке, що розслідування доходило до підняття записів із камер спостережень, які на кожному кроці в садочку, але це вже більше про адекватність самих батьків.

– Хвороби – окрема тема. Наприклад, європейці не вважають нежить діагнозом і приводять дітей у садок із шмарклями. Як із цим у США?

– Так, нежить – це не хвороба, але американці пішли ще далі: температура нижче 100.4 F (+38° C) не вважається високою температурою і приводом тримати дитину вдома. Нерідко батьки дають жарознижувальні препарати зранку і приводять у садок, а вже на вечір температура в дитини підвищується. Проте це зумовлено безвихідністю: часто на роботі дають лише п’ять днів лікарняного на рік, і якщо в тебе ще й не одна дитина, вписатися в ці рамки просто неможливо.

Хоча є тут одне захворювання, про існування якого я й не чула в Україні. Тут його називають pink eye (“рожеве око” дослівно). Це не наш ячмінь. Це коли око в дитини закисає і червоніє. Вважається дуже заразною хворобою, тому за перших симптомів ми дитину ізолюємо від інших і повідомляємо батьків. Лікують зазвичай очними краплями з антибіотиком.

– Яке основне завдання української школи в США?

– Основним завданням цієї та подібних шкіл у Нью-Йорку та інших штатах є навчити студентів, які у більшості вже народилися в США, говорити, читати і писати українською мовою та знати українську історію і традиції. Щосуботи проводяться шість уроків – українська мова, література, історія, географія, культура, малювання і музика. Є класи з кіндергарден (від трьох років і до випускного десятого класу).

Після уроків діє наша організація “Пласт” для охочих. Також постійно відбуваються репетиції і готуються сценарії на всі українські свята.

– Чи є в українській школі діти-переселенці? Як пройшла їхня адаптація та з якими випробуваннями довелося зіткнутися?

– В українській школі є діти, які приїхали за програмою United for Ukraine. Саме в українській школі, мені здається, вони почуваються дуже впевнено порівняно з тими, хто народився вже в США. Адже рівень їхньої української мови, знань з історії України, географії та культури не зрівняти з “американськими” українцями. Діти-біженці відвідують школу радше для спілкування та проведення часу зі “своїми”.

У них більше проблем в американських школах із англійською. Тому на уроках зі старшими класами (я вчителька на заміну, маю можливість працювати з різними віковими категоріями) пропонувала дітям гру в перекладачів: розігрували сценки, ніби приїжджає американець в Україну, і йому потрібний перекладач. Або навпаки – перекладач потрібен українцю в Америці. Учні сприймали такі ігри на ура.

– Яка основна відмінність між американською та українською системами освіти?

– Основна відмінність між американською та українською освітою – у підходах до навчання. Американська освіта орієнтована на розвиток індивідуальних здібностей та інтересів учнів, тоді як українська освіта – це більше про набір академічних знань та підготовку до екзаменів.

Також треба відзначити, що в американських школах фокус більше на активне навчання, проєктну роботу та розвиток критичного мислення. Навчають вміти саме вчитись. Українська освіта більше орієнтована на теоретичне навчання і знову ж таки на підготовку до іспитів, тестів.

Ну і про роль вчителя. Мені здається, в Україні вчитель більше як авторитет, який передає знання учням, у США він часто грає роль наставника, який допомагає учням розвивати свої здібності та інтереси. В американській школі акцент на розвиток особистості, соціальних навичок та емоційного інтелекту, а українська освіта акцентує на розвитку інтелектуальних здібностей та наборі знань.

Тому, на мою думку, випускники американської школи все ж мають більше шансів стати успішними та щасливими дорослими. Оскільки вони краще підготовлені до вимог сучасного світу, навчені бути гнучкими, адаптивними та здатними швидко навчатися і пристосовуватися до нових ситуацій.

– Яка зарплата у вчителя? Чи бракує персоналу?

– Зарплати навіть у дипломованих вчителів у американських школах вважаються невеликими. Але для них є хороші бонуси – страховка, оплачувані відпустки, лікарняні, свята. Я, на жаль, не є поки дипломованою вчителькою, не маю вчительської ліцензії, тому в ту когорту не входжу. Щоб отримати диплом вчителя, мені ще треба 2-3 роки коледжу, опісля – нострифікація мого українського диплома, а це час і кругленька сума. Хоча в майбутньому все ж розглядаю навчання з можливістю працевлаштування в американській школі. Як виявилось, мені це подобається!

В українській школі отримую 20 доларів (близько 833 грн) за годину, працевлаштована офіційно, з цієї суми ще сплачую податок. У садочку мені платять 17 доларів (близько 708 грн) на годину, починала з мінімальних 16 доларів (близько 666 грн) з яких також ще стягується податок. В українській школі вчителів вистачає, враховуючи ситуацію з напливом українців протягом двох останніх років. Щодо садочка, то в нашому постійно є вакантне місце, бо робота важка і недооцінена матеріально.

– Юлю, а як адаптувалась за два роки у США ваша дитина?

– Вікторії важко, тому що в школі в неї немає друзів. Сама школа хороша, але в ній нема нікого українськомовного чи хоча б російськомовного. Тому спочатку не знайшла друзів через мовний барʼєр, тепер, коли вже мову підтягнула трохи, вже закрилась, напевно, бо діти між собою передружилися, а вона залишилася осторонь.

Хоча мені подобається, що тут щороку класи розформовують, і з нового навчального року створюють з паралелі два нові класи, рандомно набираючи в них учнів. Кожного року інша вчителька теж. Можливо, це тільки в початковій школі так.

В академічному плані Віці подобається, вона має математичний склад розуму, тому з математики і наук проблем немає. От з англійською трохи складніше було. В школі вони багато читають і пишуть твори по прочитаному. А змусити її читати – ще те завдання, причому українською теж. В Україні Віка провчилася два з половиною роки. Ходила в ліцей, де навчалися за програмою “Інтелект України”. Те, що ми встигли пройти, мені дуже сподобалося. Хоча доводилося сидіти з нею, допомагати з домашніми завданнями, особливо з письмом. Дуже нам подобався предмет “Я пізнаю світ”. Памʼятаю, як вона в другому класі розʼяснювала мені будову молекули, таблицю Менделєєва, хімічні формули. Я була шокована, а вони те все вивчали за допомогою мультиків і багато різного візуалу. У США математика інакше викладається, якийсь зовсім інший підхід. Тут вони перший семестр приділяють гуманітарним предметам, другий – математичний.

– З якими загалом викликами довелося зіткнутися в іншій країні?

– Працюючи в українській школі “вчителькою на підміну” і класною керівницею сьомого класу, зіткнулась із проблемою зацікавити дітей вивчати Україну. Складність полягала ще в тому, що це для студентів шостий навчальний день тижня, і змусити їх щось вчити і запамʼятовувати не так просто, тому для себе ставлю за мету саме зацікавити, відкрити щось нове, деколи шокувати якимись цікавими фактами, про які вони ніколи не чули і ніде тут не почули б.

Для цього запрошуємо гостей у школу на різні урочистості, в тому числі і високопоставлених: сенаторів, політиків, директорів американських шкіл. Також, наприклад, минулого року учні нашої школи долучилися до урочистої ходи, організованої до 90-річчя памʼяті жертв Голодомору та геноциду 1932-1933 років. Величезна колона з українською символікою і колосками йшла вулицями Манхеттена, привертаючи увагу до наших проблем і викликів теперішнього часу. Це те, що повинна робити і робить українська діаспора в Нью-Йорку, бо, до речі, середньостатистичний американець іноді сумнівається, чи Україна взагалі суверенна держава!

Та основним викликом для мене є брак часу на дочку. В неї в школі дуже часто влаштовують відкриті уроки, на які запрошують батьків, і все посеред робочого дня. Я працюю порівняно далеко від школи, 30 хвилин машиною, а автобусом десь годину-півтори. До того ж, щоб відпроситися на роботі, треба знайти заміну на цей час, а персоналу, як я вже казала, не вистачає. Я була змушена побороти один із своїх страхів – сісти за кермо. Місяць тому отримала водійське посвідчення.Тепер намагаюся відвідувати найважливіші події доньки в школі.

Згідно із законом, ліцеї мають стати окремими закладами, які будуть відокремлені від гімназій і початкових шкіл. Там навчатимуться учні 10–12 класів, що забезпечить їм повну середню освіту. Ідея начебто правильна, але є нюанс: у ліцеї має бути щонайменше 300 учнів (по чотири класи кожного року навчання). Якщо громада не зможе забезпечити таку кількість учнів, ліцей не створять.

Тобто, якщо ви живете у невеликій громаді, ваші діти, ймовірно, муситимуть щодня добиратися до сусіднього міста чи жити в пансіоні при ліцеї.

Вчителька та журналістка Інна Фрідкіна у своїй публікації наголошує на недосконалостях реформи. За її словами, держава не надає гарантій, що для ліцеїв будуть створені всі необхідні умови:

Інфраструктура. Брак якісних доріг, шкільних автобусів та пансіонів ставить під сумнів доступність освіти для дітей із віддалених сіл.
Фінансування. Місцеві громади, які не зможуть скоротити мережу ліцеїв до необхідного рівня, залишаться без державної підтримки. Утримувати заклади коштом місцевого бюджету — майже неможливо.
Безпека. У нинішніх умовах війни багато батьків не готові відправляти своїх дітей жити в гуртожитках далеко від дому.

І хоча реформа має завершитися до 2030 року, вже зараз зрозуміло, що її впровадження супроводжується численними складнощами.

За прогнозами Міністерства освіти і науки України, кількість першокласників у 2029 році може зменшитися щонайменше на 30% у порівнянні з поточним роком. Це ставить перед громадами завдання адаптувати шкільну мережу до змін демографічної ситуації вже зараз.

Кількість дітей, які зараз навчаються у першому класі, на понад 30% менша порівняно з тими, хто зараз у сьомому. Зважаючи на тенденції народжуваності, до 2029 року першокласників стане ще на 30% менше. Ці дані мають лягти в основу нашої інфраструктурної політики, – заявила заступниця міністра освіти і науки Галина Кузьмичова у коментарі кореспонденту Укрінформу.

Заступниця міністра наголошує, що головним завданням має стати підготовка чинної шкільної інфраструктури до нових реалій. У центрі уваги повинна бути якість освіти, а не кількість шкіл.

Ми можемо залишатися в ілюзії, що всі 13 тисяч шкіл в Україні мають потенціал для розвитку. Але чи це відповідає дійсності? Ні. Понад 50% шкіл уже зараз мають наповненість 200 учнів або менше. У майбутньому ситуація тільки погіршиться, і це напряму впливатиме на якість освітніх послуг, – пояснила Кузьмичова.

Оптимізація мережі шкіл має стати одним із пріоритетів для громад. За словами Кузьмичової, важливо орієнтуватися не на кількість і розташування будівель, які залишилися у спадок з радянських часів, а на можливості забезпечити якісну освіту для дітей.

Головна мета – створити такі умови, щоб випускники були конкурентоздатними на ринку праці.