Всі чекали 9 травня. Сакральною цю дату зробили передовсім американська та британська розвідки, прогнозуючи, що Путін офіційно оголосить війну Україні і, як наслідок, запустить маховик загальної мобілізації. Проте цього не сталося.

Про те, чи треба, оцінюючи російську машину, взагалі фокусуватися на цих сакральних датах, підганяючи під них ситуацію на полі бою, військовий експерт Олег Жданов в ефірі “Єдиного марафону”.

“Думаю, що так. Росія живе в парадигмі, як вони її називають, Великою Вітчизняної. І на цій війні більше командують політики, ніж військові. Подивіться, як ставляться завдання. Інформація щоправда неперевірена на 100%, але ми знаємо, що начебто ставилося завдання вийти на кордону областей (Донецької та Луганської – ред.) до 7 травня. Саме тому, коли проводять аналітику, вони розмірковують, спираючись на поставлені Путіним завдання. Як в імперії завжди було? Хліба і видовищ. Хліба у них не вистачає, тому треба компенсувати видовищами. Що може бути видовищем? Це перемоги і стимул населення до подальшого пожертвування заради перемог імперії. Росіяни завжди діють по класиці. Звідти такі прогнози. Такі дати і такі результати”., – зазначив він.

Крім того, за словами Жданова, наступна сакральна дата – 12 червня – День Росії.
“Наступна дата – 12 червня – День Росії. Думаю, що 21 червня вони пропустять, бо воно жодним чином не вписується в парадигму перемоги, а навпаки, це більше до поразки. А от День Росії, так, – це може бути наступна сакральна дата для нових перемог і видовищ”, – резюмував він.

Раніше Жданов назвав реальну причину, чому Путін прибрав з параду “літак Судного дня” і всю авіацію.

Чутки та побоювання щодо того, що він принесе всьому світові, ширяться з кожним днем – не буде перебільшенням сказати, що всі завмерли, чекаючи на цей день, коли під час параду на Красній площі в Москві Володимир Путін може оголосити про загальну мобілізацію, що, можливо, означатиме черговий – посилений – етап війни. Про те, чого очікувати від 9 травня цього року, розповідає астропсихологиня Валентина Віттрок.

“Сатанинський” місячний день
В першій половині дня – до полудня – ми матимемо справу з 9-м місячним днем, який астрологи справедливо вважають “сатанинським”. Сили зла активізуються і можуть завдати серйозної шкоди як кожній окремій людині, так і всьому людству загалом. Велика ймовірність насильства – не лише морального, а й фізичного, тому зірки наполегливо радять виявляти обережність: не піддаватися на провокації, відганяти від себе важкі та погані думки, менше спілкуватися з тими, хто викликає роздратування чи страх. І в цю схему цілком укладається ймовірність загального призову і нової – ще активнішої – фази війни. Єдина обнадійлива в цій ситуації деталь полягає в тому, що 9-й місячний день триватиме лише до полудня, після чого сили зла втратять свою могутність.

Деструктивний вплив Прозерпіни
Сонце 9 травня перебуватиме між Північним вузлом у знаку Тельця та Урану в опозиції до Південного вузла у Скорпіоні та Прозерпіні, що розташувалася у так званому чорномагічному градусі. Вона вмостилася у ньому доволі давно, і незважаючи на те, що Прозерпіна як планета офіційно астрономами ще не відкрита, астрологи зазначають її сильний вплив на життя на Землі, яке в цьому випадку є деструктивним.

“Королівство замале – ніде розгулятися”
Транзитний Місяць 9 травня пообіді увійде в точну опозицію до Сатурна в 25-му градусі Водолія. В емоційному плані Місяць у такому положенні спричиняє у людей так звані “емоційні гойдалки “, коли роздратування і невдоволеність змінюються апатією – і навпаки. Це з урахуванням того, що супутник Землі в цей час перебуватиме у знаку Лева, де він є демонстративною та підштовхує до публічних заяв.

Недивно, що цього дня можливі військові паради країни-агресорки, які покликані продемонструвати силу і мілітаристські цілі, які її підтримують, – такий собі політичний “ексгібіціонізм”. Однак 9 травня поточного року повного апофеозу в Росії не вийде через опозицію Місяця до Сатурна, який його обмежує: як казала Фаїна Раневська, Путін відчує, що “королівства замале – ніде розгулятися”. Свято диктаторові зіпсує і той факт, що на території України він, попри бажання, жодного параду провести не зможе.

“Гуляють там тварини небаченої краси”
Фаворитами аспектів цього дня є фіксовані знаки зодіаку – Лев, Телець, Скорпіон та Водолій, які є провідними у подієвому історичному плані. Про них згадується в одкровенні Іоана Богослова, як про тварин небаченої краси: серед них є “вогнегривий Лев”, “віл, сповнений очей”, “золотий орел небесний” і, звичайно ж, людина. А це означає, що цього дня можливі не лише сумнозвісні військові паради в Росії, а й свята та карнавали в інших країнах, які не мають жодного стосунку до перемоги рашизму над фашизмом.

Чутки та побоювання щодо того, що він принесе всьому світові, ширяться з кожним днем – не буде перебільшенням сказати, що всі завмерли, чекаючи на цей день, коли під час параду на Красній площі в Москві Володимир Путін може оголосити про загальну мобілізацію, що, можливо, означатиме черговий – посилений – етап війни. Про те, чого очікувати від 9 травня цього року, розповідає астропсихологиня Валентина Віттрок, пише “ТСН”.

“В першій половині дня – до полудня – ми матимемо справу з 9-м місячним днем, який астрологи справедливо вважають “сатанинським”. Сили зла активізуються і можуть завдати серйозної шкоди як кожній окремій людині, так і всьому людству загалом. Велика ймовірність насильства – не лише морального, а й фізичного, тому зірки наполегливо радять виявляти обережність: не піддаватися на провокації, відганяти від себе важкі та погані думки, менше спілкуватися з тими, хто викликає роздратування чи страх. І в цю схему цілком укладається ймовірність загального призову і нової – ще активнішої – фази війни. Єдина обнадійлива в цій ситуації деталь полягає в тому, що 9-й місячний день триватиме лише до полудня, після чого сили зла втратять свою могутність.

Транзитний Місяць 9 травня пообіді увійде в точну опозицію до Сатурна в 25-му градусі Водолія. В емоційному плані Місяць у такому положенні спричиняє у людей так звані “емоційні гойдалки “, коли роздратування і невдоволеність змінюються апатією – і навпаки. Це з урахуванням того, що супутник Землі в цей час перебуватиме у знаку Лева, де він є демонстративною та підштовхує до публічних заяв. Недивно, що цього дня можливі військові паради країни-агресорки, які покликані продемонструвати силу і мілітаристські цілі, які її підтримують, – такий собі політичний “ексгібіціонізм”. Однак 9 травня поточного року повного апофеозу в Росії не вийде через опозицію Місяця до Сатурна, який його обмежує: як казала Фаїна Раневська, Путін відчує, що “королівства замале – ніде розгулятися”. Свято диктаторові зіпсує і той факт, що на території України він, попри бажання, жодного параду провести не зможе”, – зазначила жінка.

Путін не відкладає питання щодо знищення України. Він зараз тільки переформатовує свої війська для того, щоб і надалі завдавати ударів. Про це в ефірі телемарафону повідомив секретар РНБО Олексій Данілов.

Він закликав не радіти зараз повідомленням про те, що частина російських військ нібито добровільно покидають українську територію.

«Це – робота нашої армії, Збройним Сил, коли ми звільняємо свої міста одні за одними. За кожним таким звільнень є гибель нашим хлопців і дівчат. Тому я б не казав, що вони кудись біжать. Це дуже для нас дорого коштує, ці відходи їхні», – каже він.

Також, за словами Данілова, у росіян є сакральний день – 9 травня.

«До 9 травня Путін ставить завдання закінчити парадом перемоги цю війну. Нам треба розуміти, що попереду ще дуже багато боїв. Нам треба боронити свою країну, розслаблятися нікому не раджу», – додав він.

Нагадаємо, що на 37 добу вторгнення Росії до України ворог продовжує відводити окремі підрозділи з території Київської та Чернігівської областей, а також перегруповувати війська, імовірно, для створення ударних угруповань на Слобожанському та Донецькому напрямках.

Пізно увечері 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом у берлінському середмісті представники нацистської Німеччини, союзники та СРСР підписали Акт про капітуляцію Німеччини. За московським часом це відбулося 9 травня о 0:43.

За даними Українського Інституту національної пам’яті, сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються у 8–10 мільйонів осіб.

Цьогоріч в Україні масові заходи до 9 травня обмежили через карантин.

У 2015 році Україна змінила формат Дня перемоги. Тоді 8 травня в Україні встановили День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (на заміну радянському «Дню перемоги»). Офіційним символом вшанування є червоний мак.

На питання, як відреагував би Київ, якщо б він отримав від Москви запрошення на офіційні урочистості 9 травня, глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв’ю на телеканалі Україна 24 дав зрозуміти, що не сприймає сам факт святкування Дня Перемоги.

“Але позиція наша зараз залишається такою, якою вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 травня. Ми, як і весь європейський континент, через 75 років, готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити. Ми вважаємо, що саме в цей бік має йти святкування. Це повинно бути святкування того, що нарешті континент перебуває протягом 75 років, якщо не брати до уваги наші шість років війни, у відносному мирі”, – заявив Пристайко.

Раніше в Кремлі заявили, що планують запросити на заходи в Москві з нагоди “75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні” низку світових лідерів, в тому числі президента України Володимира Зеленського.

Представники Національного корпусу збираються навідатися в гості до співвласника телеканалу “Інтер”, заступника голови фракції “Опозиційний блок” Сергія Льовочкіна. Саме його називають замовником провокаційного концерту на День Перемоги, під час якого в ефірі українського телеканалу прозвучали проросійські заяви.

Активісти зібралися в Києві біля станції метро “Видубичі”. В гості до скандального депутата на даний момент планують йти близько 100 осіб.

“Неприпустимо, щоб на українських телеканалах були такі висловлювання, які з’явилися під час святкового концерту. Це розлютило все суспільство, в інтернеті повно різних тез”, – заявив один із активістів.

Нагадаємо, активісти “Національного корпусу” будуть продовжувати акцію протесту проти діяльності телеканалу “Інтер”.

Про це повідомив керівник прес-служби “Національного корпусу” Роман Чернишев.

“Ми свою позицію висловили – “Інтер” нас, всю патріотичну спільноту України, не почув і продовжує по-хамськи знущатися з українців. Тому ми залишаємо за собою право на інші активні дії щодо цієї антиукраїнської діяльності вже відкрито проросійського каналу. Також ми будемо вчиняти певні дії тиску на телеканал – його власників і менеджерів, починаючи вже, напевно, з завтрашнього дня: якщо вони інакше не чують, то акція буде продовжуватися, тобто всі наші дії стосовно “Інтера” – це одна велика акція», – заявив Чернишев.

За його словами, вчора були лише попереджувальні акції.

«9 травня був лише перший день, який передбачав попереджувальні дії – візуальні”, – зауважив Чернишев і показав долонею вбік фасаду будівлі телеканалу, обклеїної наліпками з гаслами “Інтер буде наш” і “Зробимо Інтер українським (патріотичним)”, – зазначив керівник прес-служби “Національного корпусу”.

Нагадаємо, 9 травня, будівлю телеканалу «Інтер» у столиці України «взяли в облогу». Під час акції протесту виступив спікер партії «Національний корпус» Олександр Алфьоров. За його словами, «Інтер» систематично, протягом декількох років, веде антиукраїнську політику і працює в інтересах країни-агресора.

Московський парад-2017 був прикметний не лише тотальною відсутністю європейських лідерів, за виключенням президента Молдови Ігоря Додона. До 9 травня Росія приурочила показ своєї нової військової техніки, зокрема, протиповітряної оборони – зенітно-ракетного комплексу «Тор-М2ДТ» і зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-СА». Особливість новинок у здатності «працювати» в умовах Крайньої Півночі. Іншими словами, «Панцир» і «Тор» призначені для Арктики, на яку Росія давно має свої плани.

На «арктичне» устаткування РФ першою звернула увагу японська преса. Видання JB Press відзначило, що «Росія почала фортифікувати Арктику» і що Москві «будь-що-будь потрібно забезпечити собі перевагу на морі і в повітрі Арктики для того, щоб підтримувати ядерне стримування». «Сигналом всьому світу» назвали японці демонстрацію зенітно-ракетних комплексів на Червоній площі. Олії у вогонь додала «Правда.Ру», де 4 травня вийшла стаття під промовистою назвою «Шах і мат Америці: в Арктиці Росія пішла вперед на ціле покоління».

«Останнім часом в Арктиці відновлюють військові бази і аеродроми, які були закинуті в 90-ті роки. У лютому цього року в Арктиці пройшли випробування нової російської військової техніки. Зразки випробовували холодом і перевіряли, чи можуть вони працювати в суворих умовах Крайньої Півночі», – написала «Правда.Ру». Однак справа не тільки (і не стільки) в ядерному стримуванні, як думають про це японські медіа. Справа в іншому – у давній територіальній суперечці між РФ, Канадою, Норвегією та Данією за хребет Ломоносова.

Сама по собі ця територія не викликала б такої зацікавленості, якби не поклади нафти та газу, знайдені на Півночі. Боротьбу за «арктичну нафту» дедалі частіше розглядають як на привід для нового раунду зіткнення геополітичних інтересів. Особливо після того, як кілька років тому було опубліковано вельми серйозне дослідження Геологічної служби США (USGS), присвячене оцінці перспективних запасів нафти і газу в Арктиці. Це дослідження й до сьогодні є одним з найбільш компетентних та докладних.

Як стверджує USGS, ймовірні поклади арктичної нафти становлять близько 90 млрд. барелів, або приблизно 7% відомих сьогодні світових запасів нафти. Ще нюанс: домінує в покладах на холодному континенті зовсім не нафта, а природний газ – він становить приблизно 78% у структурі вуглеводневих запасів Арктики. За оцінками американських геологів, там зосереджено близько 47 млрд кубометрів невідкритих газових окладів, що відповідає приблизно 26% від поточних світових запасів. Таким чином, Арктика – скарбниця не так нафти, скільки газу. Це багато що міняє, оскільки напруженість із запасами газу в світі значно нижче, ніж із запасами нафти.

Основна частина покладів зосереджена в прибережній зоні континентального шельфу, причому більше 70% оцінюваних невідкритих запасів природного газу знаходяться всього лише в трьох басейнах: Західно-Сибірському, Східно-Баренцевому і Аляскинському. Найбільш перспективні регіони – це Карське море і море Лаптєвих. Відтак зрозуміло, що основна частина потенційних газових запасів Арктики і так вже знаходиться в зоні континентального шельфу Російської Федерації, віднесеної до юрисдикції РФ Конвенцією ООН з морського права.

А відтак навіть російські експерти наголошують на тому, що все вище зазначене робить метушню навколо розділу центральній частині Арктики безглуздою. На додачу до цього, освоєння даного регіону є вкрай складним через великі глибини і недостатню розвиненість технологій глибоководного буріння. Та навіть якщо добувати копалину з глибин у 4000 метрів, навіть високі ціни на енергоресурси не завжди покриватимуть витрати на її видобуток.

Розуміє Росія подібні моменти чи ні? Мабуть, розуміє. Але зумисно нагнітає істерію довкола мінеральних ресурсів Арктики. Кремлю вдалося розкачати ситуацію настільки, що про свої арктичні інтереси згадали усі країни, що мають вихід до Північного Льодовитого океану. А це, зокрема, США, Канада, Норвегія, Данія та Ісландія. Доходить до того, що головні політгравці готові відтоювати свої права на Арктику зі зброєю в руках. Зокрема, Росія вже оголосила про створення окремого арктичного угруповання військ. Розробка згаданих вище зенітно-ракетних комплексів призначена саме для нього. Також у планах – тренування солдат за особливим «північним курсом».

«Ми глибоко стурбовані, і ми прагнемо захищати суверенітет Канади в Арктиці. Це є стратегічним пріоритетом для нас. У зв’язку з мілітаризацією, яку ми бачимо, ми обираємо шлях деескалації конфлікту, але ясно, що ми будемо захищати наш суверенітет силою», – заявляв свого часу колишній глава МЗС Канади Джон Берд. При цьому Канада вже кілька десятків років вважає весь простір від своїх кордонів до точки Північного полюса своїм.

Що ж до Америки, то тут пішли відразу з козиря, ухваливши «Арктичний план дій ВМС США». «Арктика має величезне геополітичне, економічне, екологічне значення, має відношення до національної безпеки США», – коментував екс-держсекретар США Джон Керрі. До практичних кроків перейшли й у Данії – передані нею в ООН наукові дані доводять, що континентальний шельф Гренландії безпосередньо пов’язаний зі структурами на дні Арктичного океану. Це, на думку міністра закордонних справ Данії Мартіна Лідегора, дозволяє країні претендувати на 900 тис. кв. км на північ від узбережжя Гренландії. Тим часом як Росія планує присвоїти собі 1,2 млн. квадратних кілометрів Арктики.

Існує ще один стимул, який підвищує градус всесвітньої зацікавленості в Арктиці. Це – глобальне потепління, що сприяє відкриттю наскрізної навігації по Північному морському шляху. Образно кажучи – з Китаю або Японії й до східного узбережжя Америки через Північний полюс. Така навігація здатна добре простимулювати світову торгівлю, особливо між Китаєм з одного боку та Північною Європою, Канадою і США – з іншого.

Очевидно, що у випадку з Арктикою Росія має намір діяти як батогом, так і пряником. Вона робитиме ставку на залучення до власних проектів найбільших нафтогазових транснаціональних корпорацій, спокушаючи їх гігантськими добувними перспективами. І все це в обмін на лояльність західних урядів при прийнятті сприятливих для РФ рішень. В сфері зацікавлення Москви можуть опинитися компанії ЕкссонМобіл, Шелл, Шеврон тощо. Експерти зазначають, що Кремль може поставить питання руба: видобуток в російській Арктиці в обмін на відмову від проектів видобутку сланцевого газу в Східній Європі.

Однак це поки що припущення. Наразі все відбувається з точністю до навпаки: адміністрація Трампа (на якого у Москві покладали так багато сподівань) не дозволила компанії ЕкссонМобіл, котру, до речі, до 2017 року очолював нинішній держсекретар США Рекс Тіллерсон, здійснювати буріння вкупі з «Роснафтою». Причина табу – санкції, накладені на РФ за військову агресію в Україні, передає The New York Times. Коментуючи це, голова «Роснафти» Ігор Сечін заявив, що його компанія продовжить розвідувальне буріння самостійно.

А тим часом у відповідь на агресивну активність Росії у північному регіоні країни-засновники так званої Арктичної ради зібралися на засідання 10-11 травня поточного року. На Раду було кликано й Росію – такий відомий нам персонаж, як голова МЗС РФ Сергій Лавров – представляв на Алясці свою країну. З Росією, яка надміру мілітаризує Арктику, все ще намагаються порозумітися. Що зазвичай виходить з подібних намагань – північні країни мали б знати на прикладі «мінського процесу» та «нормандського формату». Та все ж спроба досягти компромісу не завадить, а от чи буде за холодний континент гаряча війна – покаже подальший розвиток подій.

При цьому В’ятрович в інтерв’ю виданню «Гордон» наголосив, що 9 травня має залишитися святом, і увага до учасників Другої світової війни не має зменшитися від перетворення цього свята на робочий день.

На його думку, така зміна була б також найкращим способом уникнути провокацій під час українських святкувань перемоги над нацизмом.

Крім того, істотне скорочення кількості вихідних абсолютно прийнятне для ситуації, в якій нині перебуває Україна, переконаний історик. Саме це є головною метою проекту закону про державні свята, про який він повідомив.

Як вважає В’ятрович, крім скасування вихідних на 2 і 9 травня, їх, на його думку, варто скасувати й на 1 травня і, можливо, й на 8 березня.

«Але законопроект наразі у стадії формування, подивимося на реакцію людей», – додав він.

Нині в Україні на початку травня офіційно є вихідними днями 1 і 2 травня – відразу два дні на День міжнародної солідарності трудящих – і 9 травня, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Також в Україні вшановують День пам’яті та примирення 8 травня, але цей день наразі вважається не святковим, а пам’ятним і не є вихідним. А 8 березня в Україні святкують Міжнародний жіночий день.

В СРСР 9 травня стало неробочим днем тільки з 1965 року, а 8 березня – з 1966-го. У низці країн, де вшановують ці дні, вони залишаються робочими.

В Україні, як і в тих післярадянських країнах, де низка травневих свят усе ще є вихідними днями, багато людей використовують ці весняні дні як привід вийти на природу, попрацювати на городі на селі чи на дачі або просто випити.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/