Загалом мобілізація стосується як чоловіків з досвідом військової служби, так і тих, хто раніше не служив.

Призову підлягають:

чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;

чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні та обмежено придатні (протягом 9 місяців повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 4 лютого 2025 року та отримати статус “придатні” чи “непридатні”) за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;

чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (протягом 9 місяців повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 4 лютого 2025 року та отримати статус “придатні” чи “непридатні”) через стан здоров’я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.

Верхня межа призовного віку для мобілізації залишається незмінною – 60 років. Для осіб вищого офіцерського складу — 65 років.

РБК-Україна розповідає, як буде організовано освітній процес у школах під час війни.

Три формати навчання
Новий навчальний рік 2023/2024 стартує в Україні в трьох форматах. Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, навчання буде організовано в приміщеннях шкіл, онлайн, або в комбінованому форматі. А в якій саме формі – обиратимуть місцеві органи влади. Рішення будуть ухвалювати з урахуванням загроз воєнного часу в кожній окремій громаді.

“З боку ОВА має бути регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. В залежності від рівня загроз будуть ухвалювати формат навчання – очний, онлайн чи змішаний”, – зазначив прем’єр.

Шмигаль підкреслив, що там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде.

Головна вимога для переходу з онлайну за парти
Офлайн чи змішане навчання з 1 вересня буде можливим лише в тих школах України, які будуть обладнані укриттями на випадок повітряних атак.

У Міністерстві освіти прогнозують, що 80-85% закладів середньої освіти зможуть розпочати навчальний рік у змішаному форматі чи очно.

Йдеться про населені пункти у відносному тилу, адже в регіонах, що знаходяться у зонах бойовий дій, або в радіусі досяжності ракет С-300 та РСЗВ місцева влада не схвалила переходу в офлайн.

Наприклад, у Херсонській, Донецькій областях в ОВА вже заявили про неможливість роботи шкіл в очному форматі через складні безпекові умови.

Те саме стосується і закладів вищої освіти та коледжів. МОН рекомендувало їм максимально перейти до аудиторного формату занять за умови наявності укриттів, та в закладах які знаходяться на територіях, де немає небезпеки артилерійського обстрілу або ударів ракет С-300.

Уроки в метро, спільні класи, автобуси до школи: особливості навчального року в регіонах
В Києві школи готують до офлайну. Укриттями забезпечено 91% закладів середньої освіти. За даними КМВА, заклади, де наразі відсутні сховища, укладають угоди із сусідніми об’єктами господарювання, які мають укриття з достатньою кількістю місць. Крім того, до кінця року в столиці збираються побудувати окремі підземні укриття на території декількох шкіл.

В Дніпрі рішення про формат навчання школярів прийматимуть їх батьки. В очному форматі працюватимуть лише заклади освіти з укриттями, де навчатимуться діти з різних шкіл. Освітній процес організують в дві зміни.

В Харкові через складну безпекову ситуацію заклади освіти не відновлять роботу в звичному режимі. Для молодших класів уроки проходитимуть в метро. Для цього на станціях обладнають спеціальні приміщення.

Потенційно в регіоні розглядається змішаний формат роботи шкіл. Керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що на Харківщині планують перейти до комбінованого формату навчання 11 шкіл, 5 вишів, та 18 дитсадків, проте це стане можливим лише у разі відповідності укриттів вимогам безпеки

В Одесі обладнали укриття в більшості шкіл, куди організують автобуси із закладів освіти де сховищ немає. Як повідомив директор Департаменту освіти та науки Одеської ОВА Олександр Лончак, з 1 вересня 2023 в очному форматі в Одеській області працюватиме 641 школа, тобто 88% від загальної кількості шкіл.

У Хмельницькій області більше 90% шкіл повернуться до очних уроків із 1 вересня. 517 з 544 шкіл області мають власні облаштовані укриття або орендують їх. В тих громадах, де іх немає, діти навчатимуться дистанційно, розповіла директорка департаменту освіти та науки Хмельницької ОВА Дарія Басюк “Суспільному”.

Львівські школи планують розпочати роботу у форматі офлайн, ідентично до минулого року. “Онлайнове навчання може бути тимчасовим і не дає ефекту. Тому ми робитимемо все можливе та неможливе. Школи всі відповідним чином обладнані, є укриття”, – зазначив міський голова Андрій Садовий.

В Миколаєві розглядають можливість відкриття шкіл та дитсадків, проте першочерговим залишається вирішення питання безпеки. “Всі ми хочемо, щоб було офлайн навчання, особливо це стосується дитячих садків, тому що людям треба працювати, в тому числі першочергово на нашу перемогу і залишати десь дітей”, – розповів очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім в ефірі телемарафону.

На Запоріжжі планують запровадити змішану форму навчання. Лише онлайн уроки будуть в школах громад, де ведуться активні бойові дії, а в обласному центрі заклади освіти працюватимуть в комбінованому режимі, за умови наявності облаштованих укриттів.

За словами голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, остаточне рішення про кількість закладів, які зможуть працювати у змішаному режимі, оголосять після перевірки ДСНС 25 серпня.

Водночас з огляду близькість до лінії фронту та обстріли С-300 таким школам рекомендують організовувати уроки безпосередньо в приміщеннях укриттів та обмежити час перебування в школі, лише на те, що потребує очного спілкування.

Як школи готуються до блекаутів
Окрім небезпеки безпосередньо від повітряних атак існує ймовірність тривалих відключень світла, води, опалення, якщо російські війська цієї осені поновлять удари по об’єктах критичної інфраструктури.

Минулого року через відключення світла в школах проводили уроки в світлий проміжок доби, зимові канікули були довшими.

Подібні умови можуть бути і цього року на випадок складної ситуації в енергетиці. Так, заступник Київського міського голови Володимир Бондаренко розповів, що в школах можуть оголосити канікули, як і минулого року.

“Що стосується закладів освіти, якщо ще раз я кажу, буде брак потужностей, то це означає, що школи можуть піти на канікули, як було цього року, на початку цього року”, – пояснив чиновник.

Як зазначив голова Одеської ОВА Олег Кіпер, школи Одеської області окрім укриттів перевірятимуть на наявність альтернативних джерел живлення на випадок відключення електроенергії.

У Дніпрі в разі блекаутів готові коригувати освітній процес за прикладом минулого року (зміни в розкладі, доопрацювання матеріалу в асинхронному режимі). Заступниця начальника управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Олена Яковенко наголосила, що на випадок відключень води в кожній школі зроблять запаси технічної води, а в укриттях – питної.

Міністр освіти заявив про початок очного навчання з 1 вересня.

Через пандемію Covid-19, а згодом повномасштабне вторгнення українські школярі були змушені навчатися дистанційно.

Це не могло не вплинути на якість освіти.

Оксен Лісовий висловив сподівання, що з 1 вересня навчання нарешті буде офлайн.

Водночас міністр зазначає, що є певні ризики щодо старту очного навчання.

Так, частина дітей та викладачів перебуває з кордоном і не всі збираються повертатися додому. Тож, коли стартує очна форма навчання частини учнів, студентів, вчителів та викладачів може просто не бути.

Також, зазначається, що суттєві втрати відбуваються у соціальному розвитку підлітків. Адже більшість друзів усі зустрічають в школах, університетах, саме там і утворюються громади, ідентичність особистості.

У Міністерстві освіти сподіваються, що всі втрати можна буде компенсувати різними методами роботи з учнями та студентами.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.

Він зазначив, що для цього у закладах освіти проводяться заходи з посилення безпеки.

Зокрема, йдеться про перевірку шкіл та прилеглих територій органами ДСНС наявність вибухонебезпечних предметів. Окрім того, перевіряють готовність систем оповіщення про повітряну тривогу.

“Особливу увагу звертаємо на доступність оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху“, – каже Тимошенко.

За словами заступника керівника ОП, до початку навчального року в кожному закладі освіти мають бути визначені та позначені шляхи евакуації та має бути обладнане укриття для всіх учасників освітнього процесу.

“Створюються запаси води та медикаментів. Проводяться тренування щодо дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги”, – говорить Кирило Тимошенко.

Про це повідомив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в ефірі “Сніданок з 1+1” 9 червня.

За його словами, це рішення залежатиме від безпекової ситуації конкретного регіону.

“З огляду на те, що Міністерство освіти не має прямого менеджменту на школи, ухвалювати рішення щодо офлайн- чи онлайн-формату все-таки будуть засновники, місцеві органи, керівники об’єднаних громад, мерії міст, військові адміністрації. І лише за наявності забезпечення безпеки для учасників освітнього процесу може бути формат офлайн”, – наголосив Шкарлет.

Також він додав, що школярів не будуть відраховувати у разі невідвідування занять офлайн.

“Це основна вимога. Ми навчилися навчатися у подвійному, змішаному, дистанційному форматі, тому найголовніше завдання Міністерства освіти – забезпечити освітній процес у будь-якому форматі. Дитина не має бути відірваною від освітнього процесу”, – підкреслив міністр.

При цьому глава МОН визнав, що два роки пандемії коронавірусу та початок повномасштабної війни вплинули на якість освітнього процесу в Україні та соціалізацію дітей, однак в умовах війни найголовніше – безпека.

МОН закликає органи місцевого самоврядування перевірити заклади освіти на наявність укриття, систем оповіщення, а також належні евакуаційні шляхи перед тим, як ухвалювати рішення щодо формату навчання.

За його словами, МОН уже проводить аудит приміщень у навчальних закладах, які будуть використовуватися як бомбосховища у разі потреби. Також розробляється перелік вимог до укриттів та шляхів евакуації до них.

“Буде проведена робота, яка стосуватиметься як мінімум найпростіших укриттів у школах, їх матеріально-технічного забезпечення, там є відповідні вимоги щодо наявності води, аптечок тощо”, – сказав Вітренко.

Також заступник міністра повідомив, що МОН проведе зустріч із представниками регіональних управлінь освіти з озвучених питань.

Про це в етері національного телемарафону повідомив заступник міністра освіти Андрій Вітренко.

За його словами, зараз проводиться аудит шкіл щодо того, чи є у них бомбосховища, щоб забезпечити безпеку дітей та педагогів.

“За нашими планами, відкриються школи, які зможуть бути забезпечені бомбосховищами. Такі школи в Україні є”, – сказав чиновник.

У МОН складають списки шкіл з бомбосховищами, щоб забезпечити безпеку дітей та вчителів.

“Ми опрацьовуємо механізми, за яких 1 вересня розпочнеться офлайн-навчання у школах. Все залежить від ситуації в країні”, – сказав Вітренко.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час прямого ефіру.

“Зараз діти навчаються за старими підручниками та застарілим програмним забезпеченням, не вистачає вчителів з ІТ-освітою, а вчителі інформатики часто не оновлюють свої знання.

Одне з наших ключових завдань в межах реформи IT-освіти – оновити шкільний курс з інформатики”, – кажуть у Мінцифрі.

Зокрема, у відомстві планують:

створити новий контент для шкільного предмета інформатики з 1 до 11 класу включно;
напрацювати новий підхід до методики викладання інформатики;
створити репозиторій цифрових освітніх ресурсів;
дати змогу школярам та вчителям обирати траєкторії навчання;
залучити українських та європейських ІТ-експертів;
скласти програму для навчання та оцінювання учнів.
“ІТ-освіта і кількість спеціалістів на сьогодні – це саме те, що потрібно масштабувати. Сьогодні не вистачає спеціалістів, бо настільки швидко розвивається ринок…

Є компанії, у яких відкрито 2 тисячі вакансій, 3 тисячі…І це свідчить про те, що треба реформувати освіту”, – наголошує Федоров.

Про це пише “Новий час”.

Без масок перебувати в приміщенні зможуть діти 1-4 класів, решта учнів повинні надягати маски під час перерв між уроками.

У Кабміні зазначили, що в школах повинні організувати централізований збір масок в спеціальні урни.

Впускати батьків в школу будуть тільки за погодженням з директором, при наявності одноразової маски і при відсутності температури.

Варто відзначити, що в Україні немає директиви, яка зобов’язує проводити шкільну лінійку 1 вересня. Кожен навчальний заклад обирає самостійно, наскільки доцільно проводити свято.

Про це “Фактам” розповів начальник Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Він зазначив, що за всі роки незалежної України – проводження лінійки не було обов’язковим.

“До неї можна по-різному ставитися. Разом з тим не варто говорити, що це пережиток минулого. Цього не треба робити. Є школи, де вважають, що це нормально. І коротку лінійку 1 вересня бажано проводити. Однак в принципі, бути лінійці 1 вересня чи ні – вирішує навчальний заклад”, – сказав Кононенко.

За словами чиновника, в сучасних умовах, якщо проводяться масові заходи такого типу, треба не забувати про соціальну дистанцію під час пандемії і врешті-решт аналізувати, чи є в цьому необхідність з точки нинішньої ситуації.

Звідки взялася лінійка?
Відзначимо, що таке поняття як лінійки на 1 вересня з’явилося ще в Радянському Союзі. До 1984 року 1 вересня проводилася урочиста лінійка, потім проводився так званий урок миру, потім інші уроки за розкладом, причому це був повний навчальний день (з 5-6 уроками). З 1984 року уроки в школах 1 вересня не ведуться, а проводяться тільки урочисті лінійки (коли учні шкіл шикуються в лінії відповідно до свого класу) та інші святкові заходи, на яких особлива увага приділяється першокласникам.

Про них розповів “Фактам” начальник Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Через 10 днів вже стартує навчання в школах і батьки хвилюються, чи потрібно буде прищеплювати дітей. До цього ніхто зобов’язувати не буде, зазначив Кононенко.

Вакцинувати будуть тільки вчителів і персонал навчальних закладів.

“За інформацією Міністерства охорони здоров’я, якою ми зараз володіємо, жодної директивної вказівки щодо вакцинації дітей не надходило”, – уточнив чиновник.

Чи будуть прищеплювати 80% вчителів?
Кононенко нагадав, що в постанові КМУ про вакцинацію сказано, що 80% персоналу шкіл має бути вакциновано. Йдеться абсолютно про весь персонал навчального закладу.

Тільки при такому результаті е школи починають працювати з 1 вересня. У разі невідповідності школи з такими вимогами – школа працюватиме в дистанційному режимі.

За дотриманням цього правила повинен стежити директор, який відповідає за все, що відбувається в установі. Органи місцевого самоврядування – виконкоми сільських, селищних, міських рад повинні контролювати самого директора.

Про це в ефірі «Сніданку з 1+1» розповів міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, передає РБК.

Як працюватимуть школи

За словами міністра, на дистанційку або змішаний формат виходитимуть тільки ті школи, які знаходяться не в «зелених» карантинних зонах.

«Дистанційний або змішаний формат можливий, якщо буде «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень. «З міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком ми припускали три сценарії початку навчального року. Коли буде тільки «зелений» режим у всій країні, то це звичайне повноформатне навчання без змін в освітньому процесі», – розповів Шкарлет.

Що постановив МОЗ

Міністерство охорони здоров’я зажадало для роботи шкіл у звичайному форматі, де встановлено «жовтий», «помаранчевий», «червоний» рівень епідемічної небезпеки, вакцинацію 80% педагогів від COVID-19. У такому випадку школа може працювати навіть під час суворого локдауну. За словами Шкарлета, змушувати робити щеплення нікого не будуть.

Українських пенсіонерів замість звичної форми отримання грошей примусово переводити на виплати через банк не будуть. Перехід на карткову форму отримання пенсій в Україні відбуватиметься поступово та не буде обов’язковим, повідомляє ТСН.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету міністрів 26 травня.

“Ще одне важливе питання соціальної сфери – доставка пенсій. Така доставка має відбуватись максимально комфортно для людей”, – повідомив голова уряду.

Прем’єр наголосив, що перехід на отримання пенсій на карткову форму має бути правом людей, а не зобов’язанням. Найближчим часом уряд закріпить положення у відповідній постанові.

“Перехід на отримання пенсій з готівковою на карткову форму має відбуватися поступово, реалізовуватися як правило людей, а не зобов’язання. Сьогодні закріпимо це у відповідній постанові”, – сказав прем’єр.

Нагадаємо, в Україні від 1 липня на 40% підвищать пенсії. Утім, підвищення матимуть не всі. Надбавку у 100 гривень отримають тільки ті, кому минулого року не робили індексацію пенсій.

Як повідомлялося, пенсії в Україні від вересня 2021 року будуть нараховуватися на банківський рахунок. Кожен громадянин може обрати той банк, який йому більше до вподоби, до 1 вересня. Якщо громадяни до вересня не оберуть банк, то планувалося, що орган, який здійснює виплату, самостійно відкриватиме банківські рахунки для таких громадян, а після – сповістить таких пенсіонерів про це.

Як пояснюють місцеві, Гімн України увімкнули на лінійці в підтримку українців, які працюють у Польщі.

Користувачі фейсбуку діляться захопливими коментарями: “Дякую, що організатори зробили це для нас, наших дітей”, “Повага”, “Спасибі”, “Браво” тощо.

Проте, один з користувачів зазначив, що в цій школі Гімн України грає вже 12 років поспіль. А все тому що в школі є програма з навчання української мови для дітей української національної меншини.

Журналісти 24 каналу вирішили з’ясувати, чи будуть проводитися лінійки у школах та чим їх можна замінити.

Важливо Як навчати учнів під час пандемії: детальна інструкція від МОН

Коли діти підуть до школи?

Навчальний рік розпочнеться у всіх школах з 1 вересня. Проте, у регіонах або окремих районах, де буде визначено “зелений”, “жовтий” та “помаранчевий” рівні епідемічної небезпеки, відвідування закладів освіти дозволено у звичайному режимі.

Натомість у “червоних” зонах буде вводитися двотижневий карантин, а навчання відбуватимуться лише дистанційно.

Чи будуть проводитися лінійки в школах 1 вересня

Міністерство освіти і науки рекомендує школам відмовитися від проведення традиційної лінійки на 1 вересня. Адже, відповідно до настанов МОЗ, проводити масові заходи у закладах освіти заборонено.

Учні 1 вересня

Учні мають заходити до школи в масках / Фото НУШ

До того ж, школи мають стежити за дотриманням учнями та працівниками соціального дистанціювання, правил гігієни, використанням засобів індивідуального захисту та уникненням скупчень.

Так, заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій порадила школам креативно підходити до святкування першого дзвоника та обирати індивідуальний формат проведення 1 вересня.

Це може бути святкування в межах класу, оскільки це все таки менше людей і це наша шкільна родина. Давайте не піддавати одне одного небезпеці і придумаємо креативний формат,

– сказала Мандзій.

Також відомо, що у Львові святкових лінійок не проводитимуть. “1 вересня відбудеться у звичайному режимі, адже у нас лінійки скасовані. Все буде нетрадиційно та креативно”, – відповіла керівниця управління освіти Львова Зоряна Довганик.

І незважаючи на те, що школи планують запустити у звичайному режимі, вчителів все ж навчають дистанційної роботи.

Кабмін розглядає можливість зміни організації освітнього процесу в новому навчальному році в умовах пандемії коронавірусу. Про це йдеться у програмі діяльності Кабінету Міністрів.

Зокрема, у розділі програми діяльності Кабміну “Короткострокові пріоритети діяльності уряду” є пункт щодо підготовки освітніх закладів до навчального року 2020-2021 та організації навчального процесу в умовах пандемії. Кабмін виділив серед пріоритетів організацію дистанційного навчання, завершення навчального року 2019-2020, проведення зовнішнього незалежного оцінювання, організацію пробного ЗНО в онлайн-режимі, а також вступної кампанії у навчальні заклади у 2020 році.

1 вересня школярі почнуть навчання дистанційно. Діти будуть вчитися з урахуванням індивідуального підходу. На період карантину учням доведеться освоювати шкільну програму самостійно.

Зі слів в. о. міністра освіти і науки, Любомири Мандзій, сказаних в програмі “Сніданок з 1+1”, вона сподівається, що в школі будуть більше використовувати технології дистанційного навчання. Це дозволить поступово перейти до іншого формату навчання, в якому буде використана і класно-урочна система та технологія змішаного навчання.

Очільниця МОН зазначила, що вчителям освітніх установ до кінця червня будуть надані рекомендації щодо планування структури наступного навчального року. За її словами буде “коригувальне навчання”, з допомогою якого вчителі зможуть визначити на скільки учні засвоїли матеріал, який вони вивчали дистанційно під час карантину. Тобто передбачається виключно індивідуальний підхід до кожного учня.

Як зазначив Потап, він просто під час шкільної лінійки сина посварився з “діячем культури”, ім’я якого називати не став.

“Сьогодні на лінійці мого сина поцапався з одним батьком, він, скажемо – діяч культури… І так я легенько його підковирнув і на мене полилося лaйнo і так швидко і багато, що я зрозумів – я не готовий стільки навіть говорити на цю тему і моє внутрішнє лaйно якось швидко закінчилось… Я так дивився на нього і якось мені за нього стало незручно… Він такий дорослий і так у нього не все виходить у цій культурній діяльності, а тут я зі своєю вічно задоволеною мармизою, в білому піджаку “Містер-Успіх”, – написав Потап.

Поки залишається незрозумілим що саме стало каменем спотикання між артистами.

“Просто я подумав, навіщо ж ми так все руйнуємо і розділяємо? Якими б ми були сильними в своїй єдності… А він все говорив і говорив про те що я “гоп-культура ” і ті ж самі штампи на кшталт “Ви і ми – це різні полюси” і я зрозумів, що в мене немає стільки гніву, що я був не правий по відношенню до нього, що він не винуватець в цій ситуації і він не причина того що в головах безлад… Я підійшов перший… І ми сказали один одному добрі слова, бо це ж бо лінійка 1 вересня, я подумав: “Навіщо марнувати час на погане? Він, час, все зробить сам, добро переможе! “, – розповів музикант про те, як вдалося залагодити конфлікт.

«Шановні президент, прем’єр-міністр, міністри, народні депутати, депутати сільських, селищних, міських, районних рад, чиновники різних рівнів та органів місцевого самоврядування та всі чиновники, хто планує цього року відвідати навчальні заклади 1 вересня 2017 року, звертаємось до вас із проханням не відвідувати, не приїжджати, не планувати урочистих заходів із вашою присутністю 1 вересня у навчальних закладах», – йдеться у зверненні до можновладців.

«Ваша присутність змушує наших дітей влаштовувати свято вам – інколи ви запізнюєтесь, інколи ваші промовисті промови занадто нудні та довгі. Якщо ви не знаєте, то «святкове вбрання» навчального закладу – кульки, прапорці, вам квіти – це все за кошти нас, батьків», – зазначають автори звернення.

Також батьки звертаються до чиновників і депутатів з проханням не дарувати дітям букварики зі своїми портретами, а краще забезпечити своєчасне надходження підручників до шкіл.

«Ми дуже хочемо подолати цю совкову традицію лінійок, але якщо ви будете туди приходити – ми ніколи не позбавимось цього совкового рудимента. Якщо вже така нестерпна жага PR у навчальних закладах є, то не приїжджайте 1 вересня у школи, в які місцева влада вклала мільйони, приїдьте 2 вересня туди, де ваша допомога буде необхідною, де навіть за децентралізації, міська чи районна влада не переймається освітою. Адреси навчальних закладів можемо вам надати, але зробіть це без пафосу та з метою допомогти», – йдеться у заяві ініціаторів акції.

Заклик до депутатів і чиновників стрімко набирає популярності у користувачів мережі.