Як повідомляє “Інформаційний портал Дубна”, чоловік брав участь в Антитерористичній операції на Сході Україні з 2015 року.

– Відслужив, повернувся в мирне життя. Здавалось, все найгірше позаду, але ні – доля склалася так, що його життєвий шлях обірвався вдома, – розповів голова Об’єднаної міжрайонної спілки ветеранів АТО в Рівненській області Юрій Кірись.

Вічна і світла пам’ять,  нехай земля буде пухом.

Ігор Мацкуляк був одним із перших військових з Чернівецької області, які пішли воювати на схід України у 2014-му році.
Тоді він і отримав важке поранення в живіт під час обстрілу Луганського аеропорту.
Далі Ігор тривалий час лікувався в Україні та в Німеччині, переніс чимало важких операцій.

Просимо небайдужих допомогти родині померлого учасника АТО у збірці грошей на перевезення тіла з Німеччини в Україну
4149 4993 9145 5621 – Мацкуляк Аліса Вікторівна, сестра спочилого земляка.
Просимо щирої молитви за вічний спокій Р.Б.Ігора
Вічная пам”ять

Про це повідомляє місце видання Район.Рожище.

Інформацію підтвердили у ГУНП у Волинській області, зазначивши, що тіло хлопця знайшли повішеним 13 листопада. Слідів насильства не виявлено, тіло направлено на судово-медичну експертизу.

За даними видання, тіло чоловіка виявили вранці повішеним на дереві у дворі домогосподарства. Андрій Стягов, 1993 року народження, вперше до зони АТО він відправився у віці 21 року. Служив контрактником. Волинянин став одним із тих чотирнадцяти, яким вдалося вижити під Волновахою. Там він отримав контузію. Після лікування Андрій знову відправився на фронт. Під час боїв під Савур-Могилою та Оленівкою Андрій Стягов отримав поранення і був відправлений до госпіталя в Луцьку. Після лікування пішов служити до військової частини у Володимир-Волинському.

Андрій Косюр служив строкову службу під час першої хвилі мобілізації в 51-ій бригаді у 2014-му році. Чоловік мав великі проблеми із організмом у фазі сну, лікувався у Волинській обласній клінічній лікарні, госпіталі ветеранів війни, проходив дослідження у лабораторії сну доктора Погорецького Юрія Несторовича. Коли він засинав, зупинялося дихання, відбувалася нестача кисню в організмі.

Як пише “Союз ветеранів війни з Росією” у Facebook, зловмисник також, попередньо, застосував силу до однієї з дівчат, вдаривши її в ногу. Між ним і ветераном АТО виникла словесна перепалка, і коли останній пішов, порушник ударив опонента зі спини. Місцевий портал “0542.ua” опублікував фото та відео з імовірним нападником. За даними журналістів, чоловік вдарив учасника бойових дій головою об плитку, завдавав ударів ногами. Після цього він вирішив зняти постраждалого на мобільний телефон і кричав: “АТОвець, який “ви**бувався”, кричав “я герой”! Ви подивіться на це чмо!” У цей час дві жінки просили не бити лежачого.

Як повідомили “Укрінформу” у відділку комунікації поліції Сумської області, чоловіка 1983 року народження, сумчанина, було затримано на місці інциденту. 40-річний потерпілий відмовився від претензій до свого кривдника. “Він написав заяву про те, щоб не проводили будь-якої перевірки з цього приводу”, – розповіли в поліції. У підсумку нападника відпустили.

З проханням про допомогу до ІА “Волинські Новини” звернулася громадянська дружина Тараса Оксана Жиліч

Тараса мобілізували в АТО у серпні 2014 року, на сході він провів близько року. Під час служби у 128 ОМБР волинянин отримав кілька поранень. Перше – у Попасній, де під час обстрілу бойової машини осколок потрапив в шию і лобову кістку хлопця. Його прооперували.

Згодом він отримав ще одне поранення у Дебальцевому. Тоді під час обстрілу окопу осколки влучили чоловіку в руки та ноги. Його відправили на лікування у Харків, а згодом у Львів та Мукачево, де ставили діагноз «закритий перелом». Проте в інституті травматології та ортопедії в Києві після томографії діагностували перелом зі зміщенням та уламками.

26 березня цього року Тарас проходив лікування у Волинській обласній клінічній лікарні в відділення №11 для учасників АТО. Перебуваючи в медзакладі, відчув слабкість в тілі, тиск став 150 на 50, почали турбувати біль у серці та запаморочення.

Через три дні хворого направити у Луцьку міську клінічну лікарню для повного обстеження. Там після крапельниць йому стало легше.

Під час лікування у медзакладі кардіохург поставив автовцю діагноз – первинний інфекційний ендокардит аортального клапана.

Наразі волинянину необхідна операція на серці: треба замінити один із клапанів, що уражений інфекцією, яка може поширитися на здорові тканини. Єдиним правильним рішенням є тільки заміна клапану, інших варіантів лікування, на жаль, немає.

Безкоштовним клапаном забезпечує держава, однак саму операцію має оплатити хворий, а кошти – чималі. Офіційно потрібно внести на рахунок 80 тисяч гривень, щоб відбулося оперативне втручання, це без проходження курсу реабілітації. Загальна сума на лікування та реабілітацію – понад 100 тисяч гривень.

18 квітня по обіді в Тараса Шуляка погіршилося самопочуття, його завезли швидкою в Луцьку міську клінічну лікарню. Операцію потрібно провести негайно оскільки є загроза здоров’ю.

Реквізити для допомоги: 5168 7450 1805 4392 – отримувач Жиліч Оксана Валентинівна.

З проханням про допомогу до редакції 20minut звернувся друг Іллі.

Військовий захищав наш спокій в зоні бойових дій, а взимку повернувся додому. Наразі він в лікарні у вкрай тяжкому стані. вартісну операцію потрібно провести негайно оскільки є загроза здоров’ю.

“У березні він лікувався та його виписали з лікарні додому. Але через два тижні Іллі знову стало гірше. Спочатку він хотів залишитися дома, але стан погіршувався з кожним днем. Зараз брат у військовому шпиталі. Лікарі діагнозували в нього багато діагнозів та кажуть, що шансів мало. Але направляють на операцію та зазначають, що вона може допомогти, — розповідає журналістці «20 хвилин» сестра хворого Тетяна Сивак.

Врятувати Іллю можуть столичні лікарі в інституті Шалімова.

“Ми просто сільська родина. Та в нас немає таких грошей,” — розповідає сестра хворого Тетяна.

Кошти можна перерахувати на карту:

Сестра Сивак Тетяна: 4149 4991 1882 8449

Українським бійцям важко не лише в бою, а й після нього. Всі хто має можливість та бажання допомогти – приєднуйтесь, разом ми можемо зробити цей світ добрішим!

З проханням про допомогу до ІА “Волинські Новини” звернулася громадянська дружина Тараса Оксана Жиліч.

Тараса мобілізували в АТО у серпні 2014 року, на сході він провів близько року. Під час служби у 128 ОМБР волинянин отримав кілька поранень. Перше – у Попасній, де під час обстрілу бойової машини осколок потрапив в шию і лобову кістку хлопця. Його прооперували.

Згодом він отримав ще одне поранення у Дебальцевому. Тоді під час обстрілу окопу осколки влучили чоловіку в руки та ноги. Його відправили на лікування у Харків, а згодом у Львів та Мукачево, де ставили діагноз «закритий перелом». Проте в інституті травматології та ортопедії в Києві після томографії діагностували перелом зі зміщенням та уламками.

26 березня цього року Тарас проходив лікування у Волинській обласній клінічній лікарні в відділення №11 для учасників АТО. Перебуваючи в медзакладі, відчув слабкість в тілі, тиск став 150 на 50, почали турбувати біль у серці та запаморочення.

Через три дні хворого направити у Луцьку міську клінічну лікарню для повного обстеження. Там після крапельниць йому стало легше.

Під час лікування у медзакладі кардіохург поставив автовцю діагноз – первинний інфекційний ендокардит аортального клапана.

Наразі волинянину необхідна операція на серці: треба замінити один із клапанів, що уражений інфекцією, яка може поширитися на здорові тканини. Єдиним правильним рішенням є тільки заміна клапану, інших варіантів лікування, на жаль, немає.

Безкоштовним клапаном забезпечує держава, однак саму операцію має оплатити хворий, а кошти – чималі. Офіційно потрібно внести на рахунок 80 тисяч гривень, щоб відбулося оперативне втручання, це без проходження курсу реабілітації. Загальна сума на лікування та реабілітацію – понад 100 тисяч гривень.

18 квітня по обіді в Тараса Шуляка погіршилося самопочуття, його завезли швидкою в Луцьку міську клінічну лікарню. Операцію потрібно провести негайно оскільки є загроза здоров’ю.

Реквізити для допомоги: 5168 7450 1805 4392 – отримувач Жиліч Оксана Валентинівна.

Поліція відкрила кримінальне провадження. Підозрюваному загрожує два роки ув’язнення. Утім на його захист стало усе село, правозахисники та активісти.

Також детально про всі події смертельного інциденту розповів і побратим 24-річного ветерана АТО, котрий захищав від 6-ти нападників свою матір і свій дім.

Детальніше дивіться у відео “ТСН”.

6 Квітня 2021 о 17:12
Поліція звертається до громадськості з проханням допомогти знайти зниклого безвісти 37-річного чоловіка, учасниа АТО. Про це повідомляє очільник “Варта 1” Ігор Зінкевич.

“Відділенням поліції №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області розшукується Борсук Олександр Адамович, 1984 р.н. уродженець с. Мельники, Шацького району, Волинської області, зареєстрований за адресою: Волинська область, Шацький район, с. Мельники.Гр. Борсук Олександр Адамович є учасником АТО та після контузії має проблеми з пам’яттю.

Прикмети: ріст 173 см., худорлявої тілобудови, волосся русе. З 2017 року проживав та працював в м. Львів, Львівської області. Безвісті зниклий підзаробляв на завокзальному ринку в районі АС м. Львова.” – йдеться у дописі.

Також зниклий може знаходитись у реабілітаційних центрах.

Боєць помер під час надання йому медичної допомоги
Втрат зазнала 72-га бригада – один український військовий загинув, другий поранений. ЗСУ обстріляли з протитанкового гранатомета.

На Донбасі в зоні Операції об’єднаних сил внаслідок обстрілу загинув український військовослужбовець. Другий боєць отримав поранення. Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак, пише Інтерфакс-Україна.

“Після двох пострілів з протитанкового гранатомета противником на спостережному посту у нас був важкопоранений і під час надання медичної допомоги помер один військовослужбовець, і другий поранений”, – сказав Хомчак.

За його словами, втрати понесла 72-га бригада.

Нагадаємо, що напередодні українські військові відповіли на обстріл на Донбасі.

На Полтавщині в суботу, 13 лютого, поховають загиблого на Донбасі українського воїна, 36-річного Олександра Глушка. Солдат загинув від пострілу снайпера в четвер, 11 лютого. В Олександра залишилося двоє дітей і дружина, а також літня мама.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Брався за будь-яку роботу
Олександр Глушко встиг прослужити на сході півтора року. Ніколи до цього він не був військовим. Як розповіла OBOZREVATEL його кума Юлія Провороцька, Олександр був звичайним працьовитим хлопцем.

“Він трудяга був, весь час намагався забезпечити свою сім’ю. Брався за будь-яку роботу. Навіть у Польщу їздив на заробітки. Ми не очікували, що він піде в армію. Можливо, тому що в нас тут відкрили набір у

ЗСУ, і ще брат його дружини був військовим. Ось вони разом і відправилися туди”, – каже Юлія.

Син виграв бій заради батька
В Олександра і його дружини Анни двоє дітей – 11-річний Женя і 9-річна Ліза. Старший син дуже важко переніс звістку про смерть батька. Хлопчик не тільки зовні схожий на Олександра, а й за характером.

Їхня знайома Тетяна розповіла, що якось Женя брав участь у спортивних змаганнях із кікбоксингу. Йому сказали, якщо виграєш, то приїде батько у відпустку. І це стало дуже сильним стимулом для хлопчика. Він боровся до кінця і переміг.

“Хоч мій син йому і програв, але я рада за Женю, бо йому це дуже було потрібно”, – говорить Тетяна.

Юлія теж згадує, що Олександр, коли навчався в сільській школі на Полтавщині, був дуже спортивним.

Поховають поряд із батьком
“Він завжди був на позитиві, незважаючи ні на що. Умів словом підтримати, якщо комусь було зле. Дуже хороший і добрий чоловік. Коли по телевізору дивишся, як проводжають в останню путь наших військових, то співпереживаєш. Але коли це горе трапляється поруч, стає дуже боляче. Для нашого села – це перша смерть за ці роки. Вона, як бомба, розірвалася вчора. Всі хвилюються за Сашка, за його сім’ю. Знаєте, коли в село прийшла новина про загибель Сашка, то пішов дощ. Він лив весь день і всю ніч, і тільки сьогодні, в п’ятницю, перейшов у сніг. Немов небо оплакує нашого Сашка”, – каже Юлія.

Літня мама солдата також дуже важко переносить смерть сина. Односельці розповідають, що в них біда за бідою. Приблизно пів року тому в Сашкової сестри помер чоловік, зовсім молодий. Батько Сашка теж тяжко хворів і помер кілька років тому.

Ховати Олександра Глушка збираються в сусідньому селі, поруч із його батьком. Хоча сім’я зараз живе в Полтаві, в одній квартирі з батьками дружини.

“Неможливо передати біль мій і дітей, дуже не віриться, що Саші й улюбленого тата більше немає! Хочеться вірити, що все це сон!!! Але, на превеликий жаль, все це правда, і дуже неприйнятна правда для нас!” – написала дружина в себе на сторінці у Facebook.

Прощатися із загиблим Олександром Глушком будуть у соборі в Полтаві 12 лютого, ввечері, наступного дня його повезуть до рідного дому до мами, а потім уже поховають.

Позаду у чоловіка дороговартісні операції та лікування. Зараз він на Рівненщині у реабілітаційному центрі, пише Репортер з посиланням на НТК.

На відновлення необхідні понад 40 тисяч гривень.

“20 січня планую їхати з дружиною в реабілітаційний центр для подальшого свого відновлення, – каже Ігор Авдеєв. – Потребую дорогих медичних препаратів, на які прошу у вас допомоги. Щиро дякую всім небайдужим, які допомагають мені у зборі коштів”.

Допомогти атовцю можна надіславши кошти на картку ПриватБанку дружини – Вікторії Авдєєвої: 5168 7456 0610 8071

У Рівному під час засідання місцевих депутатів, на якому був присутній п’ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко, сталася перепалка з колишнім учасником АТО. Він заявив, що ексглава країни зламав йому життя, передає PavlovskyNews.

Згідно з повідомленням, Порошенко приїхав на засідання, щоб бути присутнім при вступі на посаду мера Рівного, свого однопартійця Олександра Третяка. Там його і застав активіст і доброволець Ярослав Гранітний

Як повідомляється, чоловік раніше перебував три роки в СІЗО нібито через сепаратизм. Зараз він під нічним домашній арештом.

Гранітний кричав, що Петро Порошенко зламав йому життя і є зрадником, тоді як сам він захищав країну.

“Ще один офіцер 51-ої окремої механізованої бригади поповнив ряди Небесного Легіону. Скільки вже воїнів останнім часом пішло у вічність від страшної хвороби?

Здолали мужньо ворога на війні, але цей ворог “Рак” виявився нездоланний, на жаль”, – повідомив Богдан Макаров.

У нього залишилася молода дружина та маленька донька.

Нагадаємо, раніше особовий склад волинської 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого просив про допомогу своєму побратиму та оголосив про збір коштів на тривале і дороговартісне лікування.

Оресту Сідельнику лікарі поставили діагноз “меланома порожнини носа та верхньощелепної пазухи зліва з поширенням в крило-підщелепну ямку, носоглотку та ліву орбіту”. Цей вирок поставив під загрозу життя офіцера.

Про цю сумну подію повідомляє інша учасниця АТО Марія Чашка на своїй сторінці у фейсбук, передає “Це моя Україна“.

Так у своєму дописі вона зазначає наступне:

“Вчора ввечері нашого побратима, свободівця, сокільця, активіста Бахмутськоі міської Свободи Валерія Можаровського збила машина. Це трапилося на пішохідному переході, коли Валерій гуляв зі своїм маленьким сином. Коляску з хлопчиком він встиг відштовхнути, а сам сильно постраждав. Зараз Валерій у важкому стані, з черепно-мозковою травмою в лікарні м.Лиман.

5168757325830679

Можаровська Олена Михайлівна”

Також про стан потерпілого на своїй у сторінці у фейсбук повідомила його дружина:

“Ми зараз у лікарні. Валерій в Лимані дуже тяжкий стан.Потребуємо допомоги

5168757325830679 Можаровськая Олена”

На Городенківщині поховали загиблого атовця Тараса Кубійовича (фото)

50-річний військовий загинув від кулі ворожого снайпера 6 вересня неподалік Причепилівки, що на Луганщині. Це перша втрата ЗСУ після оголошення всеохопного перемир’я – від 27 липня.

На території району на знак скорботи за загиблим у Дні жалоби приспустять Державний Прапор України із траурною стрічкою на будівлях влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Попрощатися з бійцем прийшли сотні людей. Побратими згадують Тараса Кубійовича як досвідченого воїна. Він воював за Україну з 2015-го року.

Помер атовець з Тисмениччини

17 липня помер атовець з Тисмениччини Дмитро Гартун.

Про це повідомив у фейсбуку Володимир Ружанський, Голова Загвіздянської сільської ради об’єднаної територіальної громади.

Дмитро Гартун з 1958 року народження, він житель с. Підлісся.

Похорон сьогодні, 21 липня, розпочався о 11:00.

Прошу АТОвців Підлісся та Загвіздя зібратись і провести в останню путь Дмитра. Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять…- йдеться у дописі.

Серію матеріалів про те, як військовослужбовці повертаються у цивільне життя після війни на Сході, пише Суспільне.

Сергій Швець у 2014-2015-му роках служив біля Волновахи на Донеччині. Ідея розводити страусів належить мамі чоловіка. Споруджувати ферму почали ще до подій на Сході. Поки чоловік воював, роботу зупинили. Загалом, будівництво тривало впродовж шести років. У червні 2019-го ферма запрацювала. Зараз тут живе 15 страусів.

“Два роки назад у нас вже була можливість придбати страусів, яких ми привезли з Миколаївської області. Ми привезли вже дорослих страусів, вже сформоване поголів’я, яких ми, власне, зараз бачимо”, – розповідає власник ферми.

Страуси на фермі живуть сім’ями – самець і дві самки – на своїй території, у своєму будиночку. Доглядати за птахами не важко – потрібно вчасно за ними прибирати та годувати.

“Їдять вони, в основному, зернові – це пшениця, ячмінь, кукурудза, овес. Також люблять траву, додаємо люцерну свіжу, конюшину дуже люблять. Овочі, фрукти – як смаколик”, – говорить Сергій Швець.

Страуси – дуже допитливі птахи, розповідає власник ферми. До відвідувачів вони привітні, проте полюбляють пощипувати людей за одяг.

Для туристів на фермі проводять екскурсії, під час яких розповідають по життя страусів та цікаві факти про птахів.

“Туристи часто запитують, чи в нас є можливість скуштувати омлет із яйця страуса. Це найбільший у світі омлет, який може поїсти шість-вісім людей, півтора кілограми важить”, – додав Сергій Швець.

Крім страусів, на фермі живуть інші екзотичні птахи – фазани, павич, цесарки та породисті кури. Є ще дві білки, які, здебільшого, ховаються від відвідувачів. Для туристів тут також облаштували крамничку – продають сувеніри із страусиних яєць, пір’я та шкіри.

Постраждалий – Віктор Сімончук. Про інцидент розповів його двоюрідний брат Андрій Пархоменко на сторінці у “Фейсбуці”.

Пархоменко зазначив, що нелюди били Віктора упродовж 10 хвилин, він був без свідомості. На щастя, небайдужа людина згодом викликала швидку.

Швидка допомога привезла його в  17-ту лікарню, однак “медики” не захотіли надавати йому допомогу, подумавши, що ветеран АТО – безхатько.

Варто зазначити, що Віктору було надзвичайно погано, він благав, щоб його залишили до ранку, однак так звані медики вигнали його вночі на вулицю без речей, телефону та грошей.

Чоловік зумів самостійно повернутися додому. На наступний день його відвезли у стаціонар, де діагностували перелом ребра, пальця, численні гематоми та вибитий зуб.

В минулому Віктор був бійцем АТО, танкістом, упродовж трьох років захищав Україну на передовій, за що в 2015-му був нагороджений орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.

На Франківщині помер атовець

Учора, 5 березня, відійшов у вічність учасник АТО Василь Спірідонов.

Нехай Всевишній охороняє його світлу душу в Царстві Небеснім. Усі, хто знав цю людину, згадайте добрим словом, пом’яніть щирою молитвою.
Василю було 40 років.

Прощання відбудеться 7 березня о 12:00 в селі Раків.

Співчуття рідним і близьким, хто знав Василя. Вічна пам’ять. Спочивай з миром. Героям слава!!! Підтримай нашу сторінку в Facebook.

“Ми встановили, що вчора ввечері між сином і матір’ю в телефонній розмові виник конфлікт. Тому хлопець приїхав в будинок, де вона мешкала. Під час чергової сварки він намагався її побити, тому за жінку заступився його вітчим. Згодом пасинок покликав свого друга, з яким і завдали подружжю тілесні ушкодження та втекли. Чоловіка і жінку госпіталізували і прооперували“, – повідомили поліцейські.

За словами начальника Святошинського управління поліції Сергія Чернишова, правопорушників затримали в порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Це – молоді люди, 1989 і 1990 народження. Вони вже дають свідчення слідчим.

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом замаху на умисне вбивство – частина 2 статті 115 Кримінального кодексу України.

Злочинцям загрожує позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Нагадаємо, що ветеран АТО, Ігор Панов і його дружина були госпіталізовані у вкрай важкому стані.

Як розповів “Галці” ветеран АТО Роман Винник, на розі вулиць Івасюка-Хоткевича він з побратимами побачили, як з мікроавтобуса Мерседес невідомий кинув потужну петарду під ноги старшій жінці. Від вибуху та неабияк перелякалася. Дебошири на машині кинулися втікати, їх наздогнали на перетині вулиць Івасюка-Незалежності. Коли Винник підійшов з’ясувати причину такої поведінки, водій різко рушив з місця. Атовець зачепився за двері авто – його так протягнули аж до шляхопроводу над коліями. Водій машини та один з пасажирів втік, а молодика, котрий кидав петарду, затримали до приїзду поліції.

Правоохоронцям юнак розповів, що петарду кидав у своїх знайомих, і випадкову жінку образити не хотів. Згодом повернувся і водій машини. Його перевірили на стан сп’яніння – тверезий. Оскільки атовець травм не отримав, адмінпротокол за хуліганство склали лише на юнака, котрий кинув петрарду, повідомили у пресслужбужбі патрульної поліції.

На камеру хлопець вибачився за свої дії.

До реанімаційного відділення НЦМЛ чоловік потрапив з тяжкими тілесними ушкодженнями. Спочатку не було відомо, хто побив чоловіка і як все сталося. Повідомляє “БУГ”.

У коментарі «БУГу» т.в.о.начальника поліції Нововолинського відділення Сергій Галащук розповів, що співробітниками карного розшуку були проведені оперативно-розшукові заходи, оглянуті камери відеоспостереження, що є на вулицях міста, та встановлено особу.

Тілесні ушкодження наніс неповнолітній. Він попросив у чоловіка цигарку, а той у свою чергу відмовив і почав шарпати 15-річного хлопця. Тоді підліток побив атовця.

«Чоловік, учасник АТО, посварився зі своєю співмешканкою та йшов від неї. Хлопець попросив закурити, стався конфлікт. Будуть проводитися експертизи яким чином чоловік отримав тяжкі тілесні ушкодження: внаслідок падіння чи від удару та вирішуватиметься питання по кваліфікації злочину та притягнення до відповідальності», – зазначив Галащук.

О 16 годині нa “102” нaдійшов виклик. Нa місце були викликaні підрозділи пaтрульної поліції та Головного упрaвління Нaцполіції.

Нaчaльник поліції Закарпаття Ромaн Стефaнишин тa нaчaльник ужгородської поліції Вітaлій Мaцолa особисто прибули нa місце тa провели перемовини в приміщенні із сaмогубцею тa вмомили чоловікa віддaти їм грaнaти.

Видaння 0312 отримaло офіційне підтвердження випaдку у Пaтрульній поліції тa ГУ НПУ в Зaкaрпaтській облaсті.

Проте, нaрaзі усі обстaвини з’ясовуються. Проводяться слідчі дії.

Попередньо відомо, причиною вчинку стали особисті проблеми.

Ввечері о 19.00 відбудеться парастас, а завтра його поховають.

Олександр Віталійович Дяк одружений, проживає в Іванківцях. Повернувшись з полігону, ще не працевлаштувався, тому погоджувався на виконання будь-яких оплачуваних робіт на день, на тиждень. Чим і забезпечував родинний достаток.

Молодий хлопець вагою приблизно 50 кілограм, задніх не пас на фронті. Був АГ-сником, служив в мотопіхоті танкового прикриття. Двоє коріних мешканців Іванківець, на скільки відомо, не служили в армії взагалі, запросили Сашу попрацювати на новобудові за 200 гривень вдень. Відпрацювавши один день, отримав 200 гривень від замовника робіт в селі Сигнал.

Наступного дня його по-звірячому побили, катували, залякували, волочили непритомного за ноги по землі, накидали на шию петельку, змушували копати собі яму. Все це проводилося під морально-психологічним тиском, під гаслом «Не вбили тебе в АТО, доб’ємо ми».

Звернувся в поліцію через пару днів. Правоохоронці заяву взяли, на руки номерок не дали, сказали тільки останні цифри, які не зміг запам’ятати. Направлення на судмедекспертизу не дали. При редакції газети у волонтерському центрі створено групу по захисту родини ветерана бойових дій.

По телефону 102 з мобільного телефону були повідомлені правоохоронці про безчинства поліції в Козятині, а вірніше бездіяльність. Обласні правоохоронці взяли на котроль дану справу.

Про подію повідомлено на гарячу лінію Служби безпеки України за телефоном (0432)53-13-09. Зареєстровано повідомлення про прояви сепаратизму в с. Іванківці та бездіяльність Козятинської поліції з приводу катування учасника бойових дій.