Про це вона повідомила в інтерв’ю виданню “Гордон“.

“Я беру телефон, бачу там “Аміна” і сeрцe вискакує… Вона писала якісь слова любові. Це завжди був її основний посил. Вона була дуже щаслива останнім часом поряд з Адамом. Я зателефонувала доньці напередодні зaгибeлi і сказала:

“Коли людина така щаслива – вона беззахисна, тому що втрачає пильність”. Я попросила її бути дуже обережною й уважною”, – сказала Камінська.

Вона додала, що Аміна постійно перебувала в напрузі, відчуваючи себе постійним захисником свого чоловіка Адама Осмаєва. Незважаючи на його спроби віддалити Окуєву від нeбeзпeки, Аміна все одно ставала ближче до чоловіка.

“Аміні було тривожно завжди, тому що будь-який воїн постійно знаходиться в напрузі. Тим більше Аміна виконувала роль охоронця і захисника для Адама. І взяла на себе цю роль абсолютно свідомо”, – каже мати Окуєвої.

Камінська зазначила, що в жодному разі не звинувачує в події Адама, хоча він, у свою чергу, відчуває на собі відповідальність за подію.

“Адам відчуває свою провину, що не вберіг Аміну. ​​Але ми як віруючі люди прекрасно розуміємо: кожному відпущений свій термін. Якщо Всевишній зберіг Адаму життя, значить, так треба було. Й Адам сам це прекрасно розуміє, просто йому дуже важко без Аміни”, – додала вона.

Хоробра жінка не розгубилась, відкривши в найманого вбивцю вогонь з нагородного пістолета. Чим врятувала і себе, і чоловіка. Кілером виявився росіянин, справжнє прізвище якого Артур Денісултанов. Він один з наближених до чеченського президента Рамзана Кадирова і вже був заарештований раніше в Австрії.

Тамтешні правоохоронці підозрювали Денісултанова в переслідуванні одного з чеченських політемігрантів. Після арешту, Денісултанов був депортований до Росії, але під час допиту розповів австрійцям, що Кадиров затвердив розстрільний список з 300 людей, які є його особистими ворогами і яких належить знищити.

Слова Денісултанова підтвердилися, оскільки через півроку після його депортації в Австрії було вбито Умара Ісраїлова – відомого опонента чеченського президента. Тепер давайте поглянемо на цю фотографію. Це фото українського закордонного паспорту на ім’я Олександра Дакара, який мав при собі Денісултанов під час невдалого замаху в Києві на Адама Осмаєва та Аміну Окуєву. Це не звичайний паспорт, бланк якого можна було б купити в якомусь паспортному столі.

Ось відмітка про те, що це біометричний паспорт і виданий він не так давно – в 2016 році. Вже через 2 роки після початку війни з Росією. А особливість біометричних паспортів в тому, що при їхньому оформленні скануються відбитки обох вказівних пальців і спеціальним чином оцифровується фото власника паспорту. Щоб по рисах обличчя шукати людину в спеціальній базі, навіть якщо власник паспорту змінить зовнішність.

Денісултанов міняв зовнішність і прізвище не раз, був в базі особливого контролю європейських правоохоронців, але при цьому спокійно отримав фальшиві біометричні документи в Україні і ретельно готував вбивство відомого чеченського добровольця Осмаєва, який воював на боці українських добровольчих батальйонів в Донбасі.

До речі, нагадаю, що в часи лояльного до Кремля Януковича, Адам Осмаєв був засуджений в Україні за начебто підготовку вбивства російського президента Путіна. Тому не дивно, що Осмаєв міг потрапити в список особистих ворогів чеченського президента Кадирова. А той, відтак міг послати свого вірного найманця Денісултанова для ліквідації Осмаєва. Отже, відомий чеченський кілер з оточення Кадирова вільно пересувається Україною, отримує підробні документи, його справжні чи сфальсифіковані біометричні дані заносяться в державну комп’ютерну базу даних.

І ще на додачу, як заявив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, Денісултанов неодноразово виїздить з цим паспортом до Росії. Відтак постає питання: чим в цей час займається СБУ? А СБУ в цей час, як відомо організовує акції протесту біля помешкань громадських активістів. СБУ в цей час “кришує” експортерів горіхів та імпортерів скрапленого газу. А родина першого заступника глави Служби селиться в дорогому будинку і купує люксові джипи.

Пригадуєте, як перший заступник глави СБУ перелякався через моє питання про походження чималих статків його родини. Коли ми його впіймали буквально на гарячому, не в його задекларованій кімнаті в гуртожитку. А в незадекларованому маєтку під Києвом.

Відтак, гірка правда: в часи війни з Росією, яка ведеться вже фактично в Києві, на СБУ сподівань зовсім не багато. І вчинок Аміни Окуєвої – жінки, яка захистила себе і чоловіка сама, найкраще цьому підтвердження. Такою є правда сьогодні. Побачимося незабаром. На все добре!

Автор: Дмитро Гнап