На науку витрачає по 5 годин щодня. Однак сконцентруватись на навчанні не так просто.

Деякі з його 36 онуків постійно намагаються вмовити дідуся погратися з ними, пише Reuters.

Абдул – батько 14 дітей. Живе в Хевроні. Раніше продавав їжу, тепер – на пенсії.

“Мені подобається освіта, – розповідає з гордістю дідусь. – Немає обмежень для будь-кого, хто хоче навчатись. Освіта не зупиняється в конкретному віці. Я хочу показати приклад наступним поколінням – ніколи не припиняйте навчатись”.

Абдул складає іспити у місцевій школі. Нещодавно пережив інсульт, який обмежив дієздатність дідусевої руки.

Йому важко писати, тому Абдул диктує відповіді помічниці.

Абдула підтримує уся родина, особливо дружина. Вона постійно намагається вберегти чоловіка від онуків, які його відволікають під час навчання.

“Мама піклується про тата так, ніби він 18-річний школяр, – розповідає 43-річний Захарія, один з Абдулових синів. – Ми всі заохочуємо тата і дуже ним пишаємось”.

Захарія розповів, що його батько почав ходити до школи у селі поблизу Рамле (теперішня територія Ізраїлю) у 1948 році.

Цього ж року родина Абдула була змушена тікати з міста через арабо-ізраїльську війну.

Так сім’я стала біженцями на Західному березі ріки Йордан.

Абдулу довелось проміняти школу на торгівлю продуктами.

Про продовження шкільної освіти він почав замислюватись аж після виходу на пенсію десятиліттями потому.

Каже, що тепер його мета – бути нарівні з дітьми та онуками.

Дідусь намагався скласти шкільний тест минулого року, однак йому не вдалося. Тому готується до цьогорічного.

Результати іспиту прийдуть у середині липня. Сім’я наразі готується до святкування, якщо Абдулу вдасться отримати атестат.