“Я не була готова до цього (до народження дитини – Ред.) ані морально, ані фінансово, ані фізично”, – каже полька Ада (ім’я змінено), яка завагітніла у 19 років.
З огляду на політику Польщі в цьому питанні, зробити аборт у своєму місті вона не могла, а тому прийняла рішення – перервати вагітність в Україні. Бо дешевше, ніж в інших сусідніх країнах. Це все було 2018 року.
Польки, які їдуть за кордон робити аборти, – не дивина для українських клінік. Тепер їх буде ще більше, прогнозують лікарі.
Адже тепер політика Польщі щодо цього питання стала ще жорсткішою.
BBC News Україна з’ясувала, чому польки їдуть до України робити аборти, як це відбувається та скільки коштує.
“Будуть сюди приїжджати”
Тема абортів завжди була чутливою для католицької Польщі. І ось наприкінці жовтня Конституційний суд цієї країни ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення цієї медичної процедури.
Раніше польські жінки могли перервати вагітність у випадку виявлення у плода важкого та незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. Цим положенням аргументували приблизно 98% абортів, які легально провели в країні минулого року. Тепер судді визнали це неконституційним.
Через це рішення суду Польщу накрили протести. Активісти і правозахисники заявили, що наслідком такого рішення конституційного суду стане подальше наростання в Польщі “абортного підпілля”, а жертвами нелегальних абортів можуть стати тисячі польських жінок.
Вішак в Польщі – один із символів протесту. Колись саме дротові вішаки жінки використовували, щоб самостійно позбавитися від небажаної вагітності
Вішак в Польщі – один із символів протесту. Колись саме дротові вішаки жінки використовували, щоб самостійно позбавитися від небажаної вагітності
Рішення Конституційного суду досі не опублікували в офіційних ЗМІ, тому воно не набуло чинності. Коли саме його опублікують – невідомо. В польському уряді кажуть, що в нинішніх обставинах варто дати суспільству “трохи часу на діалог”.
Утім, деякі шпиталі уже відмовляють жінкам у проведенні абортів, попри те, що нові правила досі не діють. Як буде далі розвиватися ситуація – прогнозувати важко.
“Якщо у Польщі таки заборонять аборти, в Україні зросте медичний туризм. Жінки приїжджатимуть до нас, адже перервати вагітність іноземній громадянці можна навіть у державній українській клініці. Платиш гроші в касу – й робиш”, – каже гінекологиня Тетяна Грушецька, яка працює у львівській клініці вже 12 років.
“Приїжджали раніше й приїжджатимуть далі”, – вважає вона.
На заваді може стати хіба пандемія коронавірусу, через яку ввели обмеження на кордонах.
“Не знала, що робити”
Коли полька Ада (ім’я змінено) дізналася, що вагітна, їй було 19.
Трапилося все через банальну байдужість до контрацепції, пригадує вона. З хлопцем зустрічалася вже два роки, повністю йому довіряла, а тому про те, що може заразитися венеричним захворюванням, не думала, й презервативами пара не користувалася. Всі статеві акти вони переривали.
“Мені здавалося, це дієво. Тобто ризик був, звісно, але оскільки ні я, ні мій партнер дітей заводити не планували, будували процес сексу на довірі. Але, вочевидь, одного разу щось пішло не так”, – каже Ада.
З останнього сексу з хлопцем минуло два чи три тижні, коли дівчина стала погано себе почувати: слабкість, нудота. Три дні Ада думала, що чимось отруїлася, однак потім вирішила зробити тест з думкою: “Це точно не вагітність, але про всяк випадок перевірю”. На тесті було дві червоних лінії.
“Я була шокована, не знала, що робити. Сліз не було. Просто ступор. Про яке материнство могла йти мова, коли попереду було навчання в університеті? Я не була готова до цього ані морально, ані фінансово, ані фізично”, – пригадує дівчина.Вихід був один – робити аборт. Але з огляду на політику Польщі в цьому питанні, зробити його у своєму місті вона не могла. Лише тому, каже дівчина, довелося розповісти про все батькам.
“Якби я могла зробити його у Кракові, зробила б і без їхньої згоди. У мене були власні заощадження, хлопець би допоміг грошима. А так – довелося все викласти”, – пригадує вона.Батьки, каже Ада, були не в захваті від ситуації, але тверезо все сприйняли. “Вони з розумінням поставилися до того, що народжувати я не хочу, й треба робити аборт закордоном”, – додає Ада.
Найоптимальнішим варіантом для сім’ї була Україна, адже це близько й дешевше, ніж у сусідній Німеччині, де за переривання вагітності доведеться заплатити до тисячі євро. Тому в день, коли Ада все розповіла батькам, вона обдзвонила кілька приватних клінік у Львові й придбала квиток на найближчий рейс за кілька днів.
Лікарка, яка вела Аду в Україні, була ввічливою та доброзичливою. Вона не розпитувала, як так сталося, що дівчина завагітніла, не пропонувала почекати, змінити свою думку.
“Мене доволі формально попередили, що після операції можливі болі, кровотеча, тому слід пропити таблетки й полежати кілька днів. Жодних “страшилок” про те, що я більше не зможу мати дітей, не було. Вона взагалі робила все доволі механічно. Було видно, що мій випадок не перший. І це заспокоювало”, – каже Ада.
Разом з дівчиною до України приїхав і хлопець. Вони орендували квартиру на три дні, адже напередодні операції Ада мала здати аналізи: кров, сечу, мазки. “Як мені пояснили, це було потрібно, щоб перевірити загальний стан здоров’я, пересвідчитися, що операція не матиме наслідків”, – додає вона.
Операцію, за словами дівчини, проводили під місцевою анестезією. Аборт зробили буквально за пів години.
Проблем з клінікою, за словами дівчини, теж не виникло. Ввічливий персонал і всюди чистота. Проблеми почалися десь на другий-третій день. І не фізичні, а психологічні. Попри те, що сентиментальною чи надто емоційною Ада себе ніколи не вважала, кілька днів вона постійно думала про те, що зробила, про те, які наслідки матиме це рішення. Іноді плакала, інколи просто сиділа мовчки й дивилася в одну точку.
“Я не можу сказати, що шкодувала тоді про аборт. Я вважала і досі вважаю, що це було правильне рішення. Але з якихось невідомих мені причин відчувала себе пригніченою морально. Можливо, це через стрес. Можливо, через медикаменти, які приймала після операції, щоб не було наслідків. На щастя, за дні три все минулося”, – додає вона.
Всі процедури – УЗД до операції, після, сам аборт й медикаменти – обійшлися Аді орієнтовно у три тисячі гривень.
Після аборту вона повернулася до Польщі й продовжила жити звичним життям. Університет таки закінчила. Щоправда, закінчилися і її стосунки з тодішнім хлопцем. Із ним вони розійшлися десь за пів року після аборту.
Дівчина каже, що втомилися один від одного, а переривання вагітності жодним чином не впливало. Сьогодні Ада живе у Німеччині. У 21 вона вийшла заміж і народила дитину — здорового хлопчика. Дівчина каже, що наразі щаслива, й не впевнена, що була б такою, якби тоді, у 19 років, вчинила інакше.
“Я рада, що в Україні можна зробити аборт тоді, коли ти відчуваєш, що просто не можеш народити. З будь-яких причин: фінансових, психологічних, через погане здоров’я чи ризик отримати дитину з серйозними вадами. Жінки не повинні страждати через те, що лише вони можуть народжувати”, – впевнена дівчина.
“Аборт-туризм”
Чіткої статистики, скільки саме польок роблять аборти в Україні, немає. Але про наявність такого явища як “аборт-туризм” пишуть як польські, так і українські ЗМІ. Бо в Україні це дешевше, ніж в тій же Німеччині, та й відносно близько.
Статистика Google показує, як одразу після рішення Конституційного суду зросла кількість пошукових запитів з Польщі про аборти в Україні.
“Нехай рішення про матки приймають люди з матками”, – учасниця пікету натякає на те, що тільки дві судді конституційного суду Польщі з п’ятнадцяти є жінками
“Нехай рішення про матки приймають люди з матками”, – учасниця пікету натякає на те, що тільки дві судді конституційного суду Польщі з п’ятнадцяти є жінками
Журналістка BBC Україна звернулася за коментарем до трьох приватних клінік, аби дізнатися, скільки іноземок роблять в них аборти. Однак у медзакладах заявили, що це конфіденційна інформація, яку вони не можуть розголошувати.
Лікарка Тетяна Грушецька каже, що є два методи переривання вагітності: медикаментозний та інструментальний.
Медикаментозний передбачає проведення УЗД, після чого лікар призначає жінці кілька медикаментів. Перші – щоб підготувати шийку матки та щоб забезпечити загибель плідного яйця. Другі – щоб вивести плідне яйце.
“Слід розуміти, що коли випиваєте пігулку, в організмі нічого не розсмоктується. Процес схожий на рясну менструацію”, – додає Грушецька.
Серед ускладнень від такого аборту – кровотеча або ж відсутність ефекту. Іноді медикаменти можуть просто не спрацювати, але відсоток подібних випадків малий.
Інструментальний аборт буває двох видів: вакуум-аспірація або кюретаж. Аби зробити будь-який з цих видів переривання вагітностей, потрібно лягти в стаціонар, оскільки проводять процедуру здебільшого під наркозом.
За словами лікарки, в Україні аборт можна робити і в державній, і в приватній клініці, оскільки в усіх медзакладах зобов’язані дотримуватися санітарних норм. Єдина відмінність – комфорт і ціна.
Якщо мова йде про “аборт-туризм”, то іноземці скоріше звертаються до приватних лікарень. Вартість інструментального аборту в різних львівських клініках коштує від 2 до 7 тисяч гривень, медикаментозного – від 3 до 9 тисяч гривень.
На думку гінекологині Тетяни Грушецької, заборона абортів призводить лише до того, що жінки роблять їх підпільно. А це – загроза для життя.
І справді, суворе польське законодавство призвело до існування в країні “абортивного підпілля”.
За даними міністерства охорони здоров’я Польщі, минулого року в країні провели 1116 операцій зі штучного переривання вагітності. Згідно з неофіційними оцінками, кількість нелегальних операцій і абортів, які польки провели за межами країни, може бути в десятки разів більшою.
Саме тому правозахисники, феміністки, і ліві партії виступали за лібералізацію законодавства про аборти – зокрема, за дозвіл проводити такі операції “з соціальних причин”.
І поки в Польщі тривають політичні баталії, українська гінекологиня Тетяна Грушецька нагадує про відповідальне ставлення до фізичних стосунків та найкращий запобіжник від абортів – контрацепцію.
]]>
Законопроект №6747 було зареєстровано 17 липня. Зараз його розглядають у Комітеті з питань охорони здоров’я.
Згідно із законопроектом, медпрацівник має право відмовитися призначати чи робити штучне переривання вагітності через світоглядні чи релігійні переконання.
Водночас лікар зобов’язаний повідомити про свою відмову жінці, надати всю необхідну інформацію про операцію, а також про медичного працівника чи заклад охорони здоров’я, де вона може отримати ці медичні послуги.
За відмову призначити чи взяти участь в проведенні аборту лікар не може бути притягнутий до відповідальності.
Крім того, йдеться, що у випадку невідкладної ситуації лікар не може відмовитися від проведення штучного переривання вагітності.
У законопроекті сказано, що аборт може бути проведений за бажанням жінки у закладах охорони здоров’я при вагітності терміном не більше 12 тижнів.
В окремих встановлених законодавством випадках, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від 12 до 22 тижнів.
Серед ініціаторів змін у законодавстві – нардепи Павло Унгурян, Юрій Мірошниченко, Ігор Мосійчук, Оксана білозір, Олександр Бригинець та інші.
Автори проекту посилаються на Декларацію відносно медичного аборту, ухвалену Всесвітньою медичною асамблеєю в 1970 році (зі змінами 1983 року).
У Декларації зазначається – якщо лікарю не дозволяють призначати та виконувати аборт його переконання, він може відмовитися від цього, забезпечивши продовження надання медичної допомоги кваліфікованими колегами.
У 2010 році Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію №1763 “Право на заперечення з міркувань совісті при наданні легальної медичної допомоги”, у якій зазначено, що жодна особа, лікарня чи установа не повинні бути примушені, притягнені до відповідальності чи дискриміновані у будь-якій формі за відмову від виконання, надання, допомоги у здійсненні чи проведенні аборту.
]]>На карті, яку публікує The Independent, держави маркуються різними кольорами.
Ті, де аборт дозволений з будь-яких причин, зелені – саме серед них Україна.
Ті, де його виправдано з соціально-економічних причин, відмічені фіолетовим.
Жовтим, червоним та сірим відповідно маркуються аборт, за показниками здоров’я і щоб врятувати життя матері, та заборона в цілому.
Дані Центру по репродуктивним правам, які цитує видання, свідчать, що в останні роки спостерігається лібералізація законів про аборти.
Так лише дві країни у світі – Західна Сахара та Сан-Томе і Принсіпі – повністю забороняють аборти. 59 країн дозволяють аборти, якщо життю матері загрожує небезпека, 57 – дозволяють за станом здоров’я вагітної, 12 – за соціально-економічними показниками.
62 країни світу легалізували аборт та жінці не потрібно озвучувати жодні підстави.
Цікаво, що більшість країн, які обмежують аборти це держави Африки і Південної Азії.
Деякі країни з розвинутою економікою мають специфічні обмежувальні закони. Наприклад, Японія вимагає дозволу чоловіка на аборт для жінки, яка перебуває у шлюбі.
“Обмежувальні закони про аборти піддають небезпеці життя та здоров’я жінок, змушуючи їх пройти небезпечні процедури таємно. Уряди повинні вжити законодавчих заходів, щоб скасувати закони, що забороняють аборт чи передбачають за нього кримінальну відповідальність“, – зазначають у Центрі по репродуктивним правам.
Наприкінці березня 2017-го року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, який регламентує, що аборти можуть здійснюватися лише за медичними показаннями або в разі, якщо зачаття відбулося в результаті зґвалтування.
З такою ініціативою виступив народний депутат від “Блоку Петра Порошенко” Дмитро Голубов.
Зокрема, із Цивільного кодексу пропонують виключити норму про те, що штучне переривання вагітності до 12 тижнів може здійснюватися за бажанням жінки.
]]>
Хештег #CzarnyProtest став четвертим найчастіше вживаним запитом у польськомовному інтернеті, за кілька днів досягнувши 10 мільйонів публікацій і залишивши позаду навіть дописи під хештегом #TK (Конституційний трибунал, скандал навколо якого не вщухає в Польщі з минулого року).
Окрім демонстрацій, які проводяться партією “Разом”, комітетом “Рятуймо жінок” і “Польською ініціативою”, польки закликають до проведення в понеділок, 3 жовтня, так званого ісландського страйку (назва походить від протесту в Ісландії 1975 року, під час якого ісландки хотіли показати, що їхня робота має важливе значення для суспільства та економіки).
Ситуацією навколо скандального законопроекту зацікавилися і в Європарламенті – наступного тижня там відбудуться дебати про права жінок у Польщі.
І хоча європейські інституції не мають повноважень у світоглядних питаннях, до яких належить питання абортів, те, що ситуація в Польщі вже не вперше стає предметом обговорення в ЄС, є показовим.
“ПіС сплачує свої зобов’язання перед костелом”
Що ж спричинило такі протести?
23 вересня Сейм надав перевагу драконівському проекту комітету “Стоп аборту” – схвалив його у першому читанні, скерував на подальше доопрацювання, і відкинув пропозиції комітету “Рятуймо жінок”, які, навпаки, хотіли пом’якшити чинне законодавство. “ПіС сплачує свої зобов’язання перед римокатолицьким костелом, який підтримав їх на виборах, і сплачує цей свій борг жінками”, – заявила Барбара Новацька з комітету “Рятуймо жінок”.
І справді – дії влади можуть розглядатися як відповідь на звернення єпископату до парламентарів і урядовців забезпечити повну юридичну охорону життя ненароджених дітей, зачитане у всіх храмах Польщі 3 квітня.
Тоді це звернення знайшло підтримку на найвищому рівні – за заборону абортів виступила прем’єр-міністр Беата Шидло.
А реальний глава країни – лідер “Права і справедливості” Ярослав Качинський – хоч і зазначив, що під час голосування за світоглядні питання партійна дисципліна не діє, висловив переконання, що цілковиту заборону абортів підтримає абсолютна більшість або й вся фракція.
Хай там як, традиційно прихильні стосунки польських консерваторів з церквою не відміняють слушність зауваження, що своїми останніми діями “ПіС” намагається бути святішим за Папу Римського Франциска, який рік тому дозволив священикам відпускати гріх аборту.
 |
| Мітинг на підтримку антиабортної ініціативи |
Новий законопроект цілком обґрунтовано називають драконівським – і це при тому, що нинішнє польське законодавство у цій сфері, м’яко кажучи, не надто ліберальне.
Офіційно аборти за бажанням у Польщі заборонені з 1993 року. Переривання вагітності наразі дозволяється лише у трьох випадках: загроза для життя або здоров’я вагітної жінки; висока ймовірність тяжкої і невідворотної вади плоду або невиліковної хвороби, що загрожує його життю; вагітність, що настала внаслідок зґвалтування.
У перших двох випадках аборт можна робити тільки доти, доки плід недостатньо розвинувся для того, щоб жити поза утробою. У разі зачаття в результаті згвалтування строк можливого аборту обумовлений чіткіше — не пізніше закінчення 12-го тижня вагітності. Відомості про те, що вагітність настала внаслідок злочину, повинен підтвердити прокурор. Медичні показання до аборту мають бути завірені лікарем.
За таких умов, за даними офіційної статистики міністерства охорони здоров’я Польщі, у 2014 році було зафіксовано 977 випадків переривання вагітності, у 2013-му – 744, у 2012 – 752, в 2011-му – 669.
Водночас у Польші почався розвиток так званого “абортного туризму”, коли польки заради переривання небажаної вагітності виїжджають за кордон.
Їдуть будь-куди: до Німеччини, Чехії, Словаччини, Австрії, та й навіть до України, де законодачо дозволені аборти за бажанням. В цілому, за неофіційними даними, аборти роблять від 50 до 100 тисяч польок щороку.
Та чомусь автори законопроекту про повну заборону абортів вважають, що страх кримінальної відповідальності зробить свою справу і жінки масово підуть народжувати, часто нехтуючи при цьому власною гідністю, здоров’ям і навіть життям.
“Дехто марить про другий Ватикан”
Хто ж є авторами скандального законопроекту і в чому його суть? Документ потрапив до польського Сейму 5 липня завдяки тому, що комітету “Стоп аборту” вдалося зібрати під ним 450 тисяч підписів при необхідних 100 тисячах.
Розробила його група юристів Ordo Iuris, які на своїй інтернет-сторінці позиціонують себе як “правників, що захищають консервативні цінності в юридичній практиці” і відомі в тому числі тим, що висловили Венеціанській комісії схвальну оцінку одній з пропозицій “ПіС” щодо скандального закону про Конституційний трибунал. Тобто – підтримали нову польське владу.
Польські ЗМІ зазначають, що юристів Ordo Iuris, які отримали значний вплив з приходом до влади “Права і справедливості”, можна зустріти у справах, в яких стикаються консерватизм і сучасність – про штучне запліднення, гендер і, зрештою, аборти.
“Більшість поляків – католики. Очевидно, що закони мотивовані цінностями”, – сказав в ефірі TOK FM глава Ordo Iuris Єжи Кваснєвський, який вважає, що звернення єпископів до представників світської влади із закликом “захистити ненароджених дітей” не порушує принцип поділу держави і церкви.
Розроблений Ordo Iuris
законопроект передбачає цілковиту заборону абортів, без жодних винятків, а також запроваджує кримінальну відповідальність
Позбавлення волі від 3 місяців до 5 років загрожую і жінці, що носила дитину, кожному (в тому числі лікарю), хто причетний до смерті плода.
Від відповідальності жінки звільняються лише в тому випадку, якщо смерть плоду сталася з вини матері (а не в результаті втручання лікаря) внаслідок її ненавмисних дій.
“Польща повинна долучитися до держав, в яких життя охороняється від зачаття”, – заявила під час засідання Сейму Йоанна Банасюк з комітету “Стоп аборту”. Серед її аргументів – нібито підтримка більшістю поляків заборони абортів і необхідність усунути “дискримінацію дітей з огляду на стан здоров’я”.
 |
| “Чорний протест” у Кракові |
На думку ініціаторів проекту, заборона абортів стимулюватиме розвиток пренатальних досліджень, які уможливлять народження більш здорових дітей. Опоненти законопроекту ж обурюються тому, що влада потурає спробам позбавити жінку права розпоряджатися своїм тілом, наразити її життя і здоров’я на небезпеку.
“Дехто марить про другий Ватикан. Але багато хто з нас проти цього. Цілковита заборона абортів – це подарунок для гвалтівників. Жінки просто не повідомлятимуть до поліції”, – заявила Барбара Новацька з комітету “Рятуймо жінок”.
Що далі?
Отже, скандальний законопроект опинився на доопрацюванні в комісії юстиції.
Скільки часу займе робота над ним – невідомо. Це може тривати тижні, місяці навіть роки. Все залежить від того, на яку позицію пристане “Право і справедливість” і її лідер, зокрема.
Відкриття нового фронту насправді невигідно політичній силі, яка протягом року живе від скандалу до скандалу. Загострення внутрішніх протиріч невигідне польській владі, яка перебуває в затяжному протистоянні з ЄС через конституційну кризу і незгоду зі схемою розподілу мігрантів.
Рейтинг “ПіС” поки стабільно високий – згідно з останнім опитуванням TNS Polska, за консерваторів готові проголосувати 36% респондентів, за “Громадянську платформу” – 17%. А отже, провладна партія не потребує “гострих” ініціатив, щоб мобілізувати своїх прихильників.
Більше того, така ініціатива швидше може мобілізувати опозицію. Тим більше, що ідея повної заборони абортів не користується популярністю у Польщі.
 |
| За посилення заборони абортів виступає 14% поляків, за пом’якшення – 25%, воліють залишити без змін – 42%. Ще 19% не можуть визначитися з позицією |
Як видно з опитування того ж TNS Polska, проведеного 19-20 вересня,
ідею посилення законодавства щодо абортів підтримують лише 14% поляків, тоді як аж 67% виступають або за збереження чинного законодавства, або за його пом’якшення.
А відхилений Сеймом законопроект про послаблення заборони абортів зібрав 215 тис. підписів – теж чималий показник, який не можна ігнорувати.
Форсування теми заборони і кримінальної відповідальності за аборти буде лише підживлювати і без того значну протестну активність у країні. З тою лиш різницею, що тепер до протестів активно долучаються молоді жінки, які зазвичай є менш політизованою категорією населення.
Однак існують чималі сумніви, чи зупинять ці аргументи “ПіС”. Адже польські праві впевнені у своїй історичній місії врятувати польську культурну самобутність. Але хіба цього не можна досягти без заборони абортів?
За такого сценарію Польща незабаром може опинитися в компанії таких країн, як Судан, Малі, Іран, Ємен, Афганістан, Панама, Гватемала, Ірландія, де переривання вагітності заборонене або надзвичайно ускладнене.
І хто знає, коли до цієї компанії приєднається ще й Росія, де днями також активізувалися розмови про повну заборону абортів.
]]>