Заробітчани, які проживали у країнах ЄС, повертаються до України, щоб воювати проти окупантів.

Про це пишуть закордонні ЗМІ.

На відео двоє українців, які пакують речі в багажник і збираються виїжджати з Данії, де працювали. Кажуть, не можуть з-за кордону спостерігати за війною, тож і самі рвуться в бій. У групах українців, які у Польщі, теж дають такий клич. Чоловіки, які були на заробітках чи проживали там, гуртуються і вертаються захищати Україну.

“Я повертаюся до України, бо почалася війна з Росією. Мої друзі та сім’я там, і вони у великій небезпеці”, — каже один із заробітчан і наголошує, що його обов’язок — захищати рідну країну.

ВІДЕО ТУТ

В Італії заробітна плата залежить від рівня, вказаного у вашому робочому контракті. Тому, щоб отримувати заробітну плату згідно з законом, важливо щоб у контракті було правильно вказано ваш рівень.

Рівні домашніх працівників

Усі рівні діляться на звичайні та із позначкою “супер”. Останнє зазвичай означає, працівників, які постійно живуть у будинку роботодавця. Рівень залежить від спеціалізації та обов’язків працівника.

Рівень А: прибиральниці, пральні, помічники кухаря, няні, садівники, загальні робітники;
Рівень А супер: присутність у домі самодостатніх людей;
Рівень B: різнороб, сторож, садівник, кваліфікований робітник в домі;
Рівень B супер: доглядальниця, яка надає допомогу самодостатнім людям, няні;
Рівень C: персонал кухні та харчування у домі, за винятком професійних кухарів;
Рівень C супер: опікун, який асистує несамодостатнім людям;
Рівень D: професійний кухар, професійний садівник, відповідальний за управління сімейним майном;
Рівень D супер: професійні сертифіковані опікуни, домоправителі, професійні няні і вихователі.

Які зарплати отримують домашні працівники у 2022 році

Законодавчо встановлено, що мінімальна зарплата домашніх працівників у 2022 році не повинна бути нижчою за такі:

Рівень А: 4,69 євро за годину, 645 євро на місяць;
Рівень А супер: 5,53 євро за годину роботи і 762,88 євро на місяць;
Рівень B: 5,86 євро на годину і 821,56 євро на місяць;
Рівень B супер: 6,22 євро за годину та 880,24 євро на місяць;
Рівень C: 6,57 євро за годину роботи і 938,94 євро на місяць;
Рівень C супер: 6,93 євро за годину обслуговування та 997,61 євро на місяць;
Рівень D: 7,99 євро за годину роботи і 1 173,65 євро на місяць;
Рівень D супер: 8,33 євро на годину і 1 232,33 євро на місяць.

Зауважимо, що в Італії також існує таке поняття як компенсація на харчування і проживання. Вона розраховується наступним чином:

1,96 євро на добу за сніданок та обід,
1,96 євро на добу за вечерю,
1,69 євро за проживання на добу.

Зверніть увагу! Італійський уряд наголошує на тому, що обов’язковою вимогою для всіх, хто працює у секторі домашнього господарства, є наявність “зеленого паспорта”. За порушення цієї умови працівників можуть звільнити.

У 2022 році зарплата домашніх працівників в Італії дещо підвищується, враховуючи збільшення вартості життя.

В Україну у 2021 році трудові мігранти через неформальні канали переказали 6,89 млрд доларів. Через офіційні канали за минулий рік надійшло 8,13 млрд доларів. Про це повідомляє сайт Нацбанку України.

Обсяг приватних грошових переказів в Україну за 2021 рік був рекордним – 15,03 млрд доларів, це на 25,4% більше, ніж за попередній рік (11,98 млрд доларів).

Так, згідно з даними НБУ, сума грошових переказів у грудні-2021 становила 1,43 млрд доларів. Це другий найбільший місячний обсяг переказів за рік після вересня (1,49 млрд).

Через офіційні канали за минулий рік в країну надійшло переказів на суму 8,13 млрд доларів. З них через міжнародні платіжні системи – 3,16 млрд, через коррахунки банків – 936 млн, як оплата праці – 4,04 млрд доларів.

Через неформальні канали в Україну було переказано 6,89 млрд доларів.

Перекази в Україну зросли на 30% – НБУ

Також повідомлялося, що банк помилково переказав £130 млн своїм клієнтам на Різдво. Банк намагається повернути гроші, але багато клієнтів уже або перевели кошти на рахунки інших банків, або встигли витратити.

Тепер поляку загрожує до 25 років ув’язнення. Наразі триває слідство.

Нагадаємо, Надія була родом із Житомирської області та працювала кухарем у кафе у рідному селищі Ружин. Але півтора роки тому вона вирішила поїхати на заробітки до Польщі, до невеликого містечка Соколув Підляски Мазовецького воєводства під Варшавою.

Трагедія сталася 18 січня, коли жінка йшла на роботу, мала нічну зміну. На камерах відеоспостереження видно, що жінка спокійно йшла вулицею, коли ззаду до неї підбіг злочинець. Він ударив її по голові і пограбував. Потім зник.

Тіло українки пролежало під дощем усю ніч, лише вранці її виявили перехожі та викликали поліцію. На той момент медики вже нічим не могли їй допомогти, Надія була мертва.

Дочка Надії Оля залишилася сама у Польщі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у п’ятницю, 31 грудня, у Польщі було знайдено мертвим 47-річного громадянина України. Його тіло виявили біля його орендованої квартири в місті Седльце.

У листопаді у центрі міста Плоцьк у Польщі 32-річний українець убив свого співвітчизника. Причиною того, що сталося, правоохоронні органи називають особистісні неприязні відносини між обвинуваченим та загиблим.

У столиці Польщі Варшаві посеред ночі випадкові перехожі натрапили на жінку. Вона була непритомною, а біля неї перебував 5-місячний хлопчик.

Про це повідомляє сайт місцевої поліції, передає ТСН.

Жінкою виявилася 33-річна громадянка України. За словами свідків, вона лежала на землі між припаркованими авто і ні на що не реагувала. Зверху на ній була маленька дитина, одягнена в комбінезон, але без шапки на голові.

До приїзду правоохоронців перехожим вдалося трохи привести жінку до тями, але та виявилася такою п’яною, що ледь трималася на ногах. Пізніше тест показав у її крові 3 проміле алкоголю. Медики, які прибули на виклик, не виявили загроз життю нетверезої громадянки та дитини.

Саме в цей час на телефон громадянки зателефонували – виявилося, дзвонила матір дитини. Вона розповіла, що сестра її чоловіка вийшла на прогулянку з їхнім 5-місячним сином і перестала відповідати на дзвінки.

Коли матір дитини прибула на місце разом зі своїм чоловіком (обоє – громадяни України), то виявилося, що вони теж були напідпитку – жінка мала майже 1 проміле алкоголю, а її чоловік – 1,5. Того вечора у них було сімейне застілля.

Поліцейські не віддали дитину батькам і хлопчик тимчасово потрапив під опіку працівників Інтервенційного центру до усиновлення. Далі справою займатиметься Родинний суд. Українці, яку знайшли непритомною з немовлям, загрожує до 5 років позбавлення волі.

Президент Польщі Анджей Дуда підписав низку указів, якими передбачається спрощення працевлаштування іноземних громадян, зокрема, українців.

Відповідні укази на сайті Адміністрації очільника Польщі з’явилися 4 січня.

Відповідно до документів, на громадян України та ще п’яти країн очікує низка змін у процедурі працевлаштування. Зокрема, передбачається:

Українці зможуть працювати у Польщі не 6 місяців, а 2 роки без дозволу на роботу, отримавши декларацію про доручення роботи.
Від українців, який подаватиме заяву на “карту перебування”, більше не вимагатимуть наявність задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу. Замість цього буде перевірятися тільки, чи є в іноземця, гарантована робота з зарплатою не нижче мінімальної.
Підтвердити своє соціальне забезпечення заробітчанин з України зможе, надавши лише договір працевлаштування з вказаною зарплатою.
До обставин, які не вимагають від громадян України видачі нового дозволу на проживання та роботу, внесено зміну посади при збільшенні зарплати.
Нові правила працевлаштування почнуть діяти приблизно у другій половині січня.

У Словаччині сталася смертельна аварія за участю двох громадян України.

Про страшну дтп стало відомо з регіонального управління поліції в місті Кошице, що знаходиться на сході Словаччини недалеко від кордону з Угорщиною.

У суботу, 25 грудня, 42-річна українка і 20-річний хлопець прямували на машині Seat Leon у бік України, як несподівано жінка-водій не впоралася з керуванням на повороті і злетіла в кювет, врізавшись в бетонний міст.

І водій, і пасажир на задньому сидінні отримали травми несумісні з життям. Ще одна людина, яка в момент дтп перебувала на передньому сидінні, бореться за своє життя в лікарні.

Машина розбилася менш ніж за десять кілометрів від кордону із Закарпаттям. Як пізніше з’ясувалося, українці поверталися додому із заробітків на новорічні та різдвяні свята. Ймовірна причина аварії в стані дороги і погодних умовах, але подробиці все ще розслідуються поліцією.

У Польщі продовжують вдосконалювати закони, які сприяють активному залученню працівників з-за кордону для роботи на місцевих підприємствах. З настанням нового, 2022 року, влаштуватися на роботу і працювати довше, без оформлення відповідних документів, буде ще простіше, пише “Польське радіо”.

Польські фірми вже давно скаржаться, що необхідно якнайшвидше втілити у життя нові правила працевлаштування іноземців, бо існують постійні клопоти з легалізацією роботи іноземців. “Запропоновані зміни хоча б частково вирішать найбільш болючі для бізнесу проблеми”, – каже експертка ринку праці з Конфедерації працедавців Lewiatan Моніка Федорчук.

А й справді, з початку 2022 року набудуть чинності правила, які полегшать надання іноземцям дозволів на тимчасове проживання та на отримання роботи. Працю, на підставі декларації про доручення роботи іноземцю, дозволять виконувати замість поточних шести місяців, – 24. Не буде також 12-місячного розрахункового періоду. На думку експертів, хоча нові правила – це крок у правильному напрямку, необхідно здійснювати подальші зміни. “Необхідною умовою для подальшого розвитку польської економіки є розширення країн зі швидким режимом оформлення документів для легальної роботи шляхом залучення працівників з країн Далекого Сходу. Ситуацію могли б поліпшити також і візові центри”, – каже Голова правління агенції зайнятості “Trenkwalder” Войцєх Ратайчик.

Тим часом поправки до Положення про роботу та перебування іноземців вже розглядалися обома палатами – і в Сеймі, і у Сенаті. Все свідчить про те, що нові правила дійсно почнуть діяти з січня 2022 року.

Закон про працевлаштування іноземців вносить фундаментальні зміни у двох сферах. Перша стосується надання дозволів на роботу та тимчасове проживання в Польщі місцевими воєводськими управліннями. Друга справа стосується продовження терміну видачі легального дозволу на роботу на підставі декларації роботодавця про доручення роботи.

Якщо йдеться про перший пункт, то це справді спрощення і прискорення процесу. Наприклад, завдяки тому, що зникає вимога, так званого, тесту місцевого ринку праці, тобто перевірка того, чи дану роботу не міг би виконувати працівник з Польщі. Але, якщо говорити про другу справу, то це також дещо розвантажить офіси з працевлаштування, оскільки дворічний (24-місячний) період легальної роботи, наприклад, для працівника з України, буде достатнім для того, щоб він не мусив знову й знову оформляти дозвіл на роботу і на перебування.

Плюс цього закону у тому, що він, перш за все, розвантажить воєводські управління, тобто вони зможуть набагато швидше видавати дозволи на роботу для працівників з тих країн, які не охоплені швидким режимом оформлення на роботу на основі декларації роботодавця про доручення роботи, тобто для працівників шести країн колишнього Радянського Союзу. А мінус в тому, що новий закон не передбачає збільшення кількості працівників у воєводських управліннях, тобто ми тут не бачимо кроків у напрямку поліпшення умов праці й прискорення процесів. А з другого боку, нам тут, перш за все, не вистачає відкритості на інші країни, є лише оті шестеро привілейованих з колишнього СРСР.

Ми вважаємо, що на сьогоднішньому ринку праці, де вже нині ми маємо 110 тисяч вакансій, і спостерігаючи за тим, як поляки не квапляться братися за просту роботу, обов’язковою умовою розвитку польської економіки є розширення списку країн, працівники яких матимуть прискорену процедуру отримання легальної роботи у Польщі. Йдеться про країни Далекого Сходу.

Друга справа – це процес видавання віз. Польські посольства в Індії чи на Філіппінах абсолютно заблоковані заявками на отримання роботи у Польщі. І тут ми переконані, що було б добре використати досвід з України, де працюють так звані візові центри, які перевіряють документи кандидатів на роботу у Польщі й тоді консульства можуть набагато швидше видавати візи для прибуття на роботу до Польщі.

Дані Закладу соціального страхування (ZUS) показують, що кількість іноземців, які легально живуть і працюють у Польщі, систематично зростає. Станом на кінець вересня 2021 року на обліку в Закладі соціального страхування перебувало майже 850 тис. іноземців, що означає зростання на близько 23% та зростання на 16,7% у порівнянні з кінцем 2020 року. Найбільшу групу становлять громадяни України (майже 73%). Саме іноземці можуть стати порятунком для польського ринку праці, адже за останні 20 років кількість людей працездатного віку у Польщі зменшилася на 1,5 млн. Головне статистичне управління повідомляє, що на кінець першого кварталу 2021 року кількість вакансій у Польщі становила понад 110 тисяч, тобто на понад 30% більше, ніж на кінець 2020 року.

Нам видається, що сьогоднішній ринок праці повинен схилити нас до відкритості на інші країни, не тільки на Україну чи на Білорусь. Як я вже наголошував, нам потрібні країни Далекого Сходу – Філіппіни, В’єтнам, Індія і Бангладеш.

Експерт зазначає, що при працевлаштуванні іноземців чи не найбільшою проблемою є і сам процес оформлення візи. Виходом із ситуації можуть стати вже згадані візові центри, подібні до тих, що діють в Україні, і які перевіряють документи кандидатів на роботу.

Візові центри були впроваджені в Україні, де місцеві працівники перевіряють документи, що їх надають кандидати на роботу в Польщі. Тож консульство отримує на підпис вже перевірені документи, що значно прискорює процес їх оформлення. Нагадаю, що до Польщі щороку прибувають десятки тисяч працівників з України. Такий спосіб рекрутації можна було б поширити на інші країни, тому що ми знаємо – сьогодні посольства Польщі повністю заблоковані такими заявками.

Сьогодні у Польщі працює близько 900 тисяч іноземних працівників, понад 60% – це працівники з України. Можна стверджувати, що коли говорити про працівників з України, то новий закон про працевлаштування іноземців, безумовно, поліпшить ситуацію. Та, на жаль, він не збільшить пропозицію, тому що Польща конкурує на європейському ринку з іншими країнами, такими як Чехія чи Німеччина. Ми знаємо, що ці країни пропонують людям кращі заробітки, ніж польський ринок праці. Ми також знаємо, що в Україні, так би мовити, джерело потенційних працівників починає зменшуватися. Тому ми вважаємо, що необхідно відкриватися не тільки на сусідні, а й на інші країни.

Ми переконані, що сьогоднішня демографічна ситуація в Польщі поліпшуватися не буде, тому демографічна криза і брак робочої сили посилюватимуться. Тож коли ми бачимо, що польські працівники не квапляться до простої й тяжкої роботи, то переконані, що необхідно виходити на інші ринки праці, без цього подальший розвиток польської економіки стане під великим знаком запитання.

Якщо говорити про легісакційні рухи, то сьогодні ми ні в Чехії, ні в Німеччині, – це наші найближчі конкуренти, – спеціальних рухів на ринку праці не бачимо, тут головний чинник – це різниця у зарплатах. У Чехії можна заробити від 15 до 20% більше, ніж у Польщі, а в Німеччині навіть у два з половиною разів більше, ніж у нас. Так що вже хоча б з цієї причини ми повинні полегшити працівникам з-за кордону влаштування на роботу у нашій країні.

А крім цього, якщо іноземний працівник вже має дозвіл на тимчасове проживання та на роботу в Польщі, то він з нового року зможе подати заявку про зміну чинного дозволу, вказавши нового роботодавця або замовника. Дотепер потрібно було подавати нову заявку на отримання тимчасового дозволу на проживання, що значно видовжувало увесь процес оформлення документів.

Треба також зауважити, що потік працівників з України до Польщі, у порівнянні із заробітчанами з інших країн, поступово зменшується, а з Білорусі, Молдови, Грузії, РФ, Індії та Узбекистану, – збільшується.

У Польщі зник 25-річний заробітчанин з Волині.

Житель села Іваномисль Камінь-Каширського району Волинської області Богдан Савонік поїхав до Польщі на заробітки ще наприкінці квітня.

Про це повідомила користувачка Людмила Ковальська у Facebook.

“Останній раз телефонував 15 липня з міста Торунь… Місцеперебування хлопця невідомо, телефон недоступний. Якщо ви володієте будь-якою інформацією з приводу місцеперебування Богдана, дуже просимо повідомити за номером +38 097 185 2858, або в поліцію Волинської області”, – йдеться у повідомленні.

У Варшаві правоохоронці затримали українку, яка підозрюється у кількох крадіжках. У своїх роботодавців вона викрадала гроші та золоті прикраси.

Про це пише видання “In Poland”.

Як стало відомо, 30-річну українку підозрюють у тому, що під час прибирання у квартирі вона вкрала сімейні цінності: золоті браслети, сережки, каблучки. Загалом жінка завдала збитків у розмірі 30 тисяч злотих (майже 200 тисяч гривень).

Згодом копи з’ясували, що жінка раніше обчистила й іншу квартиру. З неї вона винесла прикраси, дрібну техніку та гроші.

Підозрювану у скоєнні злочинів затримали. Слідчі перевіряють ще три епізоди крадіжок, до яких може бути причетна жінка. За це їй загрожує до п’яти років ув’язнення.

Загалом трансфери від українців становили 82,5% від суми переказів усіх працюючих у Польщі мігрантів. Про це повідомляє аналітичний центр компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal з посиланням на дані Національного банку Польщі.

Зростання відбулося внаслідок збільшення трансферів від мігрантів, які приїжджають працювати до Польщі на короткий термін (до 3 місяців).

“Другий квартал 2020 року співпав з початком пандемії і введенням обмежень з перетином україно-польського кордону. В той час багато українців у паніці поверталися на батьківщину. Однак згодом Польща послабила обмеження, міграційний рух значно пожвавився і українці приїжджають на роботу до Польщі попри карантин”, — стверджує генеральний директор компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal Томаш Богдевич.

За даними НБУ у 2020 році заробітчани переказали в Україну понад 12 мільярдів доларів. Попри пандемію, у порівнянні з 2019 роком, ця сума зросла на 200 мільйонів.

Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про іноземців, які суттєво спрощують процес легалізації трудових мігрантів.

Про це повідомляє tvn24.

Для трудових мігрантів, серед яких у сусідній країні найбільше українців, відповідно до прийнятих до закону змін спростили процедуру надання посвідки на тимчасове перебування в Польщі (до трьох років), якщо вони бажають працювати у країні тривалий період.

Зокрема, передбачається розширення до 24 місяців можливості праці іноземця в Польщі на підставі дозволу на сезонну роботу та заяви працедавця про намір працевлаштувати іноземця. Також прискорюється процес надання карти тимчасового перебування особам, які мають намір працювати у стратегічно важливих секторах економіки Польщі.

У випадку зміни працедавця іноземцю не потрібно буде оформляти нову посвідку на тимчасове перебування.

Нововведення у законі скасовують вимогу подавати у пакеті документів до воєводських управлінь з питань іноземців підтвердження про наявність місця проживання (договору оренди помешкання). Крім того, не потрібен документ про регулярний і стабільний дохід іноземця, а замість нього – підтвердження про отримання мінімального доходу в Польщі.

За прийняття змін до закону проголосували 428 депутатів, шестеро було проти, а один утримався. Тепер цей документ повинен ухвалити Сенат країни.

У МВС Польщі пояснили, що останнім часом спостерігається зростання зацікавленості серед іноземців в отриманні посвідок на тимчасове перебування в РП, а пандемія коронавірусу сповільнила процес їх видачі.

Із ранніх дитячих років захоплювалася чарівним світом хореографії. Скільки себе пам’ятає – завжди танцювала. Три роки виступала в народному ансамблі танцю «Наддністрянка». Там і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Романом.

У 2001-му життя змусило молоду сім’ю виїхати на заробітки до Італії. Оксані довелося працювати доглядальницею біля хворих людей, на прибиранні офісів, у барі, на фабриці. Роман, який в Україні був юристом, влаштувався робітником на будівництво.

Потрохи вони стали на ноги (хто добре працює, тому й Бог дає). Винайняли гарне помешкання у центрі міста Брешія в Італії, купили машину. І, як усі українські заробітчани, почали дбати про освіту своїх дітей, аби дати їм краще майбутнє.

12-річний Павло Федьків навчається в італійській загальноосвітній школі (щосуботи він відвідує також українську школу при асоціації «Надія»), а 17-річна Юлія – у науковому ліцеї міста Брешія. Обоє, як і їхні батьки, беруть активну участь у житті української громади, танцюють в ансамблі.

На початку 2000-х пані Оксана дала життя колективу народного українського танцю «Веселка», який через кілька років був перейменований на «Яворину».

У 2015-му ансамбль під керівництвом пані Оксани представляв Україну на світовій виставці «ЕХРО» у Мілані. У квітні цього ж року танцюристи прикрасили своїм виступом прес-конференцію, організовану для італійської та української громад у місті Горгонзола.

Її тема: «Майдан. Вiйна в Україні». До речі, її організатором була теж наша землячка, уродженка села Колиндяни на Чортківщині, президент асоціації «Відроджена Україна» у Мілані пані Марія Забіяка.

У травні 2015-го колектив «Яворина» виступив на святі християнських народів у місті Брешія, у червні – на такому ж святі в Мілані. А наступного року став переможцем фестивалю української культури в Італії «Укро-2016» (Бергамо). Участь в українських святах вишиванки у Брешії, в українсько-італійських святах культури в містечку Бускате поблизу Мілану (організатор – небайдужий до України італійський культурний діяч Фабіо Преведелло), у фестивалях «Укро» – усе це результат копіткої праці пані Оксани та її вихованців.

Майже всі сценічні костюми для «Яворини» художній керівник і хореограф пошила своїми руками, нерідко – за власний кошт.

Із 2015-го пані Оксана Федьків викладає уроки танцю маленьким дітям у суботній українській школі в Брешії. І дуже щаслива бути вчителем, передавати дітям свою майстерність.

Чоловік Роман завжди підтримує дружину. А коли вона зайнята творчою роботою, залюбки допомагає по дому. Друзі родини із захопленням розповідають, яка велика насолода бачити, коли під час сімейних свят Оксана та Роман танцюють у парі. Це – справжнє диво, казковий політ двох віртуозів, двох закоханих у мистецтво сердець!

Коли почався Майдан, а згодом – вiйна на сході України, Оксана Федьків не залишилась осторонь, активно включилася у волонтерську діяльність.

Разом із однодумцями – Ольгою Батюк та Василем Задворняком (Львівщина), Олегом Морозом (Хмельниччина), Іваном Лавром (Тернопіль), Ольгою Ліпніцькою (Збараж), Ольгою Олексієнко (Кременчук), Надією Вигнанець(Львівщина), Михайлом Мацуром (Тернопіль) та Іриною Вертілецькою (Суми) почала збирати серед заробітчан та італійців і переправляти на рідну землю допомогу для українських вoїнiв, особливо – для добровольців.

Десятки тонн обмундирування, ліків, продовольства відправили в Україну ці небайдужі люди. Волонтерська громада Брешії купила й відправила на фpонт чотири «швидкі допомоги» для порятунку поранених українських бiйців і один позашляховик. Перша «швидка допомога», відправлена волонтерами Брешії для українського фpoнту, – незвичайна, її отримав прославлений лiкар-хiрyрг Артем Нікогосян («Єреван»).

Про нього розповідало українське телебачення в програмі «Хоробрі серця». У цій «швидкій» не пoмeр ще жоден поранений бoєць!

Оксану Федьків щосуботи й щонеділі можна побачити на стоянці українських бусів біля Брешії. Вона передає великі пакунки допомоги для наших вiйcькових. Коли інші відпочивають, вона – працює! А коли влітку приїжджає у відпустку додому, неодмінно провідує когось із поpaнених бiйців, передає допомогу від себе особисто.

Вона – надзвичайна людина, жінка зі щирим серцем дитини, альтруїстка, творчо невгамовна особистість і Українка з великої літери!

За активну допомогу вiйcьковим, волонтерську сотню та громаду Української греко-католицької церкви Різдва Христового міста Брешії було нагороджено орденом «За спасіння життя». На його врученні була присутня і пані Оксана Федьків. Це – і її заслужений орден!

Неоніла ДРИГУШ (КРЕМ’ЯНЧАНКА)

Коли доньки підросли, я усвідомила, що після їхнього народження я усю себе присвятила їм, а нині, коли вони подорослішали, у кожної буде власне життя. Мене це трішки бентежило, та я розуміла, що це природно.

Коли моя старша донька вийшла заміж, ми з чоловіком подарували молодій сім’ї квартиру, щоб вони мали власне житло. Донька дуже тішилась і щиро дякувала за такий подарунок. На відміну від її чоловіка, який прийняв такий щедрий дар, як щось обов’язкове. Щоб придбати це житло, ми витратили майже усі накопичені роками кошти. Крім того, у нас підростала молодша донька, ми не хотіли її обділяти, тому хотіли і її забезпечити власним житлом.

Через кілька років молодша донька привела свого нареченого на знайомство з нами й вони повідомили, що одружуються. Хлопець нам сподобався, скромний, з хорошої сім’ї. Та його сім’я не була настільки забезпеченою, щоб придбати молодятам квартиру. Тому молодша донька чекала від нас такого самого подарунку, який ми зробили старшій після весілля. Та сталася біда, чоловік захворів і майже всі наші заощадження пішли, щоб поставити його на ноги.

Я запропонувала доньці жити з нами у трикімнатній квартирі. Та вона образилась і відмовилась від моєї ідеї. Натомість висунула власну, щоб ми з батьком оформили кредит на нове житло. Та чоловік нині не працює, а сама кредит я не потягну. Я навіть не розповідала чоловікові про нашу з нею розмову, що не засмучувати його. Молодша донька просто не розуміє, чим вона гірша за старшу. Чому ту ми забезпечили житлом, а їй пообіцяли й не виконали обіцяного. Я не чекала почути коли-небудь такі претензії від власної дитини.

Я вже не молода, нещодавно мені виповнилось п’ятдесят сім років. За все життя ні разу не доводилось влазити в кредит, я їх завжди уникала, бо хто знає, як повернеться життя. Через усю цю ситуацію я прийняла рішення поїхати за кордон на заробітки – там вже понад двадцять років працює мій брат. Це йому дало змогу придбати не одну квартиру у нас. Чоловік звісно не зрадів, почувши про моє рішення. Та іншого виходу я не бачу. Брат допоміг працевлаштуватись, так я стала доглядальницею для старої італійки.

Старша донька майже з нами не спілкується, ми не дуже подобаємося її чоловіку, та й, крім того, власних справ вистачає. Мені важко усвідомлювати, що діти для яких я пожертвувала власним безтурботним життям, байдужі до моїх проблем, їх цікавить лише власне сьогодення. І хоча доньки подорослішали, замість того, щоб хоч на старості літ відпочити, я мушу важко працювати на чужині, щоб забезпечити вже дорослу дитину власним житлом. Брат каже, що квартиру придбати я зможу придбати приблизно за п’ять років, а там вже й для себе матиму змогу пожити.

Одна з причин: ВВП в сусідів за підсумками року збільшиться на 11,1%, поляки активно виходять із кризи й потребують робочої сили. Найвища потреба у фахівцях на харчові заводи, склади і виробництво, пише OBOZREVATEL.

Про розповіла директорка одного з департаментів міжнародної компанії Gremi Personal Анна Джоболда.

“Польща відчуває гострий дефіцит працівників з України в усіх ключових галузях економіки. Польська економіка компенсувала втрати від пандемії й демонструє найвище зростання ВВП за всю історію – на 11,1% за рік, за даними Головного управління статистики Польщі. Активність промислових компаній з найму нових працівників є також найвищою”, – розповідає експертка.

Працівники потрібні на виробничі підприємства – харчової і переробної промисловості, виробництво пластмасових виробів, логістичні центри, склади, будівництво. Це ті сектори економіки, де працює близько 80% українців у Польщі.

Фермери стверджують, що збір яблук під загрозою зриву: ставки для працівників уже настільки високі, що збір врожаю не має економічного сенсу. Дефіцит кадрів також не дозволяє вийти на допандемійний рівень сфери обслуговування і гостинності (готелі, ресторани і кафе).

Найпопулярніші вакансії:

– Робота на м’ясокомбінатах та рибзаводах.

Це різні вакансії – від забою курей та індиків або філетування риби до пакування готової продукції. Таку роботу пропонують і чоловікам, і для жінкам. Причому досвід на таких закладах і знання польської мови не є обов’язковим. За місяць можна заробити 4–6 тис. злотих (27-40 тис. грн) залежно від графіку роботи.

– Робота на складах для галузі e-commerce.

Це робота з пакування одягу та сортування замовлень. На місяць можна заробити 3,5 -4,5 тис. злотих залежно від графіку роботи (23,5-30 тис. грн).

– Робота для чоловіків на виробництві дерев’яних та металевих виробів.

Найбільший брак працівників у Польщі нині в сферах, де потрібна чоловіча праця – виробництві дерев’яних та металевих виробів чи на заводах з виробництва пластикових виробів (різні товари для дому). На місяць можна заробити 3,8-4,5 тис. злотих на руки залежно від графіку роботи (25,5-30,1 тис. грн)

При складенні переліку виснажливих професій в Італії беруть до уваги індекси Istat, Inps та Inail. Вони показують рівень фізичної, психологічної та соціальної втоми відповідно представників різних професій. Досі важкою роботою вважалася праця, зокрема, вчителів початкових класів, чи робітників, які використовують важку техніку.

Як вийти на пенсію раніше
В Італії жінки, які доглядають дітей або літніх людей, можуть вийти на пенсію у 63 роки. Це можливо за таких умов:

наявності 36 років оплачених соціальних внесків (контрибутів);
виконання важкої роботи протягом 6 років за останні 7 років або 7 років за останні 10 років.
Кінцеве затвердження переліку професій італійським урядом ще очікується.

Власник агенції є громадянином Польщі. Він родом з Новомейського повіту.

Детальніше про викриття фірми, яка працевлаштовувала іноземців
З порушенням законодавчих норм власник агенції за останній час допустив до роботи в Польщі громадян таких країн:

України – 266 людей;
Грузії – 24 людини;
Білорусі – 8 людей;
Молдови – 1 людина.
Нелегали працювали у Вармії та Мазурах. Як бачимо, майже всі незаконно влаштовані робітники – українці.

Роботодавець не виконав свої зобов’язання перед ужондами щодо інформування та не повідомляв відповідні органи про надання роботи іноземцям. За це йому доведеться заплатити 30 000 злотих штрафу.

Про це розповіла Тетяна Біусова – українка, яка вже сім років поспіль виконує сезонні роботи у Польщі. За її словами, почати заробляти у сусідній державі абсолютно не складно. Головне – налагодити знайомства.

Історія сезонної працівниці з України
Зараз Тетяна працює на полі – сапає полуницю. Після цього, розповідає, поїде на нову роботу – буде розбирати броколі. У цьому році планує бути у Польщі до кінця жовтня.

Історія заробітків дівчини почалася з того, що знайома дала їй телефон водія. Тетяна сконтактувалася з ним і домовилася про поїздку найближчим часом. За декілька днів після цього дзвінка водій вже забрав її та інших робітників і повіз у Польщу на збір малини.

То, власне, була моя перша поїздка до Польщі на сезонні роботи. Там ми познайомилися із хлопцями, і вже з ними я поїхала на полуницю. І так уже сьомий рік я працюю,
– розповідає українка.

У час пандемії, додає Тетяна, темп поїздок на роботу до Польщі значно знизився. Багато працівників не могли перетнути кордон через суворі правила. Деякі люди боялися заразитися. Натомість Тетяна з подругою їздили до Польщі на роботу. Ба більше, почали заробляти більше.

Цього року оплата за роботу зросла. Раніше ми отримували по 10 злотих за годину, тепер працюємо за 12 злотих. Зміна – 10 годин. Харчування та проживання – безкоштовні. Єдине, нас не годують, а видають продукти, і ми самі собі готуємо. Спеціально для нас тут побудували приміщення: одна велика кімната, одна мала, кухня та дві душові кабіни. Найгірше – це туалет: він на вулиці,
– каже Тетяна Біусова.

Кожна поїздка, зазначає Тетяна, проходить по-різному. На це впливають багато факторів: пора року, специфіка самої роботи та ставлення господарів. Одні поляки до емігрантів ставляться добре, інші – не переймаються умовами проживання найманих робітників. Так, розповідає львів’янка, “на малині” умови набагато кращі, бо працівники живуть з “панами” в одному будинку, де є нормальні душ, туалет, великий плазмовий телевізор з українськими каналами. Інколи господар готує робітникам їжу або ж вони роблять це на кухні самі. Та часто поляків немає вдома взагалі, бо вони їздять на заробітки до Німеччини, каже Тетяна.

Раніше Тетяна їздила до Польщі на повні три місяці. Тепер може обирати собі час перебування за кордоном. Як правило, це 1,5 – 2 місяці на один вид робіт, потім на такий самий термін – на інший вид робіт. Такий підхід видається працівниці кращим, адже від одного типу роботи організм дуже втомлюється. Якщо ж змінювати навантаження, то робота робиться легше, пояснює Тетяна.

Сезонні працівники розпочинають робочий день о 6 ранку. У Польщі заведено починати працювати раніше. Але й завершують працю теж на годину або дві швидше, ніж в Україні.

Однак, продовжує Тетяна, у Польщі шукають не лише сезонних працівників у агросектор. Затребуваними є вакансії лікарів і працівників сфери ремонту та будівництва. Наприклад, стоматологу з досвідом роботи та знанням польської мови пропонують декілька тисяч євро на місяць. Плиточники й бетонники теж можуть отримувати у Польщі такі гроші за надання своїх послуг.

Попит на працівників з України у Польщі зростає
Якщо раніше кожна десята фірма у Польщі готова була працевлаштувати українців, то нині – це кожна четверта фірма. Про це пишуть польські інтернет-видання. Згідно з опитуваннями, кожен третій роботодавець з Польщі позитивно ставиться до українців і готовий наймати їх на роботу знову.

Крім того, польський уряд хоче запровадити податкові пільги для українських заробітчан: люди, які вирішать переїхати в сусідню країну, будуть платити удвічі менше податків протягом першого року свого проживання. Також протягом наступних трьох років вони зможуть повернути частину від податків, сплачених за попередній рік. Тобто, пільгові умови будуть діяти цілих чотири роки.

Попри те, що Польща активно “заманює” українців переїжджати, на такий крок хочуть йти далеко не всі. Життя у Польщі є доволі дорогим. Зокрема, великі витрати передбачені за житло. Однокімнатна квартира обійдеться у близько 7 тисяч гривень на місяць, ще 3 тисячі доведеться віддати за оплату комунальних послуг.

За словами Тетяни, залишатися у сусідній державі вона наміру не має. Каже, їй більше подобається витрачати гроші в Україні. Хоч працювати можна по цілому світу, на думку дівчини, важливо мати куди повернутися.

Про умови урядової програми «Польський Лад» повідомили в Аналітичному центрі компанії з міжнародного працевлаштування «Gremi Personal», пише finance.ua.

Що змінюється:

заробітчани у перший рік після переїзду до Польщі будуть платити вдвічі менше податків, ніж самі польські громадяни. Протягом наступних трьох років вони зможуть відняти 50% від податку, сплаченого за попередній рік;
Мінфін Польщі заявляє, що протягом чотирьох років держбюджет буде фінансувати цим людям внески в пенсійний фонд і страхування на випадок хвороби.
«Тобто іноземець, який перенесе свою податкову резиденцію в Польщу, буде платити менший податок на прибуток повних чотири роки. Податкова пільга також буде охоплювати мігрантів, які вперше приїдуть до Польщі. Вони також зможуть протягом чотирьох років платити податки на пільгових умовах», — пояснюють у «Gremi Personal».

Хто зможе скористатись програмою:

поляки, які живуть за кордоном і планують повернення на батьківщину, а також іноземці.
«Це чергова, але не остання спроба привернути як працівників, так і підприємців з інших країн до інвестування і сплати податків у Польщі. За останні роки до Польщі приїхала рекордна кількість мігрантів, які вже зробили мільярди злотих внесків в ZUS (Управління соціального страхування Польщі). Велика частина з них — це українці», — пояснює суть проєкту «Польський Лад» власник компанії з міжнародного працевлаштування «Gremi Personal» Євген Кириченко.

У Польщі можуть спростити процедуру отримання карти побиту, тобто дозволу на тимчасове проживання і роботу. Відповідні зміни до законопроєкту підготував польський уряд і їх ухвалити можуть вже найближчим часом – у вересні.

Про це повідомляє pulsHR.pl.

Так, за новими правилами, для одержання документу більше не знадобиться підтверджувати місце проживання і стабільне та регулярне джерело доходу. Замість цього буде перевірятися тільки, чи є в іноземця, гарантована робота з зарплатою не нижче мінімальної.

Також планується впровадити рішення, яке прискорює отримання карти побиту іноземцями, які мають намір працювати в організаціях, котрі мають особливе стратегічне значення для польської економіки. А також хочуть розширити перелік обставин, які не потребують зміни дозволу на тимчасове проживання і роботу.

Серед інших ініціатив, як пише In-Poland:

введення 60-денного терміну для вирішення питання про видавання дозволу на тимчасове проживання в першу чергу, який починається від моменту, коли всі формальні недоліки клопотання про дозвіл були усунені, й іноземець з’явився особисто в воєводське управління і подав всі необхідні документи,
введення конкретних 90-денних строків розгляду справи в апеляційному органі з питань видавання дозволу на тимчасове проживання. Наразі терміни розгляду апеляції у справі про отримання карти побиту доходять до 1-2 років.
Зазначається, що останніми роками збільшується кількість заяв про надання дозволу на проживання в Польщі, зокрема, карт побиту, які подаються до воєводських управлінь, що призводить до збільшення часу очікування розгляду цих питань.

А проєкт закону про внесення змін до закону про іноземців та деяких інших законів передусім спрямований на спрощення процедур, які стосуються надання іноземцям карт побиту в Польщі і дозволів на роботу.

Якщо законопроєкт буде підтримано, то запропоновані зміни наберуть чинності на початку 2022 року.

Сумуємо разом з рідними, близькими, подругами.

Фото та деталі – у дописі:

Царство Небесне і Вічна Пам’ять Амінь. Співчуття Рідним!

ПРОСИМО МОЛИТВИ ЗА НОВОПРЕСТАВЛЕНУ ОКСАНУ Сумна звістка надійшла сьогодні з Болоньї (Італія). В лікарні Болоньї померла заробітчанка Оксана Коваль, 1952 р.н. з смт. Верхнє Синьовидне Львівської області. Покійна багато років співала у церковному хорі в Болоньї, брала участь у театральних виставах, вертепі, любила писати (один її вірш друкований в антології творчості заробітчан “Світло на чужих стежках”). Висловлюємо глибокі співчуття рідним та друзям Оксани. Нехай з Богом спочиває. ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ! Подаємо декілька світлин з періоду перебування Оксани Коваль у Болоньї.

ПРОШУ ЩИРОЇ МОЛИТВИ ЗА УПОКІЙ РАБИ БОЖОЇ ОКСАНИ. Зі святими упокій, Христе, душу спочилої раби Твоєї ОКСАНИ де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя. Бо Ти єси Воскресіння, Життя і вічний Спокій, Христе, Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. ВІЧНА ТОБІ ПАМ’ЯТЬ. ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ.

Чеські підприємці активно шукають на роботу українців і заохочують високими зарплатами. Обіцяють від 30 до 90 тисяч гривень на місяць. Такі дані оприлюднила рекрутингова компанія.

Про це розповіли в ефірі “Сніданку з 1+1”.

Найбільше чеські підприємці потребують різноробочих на харчових виробництвах, електриків і різноробочих на складах. Чехія цього року збільшила квоту для працівників з України до 40 тисяч осіб на рік. І роботодавці більше надають перевагу саме нашим співвітчизникам. Пояснюють – українці більш працьовиті, швидко навчаються і у них майже відсутній мовний бар’єр.

Нагадаємо, раніше посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця повідомив, що в країні нараховується близько 1,5 мільйонів українських трудових мігрантів. Він також зазначив, що українські мігранти відкривають у Польщі свої власні підприємства і кількість таких бізнесів зростає.

На заході Польщі десятитонна газова труба впала на українця, в результаті чого чоловік від отриманих травм помер.

Про це повідомляє TVP.INFO.

Зазначається, що трагічний випадок стався у населеному пункті Бжозовєц у понеділок, 19 липня. 10-тонна газова труба впала на чоловіка під час виконання робіт, коли її піднімали вгору.

На місце події прибув підрозділ добровільної пожежної охорони з Бжозовца, який разом із співробітниками витягнув чоловіка і почала реанімацію потерпілого. Проте врятувати його не вдалося.

За неофіційною інформацією, загиблий є громадянином України. Йому приблизно 50 років.

Про це свідчать дані дослідження “Барометр польського ринку праці”, повідомляє ЕП з посиланням на Польське радіо.

Крім того, 30% трудових мігрантів приїжджає до Польщі на термін від 3 до 6 місяців, 14% працюють від 6 до 12 місяців, 4% – більше року.

При цьому більшість опитаних українців за останні п’ять років відвідували Польщу більше ніж один раз (71%), а 65% планують приїхати працювати в цю країну знову.

“Можливість легальної роботи тільки на півроку означає, що багатьом компаніям не вигідно інвестувати в підготовку персоналу зі Сходу на вищі посади”, – вважає голова компанії з працевлаштування Personnel Service Кшиштоф Інґльот.

У той же час він зазначив, що кількість вакансій для кваліфікованих мігрантів постійно зростає. Так, в 2019 році спеціалізовані посади обіймали 4% працюючих українців, а в 2021 році – понад 12%.

При цьому дані дослідження “Барометр польського ринку праці” показують, що половина респондентів, які брали участь в опитуванні, мають вищу освіту, але 71% з них займають нижчі посади в Польщі, кожен п’ятий працює в сфері послуг, 5% виконує розумову працю і менш ніж 1% належить до управлінського персоналу.

Про повідомляє Анна Моголивець у групі Ромни онлайн.

Так, у дописі зазначається про наступне:

“Шановні роменці!
Давайте не будемо байдужими до чужої біди.
10.07.2021 у місті Неаполь(Італія) померла наша землячка Ластовкіна Людмила Володимирівна від ускладнення Covid-19.
У рідному місті залишилося двоє діток.
Для транспортування тіла необхідна велика сума грошей ( остання інформація- 4000€).
Давайте допоможемо разом!
Будь-яка сума буде важливою!
Номер картки сестри померлої:
5168 7573 4447 0945 (Могилка Наталія Володимирівна)”

Про загибель Людмили також повідомляють на сторінці “Книга пам”яті померлих за кордоном українців“:
“З глибоким сумом повідомляємо, що в Італії, в Неаполі померла наша землячка з міста Ромни Людмила Ластовкіна.

Пані Людмила померла від ускладнень після #COVID19
В рідному місті залишилося двоє діточок
Просимо щирої молитви за вічний спокій Р.Б.Людмили
Вічна, світла пам”ять”

Про це в коментарі OBOZREVATEL заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, зарплата у всіх країнах Європи потроху збільшується: в середньому на відсоток зростання економіки або відсоток, який вибирає для себе той чи інший уряд.

“У Польщі мінімальна заробітна плата в 2021-му збільшилася на 200 злотих, у 2022-му вона збільшиться ще на 200 злотих, – розповідає Воскобойник. – Це загальна тенденція, яка властива всім країнам Європи. Головна її мета: привести мінімальну зарплату до розміру 60% від рівня середньої зарплати по країні. Через це можна сказати, що і українці в цьому році почали отримувати більше, як мінімум на 200 злотих щомісяця. В Чехії також є перегляд”.

За словами Воскобойника, в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, країнах Балтії розуміють, що українські заробітчани шукають собі не нову батьківщину, а країну, де можна заробити більше грошей за обмежений період часу. Тому пропонують конкурентну оплату праці.

Експерт упевнений, що найближчим часом через дефіцит робочої сили з боку країн ЄС ми побачимо подальше зростання зарплат, зменшення адміністративних бар’єрів і спроби перетворити трудову міграцію на еміграцію. Такі спроби вже є з боку Польщі, яка закликає українських трудових мігрантів не просто приїжджати самим, а й брати з собою членів сімей.

Через те, що в Україні люди не можуть знайти роботу з гідною оплатою праці, їм доводиться оббивати пороги закордонних фірм, керівники яких навіть не дбають про безпечні умови.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Працювала в цеху, де було дуже жарко

У польському містечку Кемпно раптово померла 23-річна українка з Тернополя Натія Кирія. Жінка була розлучена, в неї залишився 3-річний син, виховання якого тепер повністю ляже на її 53-річну маму.

Як розповідають знайомі сім’ї, Натії стало погано, коли вона разом із мамою поверталася з роботи. Вертольотом українку встигли доправити в лікарню в Познань, але врятувати її не змогли. Попередня причина смерті – крововилив у головний мозок.

Друзі Натії звернулися по допомогу через соціальні мережі, оскільки її мама залишилася в складному матеріальному становищі: необхідно доправити тіло дочки на батьківщину, а також займатися маленькою дитиною.

Знайома загиблої на ім’я Віра розповіла, що Натія близько 2 років жила в Польщі разом із мамою і маленьким сином. Мріяла там залишитися назавжди, щоб її дитина пішла в польську школу й здобула освіту.

Вона зазначає, що умови праці в столярному цеху дуже важкі. “Там меблева фірма на тисячу працівників. Знаю, що в цеху було дуже жарко. Вона раніше працювала на заправці, а потім перейшла на цю меблеву фабрику, офіційно була працевлаштована. Вона хотіла залишитися в Польщі, тому що в Україні її ніщо не тримало”, – говорить OBOZREVATEL Віра.

До переїзду з України вона займалася танцями і мама дуже цим пишалася. У соцмережах писала: “Любить танці моя україночка!” Дівчина закінчила коледж дизайну. У сім’ї крім Натії є ще дорослий син.

Українці нерідко гинуть на заробітках

На жаль, це не перший випадок, коли в Польщі гинуть українські заробітчани. Вони їдуть до Європи заради великих доходів, але після загибелі виявляється, що немає коштів навіть на те, щоб повернути тіло для поховання на батьківщині.

Так, 2 квітня в Польщі дорогою на роботу помер 33-річний житель Бродів Андрій Сірко. Його дружина Галина залишилася одна з двома маленькими дітьми.

Їй теж була потрібна допомога для того, щоб доправити тіло чоловіка на батьківщину й поховати. Попри те що сім’я вже кілька років жила й працювала в цій країні, грошей на чорний день у них не виявилося.

У кінці травня в Польщі загинув будівельник з Волині 23-річний Назар Філімончук. У соцмережах також збирали кошти, щоб допомогти родині перевезти тіло в Україну й поховати.

У червні 2019 трагічно загинув у Польщі 35-річний Василь Чорней з Прикарпаття. Чоловік працював у столярному цеху. Йому стало погано на роботі, він упав, у нього почалися судоми. Проте власниця підприємства не стала викликати швидку, а наказала вивезти українця в ліс. Там його тіло через кілька днів знайшли лісники. Але суд засудив польку всього до 2 років та 10 місяців позбавлення волі за те, що вона не надала допомогу людині. Також їй заборонили 12 років займатися підприємництвом. Жінка ховалася від правосуддя, і тільки в березні цього року її заарештували.

Не тільки в Польщі гинуть українські заробітчани. У лютому в Чехії загинула 27-річна Оксана Василів з Івано-Франківщини. У неї теж залишився маленький син, вихованням якого тепер займається літня мама.

Оксана кілька років уже їздила на заробітки, щоб утримувати сім’ю. Спочатку до Польщі, а потім підвернулася робота в Чехії. Однак саме там на будівництві вона трагічно загинула: на висоті провалилася крізь скляну підлогу.

Гинуть українці і в Італії. Кілька жінок, які доглядали за людьми похилого віку в цій країні, померли від коронавірусу. Друзі та рідні також збирали кошти для того, щоб перевезти їх додому.

Умови роботи жахливі

Іванка Новак, яка вже кілька років живе і працює в Польщі, каже, що насправді гроші заробітчанам у цій країні дістаються нелегкою працею.

“Тут нема чого дивуватися. Люди їдуть сюди працювати не тільки тому, що тут більше платять. А тому що тут є робота. На заході України з роботою взагалі дуже складно. Спробуйте відшукати хоч щось у маленькому селі на Івано-Франківщині, Львівщині, та навіть у Дніпропетровській чи Харківській областях. Колись були колгоспи, радгоспи. Тепер у кращому разі в когось у селі є фермер, до якого можна найнятися і то за копійки. А влаштуватися працювати вчителем чи в бюджетну сферу неможливо. Скрізь родичі, куми, друзі”, – говорить Новак.

Жінка вважає, що в Польщі наші заробітчани статків надбати не можуть. “Їм цих грошей вистачає на те, щоб сім’я в Україні могла купити продукти, зібрати дітей до школи, та батькам на ліки. Молодь, якщо обоє тут працюють, то можуть ще якось будинок побудувати або відремонтувати, щось у дім купити. Але якщо в родині вже двоє-троє дітей, то сильно не розженешся”, – вважає Новак.

Надія Крижанівська, яка також їздить на заробітки до Польщі, каже, що на багатьох фірмах умови роботи дуже важкі. Але вибору немає, оскільки на батьківщині вони нічого заробити не можуть.

“Я сама працювала на меблевій фабриці. Це нестерпно, другий раз я б уже туди не найнялася. У цеху дуже жарко, витяжки дуже погані. При мені у жінок носом ішла кров, одна непритомніла. Але нам кажуть – не подобається, інших візьмемо. Он вас скільки в чергах на кордоні стоїть”, – розповідає Надія.

Директорка однієї з фірм із працевлаштування українців у Польщі Вікторія Заровна розповіла, скільки можна заробити в цій країні.

“Усе залежить від того, що ви вмієте робити. Наприклад, на зборі печериць або полуниці заробляють 500 євро (16 500 грн) на місяць. Зварювальник або муляр у Польщі може розраховувати на 700-800 євро (23 100 – 26 400 грн). Спеціаліст із оббивання меблів отримає 500-550 євро (16 500 – 18 150 грн). Українцям ще доведеться витратитися на житло – на жаль, не всі роботодавці його надають. І на харчування. Звичайно, частина продуктів у Польщі дешевша, ніж в українських супермаркетах, тому люди економлять”, – пояснює вона.

Українці змушені їхати в європейські країни, щоб хоч якось забезпечити життя собі, своїм дітям і літнім батькам. Більшість із них не проти повернутися й працювати вдома, але в своїх містечках і селах вкрай важко знайти роботу. А якщо вона і є, то гідні гроші для нормального життя там платити не готові.

Як пoвідoмляє Yavp.pl, внаслідок цих нещасних випадків загинуло двоє чоловіків, а третій важко травмувався.

Зокрема, у середу, 7 липня, під час виконання роботи на будівництві логістичного центру в населеному пункті Бяленжице (Великопольське воєводство) з 15-метрової висоти впав 30-річний працівник з України. Його у важкому стані забрали гелікоптером до лікарні в Позані.

У суботу, 3 липня, внаслідок нещасного випадку при модернізації залізничного мосту в місті Вронки (Великопольське воєводство) загинув 39-річний громадянин України. Чоловіка придавило будівельним домкратом. Реанімували потерпілого протягом 1,5 години, однак це не дало позитивного результату.

У понеділок, 28 червня, у місті Свіноуйшчє (Західнопоморське воєводство) під час будівництва місцевого газового терміналу помер 52-річний працівник з України. Чоловікові раптово стало зле під час робіт із армуванням фундаментної плити. Він упав і втратив свідомість. На місце викликали медиків, які протягом 40 хвилин пробували реанімувати українця, однак їхні зусилля виявилися марними.

Не раз чула, що італійські чоловіки — не такі, як українські. Тому дивувалася, чому наші дівчата мріють вийти заміж за земляків дона Корлеоне. Кажуть, італійці — скупі, рахують кожну копійку, хитрі, і багатьох з них влаштовує роль альфонсів. Запросивши у бар чи піцерію жінку, чоловік платить лише за себе (у кращому випадку!). Це не наш хлоп, що за останні 50 гривень і на каву заведе, і квітку подарує… У протилежному переконала мене знайома, у яку закохався набагато старший за неї італієць, забрав до Італії і взяв її за жінку.

Оксана рано осиротіла — мама померла від невиліковної хвороби, батько одружився з іншою. Дівчина закінчила школу і через рік вийшла заміж за хлопця, з яким зналася ще з дитинства. Тішилася, що буде не сама, красень Андрій підтримає і фінансово, і, що найголовніше, морально. Однак мрія її не здійснилася. Після весілля Оксані проблем додалося. Чоловік почав прикладатися до чарки, затримуватися з друзями після роботи, а потім і з подругами…

А далі було ще гірше: пив, скандалив і бив. Вночі посеред зими тікала у нічній сорочці, боса, прикривши дитину ковдрою, з хати, щоб у нападі білої гарячки благовірний не забив обох. Не допомагали сварки, крики і благання опам’ятатися. Тому й подала на розлучення.

Чоловіки на життєвому шляху Оксані траплялися різні. Але достойного серед них не було. Не тому, що придиралася, просто боялася наступити на одні й ті ж самі граблі ще раз. Одного разу до магазину, у якому працювала Оксана, зайшов старший пан. Незрозумілою мовою щось сказав. Жінка закліпала очима і розгубилася — не знала, що йому подати. Інша продавець, яка свого часу була в Італії на заробітках, підказала Оксані, що синьйор просить станок для гоління. Коли наступного дня італієць знову увійшов у магазин, звернувся до “перекладача”, мовляв, йому сподобалася та блондинка, у якої він вчора купував станок, і хоче її запросити після роботи на піцу. Чи вона погодиться?

У призначений час Антоніо чекав біля магазину. Хоча спілкувалися мовою жестів, чудово розуміли одне одного. Відтоді Антоніо зустрічав Оксану щодня. А через два тижні синьйор сказав, що мусить повертатися додому. Пообіцяв, що телефонуватиме кілька разів на день. Довелося купити словник і вивчати італійську. Так хотілося зрозуміти, що він говорить, і сказати хоч кілька слів у відповідь.

Минуло півроку, Антоніо прилетів знову. Запросив до себе на батьківщину. Оксана розуміла — чоловік добрий, порядний, щирий. Це саме та підтримка — моральна і матеріальна, про яку вона мріяла у молоді роки. Він ніколи не був одружений і не мав дітей. Просив Оксану вийти за нього заміж. Її зупиняла лише одна перепона — він був старший на 25 років.

Сім років Антоніо літав в Україну, аж поки Оксана дала згоду вийти заміж. Зібрала необхідні документи, спакувала валізки і поїхала назустріч новому щастю. Та щастя те тривало недовго… Через рік невиліковна хвороба забрала від неї чоловіка.

І тут почалися проблеми. Похорон в Італії коштує дорого. Вдома грошей було мало. Родина у таких випадках не допомагає. Кажуть, це проблеми жінки. Всі були злі, бо як це так: жив собі чоловік до 72 років сам, а на старості звар’ював і одружився. Та ще й з українкою! Прийшла на допомогу племінниця покійного Антоніо — Рита. Вона порадила Оксані взяти позику у банку на похорон. Для Оксани настали чорні дні: залишилася без чоловіка, та ще й “повісила” на себе 6 тисяч євро. З чого їх тепер віддавати? Де знайти високооплачувану роботу?

На допомогу знову прийшла Рита. Згідно з італійським законодавством, якщо дружина прожила з чоловіком у шлюбі повний календарний рік, отримує 60 відсотків від пенсії чоловіка. Але за однієї умови: вона не має права працювати. Рита допомогла оформити необхідні документи.

Відтоді минуло два роки. Оксана повернула банкові борг. Живе — не бідує! Окрім пенсії, яку призначила держава по смерті чоловіка — близько тисячі євро, отримує кілька сотень євро за прибирання житлового будинку. Місяць тому приїжджала до Львова — видавала свою доньку заміж. Ми розмовляли з нею про чоловіків. Казала, що такого, як був її Антоніо, більше не знайде. А іншого їй і не треба!

Польща на третину збільшила кількість вакансій для українських заробітчан.

Про це повідомляє портал work.ua.

За даними порталу найбільший попит мають лікарі, а також фахівці з укладання плитки та по роботі з бетоном.

Список найбільш популярних спеціальностей:

лікар,

плиточник,

бетонник,

фахівець з автоматики,

покрівельник,

слюсар,

технік дорожнього будівництва,

технік-програміст.

Кому і скільки платять

Стоматолог з досвідом роботи та знанням польської мови може заробляти до 160 тис.грн.

“Запрошуємо на роботу лікаря-стоматолога, з досвідом роботи від 1 року, зі знанням польської мови (рівень А1-А2). Необхідний сертифікат”, – йдеться в оголошенні.

Плиточникам і бетонникам обіцяють зарплату в розмірі до 150 тис.грн.

“Терміново потрібні плиточники, зарплата від 12 до 16 євро на годину чистими та вище. Робочий день 10-11 годин”, – йдеться в оголошенні.

Трансфер до місця роботи, спецодяг, спецвзуття та інструмент забезпечує роботодавець. Проживання безкоштовне.

Мінімальна зарплата для шукачів за даними спеціальностями становить 45 тис.грн.

До того ж у зв’язку із пандемією кількість різноманітних вакансій для заробітчан зросла ледь не на третину. То скільки ж можна заробити у Польщі, та за яку роботу нашим співвітчизникам платять понад 150 тис. грн?

Найбільшим попитом у західних сусідів наразі користуються кваліфіковані бетонники та плиточники. Будівництво в країні відбувається шаленими темпами, тож і потреба в робочих руках є завжди. Досвідчені спеціалісти у цій галузі можуть сміливо розраховувати на місячну платню у обсязі 148 тис. грн.

Оголошень про вакансії бетонників та плиточників у різних містах Польщі можна знайти чимало й на українському порталі для пошуку роботи work.ua. На сайті вказано, що погодинна оплата працівника з таким фахом становить 12-16 євро.

Умови праці на будівництві у Польщі доволі складні: по 11 годин на добу щодня, усього з одним вихідним на тиждень. Водночас робітникам видають спецодяг, інструменти та навіть оплачують проїзд до робочого місця. Деякі працедавці забезпечують заробітчан також житлом, та воно може виявитися не надто комфортабельним.

Нескладно влаштуватися на будівництво й у якості різноробочого. Та за низькокваліфіковану працю і платити будуть набагато менше. – близько 45 тис. грн.

Ще однією популярною спеціальністю для українських заробітчан можна назвати професію стоматолога. Досвідчений спеціаліст може заробляти в цій країні понад 160 тис. грн щомісяця.

Та важливою умовою працевлаштування тут стане знання польської мови. Найчастіше працедавці в оголошеннях акцентують увагу на наявності сертифікату володіння мовою рівнів А1, чи А2. Адже лікарям неодмінно доведеться спілкуватися із пацієнтами, заповнювати низку формулярів та документів.

Відомо, що в Польщі дівчина проживала у місці Кепно зараз зі своєю мамою і 3-річним сином. Українців просять допомогти мамі померлої та 3-річному синочку, які опинилися в скрутному матеріальному становищі.

Як повідомили родичі Натії, результатів розтину і причини смерті офіційно поки не повідомляли – пишуть в виданні te.20minut.ua.

Зазначається дівчина померла 3 липня. Натії раптово стало зле. Її раптово забрали до місцевої лікарні, але там не було належного обладнання, аби надати допомогу молодій пацієнтці з підозрою на крововилив. Тоді дівчину на вертольоті відправили до Познані, у реанімації якої вона померла, через кілька годин.

Про смерть також повідомив Сергій Яковенко. Він також звернувся до небайдужих українців допомогти сім’ї Натії:

“Дорогі співвідчизники, знайомі, друзі.Сталася трагедія, сьогодні (3 липня-ред) о 15:50 пересталося битися серце нашої з Вами знайомої і просто доброї людини Natiia Kiria залишилася маленька трирічна дитина без матері.Родина вскрутному фінансовому становищі. Хто чим може допомогти, кожний грош лічиться. Хто бажає допомогти, будь ласка сконтактуйтеся до мене 739414735, або до Ola Denysevych 578704218.Номер рахунку мами 90 1090 1144 0000 0001 4800 9828 власник Yroslava Kiriia.”

“Для тих, хто не може переказати кошти на польський рахунок, друзі Натії організували збір в Україні. Кошти можна переказати на картку “Монобанк” 4441 1144 4425 2744 на ім’я Журбика Андрія. Всі кошти отримані на цю карту, чоловік переведе на рахунок мими Натії – Ярослави та прозвітує про переказ”.

Схема з працевлаштування була настільки масштабна та запутана що для її розкриття залучили аж 100 поліцейських і 50 прикордонників.

Про це повідомляє Закарпатське телебачення / Zakarpatske.TV, передає “Це моя Україна”. За більш ніж 2 роки українці завдали Чехії збитків на суму 41 млн. крон.

А це більше 52 млн грн. Зазначається, що кілька закарпатців організували схему по завезенні в Чехію своїх краян-заробітчан по туристичних візах і нелегально працевлаштовували їх в сільськогосподарських фірмах та на інших низькооплачуваних роботах. Фактично нелегали працювали за половину обіцяної їм зарплати, а решту собі присвоїла “мафія”.

Зловмисників вдалося затримати через махінації з виплатами податків. Гроші, які керівники схеми недоплачували працівникам з України, вони знімали невеликими сумами в декількох банкоматах, завжди на суми до 10 тис. крон, таким чином уникаючи звітності та перевірок.

Також через підставні компанії вони розподіляли гроші за фіктивними рахунками. Саме чеська податкова служба і помітила дивну поведінку дев’яти юридичних осіб та розпочала моніторинг їх складних бухгалтерських операцій. Зараз четверо затриманих перебувають у слідчому ізоляторі. Їм загрожує від 5 до 10 років у чеські й ’язниці.

Про це повідомив операційний директор польської агенції із працевлаштування EWL Group Рафал Мруз, передає Укрінформ.

За його словами, компанія перейшла у кризовий режим роботи, оскільки тепер організації потрібно забезпечити можливість відбуття карантину для своїх працівників.

«Ми не були готовими до цього. У компанії відразу створили кризовий штаб, аби розв’язати питання із розміщенням на 10-денний карантин декількох сотень працівників з України, які мають приїхати у четвер та п’ятницю», – зазначив він.

Мруз наголосив, що агенції із працевлаштування і українські працівники розраховували на швидкий вихід з карантину після отримання негативного тесту на коронавірус.

Однак, від обов’язкового карантину можуть звільнити заробітчан, які повністю вакцинувалися від коронавірусу однією або двома дозами препаратом Johnson&Johnson, а також дітей, які перебувають під наглядом імунізованих батьків.

Водночас у медичному центрі, який проводить вакцинацію працівників з України поблизу державного кордону, розповіли, що планують продовжити імунізацію заробітчан у тестовому режимі у двох місцях: поблизу пункту пропуску «Медика-Шегині» та в пункті обслуговування пасажирів «Замєхув».

Уряд Польщі переконаний, що такі дії мають уберегти поляків від нових штамів коронавірусу, серед яких індійський Дельта.

Як повідомляє Yavp.pl з посиланням на lodzka.policja.gov.pl, трагедія трапилася ще 4 червня 2021 року приблизно о 22:30.

До будинку, де мешкало польське подружжя, увірвалися невідомі з ножем та сокирами. 53-річного господаря будинку та його дружину жорстоко побили, а з помешкання забрали гроші, коштовності та документи.

Сусіди викликали поліцію та швидку допомогу. Жінка серйозних травм не зазнала, але її чоловіка врятувати не вдалося. Він помер внаслідок тяжких травм голови.

У ході слідства був затриманий 40-річний громадянин України та його 38-річна спільниця. Ще двох підозрюваних у цій справі поки що відпустили за відсутністю доказів.

Нападнику загрожує від 12 років позбавлення волі до довічного ув’язнення, а українка за допомогу в злочині може провести 15 років у польській в’язниці. Триває слідство.

Перерахунок мінімалки відбудеться з 2022 року. Як повідомило агентство Gremi Personal у своїй публікації, в Польщі подорожчали продукти, більше доводиться витрачати на комуналку.

«Життя в Польщі стає дедалі дорожчим. Профспілки в Польщі також розраховують на набагато більше підвищення мінімальної заробітної плати», – стверджує Томаш Богдевич, генеральний директор компанії Gremi Personal. Мінімальна погодинна ставка для цивільно-правових договорів становитиме 19,60 злотих (142 грн).

Відзначимо, водночас в Україні мінімальна зарплата дорівнює 6 тис. грн. У грудні 2021-го мінімалку піднімуть до 6,5 тис. грн. Середня зарплата в Польщі 2021 року становить близько 5,5 тис. злотих на місяць, це $1,445 тис., в Україні в середньому платять 13,5 тис. грн, $500 на місяць.

У Польщі на третину злетіла кількість вакансій для українських заробітчан. Серед сезонних пропозицій найбільш поширена – збір ягід. Зарплата для збирачів становить від 20 до 39 тис. грн, водночас працювати доведеться по 12-18 годин на день.

Чому стільки нелегальних мігрантів з України?

За підрахунками Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, близько 5 млн українців змушені працювати за кордоном у різних країнах світу. Приблизно 50-60% із них працюють нелегально. Українці влаштовуються на роботу в інших країнах в обхід закону через низку причин. Насамперед багато хто звик нелегально працювати і в Україні, тому така можливість їх не лякає.

Ще одна причина – міграційне законодавство деяких західних країн, яке забороняє наймати низькокваліфікованих працівників-іноземців. Наприклад, у Німеччині трудову візу не можуть отримати люди, які не знають мови і не мають підтвердженої кваліфікації, а на сезонні роботи можуть претендувати тільки громадяни ЄС. Але німецькі зарплати для українців дуже привабливі. Тому багато людей погоджується їхати в Німеччину без трудової візи і залишатися на нелегальні роботи з усіма наслідками.

Можливий і ще один варіант, коли люди їдуть із трудовою візою, претендують на одну роботу й зарплату, але їм пропонують більше грошей – тільки нелегально. І вони погоджуються, бо заробляти необхідно.

Прокуратура Італії підтвердила вину українця: “Злата померла від побиття чоловіком”. Напердодні арешту убивця виїхав із Італії в Україну і переховується там від закону.

Про це повідомляє “Українська газета в Італії”.

Прокуратура Італії вимагає суду над 37-річним українцем, який жив у Форлі з родиною. Незадовго до арешту йому вдалося втекти з Італії в Україну.

Трагедія сталася вранці 7 липня 2019 року на вулиці Монарі у місті Форлі, що у провінції Емілія Романья.

В той ранок, 37 річний Олександр Захарюк, прокинувся на ліжку поряд мертвої дружини Злати, якій було лише 33 роки.

Він викликав швидку допомогу. Коли медики служби 118 прибули на місце події, вони виявили жінку без ознак життя із синцями на обличчі, шиї і голові та повідомили у поліцію.

В домі молодих також була мати та її партнер Валеріо Менгоцці.

Розтин підтвердив смерть від побоїв. Після допиту свідків, поліція готувалася до арешту Захарюка. Та 22 липня 2019 року він виїхав із Італії в Україну і з зараз там переховується від закону.

Зараз, майже 20 місяців по тому, на його ім’я видано міжнародний ордер за жорстоке поводження, що призвело до смерті.

У пари залишився 9-річний син.

У Польщі неподалік пунктів пропуску відкрили чотири мобільні центри, де можуть безкоштовно щепитися українці, які їдуть туди працювати або навчатися.

На вибір їм пропонують вакцини Пфайзер і АстраЗенека, йдеться в сюжеті ТСН

Місце вакцинації перебуває за 30 кілометрів від українського кордону. Саме щеплення безкоштовне, але для його отримання потрібен негативний тест на коронавірус. Його роблять зовсім поруч за 1 тисячу гривень. Також перед вакцинацією треба в анкеті вказати паспортні дані, місце роботи або ж проживання та чи немає скарг на здоров’я.

Мобільний пункт вакцинації поблизу Краківця працює цілодобово, але за день тут щеплюють не більше двадцяти людей. Після вакцинації, яка триває 15 хвилин, видають довідку, що віддають сімейному лікарю. Вакцину для заробітчан безкоштовно надав уряд Польщі.

Наразі на польсько-українському кордоні розгорнуті чотири центри вакцинації. У Польщі перебуває близько мільйонна українців. Тож польські медики сподіваються, після розголосу заробітчан та студентів, які хочуть щепитися, побільшає. Тим паче, що другу дозу можна буде отримати у будь-якому місті Польщі безоплатно.

Про це повідомляє видання UBR. “За збір ягід у Польщі цього року платять від $800 до $1200 / міс. Але якщо йде дощ – ти не вийдеш в поле, а плата йде саме за обсяг зібраного. Також, якщо неврожай – десь заморозки, десь не встигла ягода дозріти і т.д. – це теж впливає на підсумковий заробіток. Потрібно зібрати не менше 40 кг ягоди в день. Чи вдасться вам стільки зібрати? Той же самий формат в Україні”, – розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. На думку експертів, при хороших погодних умовах і високої продуктивності заробити в Польщі вийде вдвічі більше, ніж в Україні. Але це явище досить тимчасове.

“За деякими видами популярних ягід поляки знижують обсяги виробництва саме через успішне українське виробництво. Наприклад, малина з України за останні чотири роки сильно витіснила польську. Польща закуповує заморожену ягоду в Україні і перепродує її в інші країни під своїми брендами”, – розповів економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Відзначимо, що, наприклад, в Україні людям пропонують збирати лохину і малину. Працівникам платять від 10-12 грн/кг зібраної ягоди й обіцяють щоденний дохід від 400 до 600 грн залежно від працездатності найманця

За даними Міністерства соціальної політики України, в докарантинні часи за кордоном працювали 3,2 млн громадян України. Сюди входять і ті, хто живе за кордоном більш-менш тривалий час, і ті, хто виїжджає з України і повертається додому вже протягом року. З найпопулярнішими країнами у українських трудових мігрантів питання про пенсії вирішене.

Договір про пропорційну виплату пенсій підписано з популярними у трудових мігрантів Польщею, Чехією, Словаччиною, Іспанією, Португалією, країнами Балтії. У стаж зараховується період, коли роботодавець або сам працівник сплачував пенсійні внески в країні перебування. Як пояснила «ФАКТАМ» міністр соціальної політики Марина Лазебна, договори передбачають, що якщо людина протягом життя працювала офіційно і в Україні, і в іншій країні, то, незалежно від місця проживання на пенсії, наша країна буде платити частину пенсії за час роботи (і сплати податків) в Україні. Інша країна відповідно за час, коли людина працювала і платила податки там.

Також є договори про призначення пенсії за територіальним принципом. Такі угоди укладені з більшістю пострадянських країн, а також з Угорщиною і Румунією. Передбачається, що пенсію виплачує держава проживання.

Список документів, необхідних для нарахування пенсії українцеві в європейській країні, варіюється. Але крім заяви на призначення пенсії, обов’язково потрібно буде пред’явити номер соціального страхування і податковий номер. Також, якщо пенсійні внески платив роботодавець, потрібно буде довести легальне працевлаштування. Перед переїздом в Україну потрібно буде звернутися в банк країни перебування про перерахування коштів на особистий рахунок в українському банку.

Польща як і раніше залишається головним нашим конкурентом з вирощування ягідних культур і основним претендентом на українських працівників у цій сфері. І якщо карантинний рік дозволив стримати відтік трудових мігрантів з українських полів, то цього року місцеві аграрії налаштовані не так оптимістично.

“Ми в основному намагаємося залучати працівників з прилеглої до нас області. Торік кордони були закриті й охочих працювати було більше. В позаминулому році був дефіцит. У цьому – поки бачимо, що охочі є, але подивимося, як люди будуть приїжджати. Псування врожаю ми не допустимо і повинні зібрати в термін, а в разі чого будемо піднімати тарифи на працю збирачів”, – коментує головний агроном компанії “Еко Парк” Федір Прима.

Ручну працю не замінять машинами

Ручна праця залишається незамінною для збору найбільш популярних у споживачів ягід: полуниці, малини, лохини, чорниці, ожини й суниці. Комбайнами збирається тільки чорна смородина, яка в основному йде на переробку – для виробництва джемів і варення.

Першу робочу силу починають залучати ще в травні, коли в парниках дозріває полуниця. Однак використання ремонтантних сортів (цвітуть кілька разів за сезон) значно розширило сезон ягід в Україні і дозволило отримувати урожай аж до перших заморозків у жовтні.

Цей фактор посприяв зростанню інтересу у працівників до місцевих господарств і дозволив бути при роботі впродовж шести місяців. У час, що залишився року більшість зі збирачів можуть встати на біржу праці й отримувати соціальні виплати.

“Багато українських ферм почали співпрацювати з іншими господарствами – тими, хто вирощує більш пізні ягоди або фрукти. Наприклад, ті ж черешні ми механічним шляхом струшуємо, а перебираємо на продаж вручну. Потім йдуть персик, нектарин, яблука. Тут же і овочеві культури, які вимагають багато ручної праці – починаючи з прополювання, прибирання – не в увсіх це поставлено на механізацію. Це допомагає утримати людей і розраховувати, що вони повернуться до вас на наступний рік”, – говорить керівник проекту “АПК-Інформ: овочі і фрукти” Олександр Хорєв.

Будують поля і будинки для трудяг

У північних і центральних частинах країни відтік трудящих ще вдається якось стримувати, проте близькість західних областей до кордону з Польщею створює там велику конкуренцію за працівника.

У пошуках нових способів заохочення місцеві роботодавці тепер готові пропонувати не тільки трансфер і питну воду, а й повноцінні обіди, будують безкоштовні гуртожитки і навіть футбольні поля для проведення дозвілля – аби люди залишалися.

Польща, у свою чергу, хоч і відчуває дефіцит працівників, але на особливі інвестиції не готова. Максимум – безкоштовне проживання в кемпінгу в безпосередній близькості до поля. А залучають в основному зарплатними пропозиціями.

За яку ягоду більше платять

Порівнюючи зарплати, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник робить акцент на тому, що цей бізнес прямо залежить від погодних умов.

“За збір ягід у Польщі цьогоріч сплачують від $ 800 до $ 1200 / міс. Але якщо йде дощ – не вийдеш в поле, а плата йде саме за обсяг зібраного. Також, якщо неврожай – десь заморозки, десь не встигла ягода дозріти і т.д. – це теж впливає на підсумковий заробіток. Потрібно зібрати не менше 40 кг ягоди в день. Чи вдасться вам стільки зібрати? Той же самий формат в Україні”, – говорить він.

Наразі найбільші ставки за збір врожаю в Україні озвучують фермери, які вирощують лохину і малину. Вони очікують від 10-12 грн / кг зібраної ягоди і обіцяють щоденний дохід від 400 до 600 грн в залежності від працездатності найманця.

Для порівняння, в Польщі запропонують уже 800-1000 грн.

Високі оклади для цих видів ягід пов’язані з тим, що вирощують її суто на експорт і за останні роки було добре налагоджено ланцюг оптових закупівель. Минулого неврожайного року лохину продавали за $ 10 за кг. Цьогоріч ціну можуть трохи зменшити зважаючи на хороші прогнози на врожай.

На малину вартість може бути в районі торішніх 40 грн / кг. І оскільки за останні два роки ціна на ці ягоди зросла, ніхто з учасників ринку не зацікавлений у несвоєчасному зборі.

“Якщо буде не вистачати рук – я можу заплатити і більше. Пропозиція робочої сили збільшилася і мені вже зараз телефонують, що хочуть працювати. А два роки тому я сам шукав людей. Зараз у мене внутрішня пропозиція вище, ніж затребуваність робочої сили”, – ділиться керівник фермерського господарства “Файна поляна” Тарас Андрійчук.

З переваг роботи в Україні фермери називають більш нормований робочий день, тоді як у Польщі збір ягоди може проходити з 6:00 ранку до 12:00 ночі. Наші фермери пропонують роботу з 9:00 до 18:00, що особливо приваблює жінок – вони закінчують роботу в поле і після цього можуть повноцінно приділити час домашньому господарству і сім’ї.

Чи захочуть українці їхати в Польщу

Якщо українські власники погодяться платити збирачам ягід гідну зарплату, дефіциту працівників цього року вони відчувати не будуть. Однак їм варто задуматися і над тим, що в наступні роки складнощів з попаданням наших працівників до Польщі через пандемію не буде, і дефіцит робочої сили буде більш відчутним.

“За копійки працювати ніхто не захоче і це – нові реалії, тому їм доведеться переглядати власні бізнес-моделі”, – коментує заступник директора інформаційної компанії “ПроАгро Груп” Марія Колесник.

Ще один фактор не на користь Польщі – перехід з відкритого ґрунту в закритий: парники, теплиці. Робота в них в спеку значно ускладнюється і стає майже нестерпною. Працівники розповідають, що готові були працювати в купальниках, щоб хоч якось полегшити умови роботи.

Проте експерти згодні, що при хороших погодних умовах і високій продуктивності заробити в Польщі вийде вдвічі більше, ніж в Україні. Але явище це може бути тимчасовим.

“За деякими видами популярних ягід поляки знижують обсяги виробництва саме через успішне українське виробництво. Наприклад, малина з України за останні чотири роки сильно витіснила польську. Польща закуповує заморожену ягоду в Україні і перепродує її в інші країни під своїми брендами”, – говорить економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Тому, якщо українці і будуть продовжувати їздити в Польщу для збору ягід, то швидше за все цілеспрямовано на полуницю. На сьогодні площа посадок під неї в цій країні займає майже 90% від усіх ягідних плантацій.

Це випливає з даних статистики кадрового порталу work.ua. Наприклад, зварнику (MIG, MAG, TIG) у Чехії готові заплатити від 80 до 90 тис. грн. Побажання до кандидата:

віза або паспорт ЄС

вік: від 22 до 60 років

досвід роботи зварювальником від 3-х років

робота напівавтоматичним зварюванням (досвід від двох років)

обов’язкова наявність атестації (сертифікат або диплом зварювальника) Електрик у Чехії може заробляти 75-85 тис. грн. На роботу беруть українців віком до 55 років.

Серед вимог: досвід роботи від 2 років; допуск не нижчий від 3-го. закордонний паспорт. Водій категорії СЕ в Чехії може заробляти до 73 тис.

“Усі процеси відповідають чинним трудовим, санітарно-гігієнічним, безпечним і екологічним нормам, які визначені законодавством Чеської Республіки та ЄС”, – йдеться в оголошенні.

Чому стільки нелегальних мігрантів з України? За підрахунками Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, близько 5 млн українців змушені працювати за кордоном у різних країнах світу. Приблизно 50-60% із них працюють нелегально. Українці влаштовуються на роботу в інших країнах в обхід закону через низку причин. Насамперед багато хто звик нелегально працювати і в Україні, тому така можливість їх не лякає. Ще одна причина – міграційне законодавство деяких західних країн, яке забороняє наймати низькокваліфікованих працівників-іноземців. Наприклад, у Німеччині трудову візу не можуть отримати люди, які не знають мови і не мають підтвердженої кваліфікації, а на сезонні роботи можуть претендувати тільки громадяни ЄС. Але німецькі зарплати для українців дуже привабливі. Тому багато людей погоджується їхати в Німеччину без трудової візи і залишатися на нелегальні роботи з усіма наслідками. Можливий і ще один варіант, коли люди їдуть із трудовою візою, претендують на одну роботу й зарплату, але їм пропонують більше грошей – тільки нелегально. І вони погоджуються, бо заробляти необхідно.

Що загрожує нелегалам? Неофіційна робота за кордоном має багато ризиків. Передусім варто розуміти, що така людина абсолютно не захищена місцевими законами і не має ніяких прав. Щонайменше їй можуть не заплатити, але це ще не найстрашніше. Як розповідає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, у 2018 році Польщу вразив випадок з українцем. Чоловікові, який нелегально працював на одному з виробництв, стало зле. За наказом керівника підприємства його просто вивезли якомога далі й залишили в лісі вмирати. Нелегальна робота в Росії має ще більші ризики, ніж у Європі.

“Це країна, в якій не поважають права власних громадян, – говорить Воскобойник, – а що вже говорити про права українців, які перебувають нелегально. Це може призвести до того, що в таких людей є ймовірність потрапити в дуже неприємні ситуації, коли їх можуть звинуватити в чому завгодно. Не забуваймо, що між нашими країнами йде війна”.

Загалом, якщо нелегала зловлять, країна може вдатися до таких заходів, як штраф (у Європі це кілька тисяч євро) і екстрадиція. Крім того, людині, яка порушила умови митного режиму, заборонять в’їзд у країну на 3-5 років. Після зняття заборони у візі, навіть туристичній, можуть продовжити відмовляти.

У Чехії поліція затримала чотирьох українців, які поставляли в країну дешеву робочу силу з України. Спецоперація під кодовою назвою Кличко стала однією з найбільших поліцейських операцій в Чехії за останні роки, пише Idnes.cz.

Схему організували українці із Закарпаття. Вони пропонували місцевим жителям роботу в Чехії. Працевлаштування було нелегальним, оскільки українці їздили в Чехію працювати за туристичними візами. У країну вони заїжджали з Угорщини, Словаччини, Польщі.

Переважно українці працювали на низькооплачуваних роботах. При цьому частину зарплати у них утримували і привласнювали керівники нелегальної мережі працевлаштування.

“Ми затримали головного члена банди, членів його сім’ї та ще двох осіб, які перевозили працівників у Чехію”, – розповів слідчий Ондржей Старий.

Затриманим попередньо висунуті звинувачення в ухиленні від сплати податків. Фігурантам загрожує від п’яти до 10 років позбавлення волі.

Спецоперація почалася ще в квітні. У ній взяли участь близько 100 співробітників поліції і більш як 50 співробітників митниці. Вони провели обшуки в місцях проживання підозрюваних, в гуртожитках українських робітників, офісах і сільськогосподарських кооперативах.

Махінаціями з виплатами податків зловмисники з січня 2018 року до квітня 2020 року завдали збитків на суму майже в 41 млн крон (більш як 52 млн гривень).

Зараз четверо затриманих перебувають у попередньому ув’язненні.

Тим часом стало відомо, що суд у Чехії засудив до 20 років Мартіна Кантора, який воював за “ЛНР”. 32-річний Кантор визнаний винним за звинуваченням у скоєнні терористичного акту та участі в терористичній групі. Його судили заочно, оскільки він не повернувся з України в Чехію і його місцезнаходження невідоме. Вирок не остаточний.

Міністерство закордонних справ Польщі 3 червня видало указ, згідно з яким документи на отримання або продовження польської національної візи можуть бути подані іноземними громадянами не в дипломатичні представництва за кордоном, а в міністерство закордонних справ у Варшаві, – повідомляє РАДІО ТРЕК з посиланням на Інформаційний портал Польщі.

Нові правила вступають в силу 14 червня. Для їх реалізації в апараті польського МЗС створюється спеціальний відділ для обробки заявок на отримання візи. Посадові особи у Варшаві матимуть ті ж інструменти для прийняття рішень про видачу візи, що і консули, щоб максимально прискорити процес.

Таке рішення стосується робочих віз, а також віз з іншою метою видання. Рішення було ухвалене з метою спростити іноземцям продовження візи в Польщі.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Dziennik.pl.

“Ми хочемо, щоб іноземці могли легко приїжджати до Польщі, починати тут працювати, особливо у професіях, де нам не вистачає робочої сили”, – сказала заступник міністра розвитку, праці та технологій Польщі Івона Міхалек. Деталі змін у працевлаштуванні іноземців розробляються.

Національний план реконструкції включає, серед іншого, сприяння працевлаштуванню іноземців, що має заповнити дефіцит на польському ринку праці. Планується посилити роль бюро праці в процесі видачі дозволів на роботу іноземцям, скоротити час, необхідний для отримання дозволу, та зменшити формальності. Більше того, було оголошено, що процедури, пов’язані з отриманням дозволу на роботу для іноземців, будуть повністю оцифровані. Одночасно триває робота над новою міграційною політикою країни. Міхалек додала, що у підприємців великий попит на іноземних працівників.

“Щотижня я чую від підприємців, що у них мало робочих рук, щоб працювати не тільки в таких галузях, як торгівля та будівельні послуги, але і в інших сферах, таких як ІТ”, – сказала вона. Вона зазначила, що роботодавці дуже позитивно оцінюють працівників з України та Білорусі.

Так, на виробництві українці заробляють 2,5-4 тис. злотих (18,5-30 тис. грн) залежно від того, працюють вони 8 або 12 годин щодня.

Аналогічні зарплати також на логістичних складах, де ставка дорівнює 13,8-14,5 злотих/год, або на підприємствах харчової промисловості. Зварювальники та електрики отримують більше – 3,5-4,5 тис. злотих на місяць (26-33 тис. грн). Про це розповіла директорка видання Українські новини.

Найчастіше українці працюють на виробництві, оскільки є стабільний попит на робочу силу. Це підприємства харчової промисловості – рибозаводи, м’ясокомбінати, виробництво заморожених продуктів, а також логістичні склади, де в період пандемії стабільно багато роботи.

«До пандемії багато українців було працевлаштовано в сфері послуг – готелях, ресторанах, кафе. За рік через локдаун частина українців втратила роботу і почала працювати на виробництві, зокрема. Але наразі після послаблення карантинних обмежень і відкриття готелів та закладів гастрономії попит на працівників у цих галузях росте, тому українці знову вибирають роботу і в сфері послуг», – сказала Джоболда.

Раніше польські роботодавці заявили про брак заробітчан. Фермерські господарства та ресторанно-готельна галузь (готелі, кафе, ресторани) почали відчувати гостру нестачу робочих рук.

У Польщі сезон збору ягід починається вже в кінці травня. При цьому підприємці побоюються, що половина їх врожаю може бути втрачена, якщо іноземці не повернуться до сезонної роботи. Незважаючи на те, що в Польщі через пандемію залишаються постійні робітники з України, це не вирішує проблему нестачі робочої сили в сільському господарстві.

Про це OBOZREVATEL розповіла керівниця з роботи з партнерами Jooble Олена Кірільєвніна. “Пандемія та карантинні обмеження все ж зменшили кількість претендентів, які претендують на роботу саме в Польщі. На це вплинуло і внутрішнє зменшення попиту на працівників через кризу в галузях, що традиційно ставали місцем працевлаштування для українських мігрантів”, – зазначила експертка.

Польща залишається лідером серед п’ятірки країн, куди українці найчастіше вирушають на пошуки роботи. Здобувачі шукають вакансії не тільки різноробочого характеру, але ті, що вимагають професійної кваліфікації. За такі роботи українці можуть отримувати значно вище залежно від вимог роботодавця і специфіки галузі.

Згідно з даними сайту з пошуку роботи Jooble, за останні місяці попит претендентів на роботу в Польщі зріс більш ніж на 36% порівняно з раннім весняним періодом. Попит на роботу за кордоном із початку року то зростає, то падає залежно від обмежень або послаблень в’їзду в певну країну.

Згідно з аналітикою Jooble, найбільш затребуваними фахівцями в Польщі в 2021 році, стали:

різноробочий – із зарплатою в межах 20000-28000 грн/міс;

пакувальник – 25000-35000 грн/міс;

вантажник – із зарплатою 20000-30000 грн/міс;

водій далекобійник – заробітна плата 30000-75 0000 грн/міс;

будівельник – заробляє залежно від виду робіт 30000-45000 грн/міс;

прибиральник – 15000-20000 грн/міс;

швачка – 22000-35000 грн/міс;

зварювальник – 25000-50000 грн/міс;

водій – 28000-35000 грн/міс.

Молитва заробітчанина до Ісуса Христа

Ісусе, у цей вечірній час я хочу побути наодинці із Тобою. Знаю: твоє серце повне любові до мене, твої руки відкриті, щоб наділити мене ласками. Ти кожної миті готовий мене вислухати. Ти сказав: “Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і я заспокою вас”. Біжу до Тебе, Ісусе, і шукаю втіхи в Тобі. Тут, на чужині, далеко від сім’ї потіш мене, Господи. Навідайся до душі моєї. Ти, що бажаєш скріпити мої сили, розігнати хмари журби, сповнити мої добрі бажання, вгамувати спрагу моєї душі, вислухай моління моє. У цю хвилю прошу тебе, щоб Ти об’єднав мене із моєю сім’єю у духовний спосіб. Не дозволь, щоб наша взаємна любов, вірність і повага погасли, але навпаки – нехай зростають. Поможи нам перейти цей час випробування і наблизь час нашої зустрічі. Дякую тобі за можливість праці. Нехай вона буде мені не тільки для матеріального збагачення, але ще на Твою славу і людям на радість. Жертвую тобі, Ісусе, труднощі цього дня і приймаю все, що посилаєш з Твоєї Святої волі. Вірю, Ісусе, будучи з Тобою, кожен день мого земного життя стане раєм. Амінь.

“Отче наш…”, “Богородице Діво…”, “Слава і нині…” (по 3 рази)

Усьому виною – відтік кадрів через пандемію коронавірусу.

Ще торік, у зв’язку із запровадженням жорсткого карантину, багато українських заробітчан змушені були покинути свої напрацьовані місця у Польщі та інших європейських країнах. Повернувшись на батьківщину, вони стали шукати роботу вдома. Дехто її знайшов і поки не готовий повертатися назад у Європу. Тим часом, в Польщі кількість робочих місць, розрахованих на українських заробітчан, залишилась колишньою. Однак зараз багато цих вакансій порожні, їх немає ким заповнити. Особливо гостро брак робочих рук відчувається в агарному бізнесі, на сезонних роботах. Раніше тамтешній персонал майже повністю складався із заробітчан. Поляки не квапились там працювати: і клопітно, і важко, і зарплата не найвища. Однак усі ці позиції заповнювали українці, і бізнес цілком процвітав.

Але тепер, коли на полях працювати нікому, польські бізнесмени зажурилися: частина врожаю може пропасти на корені, тому що його не буде кому збирати. Не набагато краща картина і в готельно-ресторанній сфері. Готелі, ресторани, кафе – все це обслуговувалося руками українських заробітчан, а зараз їх катастрофічно не вистачає. Бармени, офіціанти, кухарі, бариста, покоївки – українців таких спеціальностей готові в Польщі з руками відірвати.