Відео розмістили на ютуб-каналі Національного заповідника Хортиця. Хортицю, за словами організаторів, обрали тому, що вважають це місце, якнайкраще підходить для виконання козацької версії гімну.

“За основу ми взяли Гімн України, з версією якого знайомі не всі. У Вікіпедії за запитом “Ще не вмерла України” ви побачите незвичний варіант гімну у виконанні ансамблю аутентичного українського співу “Божичі”, там є і слова, і аудіозапис. Часто його називають козацькою версією”,– зазначила кураторка культурних проєктів Вероніка Селега.

Чеpгoва мoя відмoва засуньте сoбі в дупу, всі безхpебетні і байдужі какаяpазніцца, щo шукатимуть тут хеpню на кшталт, чoгo я виклала тут.

Бo 6 poків!!! 6!..бл..і пішoв 7-ий… Маю пpавo вже вpешті… Кpoв не вoдиця… Нє? Дoписую “кoлегам”… Не пpикpивайтесь poсійськoмoвними патpіoтами, щoб випpавдати заpoбітчанствo.

“Вітаю. На жаль, я не мoжу пpийняти Вашу пpoпoзицію, бo пoки тpиватиме війна і Укpаїна бopеться за наpешті пpавo бути незалежнoю, а не кoлoнією… а такoж мій дoсвід дoтичнoсті дo шпитальнoгo вoлoнтеpства, де я oтpимала “вакцину від ілюзій” щoдo кoмпpoмісів, не дають мені мopальнoгo пpава зpадити oбітницю, яку взяла на себе щoдo вибopу свoгo місця.. І гoлoвним тут є такoж пpoдукт, дo якoгo я матиму пpичетність… Мoва – є oднією з цілей, яка атакoвана. Тoж я стoятиму пo її бік…

Рoсійськoю гpатиму лише в тoму пpoекті, який, дoпoмoже пoвеpнути щoсь в гoлoвах сусідів абo пpацюватиме на бoлючі істopичні пpoбіли, щo теж наблизять мoжливість закінчення війни як в pеальнoсті, так і в гoлoвах…..

Думаю, щo в Укpаїні багатo актopoк, для яких це питання не таке глибoке

Акторка театру і кіно Олеся Жураковська та провідна майстриня сцени Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Поліна Лазова нагороджені орденом княгині Ольги III ступеня. Відповідний документ опубліковано на сайті Офісу президента.

Крім того, Євген Свєтліца, Надія Цибульська та інші отримали від президента почесне звання народного артиста України. Орден “За заслуги” III ступеня отримав актор театру і кіно Олексій Вертинський.

Ще 21 митець удостоївся звання заслуженого артиста України, четверо одержали звання заслуженого діяча мистецтв України, ще чотири – заслуженого працівника культури України і один – звання заслуженого художника України.

Повний список нагороджених українських артистів можна подивитися за посиланням.

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський нагородив орденом “За заслуги” III ступеня актора театру і кіно Євгена Паперного і режисера фільму “Атлантида” Валентина Васяновича.

зірки серіалу “Моя прекрасна няня” Анастасії Заворотнюк стався набряк мозку на тлі важкої хвороби, яку в актриси виявили понад рік тому. Про це повідомляє УНН із посиланням на Telegram-канал Mash.

“Акторка потрапила до московської лікарні понад два тижні тому — прямо з Польщі. Сьогодні вночі її перевели у реанімацію через різке погіршення стану”, – йдеться у повідомленні.

За даними каналу, Заворотнюк поставили такий саме діагноз, як і Жанні Фріске (пухлина мозку – гліобластома) 4 роки тому.

Зараз поруч з акторкою постійно перебуває її чоловік Петро Чернишов.

Відзначається, що справа направлена ​​до суду і вина підозрюваного доведена.

Водій автобуса співпрацював зі слідством, він повністю визнав свою провину. Причиною ДТП стало те, що водій не впорався з керуванням.

“Згідно з ч. 2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху) КК України йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, 20 жовтня 2018 року на трасі Київ – Чоп біля села Мила автобус з акторами Дизель шоу зіткнувся з вантажівкою. У цій аварії загинула актриса Марина Поплавська.

Пізніше стало відомо, що шість акторів отримали переломи та забої. Найсерйозніша травма була у Євгена Сморигін: він отримав компресійний перелом хребта.

Остаточно розібралися зі “Сватами”. На сьогоднішній день абсолютно всі артисти головних ролей опинилися в “Чистилищі”. Серед них не виявилося нормальних людей, які б не були проти російської агресії щодо України, – відзначили волонтери.

Так, артистів звинуватили у свідомому порушенні державного кордону України з метою незаконних гастролей на території окупованого Росією Криму.

“Всі або явно підтримали її, або своїми діями засвідчили неповагу до суверенітету і територіальної цілісності нашої країни”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається в розділі “Чистилище”, у 2015 році актори таємно відвідали Ялту, де взяли участь у постановці театральної вистави. Деякі імена також були помічені на театральних афішах Криму за 2018 рік.

При цьому, волонтери наголосили, що “операція “Лицедії” триває”.

На думку артиста, ми “зобов’язані примиритись” із країною, аби не було війни. про це актор заявив журналістам ТСН:

Ми зобов’язані примиритись. Оскільки, по-перше, це вже дуже довго триває і люди гинуть з усіх сторін. І задача всіх людей – закінчувати війни взагалі та знаходити вихід.

Також актор зазначив, що він негативно ставиться до “чорних списків”:

Я вже три роки про це кажу – я проти всіх списків, я проти всього, що приносить “геморой” людям, проти всіх заборон та правил, що ускладнюють життя людей з усіх боків.

Олексій розповів, що продовжує спілкування із друзями-акторами з Росії: Сергієм Шнуровим, Сергієм Гармашем та Михайлом Єфремовим, які добре ставляться до України.

Актор зізнався:

Все добре вони думають. Люблять і переживають так само, як і ми. Вони – мої брати – як були, так і залишились. І Сергій Шнуров також, хоч давно ми не бачились. Але вони залишились для мене братами.

Володимир Зеленський

Кохання у великому місті 3 (2013), 8 нових побачень (2015), 8 кращих побачень (2016) і Слуга народу 2 (2016).

Станіслав Боклан

Поводир (2014), Незламна (2015), Слуга народу 2 (2016) і Правило бою (2017).

Роман Луцький

Брати. Остання сповідь (2014), Параджанов (2014), Тепер я буду любити тебе (2015) і Сторожова застава (2017).

Володимир Горянський

Чарівні історії: Еліксир доброти (2013), Трубач (2014), Полон (2015) і Казка старого мельника (2017).

Олег Мосійчук

Брати. Остання сповідь (2014) і Стрімголов (2017).

Катерина Молчанова

Моя русалка, моя Лорелей (2013), Моя бабуся Фанні Каплан (2016) (можливо, ще «Рівень чорного» (2017).

Дмитро Ступка

Тіні незабутих предків (2013), Київський торт (2014), #SELFIEPARTY (2016) і Правило бою (2017).

Ольга Сумська

Іван Сила (2013), Тіні незабутих предків (2013), Київський торт (2014) і Тепер я буду любити тебе (2015).

Богдан Юсипчук

Тіні незабутих предків (2013), Синевир (2014), Політ золотий мушки (2015) і Чунгул (2016).

Дмитро Лінартович

ТойХтоПройшовКрізьВогонь (2013), Загублене місто (2015), Гетьман (2015) і Осінні спогади (2016).

Остап Ступка

Бабай (2014), Полон (2015), Гіркі жнива (2017) і Казка старого мельника (2017).

Микола Береза

Брати. Остання сповідь (2014) і Червоний (2017).

Владислав Никитюк

Тіні незабутих предків (2013) і Правило бою (2017).

Олександр Кобзар

Поводир (2014 року) і Вісім (2016).

Яна Новікова

Плем’я (2014) і Поліна (2017).

Олена Дем’яненко із Дмитром Томашпольським – співавтором сценарію – запропонували свій варіант розвитку історії, яку знав кожен радянський школяр. Навіть не так. Вони розповіли історію саможертовного та безумного кохання. Або так: їхній фільм – це акт декомунізації (за словами самої режисерки) та деміфологізації. А ще стрічка стилістично гарна: костюми, елементи побуту, місця, атмосфера – усе продумано і пропрацьовано до дрібниць.

Фані Каплан у виконанні Каті Молчанової – до шаленства закохана молода дівчина, яка розплачується за своє почуття до революціонера Віктора Горського, якого зіграв харизматичний Іван Бровін. На початку історії вона зовсім юна та жіночна, чарівна та смілива. Вона, засліплена почуттями, слідує за своїм принцом-революціонером.

Олена Дем’яненко розповідає ще одну історію – про комунізм із людським обличчям. Зокрема і через молодшого брата Володимира Ульянова – Дмитра, який, цілком імовірно, мав стосунки із Фані Каплан. Його грає Мирослав Слабошпицький – український режисер, відомий фільмом «Плем’я». Дмитро м’який, добрий, співчутливий і безмежно закоханий у Фані, хоч і має свою сім’ю. Таким його герой був із перших сцен. Хіба могли два брати Ульянови бути такими різними? Але це ж фантазія, версія, припущення, тому – могли.

Окрім нього, у фільмі Олени знялись й інші режисери та персони, що мають стосунок до українського кіно. Наприклад, Вікторія Трофіменко, режисерка фільму «Брати. Остання сповідь», зіграла каторжанку. А Влад Троїцький – засновник та режисер театру «Дах» – батька Фані. Олена Дем’яненко не прогадала: у фільмі у них ролі другого плану, але за цими епізодичними сценами видно повноцінне життя та характери героїв. Іще одна функція цього прийому – фільм набирає карнавального характеру: персонажі, що творять сучасність, одягають маски героїв історії початку минулого століття. Це може бути непомітним для пересічного масового глядача. А для тих, хто впізнає цих героїв на екрані, картина стає іще менш мелодраматичною.

Наступна доза незвичності історії – це Ленін, який заходиться істеричним сміхом. Це момент катарсису, очищення. Глядачі бачать на екрані не символ-пам’ятник, а звичайну людину. Особливо несподівано та смішно звучить звертання до нього українською – «Володю!». Зміна трафаретного подання і сприйняття Леніна як символу провокує в публіки сміх та здивування.

Щоправда, режисерська версія фільму, яку показують на фестивалях та закритих показах – ширша, аніж та, що у прокаті. Саме в ній є ті сцени, які б могли посприяти очищенню публіки від минулого – наприклад, істеричний сміх Леніна. Цього під час перегляду у кінотеатрі не буде. Але режисер обіцяє, що повну версію фільму незабаром можна буде легально подивитись у мережі.

Ще одне, чого не почують глядачі протягом фільму – це повна версія саундтреку, написаного спеціально до фільму. Лише вже під час титрів лунає пісня Джамали – «Обещание». Вона така ж солодка, гарна і лірична, як і увесь фільм, за винятком деяких сцен. Адже Олена Дем’яненко із командою зробили кожен кадр довершено естетичним.

В такій тональності – солодкій, гарній та ліричній – втілювала свою героїню і Катя Молчанова. Її Фаня Каплан витончена та саможертовна. Віриш актрисі, що Каплан і була такою – маленькою, а потім і дорослою, до безтями закоханою дівчиною. Катерина довела свою героїню до високого емоційного градусу. Абсолютна антитеза тій міфологізованій Фані, яку показували в радянській історії про революцію. Іще більш очевидний контраст, коли у фільмі Дем’яненко з’являються кадри із фільму «Ленін у 1918 році» Михайла Ромма. Зрештою, Олена грається і з іншими частинами цього фільму, вставляючи їх у свій.

Режисер не дає відповіді на питання: чи стріляла Фані Каплан у Леніна. Але якщо й стріляла, то можна нафантазувати, що зробила це на прохання Горського, який на той момент уже був есером. Він перефарбувався. А вона платить життям за підозру у скоєнні злочину, на який, можливо, підштовхнув її коханий. Фані спалюють у бочці на Красній Площі.

У фільмі декілька підтекстів, які проступають нагору. Декілька жанрів, що задовольнять кожного. Багато прекрасних акторських образів, особливо тих, що втілені режисерами. Продумані до дрібниць елементи одягу та побуту. Світло та кольори деяких сцен зачаровують. Навіть якщо вимкнути звук, то можна отримати насолоду від споглядання красивих кадрів.