Просять вашої допомоги з перевезенням тіла нашого громадяна Лозовий Іван 18.01.1979 р. н. Львівська область. Цей порядний та добрий чоловік, помер сьогодні в лікарні м. Дезіо. Він опинився в дуже важкій психологічній ситуації наодинці. За невеликий проміжок часу в нього на війні загинуло два брата та племінник, якого до цих пір не забрали з поля бою. Проживав один, рідних тут нажаль немає, допомогти йому не було кому. Мав хронічні х-би які загострились, впав в кому тиждень тому, сьогодні помер. Перевезення в Україну коштує до 4 тис євро. Просимо допомогти, хто чим зможе. Старенька мама благає та дуже хоче побачити в останнє свого сина. Просимо небайдужих допогти транспортувати тіло додому.
@follower
@mettere in evidenza
https://www.paypal.me/LiubovMartyniuk
IBAN associazione “Amor Vitae “:
IT48V0623001632000057162995

Горленко Вікторія Андріївна, у докуменах латиницею – Horlenko
17.03.1988

Резидентка Італії (має посвідку на проживання), не громадянка

У соцмережах востаннє була онлайн ввечері 17 квітня. Говорила, що збирається на побачення. Після 21.00 перестала з’являтися у мережі. Усі надіслані повідомлення та дзвінки – не прочитані та без відповіді

Попередня інформація: зустрічалася з Лоренсо (прізвище невідоме). 17.01.1987.
Відомо: працював оператором (знімали кіно), влітку 2023 року їздив на зйомки (Греція або Кіпр). Дідусь Лоренцо автор якоїсь книги про історію Італії.

Поширте будь ласка по групам

Звертатись до @natashazanuda

Про це повідомляє Новослобідська сільська рада.

Що відомо про Владислава Стешкова
Владислав був родом із села Манухівка Сумської області. Він народився 2 серпня 1998 року. У рідному селі хлопець закінчив школу, а далі пішов навчатися у Путивльський педагогічний коледж за спеціальністю “Фізична культура і спорт”. Навчальний заклад він закінчив у 2017 році.

Від початку повномасштабного вторгнення Владислав Стешков почав робити все, щоб вигнати ворога з української землі. Спершу він служив у Сумській теробороні, а потім став старшим снайпером 1 інженерно-саперного відділення інженерно -саперного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4674. Владислав брав участь у запеклих боях.

Люди, які знали Владислава кажуть, що ще живим він побачив справжнє пекло – на українській землі.

3 квітня цього року Владислав пішов на своє останнє бойове завдання, там його життя і обірвалось. Російські окупанти вдарили з артилерії по позиціях українських військових у районі населеного пункту Вербове Запорізької області. Владислав зазнав поранень несумісних із життям. Він навіки залишиться 25-річним.

У рідному селі зустріли Героя живим коридором слави на колінах та зі схиленими головами. Люди тримали українські прапори та квіти. Ніхто не міг стримати сліз, військові провели в останню путь побратима трикратним салютом. Поховали Владислава на кладовищі у Путивлі.

Материнське серце не витримало горя
Віталіна Стешкова, мама Владислава, не витримала, коли почула болючу звістку про загибель свого сина. Жінка потрапила у лікарню, там її серце і спинилось.

“Вчора всі мешканці нашої громади вмивалися гіркими сльозами, ховаючи загиблого Героя, гарного хлопця Влада Стешкова… Найтяжче, що є у світі – це ховати власну дитину. Материнське серце не витримало цього болю і страждань. Сьогодні зранку серце Віталіни, мами Владислава, спинилося у лікарні. Тепер найрідніші люди, мама і син, разом на небесах”, – йдеться у повідомленні.

Одразу двох найрідніших людей втратив ще один син Віталіни – Артем, а також її чоловік Віктор.

“Війна вбиває не тільки снарядами, вона вбиває горем, яке несе з собою. Щирі співчуття рідним та близьким, витримки пережити таке величезне горе. Розділяємо з вами біль втрати. Вічна пам’ять Владиславу і Віталіні, вічний спокій…” – йдеться у повідомленні.

У Рівненському районі віддали останню шану Ігорю Гаврилюку, Григорію Кравчуку та Миколі Решітьку.

У Костополі попрощалися з Героєм Ігорем Гаврилюком. Захисник народився 9 травня 1972 року. Навчався у костопільській школі №5, а далі проходив строкову службу у ЗСУ. Згодом працював за кордоном, після повернення – на місцевому підприємстві ТОВ «Українські лісопильні». 11 серпня 2023 року приєднався до ЗСУ, де обійняв посаду стрільця піхотного взводу. Загинув захисник 22 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Назавжди на Березнівщину повернувся захисник України Григорій Кравчук. Він народився 7 вересня 1973 року в селі Городище. Після закінчення місцевої школи у Рівненському ПТУ №11 здобув професію електромонтера з обслуговування електрообладнання. Воїн захищав Батьківщину від московських окупантів з грудня 2022 року на Запорізькому напрямку. Був солдатом десантно-штурмової роти. 6 січня 2024 року зв’язок з воїном обірвався. Тільки згодом підтвердили його загибель. Поховали 50-річного військовослужбовця на сільському кладовищі в урочищі Вороновка.

Жителі Мізоцької громади – у жалобі. До рідного дому повернувся назавжди мужній Герой Микола Решітько. Захисник народився 3 березня 1969 року, проживав у селищі Мізоч. Молодший сержант помер 24 березня 2024 року через хворобу серця у тимчасовому місці дислокації взводу на Донеччині. Поховали воїна у рідному селищі.

На Сарненщині попрощалися із Сергієм Лажуком і Михайлом Дорошком.
Старший лейтенант Сергій Лажук із села Бережки Дубровицької громади. Захисник народився 29 жовтня 1992 року. Закінчив історичний факультет РДГУ. На захист України пішов 15 березня 2022 року. Воїн служив командиром роти, заступником командира першого стрілецького батальйону четвертої танкової бригади. Під його командуванням бійці обороняли Вугледар, Солевар і Бахмут, визволяли Лиман та інші населені пункти. 25 березня стало відомо про загибель 31-річного Героя.

Михайло Дорошко проживав у Зносичах Немовицької громади. Воїн боровся за мир та спокій в Україні, сміливо виконував усі поставлені перед ним бойові завдання на Запорізькому напрямку. На жаль, повернувшись з фронту на полігон, Герой помер. Поховали військовослужбовця в рідному селі.

На Дубенщині в останню дорогу провели Івана Якимовича, Олександра Бескопильного й Андрія Береговича.
Іван Якимович – житель села Зарічне Козинської тергромади. Захисник народився у 1994 році. Був депутатом Козинської сільської ради VIII скликання, представляв Іващуківський старостинський округ, активно відстоював інтереси свого округу та дбав про добробут громади. А на початку війни мужньо став на захист України. Капітан загинув 22 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Харківської області.

Олександр Бескопильний народився в 1971 році. Проживав у Соснівці Семидубської громади. Сержант Збройних Сил України. На службі захисник виконував обов’язки хіміка відділення озброєння радіаційного, хімічного, біологічного захисту. На жаль, воїн передчасно помер внаслідок гострої серцевої недостатності 23 березня 2024 року.

Солдат Андрій Берегович – із Млинівщини, проживав у селі Береги. На фронті був кулеметником стрілецької роти. 13 січня цього року під час артилерійського обстрілу на Харківщині воїн отримав важкі поранення. З того часу перебував у лікарні, де 26 березня 2024 року помер, не приходячи до свідомості. Поховали Героя на кладовищі в Бокіймі.

У Вараші схилили голови у скорботі за Героєм Станіславом Килюшиком.
Захисник народився у Вараші, навчався у ліцеї №3. У 2018 році здобув спеціальність “електрозварник” у ПТУ ВП РАЕС. У 2020 році проходив строкову службу. 23-річного Станіслава мобілізували до війська на початку листопада 2022 року. Служив оператором 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки 68-ої окремої єгерської бригади. За час служби отримав відзнаку командувача Сухопутних військ ЗСУ “За звитягу”. Молодший сержант помер 22 березня в стаціонарі Харківської клінічної лікарні. Поховали захисника на кладовищі в селі Малий Жолудськ Рафалівської громади.
Щирі співчуття рідним і близьких загиблих Героїв…
Вічна пам’ять та шана Героям, які загинули за Україну!

УВАГА! Прохання терміново поширити! Зникла ще в неділю – на Івано-Франківщині розшукують Анну Куриляк

Куриляк Анна Василівна 1987 року народження, мешканка Надвірної. Жінка впродовж кількох днів не виходить на зв’язок з рідними.

До надвірнянських поліцейських надійшла заява від місцевого мешканця про те, що його дружина ще 17 березня вийшла з дому та на даний час її місце знаходження невідоме.

Прикмети розшукуваної: на вигляд 37-40 років, зріст 165-170 см., худорлявої тілобудови, очі світло карі, волосся чорне. Була одягнута в чорну безрукавку та джинсові штани синього кольору.

Телефонуйте 102, або на чергову частину Надвірнянського РВП за тел. (03475) 2-24-02, (097) 523-40-71 якщо бачили Анну.

Не можу звʼязатись із мамою, Язлюк Русланою.
Можливо хтось знає її або мав раніше з нею звʼязок
Потрібна інформація про можливе місце знаходження.
Також якщо хтось зараз в Неаполі і зможе допомогти напишіть будь ласка в приватні повідомлення.
Буду дуже вдячна за будь яку інформацію та поширення!!!
Пишіть в приватні повідомлення або телефонуйте 380961886746

Йому назавжди 21

Андpій Сaвкo нapoдився 14 гpудня 2001 p.

У дуже юнoму віці, сoлдaт взяв учaсть у великoму бoю у звільненні нaселених пунктів Бaхмутськoгo paйoну. Йoму нaзaвжди зaлишиться 21 pік.

У щирих молитвах обіймаємо зболені серця батьків Героя, його брата та сестру із сім‘ями та усіх близьких.Висловлюємо сердечні співчуття всій родині. Нехай Господь утішить вас та дасть сили пережити біль втрати.
Вічна шана та світла пам‘ять нашому ЗАХИСНИКУ

Моя сестра, Федун Наталя Петрівна 01. 10. 1988 р. н. з 29 листопада не виходить на зв’язок, вона проживала у Польщі Ul. Złotowska 102/102 Poznań, її телефон +48514428072 не відповідає. Може хтось бачив її, чи буде бачити, чи може хтось щось знає з її друзів, знайомих, прошу повідомити, на мій ном. 0967354625, чи в меседж. Буду щиро вдячна за репост. Якщо хтось володіє будь-якою інформацією про місцеперебування Наталії, повідомте її сестру на номер 0967354625.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
Козирка Олександр та Козирка Андрій два брата, два воїна, два сина, два батька! Тепер хлопці спочивають дома…
Вони були хоробрими воїнами, вони віддали найцінніше захищаючи рідну землю – своє життя…
Не заховалися, не злякалися, а мужньо і відважно боролися до останнього подиху…
Не пробачимо ніколи!
Ми помстимося за Вас наші побратими!

Зловмисників, які налагодили незаконну схему заробітку, викрили слідчі відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції Львівщини спільно з оперативниками Управління Служби безпеки України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.
Як встановили правоохоронці, завідувачка одного з відділень лікарні попередньо змовившись з іншими посадовими особами медичного закладу, вимагала від пацієнтів неправомірну вигоду в сумі 5500 доларів США за виготовлення усіх необхідних документів та здійснення впливу на прийняття рішення медико-соціальною експертною комісією щодо призначення відповідної групи інвалідності.
Правоохоронці задокументували факти отримання медиками грошових коштів у приміщенні лікарні.
Слідчі повідомили фігурантам про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 – ч.3 ст.369-2 (Зловживання впливом, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, передбачене санкціями статті, – позбавленням волі на строк до п’яти років.
Досудове розслідування триває. Вирішується питання про обрання підозрюваним міри запобіжного заходу та відсторонення від посадових обов’язків.
Також правоохоронці встановлюють всіх осіб, причетних до протиправної схеми.
Національна поліція України Управління СБ України у Львівській області МВС України

Було йому 70 років
Просимо щирої молитви за Царство Небесне
Вічна, світла пам”ять йому
25/01/2023 Миколі Миколайовичу було зроблено другу операцію на коліні, останні роки коліна особливо турбували його через свій біль і не давали жити йому повноцінним життям.
І ніби нарешті мрія збулась і вся родина щиро раділа за нього.
Він будував ще великі плани на майбутнє і повернутись в Україну і попрацювати на своєму огороді в рідному Миргороді.
Він до останніх днів дуже переживав за Батьківщину і наших бійців, які віддають свої життя за наш спокій.
Родина і друзі завжди будуть тримати його у своєму серці і навіки пам’ятати

Тільки вчора Теребовлянська громада зі сльозами на очах зустрічала домовину з тілом загиблого бійця з с.Кровинка Андрія Крупського. А сьогодні нова чорна звістка, чергова болюча втрата…
5 лютого 2023 року, захищаючи Україну від російських окупантів, в н.п. Новоселівка Донецької області загинув мешканець с.Кобиловолоки, солдат, радіотелефоніст Юрій Підборочинський, 1993 року народження.
Теребовлянська міська рада та її голова Олег Продан висловлюють найщиріші співчуття рідним і близьким загиблого захисника. В цю гірку мить щиро поділяємо горе сім’ї загиблого та разом з Вами тужимо в глибокій скорботі.
Вічна і світла пам’ять Героєві!
Інформацію про зустріч домовини з тілом полеглого військовослужбовця та церемонію прощання повідомимо згодом. Слідкуйте за сторінкою Теребовлянської міської ради в соціальній мережі Фейсбук.

Просимо щирої молитви за Царство Небесне. Вічна, світла пам’ять їй.
Її боротьба за життя була важким шляхом, але надія була завжди.
Останнім проханням пані Тетяни було її поховання на рідній землі.

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Вічна, світла пам’ять
Просимо всіх небайдужих долучитись до збору коштів для перевезення тіла загиблої землячки з Німеччини в Україну до рідного Луцька
Кожна гривня допоможе скорботним рідним – сину та доньці – гідно провести її в останню путь
Реквізити для допомоги:
4149 6090 1398 6767, Приватбанк, Цейко Роман, син.

Пан Олег все життя жив і працював в Дніпрі, та під час війни довелося їхати в Італію.
Рідні сподівалися на якісне лікування, але нажаль, його серце зупинилося 15.08.2022
Просимо щирої молитви за Царство Небесне
Вічна, світла пам”ять йому

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Просимо щирої молитви за Царство Небесне
Вічна, світла память йому
Одночасно, звертаємось до небайдужих допомогти згорьованій матусі Олена Крайник перевезти тіло сина з Німеччини до України:
Валютний рахунок в Приватбанку:
IBAN: UA283052990262026400937305680
Отримувач: Крайник Олена
або на картки:
5168 7451 2244 3820 валютна
4149 4991 5150 3040 гривнева
Отримувач: Крайник Олена
Співчуття рідним.

Людмила Заболотна

Помолімось, щоб швидше знайшлись рідні і провели в останню путь. Вічна і світла пам’ять.
повний текст читайте тут: https://ukr-live.com/news/141896

Наша землячка 1961 р/н., уродженка Одеси, померла 13/08/2022 в Італії, в лікарні міста Беневенто.

Звертаємось до небайдужих з проханням поширити інфо та знайти родичів померлої в Італії землячки.

Просимо родичів вийти на зв”язок з Генеральне консульство України в Неаполі за номерами телефонів:

☎️ +393277364822
☎️ + 390817875433

Просимо молитви за Царство Небесне для пані Галини
Вічна, світла пам’ять їй.

Тому я відмовляюся вірити у те що чую і бачу, а стійко віритиму в допомогу від Всемогутнього Бога.
Я віритиму всупереч усьому. І я заявляю у духовний і фізичний світ, що вірю в те, що Бог має вихід для хлопців. Бог врятував Данила з рову з левами, він вийшов живим і неушкодженим. Вивів Седраха, Амісаха та Авденаго з вогняної печі.
Бог завжди має вихід, коли є боротьба за правду і віра в Нього.
Вони були у меншості, але були врятовані, бо відстоювали істину. І вас сьогодні менше, ніж супротивника, але на вашому боці Бог! І нехай на вас озброєні всі сили зла, брехні в особі російського світу, вони не зможуть вас здолати. Ми постимо і не торкнемося їжі, поки не дізнаємося, що ти і хлопці в безпеці, ми страждатимемо разом з вами. Дякуємо за мирне небо. Ми розраховуємо подякувати вам особисто під час зустрічі.
Мама, яка вірить і чекає!»

Лікар серед галасу та вибухів навіть не відразу втямив про що йдеться, бо він лише заснув після зміни.
Загорнуту у куртку дитину поставили на стілець у куті, де ховалися літні люди, і на ту куртку мало не сів якийсь дідо. В останню мить лікар отямився і крикнув чоловікові не сідати.
Розгорнули, взяли крихітне немовля і віднесли до дівчат-породіль.
Малого там відмили і почали годувати грудьми. У перший день йому стало краще. На другий – гірше. На третій – ще гірше.
У малого був опік. Педіатр сказав, якщо не відвезти в опікове відділення, то готуйте коробку від взуття.
І от один хлопака заявив, що заради такої справи він промчить швидше ракети та кулі і довезе дитину.
І довіз!
Приносять його в опікове відділення, почали оформлювати і тут медсестра пригадала, що у них з опіками лежить молода мама, яка сходить з розуму, бо десять днів тому народила хлопчика, але у кінці пологів їм прилетіло, вона через опіки втратила свідомість і не знає, що з сином.
А через пару хвилин молода мама, плачучи, тулила до грудей свого первістка.
Хай кожна мати дочекається свого сина, доньку з фронту!
Автор: О. Ущенко

Вічна, світла пам’ять Даринці
Одночасно звертаємось до небайдужих допомогти згорьованій родині в перевезенні тіла з Польщі до України: 5167 8032 0417 3244, пані Христина Олексюк, матуся.

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Була чудовою людиною, донькою, сестрою й педагогом з великої літери.

Важка хвороба передчасно забрала її у родини.

Просимо щирої молитви за Царство Небесне.

Вічна, світла пам”ять їй.

ПРОШУ ЩИРОЇ МОЛИТВИ ЗА УПОКІЙ РАБИ БОЖОЇ Надії.

Зі святими упокій, Христе, душу спочилої раби Твоєї Люби де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя. Бо Ти єси Воскресіння, Життя і вічний Спокій, Христе, Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. ВІЧНА ТОБІ ПАМ’ЯТЬ. ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!

«Михайло був випускником інженерно- технологічного факультету СНАУ. Працелюбний, добрий, щирий з багатодітної віруючої родини Михайло був гарним студентом, добрим товаришем.
Закінчив університет, одружився, народився син. Молода родина, тільки жити й жити, народжувати дітей, робити добро! Я хочу, щоб ми згадали Мішу самими добрими словами і думками. Хочу, щоб ми пам’ятали простого працелюбного хлопця Михайла з маленького села Токарі на Лебединщині» – пишуть друзі в мережі.
Забрали життя цілої сім‘ї. Маленькому Єфрему не виповнилось і 2 рочків…
______
Історії убитих мирних громадян
записую на сторінці Їх УБИЛА росія

Це не жарти! Я пишу пост, ледве дихаю.
На відео російський фашист військовий ґвалтує дитину? якій кілька місяців! Записує відео для свого товариша.

Звертаюся до вас мої російські передплатники! Дивіться з ким ви поряд живете!! Це може бути ваш сусід, однокласник, чи може бути двоюрідний брат!

Як вам? Нормально спиться, знаючи, що поруч із вами мешкає така погань??? Або ви знову писатимете коментарі:
“А що ми можемо зробити?”

(Відео як змогла змастити, щоб не знесли піст, і більше людей побачило хто ваші співвітчизники!!)

Рашисти пацана не чіпали, ба, навит з цікавістю спостерігали за його діями, ліниво перегукуючись межи собов. Інколи кидали йому залишки їжі. Матвійко не гидував, мовчки підбирав об’їдки, поспіхом з’їдав і продовжував свою справу.
Інколи було чутно їхні ворожі голоси.
– Абдула, чьто ето он пастаянна мальчіт, блят?,- спитав невидимий голос.
– Брат, да он же нємой. Ми ж їво мать… таво, нєдєлю уже как,- з вікна визирнув здоровезний бородатий збуй в камуфляжі. Хвильку помовчав і продовжив свою розповідь невідомою мовою, котра схожа була скоріш на гавкіт, ніж на засіб людської комунікації.
Смакуючи ганебні подробиці, переливаючи своє оповідання жартами, рашист розповідав ЯК вони повільно мордували батька цього хлопчини. ЯК той кілька днів вмирав від вогнепальних ран, коли орки прострілювали йому кінцівки з чіткою періодичністю.
– Врємья!,- щогодини реготав хтось, далі лунав постріл в котрусь з частин тіла. І так доти, допоки татко Матвійка не стих назавше.
А далі повів про те, ЯК ґвалтували, а потім ЯК вбили матір цього пацана.
Його невидимий співрозмовник лиш підсміювався, інколи перебиваючи монолог Абдули.
Як тіки померла мама, син онімів. Окупанти його не скривдили. Можливо з жалости, а може для того, щоб все своє життє памітав про цей жах. Зрештою, десятирічний хлопчик не становив якоїсь загрози бородатим воякам з далеких гір.
Матвійко цілими днями блукав селом, але в якімсь моменті постановив собі поховати матір так, як бачив в своїй дитячій уяві. Перед його очима стояв велетенський насип з каменів, таке собі містичне древнє святилище, котре він видів в шкільних підручниках, але вже не пам’ятав його назви. Він збирав на дорозі камінці і носив, носив, носив…
Планомірна, виважена робота заспокоювала, змушувала повірити в себе, в свою корисність та приносила в деякій мірі сатисфакцію. А саме головне – позволяла ЖИТИ ДАЛІ.
Той день був напрочуд світлим. Сонечко зненацька залило все докола, ніби спонукаючи все та всіх на якийсь символічний бій з темрявою, котра безперестанку панувала тут остатні кілька тижнів.
З самого ранку всі тимчасові мешканці фільварку всілись верхи на беху і поїхали десь за село, а на призьбі залишився сидіти лише Абдула.
– Дядьку!,- тихенько покликав малий, підійшов і ґестом показав, би той сі нахилив.
Орк здивовано нахилився. Зненацька Матвійко рвучко викєгнув з кєшені кривий іржавий цьвок, котрий знайшов в день смерти своєї матері і всі ці дні носив зи собов, і з усих сил встромив го в бородате горло окупанта. Той викотив очі, захрипів, з рани почала сичати кров. Бандит спробував схопити пацана, але той скривавленими рученята добив цьвок ше глибше. Окупант скотився зи сходів, а хлопчина, не озираючись, мовчки пішов батьківським садом, сумно витираючи руки об брудну одежу.
*Загарбник здох за кілька годин. Матвійко живий, лиш не говорить.
Поки що.
Чекає ПЕРЕМОГУ!
Київщина. Березень 2022

Фото ілюстроване.

Просимо молитви за Царство Небесне

Вічна, світла пам’ять їй

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Вона становитиме 300 євро на місяць виплачуватимуть кожному хто звернувся за тимчасовим захистом в Італії та ЗНАЙШОВ СОБІ ПРИВАТНЕ ЖИТЛО, АБО ПРИХИСТОК У ДРУЗІВ ТА ЗНАЙОМИХ.

Ця допомога виплачуватиметься протягом максимум трьох місяців, починаючи з дати в’їзду в Італію.

Окрему допомогу виплачуватимуть на дітей.

Неповнолітнім (до 18 років) виплачуватимуть 150 євро.

Ті, хто отримує цю субсидію, не матимуть права на інші форми допомоги на житло.

Допомога виплачуватиметься готівкою будь-якою кредитною установою країни, якщо у зацікавленої особи немає поточного рахунку: буде достатньо пред’явити документ, що посвідчує особу, та квитанцію про дозвіл на тимчасову охорону, виданий компетентним управлінням поліції.

У разі, якщо біженці знайдуть роботу, пояснюється в постанові, “бенефіціар може продовжувати користуватися заходом протягом максимум 60 днів”.

Уявіть себе на місці матері, яка ховає маленьку дочку “десь під п’ятим дубом на третій алеї в парку” і повзе до підвалу під звуки вибухів по розтрощеній бруківці, бо там чекає ще менший за віком синок з важкими травмами… А донечки більше не буде. Ніколи. Її життя забрали росіяне.

Уявіть себе на місці молодої вдови, яка дивиться, як закривається віко домовини над коханим, з яким відсвяткували весілля всього місяць тому, а потім він пішов захищати рідну землю. Вона ще відчуває тепло його рук, вона ще мріє прокинутися від страшного сну, але це не сон. Її коханого більше не буде, ніколи. Його життя забрали росіяне.

Уявіть себе на місці дитини, яка три дні знаходиться під завалами рідного будинку поруч з вже не живими батьками, які прикрили її своїми тілами… її батьків більше не буде, ніколи. Їх життя забрали росіяне.

Уявіть себе на місці пари похилого віку, які все життя будували по краплині будинок, а сьогодні стоять над його розвалинами і плачуть від болю, бо під завалами назавжди лишилася їх діти, онука і кішка… Їх більше не буде, ніколи. Їх життя забрали росіяне.

Уявіть себе жінкою, над якою два дні знущався російський вилупок, перед тим відправивши в інший світ на її очах чоловіка,
Її чоловіка не буде більше ніколи. Його життя забрали росіяне. І вона ніколи не стане такою, як була. Її частину також вкрали росіяне.

Уявіть себе при надії на 9 місяці дівчиною з несумісними з життям травмами, яка можливо ще усвідомлює, що дитина в її животі вже ніколи не з’явиться на світ, не поворухнеться, не буде беззубої посмішки і промінчиків в оченятах. Нічого більше не буде. У них обох забрали життя росіяне

Помножте це все на тисячі і тисячі, закрийте очі і уявляйте, нехай стискається від жаху і болю ваша душа.

Ніколи не забудемо! Ніколи не пробачимо…

Сьогодні, у цей важкий час, ми низько схиляємо голову у скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати.
Світлий, добрий спомин про Миколу. Він завжди житиме в серцях рідних, знайомих, усіх, хто його знав, любив та поважав.
Нехай милосердний Господь упокоїть душу у своїх небесних оселях, там де спочивають праведні.
Світла пам’ять…

Публікуємо текст публікації:

Друзі, потрібна допомога!

Вірю у силу соцмереж!!!

Розпочинаю збір коштів для свого брата на бронежилет та шолом (1 комплект; клас захисту: 5 або 6)

Не будьте байдужими! Для нашої родини така сума непідйомна наразі. Щиро вірю, що РАЗОМ ми зможемо зібрати необхідну суму для одного набору!

Ціна питання орієнтовно 1000 $(ліцензійні варіанти коливаються від 15 тис. грн. – 23 тис. грн. – 30 тис. грн. даного класу захисту).

Хоча зараз бронежилети т шоломи прирівняли до гум допомоги – ними не забезпечують, більше того – їх важко знайти, викупити та доставити.

Я ПРОШУ У ВАС МАКСИМАЛЬНОГО РЕПОСТУ!

Кожна копійка важлива. Хто скільки може 5, 10, 20, 100 грн.

Я вірю в силу фейсбуку і знаю, що ми можемо допомогти!

РЕКВІЗИТИ:
4441 1144 2243 7861 (картка дочки) МОНОБАНК

Як буде зібрана потрібна сума – збір коштів одразу призупиняємо!

Надсилаємо звіт/квитанцію по придбанню всім, кому потрібно.

Слава Україні!!! Слава ЗСУ!!!

Щиро дякую!

Давайте допоможемо!!! Хто скільки може!

Вічна, світла пам’ять йому
Одночасно звертаємось до небайдужих з проханням допомогти родині повернути тіло пана Івана з Чехії до України – 5168 7574 1119 6571 – Приватбанк, отримувач – Малейко Олена Василівна, матуся.

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Наш земляк-хмельничанин 1957 р/н помер 22.03.2022 в Італії в місті Оттавіано
Звертаємось до небайдужих з проханням поширити інфо та знайти родичів померлого земляка
Прохання дзвонити, писати на вайбер, вотсап +3809780658567  або до Генеральне консульство України в Неаполі  +393277364822.
— грустит в Генеральне консульство України в Неаполі.
Комментарии

Сумна звістка облетіла с. Яківка (Тлумацького району., Івано-Франківська область) про смерть земляка Луцика Михайла. Він відстоював свободу власної держави. Та на жаль, не повернувся живим з поля бою російсько-української війни. Ми бережемо спогади про кожного з Героїв. Вічна їм слава! Герої не вмирають

А за його спиною яхта з розкішного флоту російського олігарха Геннадія Тимченка. Фінансиста війни проти України.

Яхту Тимченко вирішив сховати в Італії.
Та звичайний італієць Ріно позбавив друга Путіна такої можливості насолоджуватися морськими прогулянками в Європі.

Бо Ріно є офіцером «Guardia Finanza», суворої італійської фінансової поліції, і його робота зараз розшукувати та арештовувати майно російських олігархів в Італії. Свою роботу Ріно любить. Робить її якісно.

Знайшов яхту Тимченка, знайде й інші. Grazie Rino!

Без батька лишилися четверо маленьких діточок
Просимо молитви за Царство Небесне для пана Романа
Вічна, світла пам’ять йому

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Наш земляк з Тернопільщини, 1991 р/н, помер 7/03/2022 в Польщі, в місті Щецин.
Працював будівельником та на тяжких роботах.

Просимо молитви за Царство Небесне для пана Степана.

Вічна, світла пам’ять йому.
Одночасно звертаємось до небайдужих з проханням допомогти рідним привезти тіло земляка з Польщі в Україну.

Рахунок для допомоги:
20 1090 2268 0000 0001 4848 6249 Santander bank Polski, отримувач – Ruslana Ivanyshyn, дівчина спочилого земляка.

Відомо, що пані Каріна тривалий час боролася з тяжкою хворобою.
Просимо щирої молитви за Царство Небесне

Зі святими упокій, Христе, душу померлого слуги Твого, там, де немає ні хвороби, ні плачу, ні журби, ні смутку, а лише життя – безконечне і радісне, щасливе й блаженне – з Тобою у Твоєму Царстві Небеснім. Бо Ти є воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Просимо молитви за Царство Небесне для пані Галини
Вічна, світла пам’ять їй
Одночасно звертаємось до всіх, хто прочитає, з проханням допомогти рідним перевезти тіло землячки з Італії в Україну  – хто скільки може
4731 2196 4424 0909 (UAH) або 4731 2196 1859 8381 (EUR), ПриватБанк, отримувач – Віра Гнат, невістка.

Зі святими упокій, Христе, душу спочилої раби Твоєї, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя. Бо Ти єси Воскресіння, Життя і вічний Спокій, Христе, Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Царство небесне. Вічна пам‘ять. Щирі співчуття рідним…

Наша землячка, уродженка Рівного, померла внаслідок тяжкої хвороби 3/01/2022 у віці 67 років в Італії, в лікарні міста Маддалоні.

В Італії пропрацювала більше 20 років.
Просимо молитви за Царство Небесне для Євгенії.
Вічна, світла пам”ять їй.

Дякуємо пані Halina Volynets за надання інформації про спочилу в Італії землячку пані Євгенію для розміщення в Книга пам”яті померлих за кордоном українців

Зі святими упокій, Христе, душу спочилого раби Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя. Бо Ти єси Воскресіння, Життя і вічний Спокій, Христе, Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Царство небесне. Вічна пам‘ять.

Щирі співчуття рідним………

Просимо молитви за Царство Небесне для Євгенії
Вічна, світла пам”ять їй.

Тривалий час він перебував в реанімації після того, як в перший день роботи в Польщі його на пішохідному переході збила автівка
Небайдужі здавали кров задля його порятунку – але, на жаль, дива не сталось і наш земляк помер
Просимо молитви за Царство Небесне для Сергія
Вічна, світла пам’ять йому
Одночасно звертаємось до всіх, хто прочитає, з проханням допомогти рідним перевезти тіло земляка з Польщі в Україну – хто скільки може
4149 5100 6508 6102, Райффайзен Банк Аваль, отримувач – Віталій Трущенко, брат.

Висловлюємо щирі співчуття родині померлої.

Віримо, що Всемилостивий Господь прийме її світлу душу в Царство Небесне. Вічна світла пам’ять нашій односельчанці.Помолимось за її душу.

Перед тим у Бродах – на Новій Пошті, тривалий час – у дорожньому підприємстві в Бродах.
У спочилого залишилось двоє дітей – старший син 20 років – курсант ХНУПС ім. Кожедуба, молодшому 14 років.
Просимо молитви за Царство Небесне для Володимира
Вічна, світла пам’ять йому

Про страшну трагедію повідомила на своїй сторінці в мережі Фейсбук Галя Франківська, мати померлої

“Всім хочу щиро подякувати за підтримку, за молитву. Але, на жаль… серце моєї донечки зупинилося о 7.50”, – написала Галина Франківська.

Спершу у 20-річної Тетяни Франківської виявили COVID-19, а пізніше у дівчини діагностували лімфому 3 ступня головного мозку.

Всім хочу щиро подякувати за підтримку, за молитву.
Але на жаль.. серце моєї донечки зупинилося

До болю втрати найріднішої людини додається той факт, що на перевезення тіла в Україну або на кремацію рідні грошей геть не мають.

Просимо небайдужих допомогти родині зробити економ-поховання тіла земляка в Італії, на неаполітанській землі.

Передати гроші можна за адресами магазинів “Смаки України”/Negozio “Sapori del Ukraina”:
– Frattamaggiore, corso Vittorio Emanuele III, 30/32
– Cesa, via Madonna del olio, 22 bis –

або за реквізитами IBAN: IE11SUMU99036510053605, BIC: SUMUIE22XXX – отримувач: SVISHCHUK LIUDMYLA.

Просимо молитви за Царство Небесне для Валерія.

Вічна, світла пам”ять йому!

Пан Олег був перевізніком, він мав сьогодні виїжджати до Лондона, а відправився у вічну путь… нехай його дорога буде гладкою, а Ангелики супроводжують в Царство Небесне.

Люди кажуть про нього, що був він чудовим, веселим, чуйним, добрим чоловіком.
Він завжди виконував свої обов’язки перевізника.
Просимо молитви за Царство Небесне для Олега
Вічна, світла пам’ять йому

Біографічна довідка про спочилу від видання Рівне Онлайн 2.0
Пані Надія народилась 29 грудня 1923 року.
Вона – донька відомого художника і вчителя малювання рівненських шкіл міжвоєнного періоду Георгія Косміаді.

Після понад 70 років вимушеної еміграції до Німеччини пані Надія повернулася у місто свого дитинства, створила тут музей батька-художника, перевезла до Рівного його творчий спадок.
В історичному будинку на вулиці Драгоманова жінка відкрила АРТ-ательє “Георгій Косміаді”.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, всім, хто знав

Пан Руслан, уродженець села Колінки, що на Коломийщині, працював в Польщі різноробочим на тяжких роботах.
Вдома його не дочекалися дружина та двоє дітей
Просимо молитви за Царство Небесне для Руслана
Вічна, світла пам’ять йому
Одночасно, звертаємось до небайдужих, до всіх, хто знає цю родину, допомогти їм зробити кремацію тіла пана Руслана в Польщі з подальшим перевезенням урни з прахом до України для поховання в батьківському селі
5167 8032 5617 5626, Ошабданк, Марія Воробець, теща.
Вартість кремації тіла земляка складає 750 Євро, рахунок на підтвердження надає

Про трагедію повідомили на сторінці спільноти в мережі Фейсбук.

“Пан Микола мешкав у Костополі, мав дружину та двох діточок. Просимо молитви за Царство Небесне для Миколи. Вічна, світла пам’ять йому”,- ідеться у повідомленні.

Також всіх небайдужих просять допомогти повернути тіло загиблого пана Миколи Боровця з Литви до України:

5168 7574 1556 7140, ПриватБанк, Боровець Анастасія, дружина.

Зі святими упокій, Христе, душу спочилої раби Твоєї, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя. Бо Ти єси Воскресіння, Життя і вічний Спокій, Христе, Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Царство небесне. Вічна пам‘ять.

Щирі співчуття рідним…