Біля острова Якусіма на заході Японії у середу, 29 листопада, розбився військовий літак США V-22 Osprey. На борту перебувало восьмеро людей, повідомляє Reuters з посиланням на японську берегову охорону.

Як повідомляють японські ЗМІ з посиланням на місцеву владу, аварія сталася близько 14:47 за місцевим часом (05:47 за Гринвічем) поблизу аеропорту біля острова Якусіма. Свідки кажуть, що коли літак падав, у нього горів лівий двигун.

Як повідомив головний секретар кабінету міністрів Японії Хірокадзу Мацуно, конвертоплан зник з радарів о 14:40 за японським часом.

Представник берегової охорони повідомив, що до місця авіакатастрофи направили патрульні катери та літаки, але немає жодних подробиць інциденту, зокрема, невідомо статус тих, хто перебував на борту.

Речник американських сил у регіоні сказав, що вони все ще збирають інформацію про авіакатастрофу.

Нагадаємо, 11 листопада 2023 року, видання «Європейська правда» повідомляло, що під час тренувального польоту над східною частиною Середземного моря розбився американський військовий літак. Ввечері 12 листопада видання АР повідомило, що внаслідок авіакатастрофи загинуло п’ятеро американських військових.

У Польщі ввечері, 17 липня, невеликий пасажирський літак впав на ангар, де люди ховались від грози. Відомо про 5 загиблих.

Про це пише onet.pl.

У понеділок ввечері поблизу населених пунктів Насельськ і Новий Двір Мазовецький невеликий пасажирський літак впав на ангар, де перебували люди. Постраждало 15 осіб. Пожежна служба повідомляє про п’ятьох загиблих.

Аварія сталася на території варшавського аероклубу SkyDive у Хрчино поблизу Нового Двору Мазовецького під час посадки літака в поганих погодних умовах. Літак Cessna зачепив ангар, в якому перебували люди. Відомо про 5 загиблих. Це пілот і люди, які були в будівлі.

Літак, що потрапив в аварію, – Cessna 208, який використовувався, серед іншого, для стрибків з парашутом. До місця події стягнуто великі сили рятувальників, пожежників і волонтерів, також викликано чотири вертольоти Повітряної рятувальної служби – з Варшави, Плоцька, Ольштина і Соколува-Підляського.

На місці події працюють шістнадцять пожежних підрозділів – як з Державної пожежної служби, так і з Добровільної пожежної служби.

“Перед 20:00 невеликий літак через погані погодні умови впав на ангар. Машина просто врізалася в цю будівлю, зруйнувавши її. Також обвалився дах. В ангарі в цей час перебувала група людей. На даний момент у нас є інформація, що п’ятеро людей загинули. Серед них – пілот літака. Загалом 15 осіб отримали поранення”, – розповіла Onet Катажина Урбановська, прессекретарка начальника пожежної служби Мазовецького воєводства.

Свідки повідомляють про грозу і сильний вітер в околицях аеропорту. Кажуть, що катастрофа сталася після дуже сильного пориву вітру.

Моніка Новаковська-Бринда з Головного управління національної пожежної служби повідомила, що жертвами стали люди, які ховалися в ангарі від негоди.

“Відомо, що будь-яка людина, яка знає, що наближається шторм, намагається сховатися в безпечному місці. На жаль, цей ангар таким не виявився”, – сказала вона.

Бортовий механік Іван Касьянов, який загинув 18 січня у Броварах разом із керівництвом МВС, мрія з дитинства працювати в ДСНС. Чоловік міг залишитися працювати в Києві, але повернувся до Ніжина, вступив на службу до авіаційного загону і будував плани на життя.

Про те, як вчителі згадують про свого учня та що відомо про командира повітряного судна і пілота – йдеться у матеріалі Суспільного.

“Мені прийшло повідомлення від Валентини Іванівни, в якій було сказано три слова: “Немає мого синочка”, — розповіла подруга матері Івана Касьянова Валентина Ільченко, яка працює у гімназії разом із матір’ю загиблого хлопця.

Валентина Ільченко – вчителька зарубіжної літератури у 16 гімназії в Ніжині. Іван навчався також тут. У холі школи його фото зі свічкою. Класна керівничка Людмила Сидорович згадує, хлопець із дитинства мріяв працювати у ДСНС. Задля цього пройшов довгий шлях – навчався у Державному університеті інфраструктури та технологій, потім – вступив до лав ЗСУ, далі було навчання у Національному авіаційному університеті. З 2017 року працював у ДСНС, а у 2020 році став бортовим механіком.

“Для мене оця звістка, що Вані вже немає – це страшна трагедія. Це був шок, тому що, як кажуть забирають кращих”, – розповіла вона.

У Ніжинському авіаційному загоні наразі не коментують загибель екіпажу у Броварах, аргументуючи, що це – таємниця слідства. Підполковник цивільного захисту Олександр Нікшун, що екіпаж вертольота був досвідченим.

“Стосовно цього екіпажу – це досвідчені пілоти, працівники ДСНС. Більше того вони вже давно освоїли цей вертоліт, який за нашими даними працює в Україні вже з 2020 року, і саме цей гелікоптер французького виробництва залучався не раз із транспортування особового складу ДСНС, до рятувальних і різних операцій”, – розповів ніжинський міський голова Олександр Кодола.

Що відомо про командира повітряного судна і пілота
Олександр Василенко — командир повітряного судна закінчив Харківський інститут льотчиків, літав на Мі-8, Мі-9, Мі-24. У середині двохтисячних років перебував із миротворчою місією в Ліберії та Сьєрра-Леоне. Учасник АТО. Працював у Ніжинському авіазагоні із 2011 року.

Констянтин Коваленко — пілот авіаційної ескадрильї спеціального призначення. Він прийшов до Ніжинського авіаційного загону у 2021 році, до цього служив в авіаційній частині у Львівській області. Був учасником АТО.

Авіакатастрофа у Броварах
18 січня у Броварах поруч із дитячим садком та будинком розбився вертоліт ДСНС, на борту якого перебувало керівництво МВС – міністр Денис Монастирський, перший заступник міністра Євгеній Єнін і державний секретар Юрій Лубкович. За даними поліції, кількість загиблих — 14 людей, серед них – дитина.

У суботу, 21 січня, на Байковому кладовищі у Києві попрощалися із міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським та співробітниками МВС, які 18 січня загинули в авіакатастрофі у Броварах. Перед цим прощальна церемонія із загиблими представниками відомства відбулася у Національному центрі “Український дім”.

На території села Джрабер Котайкської області, Вірменія, впав та спалахнув літак B55. За попередньою інформацією, на борту були російські пілоти, які загинули.

Про це повідомляє пропагандистське видання, посилаючись на прес-службу МНС Вірменії.

Як пишуть російські телеграм-канали, в авіакатастрофі загинули два пілоти із Росії 1979 та 1983 років народження. Літак був приватний і зареєстрований у Словаччині. Він летів із Єревану в Астрахань.

Як зазначає “Радио Азатутюн”, сигнал про падіння літака надійшов о 14:20. Рятувальники, які прибули на місце краху, виявили два обгорілі тіла. Пожежа була ліквідована о 14:41.

За даними Комітету цивільної авіації країни, це був літак типу BeechCraft 95. Зв’язок з пілотами перервався о 13:11 за місцевим часом, о 14:20 літак був виявлений село Джрабер Котайкської області, що розбилося в районі.

Повітряні сили ЗСУ підтвердили 12 жовтня втрату літака СУ-24 М. Один з пілотів загинув через авіакатастрофу.

Про це у коментарі “Українській правді” сказав речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

Бомбардувальник СУ-24 М підтримував наступальні дії українських воїнів на східному напрямку. Після виконання завдання літак уразила російська ракета.

Пілоти ухвалили рішення повернутись на авіабазу, проте не змогли долетіти. Обидва пілоти катапультувались, проте один із них загинув. Літак упав на території Полтавської області.

Падіння українських літаків: що відомо
Раніше голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін повідомляв про падіння двох українських літаків у Полтавській області. За його словами, потерпілих серед цивільних немає.

У провінції Денізлі на заході Туреччини розбився вертоліт, задіяний у гасінні лісової пожежі.

Про це повідомив губернатор провінції Алі Фуат Атік, пише Анадолу.

В результаті катастрофи загинули 2 особи, п’ятеро отримали поранення. У гелікоптері із 7 осіб перебували 5 громадян Росії.

Зазначається, що до місця події направлено групи рятувальників.

Нагадаємо, що на південному заході Туреччини, біля курортного Мармарису, сталася велика лісова пожежа. До боротьби з вогнем залучили 15 вертольотів та вісім літаків, 500 співробітників лісництва, 40 водовозів.

Власником товару була сербська приватна компанія Valir. Цей рейс мав усі відповідні дозволи відповідно до міжнародних правил.

Про це заявив міністр оборони Сербії Небойша Стефанович на брифінгу 17 липня.

“Літак, який вночі упав у Греції, віз 11,5 тонн нашої продукції оборонної промисловості для Бангладеш. Усі вісім членів екіпажу, на жаль, загинули”, — сказав міністр.

Нагадаємо, на півночі Греції поблизу міста Кавала у суботу, 16 липня, розбився вантажний літак Ан-12 української компанії, що летів із Сербії до Йорданії.

Грецький державний мовник ERT повідомив, що літак перевозив 12-тонний вантаж, який був “потенційно небезпечним”. ERT припустив, що на борту могли бути боєприпаси.

Відомо, що пілот попросив екстрену посадку в аеропорту Кавали через проблему з двигуном, але не зміг досягти злітно-посадкової смуги.

Місцевих мешканців у районі падіння літака попередили, щоб вони тримали двері та вікна закритими, а також не включали кондиціонери.

Літак належав компанії “Меридіан”. Там підтвердили катастрофу свого транспортного літака Ан-12 на півночі Греції. Восьмеро загиблих членів екіпажу були громадянами України, повідомив генеральний директор компанії Денис Богданович. Він не став пояснювати, який саме вантаж був на літаку. За його словами деталі уточнюються.

Причиною аварії могла стати технічна несправність у повітрі, зазначили у компанії.

На місце катастрофи українського літака прибули українські консули, які взаємодіють із грецькими рятувальниками та правоохоронцями, повідомили в МЗС.

Під час аварії вантажного літака Ан-12 під Іркутськом, за попередньою інформацією, загинуло двоє українців, інформує речник МЗС України Олег Ніколенко.

У департаменті з авіації Мінтрансу Білорусі зазначають, що під час заходу на друге коло в аеропорту Іркутська у складних погодних умовах (сніг з дощем, крижаний дощ) літак розбився в районі населеного пункту Пивовариха. Командир екіпажу налітав понад 12 тисяч годин, зокрема понад 7 тисяч на Ан-12.

«Повітряним судном керував досвідчений екіпаж, до складу якого входило семеро людей: два громадяни Російської Федерації, два — України і три — Республіки Білорусь», — наголосили в Мінтрансі.

Вони летіли з Джакарти до Понтіанака, аби побачитися із ним. Річ у тім, що чоловік вже понад рік працює у Понтіанаку та давно не бачився із рідними. Востаннє він розмовляв із дружиною перед тим, як вона разом із дітьми сіла на літак. Про це пише Сerdik Іndonesia. Востаннє ми розмовляли мобільним, потім моя сім’я сіла в літак. Досі я не отримав жодної інформації, – розповів Зай.

Він крізь сльози додав: приїхав до аеропорту у Супадіо Понтіанак, щоб забрати свою дружину та трьох дітей. Зверніть увагу! На борту рейсу SJ182 індонезійської авіакомпанії Sriwijaya Air, що летів із Джакарти в Понтіанак, перебувало 10 дітей, 3 з яких – немовлята.

Джерело: речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко у Twitter

Дослівно: “За попередньою інформацією посольства України в Індонезії та авіакомпанії Sriwijaya Air, українців не було на борту літака рейсу #SJ182, який зазнав катастрофи поблизу Джакарти”.

Що передувало: У суботу в Індонезії зазнав катастрофи пасажирський літак авіакомпанії Sriwijaya Air із 62 людьми на борту.

Про це повідомляє CNN Indonesia.

Як зазначається, біля островів, над якими міг розбитися пасажирський Boeing з більш, ніж 50 пасажирами, знайшли уламки літака та частини тіл.

Жителі островів відправилися на пошуки уламків після того, як почули вибухи. На даний момент влада Індонезії не підтвердила падіння літака. Зв’язок з літаком було втрачено через декілька хвилин після вильоту з Джакарти.

Джерело: Міністерство оборони

Деталі: Понад 28 мільйонів гривень спрямовано Сухопутнім військам ЗСУ для розподілу по військкоматах. Зазначається, що наступного тижня військові комісаріати перерахують ці кошти на рахунки одержувачів допомоги.

Наразі рішення про виплати прийнято щодо 19 загиблих курсантів Харківського Національного університету Повітряних Сил. Документи щодо них розглянуто комісією Міноборони, протокол засідання якої затверджено міністром оборони.

Рішення про решту виплат буде прийнято після остаточного офіційного встановлення всіх обставин та причин авіакатастрофи, зазначили в Міноборони.

На сьогодні продовжує працювати урядова комісія та триває робота з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш. Результати роботи комісії бути подані міністру оборони до 25 листопада.

Довідка: На засіданні уряду 26 вересня було вирішено, що члени сімей загиблих у катастрофі Ан-26 військовослужбовців отримають одноразову грошову допомогу в розмірі більш ніж 1,5 мільйони гривень.

Похорон Скочкова-молодшого відбудеться 7 жовтня. Про це розповіла мама загиблого героя Оксана Скочкова, повідомляє “Громадське”.

«Він був гідним льотчиком, щирим, добрим, справедливим. Насті (сестрі — ред.) він замінив батька. Я просто не знаю… Його батько теж був таким. Він був гідним свого батька», — сказала Оксана Скочкова.

Загиблого курсанта Олександра Скочкова поховають завтра, 7 серпня, в Мелітополі. Йому було лише 20 років. Він пішов в авіацію слідом за своїм батьком Ігорем Скочковим, той був штурманом авіаційної ескадрильї гвардійської військово-транспортної авіаційної бригади ЗСУ.

Батько також загинув у небі: 14 червня 2014 року над Луганськом незаконні збройні формування РФ збили військовий транспортник Іл-76, внаслідок чого загинули 40 десантників і 9 членів екіпажу.

Скоков-молодший навчався на третьому курсі університету імені Кожедуба, він хотів стати штурманом, як і його батько. Але 25 вересня 2020 року загинув.

Курсанта одного разу запитали, чи не боїться він повторити долю свого батька, який загинув у небі. Тоді юнак заперечив, що в одну вирву снаряд двічі не влучає, повідомляє Арміяінформ. згодом з моторошною точністю повторив долю свого батька: обоє згоріли під час авіакатастрофи.

Нагадаємо, сьогодні, 6 жовтня, на майдані Свободи в Харкові відбулась церемонія прощання із 25 військовими, які загинули в авіакатастрофі АН-26. На ній були присутні близько 600 людей. Рідні сиділи на стільцях поряд із фотографіями загиблих. Їм підвозили для прощання труни.

Також Президент Володимир Зеленський підписав указ про нагородження 27 військовослужбовців, що знаходилися на борту літака, що розбився під Чугуєвом літака, медалями “За військову службу Україні”. 26 військовослужбовців нагороджені посмертно. Указ про це опубліковано на сайті глави держави.

Сьогодні президент з дружиною взяли участь в церемонії прощання з 18 загиблими курсантами та сімома льотчиками.

Літак АН-26, на якому здійснювали навчальний політ, зазнав аварії 25 вересня біля 20:50, впавши на автодорогу Київ-Харків-Довжанський, неподалік від Чугуєва. На борту перебувало 27 осіб (20 курсантів і сім офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗС України ім. Кожедуба). 25 людей загинули на місці. Один курсант помер в лікарні і ще одному пощастило вижити. За фактом авіакатастрофи було розпочато кримінальне провадження.

У Харкові на 18 міському кладовищі почалися похорони двох членів екіпажу Ан-26, який розбився 25 вересня під Чугуєвом.

Як повідомляється на місцевому Telegram-каналі “ВЕХА (Харків)”, могили штурмана Олексія Остапенка і бортмеханіка Олега Широчука продовжать Алею Слави. За словами очевидців, щоб вшанувати пам’ять льотчиків, туди прийшло безліч харків’ян (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

Капітану Олексію Остапенку було 28 років. Після фатального польоту харків’янин повинен був отримати кваліфікацію першого класу.

А 40-річний прапорщик Олег Широчук займав посаду старшого бортового механіка навчальної авіаційної бригади. Він був уродженцем Любомля Волинської області, але разом з дружиною і сином жив у Харкові.

Масове прощання з 25 загиблими попередньо заплановане на 6 жовтня у Харкові, після чого рідні зможуть забрати тіла для поховання.

Нині похований лише один з курсантів – Віталій Вільховий, він зміг вибратися з палаючого літака, але згодом помер у лікарні від страшних опіків.

Єдиний, хто вижив у страшній катастрофі – В’ячеслав Золочевський. Нині він у шпиталі і йде на поправку. Тепер він єдиний курсант, який нині числиться на другому курсі штурманів військового вишу.

Розшифровку чорних скриньок Ан-26 завершено, експерти продовжують вивчати отримані дані, вже вдалося відновити половину польоту.

Авіакатастрофа в Чугуєві забрала життя 26 із 27 людей, які знаходилися на борту літака Ан-26. Серед загиблих був курсант Андрій Роспотнюк, який близько місяця тому відзначив своє 21-річчя, передають Патріоти України.

Хлопець вирішив стати авіатором і продовжити сімейну традицію, перейнявши “естафету” від своєї мами. Вона проходила службу і служить досі в авіаційній бригаді тактичної авіації ПВК “Центр”. Про це передає АрміяInform.

Андрій після закінчення 9 класу переїхав з рідного Миргорода до Чернігова, де вступив до ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Як розповідають командири, майбутній льотчик мав успіхи в оволодінні знаннями та навичками військової справи, а свій талант і совість хлопець направив саме на профільні предмети, щоб вступити до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

І ось у липні 2017 року Роспотнюк із гордістю одягнув однострій курсанта. “Коли Андрій приїжджав у відпустку додому, то заряджав усіх своєю енергетикою й позитивом”, – каже його колишня однокласниця Ірина.

Дівчина пам’ятає курсанта веселим і товариським, який завжди знаходив потрібні слова для підтримки та був готовий без вагань прийти на допомогу у скруту. “Про свою майбутню професію розповідав із захопленням, а небо любив, немов дівчину”, – додала Ірина. За спогадами друзів дитинства і сусідів, Андрій запам’ятався їм як живий і допитливий хлопчик.

“Він дуже рано подорослішав. Хоча і виховувала його мама Ольга Степанівна, але головним авторитетом для хлопця був його дідусь Юрій Петрович. Від нього Андрій перейняв цілеспрямованість та сумлінність, дисциплінованість і гостре відчуття справедливості”, – розповіла пані Наталя, мешканка будинку, де пройшло дитинство Роспотнюка.

Рідні та друзі молодого курсанта називають його надійним та справжнім. Близькі Андрія кажуть у ці скорботні дні в пам’ять по юнакові не вогник свічки горить, а він з небес шле кожному з нас тепло свого серця. “Він залишився вірним мрії до останньої миті життя. Не зрадить курсант Андрій Роспотнюк їй і на небесах”, – йдеться в матеріалі.

У п’ятницю, 25 вересня, в Чугуєві Харківської області військовий літак Ан-26 зазнав аварії. В результаті авіакатастрофи загинули 26 осіб. Вижити вдалося тільки 20-річному курсанту В’ячеславу Золочівському.

В цей час хлопець перебуває у військовому госпіталі. Його мати просить українців про фінансову допомогу. На своїй сторінці в Instagram в сторіз вона вказала реквізити банківської картки, куди можна переказати гроші.

Надати допомогу можна за цим номером платіжної картки 5168 7422 3202 1216, Золочівська Ірина Вікторівна.

Мой родной и любимый, ты навсегда останешься в моём сердце.

Благодаря тебя я поняла,   что такое любить и быть любимой.
Когда я спросила что будет, если вдруг меня не станет, он ответил  ” Что не сможет жить без меня”  Как теперь жить мне?

Как могли такое допустить, что погибли такие молодые парни. Ему оставалось налетать 4 часа. Вот должен был быть отпуск,  а теперь его нет. Я не могу в это поверить.
В день вылета, я попросила его приехать, отпроситься,  может отпустят. Но если бы я настояла
Ты частичка меня
Моя любовь, моя жизнь.
А недавно он мне сказал, что хочет чтобы я была его женой. А теперь его НЕТ.
Мы очень быстро поспешили со знакомством с родителями, и я всегда спрашивала,   чего так быстро,   он отвечал: ” А ЧЕГО ЖДАТЬ.”

Он любил жизнь, любил семью,  любил своё дело,  но его больше с нами нет.
Я бы все отдала что-бы вернуть ТЕБЯ!!!

25 вересня в Чугуєві в результаті катастрофи військового літака Ан-26 загинули 26 осіб, включаючи молодих курсантів і офіцерів. У трагічну подію пережив тільки один хлопець, який після аварії розповів все, що зміг згадати про катастрофу транспортного засобу. Де і коли ховатимуть загиблих у страшній аварії – розповів начальник регіонального відділення інформаційного агентства АрміяInform Віталій Саранцев.

Як повідомляється, церемонія прощання з загиблими в авіакатастрофі під Чугуєвом військовослужбовцями та курсантами відбудеться на Меморіалі слави (Білгородське шосе) в Харкові у вівторок, 29 вересня. Він зазначив, що церемонія призначена на 9:00 29 вересня.

Мешканці Харкова продовжують нести квіти, іграшкові літачки, лампадки в головний корпус Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба (вул. Сумська), також мешканці регіону везуть квіти на місце катастрофи. На сайті університету повідомляється про те, що проводжати в останню путь у вівторок будуть тільки одного курсанта, який помер в лікарні – Вільхового Віталія. Про те, коли будуть похорони решти загиблих поки не повідомляється.

Дівчина показала своє листування з Володимиром – востаннє він писав їй після обіду в день трагедії, питав, як у неї справи.

“Доброго ранку. Чому не відповідаєш?”
Близько 7 вечора Наталка відповіла і запитала, як він, а 26 вересня о 8-й ранку написала: “Доброго ранку. Чому не відповідаєш?”.

Дізналася, що він помер…
“Я написала, а він не відповів… Почала через друзів дізнаватися, дивитися сторіз, так і дізналася, що він помер… Я не могла повірити просто. Такі добрі люди залишають нас. Мені так шкода його батьків…” – розповіла вона крізь сльози.

За словами дівчини, курсант першим написав їй в соцмережах – хотів познайомитися.

“Кликав погуляти, але у мене якось все не було часу. Ми спілкувалися з ним щодня! Він дуже добрий хлопчик, я таких людей не зустрічала ніколи. Він мені писав, що любить свою спеціальність, небо, захоплюється технікою”, – зазначила Наталка.

Олабін був родом із Миколаївської області. У соцмережах публікував фото з друзями, з поїздок, машинами та мотоциклами. Єдине фото з літаком підписав лаконічно – “Мрія-завдання”.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

Саранцев повідомив, що церемонія призначена на 9:00 29 вересня і пройде на Білгородському шосе, там розташований Меморіал слави.

Зазначимо, що українці продовжують нести квіти, іграшкові літачки, лампадки до головного корпусу Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба (вул. Сумська), також жителі регіону везуть квіти на місце катастрофи.

Про це 27 вересня повідомив голова Харківської обласної адміністрації Олексій Кучер після відвідування В’ячеслава Золочевського у шпиталі, передає Укрінформ.

Інформація, яку курсант надав, поки не розголошується.

«Слідчі ДБР вже ставили йому питання, певні обставини він згадує (перед падінням – ред.), вони викладені в протоколі допиту. Пізніше, я думаю, це стане відомим», – сказав Кучер.

Він також зазначив, що В’ячеслава врятував певний збіг обставин – його прикрили від вогню уламки фюзеляжу.

«Сьогодні, я можу сказати, він додатково повідомив, що вцілів, бо знаходився в певній «капсулі» з фюзеляжу, частиною літака прикрило, і тому вогонь не дістав його. Він прийшов до тями і зміг покинути літак, який палав», – переповідає Кучер слова курсанта.

Голова ОДА також додатково пояснив свої заяви, зроблені напередодні щодо пріоритетності посадки літаків (за його інформацією, вже маючи інформацію про проблеми з двигуном, відповідальні особи завели на посадку інший літак, справний, а Ан-26 з несправністю чекав на дозвіл хвилину і розбився менш ніж за 2 кілометри від аеродрому).

«Це не просто диспетчер. Це не просто рядова людина, яка приймає рішення. Є керівник польоту, є керівник університету. Заступники, які теж є відповідальними. Я не хочу, щоб ви сприймали це як зміщення на якусь рядову людину. Звісно, ні. Навіть якщо це вищий посадовий склад, вони повинні понести покарання. Але прізвища ми повинні почути»», – сказав Кучер.

Зі свого боку начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуард Хорошун зазначив, що курсанту Золочевському надається вся необхідна допомога.

«Добу він провів із позитивною динамікою, температури немає, показники в нормі. Зробили перев’язку, рани загоюються. Ведеться комплексна робота, з ним працюють травматолог, хірург, нейрохірург, терапевт, психіатр, психолог», – пояснив Хорошун.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один – В’ячеслав Золочевський – перебуває на лікуванні.

Про листування чоловіка з 7-річною донькою дружина загиблого Олена розповіла журналістам ТСН.

Мені дитина сказала: «Мамо, почекай. Він, може, мені щось відповів». І вона дістає телефон, і я бачу це листування. Мене це не те щоб зворушило. У мене було таке відчуття, що вона ніби щось передчувала в це момент, – розповіла Олена.

Після цього польоту, який закінчився авіакатастрофою, 28-річний штурман Олексій Остапенко повинен був отримати кваліфікацію першого класу.

Дружина загиблого офіцера Олена розповіла, що він жив своєю роботою і знав, як її робити.

Це його професія, це його покликання. Тому що ось прям чогось іншого, як літати, він не вмів. Дійсно, ось навіть елементарне. Поміняти кран не міг. У мене чоловік не розумівся ні в чому, крім літаків, – поділилася дружина загиблого.

Головний редактор видання «Цензор» Юрій Бутусов оприлюднив документи про стан літака, що розбився поблизу Чугуєва, Харківської області.

Про це Бутусов написав на своїй сторінці в Facebook.

«Планова катастрофа курсантського Ан–26Ш: фатальний лівий двигун переробив 589 льотних годин понаднормово, але отримав від МО, ВСУ і «Мотор Січі» продовження ресурсу 3 місяці тому обставини загибелі 26 льотчиків на борту курсантського Ан–26 в Чугуєві розкрили серйозні проблеми в порядку експлуатації та забезпеченні безпеки літака, які вимагають вивчити відповідальність керівництва Міноборони, Збройних сил і авіазаводів. Безумовно, повна картина катастрофи стане зрозумілою тільки після розшифровки чорних ящиків і подальшої експертизи, проте ключовим фактором в ланцюзі подій, як заявлено зараз Міноборони, став вихід з ладу двигуна», – написав Бутусов.

Він нагадав, що 25 вересня Ан–26 здійснив успішно п’ять вильотів, катастрофа сталася в шостому. Згідно з доповіддю командира корабля Богдана Кишені, майже відразу після зльоту, за 7 хвилин до катастрофи, вийшов з ладу датчик ІКМ – вимірювач крутного моменту лівого двигуна.

«Командир корабля мав час оцінити обстановку і повів літак на посадку. Судячи з відео, Ан–26 знизився на невелику висоту, включив посадочні фари, і заходив на добре освітлену посадкову смугу. Втрата управління і трагедія сталися за 5 секунд. Літак різко пішов вліво з посадкової глісади і врізався в землю. Що ж сталося з двигуном? Подивимося на стан двигуна за документами», – зазначив Бутусов.

Він заявив, що видання отримало офіційний висновок за станом двигунів літака від джерел в ДП «Антонов», яке з 10 до 20 серпня 2020 го року виконувало роботи з продовження ресурсу літака, і підготувало Акт дослідження від 20.08.2020 №26 / 5608/2020 / 19.

Отже, двигун АІ–24Вт № Н474ВТ128 був виготовлений 30.12.1977 року. Капітальний ремонт двигун проходив в 1990 році, і термін служби двигуна після цього капремонту було встановлено в 13 років і 1750 льотних годин.

Таким чином, в 2003–му році двигун підлягав ремонту або заміні згідно з регламентом. Однак на червень 2020–го двигун напрацював після капремонту 2339 льотних годин – на 589 годин більше, ніж допустимий після капремонту максимум.

«Простіше кажучи, двигун був зношений, а його експлуатація була ризикованою справою. У червні було проведено плановий огляд двигуна з метою чергового продовження ресурсу. У червні 2020 го року згідно з листом УЕР / 9–01013 від 24.06.2020, ресурс двигуна Ан–26 з бортовим номером 76 був продовжений фахівцями заводу «Мотор Січ» до 5 червня 2021–го року і 2550 льотних годин. Тобто на 800 годин більше, ніж було покладено до документам з експлуатації в СРСР! Чому замість капремонту двигуна продовжили ресурс?

Багато років Міністерство оборони заощаджувало, і укладало контракт на продовження ресурсу двигунів. Тобто приїжджали фахівці заводу «Мотор Січ», перевіряли стан двигуна, і виносили рішення – придатний. Такий типовий «російський» авось». Техніка–то надійна, ну що з нею станеться, ну адже літає поки, так? Головне, що знаходяться такі директори і інженери на авіазаводах «Антонова» і «Мотор Січ», які своїми підписами і папірцями прикривають військове начальство на випадок катастрофи. Так тільки ніщо не вічне, і метал втомлюється, і саме тому створені норми і правила експлуатації двигунів, проводяться капітальні ремонти, щоб виключити випадковості і забезпечити безпеку», – розповів журналіст.

Він підкреслив, що продовження ресурсу двигунів «на авось» в червні 2020 го стало для 43–річного літака фатальним.

«Злочинна традиція робити ремонт на папері привела до трагедії. І тепер загибель 26 осіб, загибель молодих людей – на совісті тих інженерів заводу, чиновників Міноборони і командування ЗСУ, хто взяв на себе відповідальність і продовжив зношений двигун. Проблеми могли виникнути і в правому двигуні Ан–26. №Н441ВТ050 був виготовлений в 1974–му році. Він пройшов п’ять капітальних ремонтів, останній – в 1993 році на «Мотор Січі». Після ремонту двигуна був встановлений ресурс в 1000 льотних годин і 7 років служби. Замість цього двигун пройшов 1 662 години і 20 років служби. Замість ремонтів теж були постійні продовження від «Мотор Січі». Також слід вивчити надійність гвинтів АВ–72Т, виготовлених в 1988–89 роках, і проходили після цього капітальні ремонти. Але у них ресурс експлуатації після капремонту ні перевищено. Нічого випадкового в експлуатації техніки не відбувається, і очевидно, що катастрофа Ан–26 і велика кількість жертв безпосередньо пов’язані з технічним станом літака, із забезпеченням і організацією польотів. 26 українських льотчиків загинули в чималому ступені в результаті байдужості, непрофесійній організації, пофігізму, нестачу фінансування навіть для виконання базових вимог безпеки. І за це треба відповідати високим керівникам. Необхідно перевірити стан двигунів інших наших військових літаків – де ще ресурс продовжують без капремонту, в порушення передбачених термінів експлуатації, наскільки обгрунтовані такі рішення? Хто дає наказ знехтувати вимогами безпеки і заощадити на капремонті?» – резюмував Бутусов.

Журналіст зазначив, що керівники держави, МО, ВСУ, директора «Антонова», «Мотор Січі», зобов’язані зараз повідомити, які рішення вони приймають, щоб не допустити повторення таких трагедій знову.

Нагадаємо, Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування авіакатастрофи військового літака ЗСУ, який розбився 25 вересня під Чугуєвом. За фактом авіакатастрофи відкрито кримінальне провадження. Слідство розглядає чотири версії трагедії.

Про це повідомив у коментарі журналістам голова Харківської ОДА Олексій Кучер, передає Укрінформ.

«Ми з Президентом відвідали військовий шпиталь, поспілкувалися з хлопцем, який єдиний вижив. Фізично він у задовільному стані… Сказав, що все відбувалося, як в комп’ютерній грі. Всього він не пам’ятає. Втратив свідомість на певний час, а коли отямився, то побачив, як горить його товариш, і він допомагав фактично гасити полум’я на цьому хлопцю, який перебував вчора в лікарні, і, на жаль, сьогодні помер», – сказав Кучер.

Зі слів хлопця, він не стрибав з літака при наближенні до землі, він вижив, знаходячись у машині, додав голова облдержадміністрації.

Раніше ЗМІ, зі слів очевидців, які першими були на місці катастрофи, повідомляли, що частина курсантів, намагаючись урятуватися, вистрибували з літака при наближенні до землі. Таке ж припущення – що син вистрибнув – висловила мати курсанта, який вижив, у спілкуванні з журналістами Суспільного. «Він живий, все-таки він зміг зістрибнути, він зміг вижити. В нього зовсім немає опіків», – сказала Ірина Золочевська.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

Після катастрофи двоє курсантів вижили. Однак вранці 26 вересня курсант, який отримав 90% опіків тіла і перебував у критичному стані, помер.

Літак розбився під час навчально-тренувального польоту. За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Про це повідомляє NewsRoom.

Зазначається, що список оприлюднюється після того, як всі близькі загиблих і вцілілого були сповіщені про трагедію.

На борту літака знаходилися 27 людей:

Богдан Кишеня – майор, командир авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1990 року народження. Родом з Чугуєва Харківської області.

Олексій Остапенко – капітан, штурман навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом з Харкова.

Дмитро Добреля – капітан, другий штурман корабля навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом з Харкова.

Ашраф Мсуя – старший лейтенант, штурман корабля навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом з Харкова.

Олег Козаченко – старший лейтенант, бортовий авіаційний технік навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1980 року народження. Родом з Харкова.

Євген Іванов – прапорщик, старший повітряний радист навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1978 року народження. Родом з Чугуєва Харківської області.

Олег Широчук – прапорщик, старший бортовий механік навчальної авіаційної бригади ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1979 року народження. Родом з Харкова.

Дмитро Андрущенко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Уродженець Богодухівського району Харківської області.

Олександр Бойко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом із Сумської області.

Ростислав Булій – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1998 року народження. Родом зі Львівщини.

Віталій Вільховий – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом зі Львівщини.

Дмитро Донець – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Родом з Чернігова.

Костянтин Зибюк – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Уродженець Хмельницької області.

Олександр Клевець – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Родом з Херсона.

Богдан Матвійчук – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2001 року народження. Родом з Житомирської області. Неодружений.

Микола Микитченко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1998 року народження. Родом з Харкова.

Олександр Скочко – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом із Запорізької області.

Руслан Шеремет – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1997 року народження. Родом з Куп’янського району Харківської області.

Євген Скоробогатько – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1993 року народження. Уродженець Запорізької області.

Артем Дудла – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Харкова.

Андрій Померанцев – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1994 року народження. Родом з Миколаєва.

Андрій Роспотнюк – курсант 153 навчальної групи льотного факультету, 1999 року народження. Уродженець Полтавської області.

Дмитро Студинський – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Житомирської області.

Максим Хомячук – курсант 153 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Уродженець Вінницької області.

Володимир Олабін – курсант 151 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Миколаївської області.

Роман Корчковський – курсант 151 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 1999 року народження. Родом з Вінницької області.

В’ячеслав Золочевський (вижив) – курсант 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба, 2000 року народження. Родом з Краснокутського району Харківської області.

Про це повідомляє “Суспільне Харків”.

За словами жінки, коли побачила інформацію в новинах про жертв авіакатастрофи, не знала, що робити.

“Я боялась, що мого сина теж немає. Він живий. Все ж він зістрибнув”, – сказала вона.

Мати хлопця згадує, що він чекав на цей політ кожну годину.

“Вчора зателефонував син мені о 16:00 і сказав “Мамо, у мене польоти будуть з 18 до 21 години вечора”. Він був дуже задоволений, щасливий. Він чекав на ці польоти.

Кожен політ, для нього це був важливий крок. До цього моменту він вже встиг налітати п’ять годин. Сказала, сину, я пишаюся тобою, я дуже рада”, – зазначає Ірина.

Наразі життю єдиного, хто вижив, нічого не загрожує. Лікарі стверджують, що хлопця можуть виписати з госпіталю найближчим часом.

Про це пише ТСН.

Він розповів, що таку інформацію йому повідомив один із курсантів, якого Руслан побачив, коли прибув на місце катастрофи. Очевидець також стверджує, що не знає, чи вижив той курсант.

Нагадаємо, що у районі Чугуєва Харківської області розбився літак АН – 26 з курсантами на борту. Наразі відомо про 25 загиблих.

За даними поліції, літак впав на 530 кілометрі траси Київ-Чугуїв.

Про це на засіданні Кабінету міністрів заявив заступник міністра оборони Ігор Старобінський.

“Прийнято рішення про виплату одноразової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців ЗСУ. Розмір виплат становить 1 мільйон 576 тисяч гривень на кожного. Розмір виплат за рахунок фондів Міністерства оборони”, – заявив він.

Крім того, прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив з’ясувати, чи був застрахований екіпаж, а також передбачені виплати з Фонду соцстрахування на випадок нещасних випадків для військовослужбовців.

Як повідомили “Сегодня” в Державній службі з надзвичайних ситуацій України, Вільховий був зі Львівщини й закінчив Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут.

Лікарі всю ніч і ранок боролися за його життя

Хлопець помер близько 10:50 в реанімації госпіталю, куди його доправили з опіками 90% тіла. Лікарі всю ніч і ранок боролися за його життя, проте безуспішно.

Ліцей ім. Героїв Крут висловив у Facebook cпівчуття сім’ям та родичам загиблих.

“Все братство крутянців сумує за втратою”, – йдеться в повідомленні.

З 27 осіб, які перебували на борту літака, після авіакатастрофи вижив тільки курсант В’ячеслав Золочевський. Він також перебуває в госпіталі, проте його стан не викликає побоювань у медиків – у хлопця лише струс мозку і шоковий стан.

Про це інформує “24 канал”.

Про це матір розповіла журналістам на місці катастрофи.

Не скаржився, просто пояснював

“Двигуни відмовляли неодноразово. Він це знав. Не скаржився, просто пояснював, що машина не до кінця у справному стані”, – зазначила жінка.

Її син був 1991 року народження, закінчив академію ім. Кожедуба.

Він хотів служити в Україні, бути кращим

“Він хотів служити в Україні, бути кращим, і він був кращим льотчиком свого класу”, – сказала матір.

https://youtu.be/IlRaBXjhpJE

Про це вони розповіли в інтерв’ю ТСН.

Начальник кафедри Харківського національного університета Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, полковник Віталій Кирпенко не вірить, що командир екіпажу, який керував літаком, міг припуститися помилки.

Не міг він припуститися помилки

“Командир корабля – досвідчений льотчик. Не міг він припуститися помилки фатальної. Теж (він – ред.) – спортсмен-хокеїст”, – каже Кирпенко. Він також розповів про суть навчальних польотів:

“Це планові польоти, штурмани виконують завдання. Це не для перевезення особового складу, в них у кожного своя парта, це саме для штурманів, які навчалися на цій машині”.

Щодо курсанта Олександра Харченка, якого в останній момент не допустили до навчань, Кирпенко зазначає, що це є випадковістю: “Людина не склала залік і не потрапила на політ”.

Він одним з перших дійшов до штурмана машини

Полковник також поділився спогадами про загиблого офіцера Ашрафа Мсую: “У мене перший темношкірий хлопчик, який був в університеті взагалі. Я брав його на контракт 2011-2012 року. Він одним з перших дійшов до штурмана машини. Я його 15 років знаю”.

Молоді, життєрадісні хлопці. Одна з найкращих груп на курсі

Старший викладач на кафедрі фізичного виховання Сергій Гуманюк, який два роки працював з загиблими курсантами, розповів ТСН, що пам’ятатиме хлопців життєрадісними: “Молоді, життєрадісні хлопці. Одна з найкращих груп на курсі”.

Побратими хлопців розповідають, що новину дізналися через інтернет, а потім їм почали телефонувати співслуживці: “Було таке передчуття, бо повинні були повернутися з практики”.

Про загиблого Ашрафа Мсую розповідають що той мріяв стати офіцером ще 2016 року: “Він просився грати в команді, хотів бути офіцером вже тоді. Він на будівництві працював, був з бідної родини. (Ашраф – ред.) харків’янин, українець, вітчим білий, батько – лікар в Танзанії. (Він – ред.) залишився штурманом в навчальній бригаді”.

Курсант Олександр прокоментував загибель побратимів так: “Вони жили небом і залишились на небі, я не можу, мене просто розриває, молоді всі пацани”.

У соцмережах ширять світлини загиблих членів екіпажу та курсантів. Це курсанти 2 та 4 курсу – 133, 153 та 151 груп – Харківського національного університету повітряних сил імені Кожедуба. Володимир Олабін, Євген Скоробагатько, Олексій Остапенко, Віталій Вільховий, Богдан Матвійчук, Артем Дудла, Андрій Померанцев, Максим Хомячук, Роман Корчовський та офіцер Ашраф Мсуя.

Свідки аварії військового літака під Чугуєвом Харківської області розповіли, як надавали допомогу постраждалим.

Коментар у очевидців та учасників подій взяв «24 канал». Так, Настя і Ярослав їхали в Чугуїв і побачили, як прямо перед ними впав літак.

«Ми побачили пожежу, різко зупинилися… Людина палала… Ярік побіг за вогнегасником. Він двох витягнув і гасив їх”, – розповіла Настя.

Ярослав додав, що разом з ним на допомогу постраждалим кинулися й інші водії з автомобілів, що їхали по трасі.

“Він [курсант] повністю горів… Ми з нього одяг знімали, тому що він закипів… він повністю обгорів», – розповів очевидець трагедії.

За його словами, другий хлопець, якому вдалося вибратися з літака, не був настільки обгорілим. У нього була розбита голова і поріз на нозі, але він був у свідомості і нормально розмовляв.

Раніше повідомлялося, що одному з курсантів, які вижили в катастрофі Ан-26 під Харковом, роблять операцію в опіковому центрі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Стан пацієнта був вкрай важкий. І нажаль ми його втратили…

Президент України Володимир Зеленський відвідав у лікарні курсанта, який вижив у авіакатастрофі під Харковом.

Відповідну світлину президент оприлюднив на своїй офіційній сторінці у телеграм-каналі.

“20-річний В’ячеслав Золочевський народився в сорочці. Сьогодні він фактично святкує другий день народження. Вночі В’ячеслав отямився біля уламків літака Ан-26, в якому летіла вся команда, друзі, побратими. Вогонь, знищений літак, темрява й тіла навколо. Один з хлопців поруч горів, і Слава кинувся його гасити. Йому вдалося дати ще один шанс іншому курсанту, який однак, на жаль, помер від опіків сьогодні вранці. Це героїзм посеред поля смерті. Вірю, що цей другий шанс був подарований тобі недарма, В’ячеславе. Україна пишається тобою! Сил тобі пережити й оговтатися від тієї страшної ночі. Вічна пам’ять загиблим”, – написав Зеленський.

У швейцарських Альпах 25 липня сталася жахлива авіакатастрофа.

Про це інформує “Обозреватель”.

В автотрощу потрапив туристичний літак.

Не вижив ніхто
На борту було четверо осіб – не вижив ніхто.

У поліції кантону Вале розповіли: літак розбився у районі вершини Глечершпітц. Він впав на висоті понад 3000 метрів.

На борту літака були громадяни Швейцарії та Австрії.

Швейцарцям було 66 і 50 років, австрійцям – 50 і 46 років.

Усі деталі трагедії та маршрут літака з’ясовують.

Шоумен та продюсер Ігор Кондратюк заявив, що більше не буде називати Володимира Зеленського президентом України. Більше того, він навіть не збирається писати його прізвище повністю. Про це Кондратюк написав у соціальній мережі Facebook, коментуючи пост Зеленського, присвячений річниці збиття літака Boeing 777 рейсу МН17 в небі над окупованим Донбасом.

“Вибачте, що цитую сторінку “Володимира Зеленського”.

Пост про 6-у річницю резонансного міжнародного злочину цього Володимира З., керівника країни, яка є жертвою агресії РФ, не містить інформації про те, що:

Це військовий злочин;

Яка країна винна в цьому злочині;

За яких обставин (агресія і військово-терористичні дії росіян) цей злочин було здійснено.

Це пост типового українського малороса-боягуза і випадкового людини в політиці.

Цей пост – ще один яскравий приклад того, що країною керують люди, чия компетенція, і відповідно — категоріально-понятійна термінологія і політичний світогляд не витримують ніякої критики”, – написав Кондратюк.

Літак “Пакистанських авіаліній” розбився в районі Карачі, на місці падіння триває пожежа. На борту літака знаходилося не менше 95 чоловік.

Про це повідомляють пакистанські ЗМІ.

Повідомляється, що в районі Карачі розбився пасажирський літак, який летів з Лахора. За попередньою інформацією, на борту було не менше 95 пасажирів. Число членів екіпажу поки не уточнюється.

Також повідомляється, що на місці катастрофи виникла масштабна пожежа, на місці вже знаходиться пожежна команда.

Літак повинен був приземлитися в аеропорту Карачі, авіаційні власті підтвердили, що розбився Airbus А-320. Крім того, відомо, що літак впав на житлові будинки, число жертв уточнюється.

#BREAKING I PIA plane crashed in Karachi's Model Colony area near airport

کراچی میں پی آئی اے کا طیارہ گر کر تباہ #Sindhnews #Pakistan #PIA #Karachi pic.twitter.com/hX5NaSAtdP

— Sindhnews (@Sindnewspk) May 22, 2020

“Пакистанські авіалінії” підтвердили крах свого літака. На борту перебували 90 пасажирів. Рятувальники прибули до місця трагедії – літак упав прямо на житлові будинки.

Літак авіакомпанії Lion Air з пасажирами на борту зазнав аварії при зльоті з міжнародного аеропорту Маніли на Філіппінах. Про це повідомила в соцмережі місцева газета “Маніла Буллетін”.

Так, за повідомленнями філіппінських ЗМІ, літак, який звалився в аеропорту Маніли, перевозив медикаменти. Більш того, на його борту були медики.

Повітряне судно було зафрахтоване Міністерством охорони здоров’я Філіппін.

У мережі показали перші кадри з аеропорту, де розбився пасажирський літак. За попередніми даними, на борту було 8 чоловік.

Зараз на місці аварії працюють пожежні машини і машини швидкої допомоги.

З’ясовуються всі обставини події.

Відзначимо, що фото з підготовки літака до зльоту, на борт якого вантажили ліки і допомогу у вигляді медичних масок та інших предметів для хворих коронавірусом опублікували в Мережі. Літак повинен був доставити вантаж лікарям, які працюють із зараженими.

Про це заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко під час спілкування з журналістами після закладення пам’ятного каменю на місці майбутнього меморіалу пам’яті жертв рейсу PS752 в міжнародному аеропорту «Бориспіль», повідомляє «Укрінформ».

«Сума компенсації – зараз ми домовилися до такого: Україна буде вести переговори від імені всіх п’яти країн. І те, про що домовиться Україна, буде виплачене громадянам всіх країн, включаючи, до речі, Іран. Це була наша принципова позиція і ми досягли цієї позиції», – сказав міністр.

За його словами, зараз ведеться робота з іранською владою щодо виплати компенсацій як родинам загиблих, так і компанії МАУ за знищений літак.

Крім того, він зауважив, що МАУ працює зі страховою компанію щодо відповідних виплат.

Водночас Пристайко нагадав, що український уряд надав допомогу родинам загиблих українців, але підкреслив, що то була саме «допомога», а не «компенсація».

Нагадаємо, у ніч на 8 січня після вильоту з аеропорту Тегерану зазнав катастрофи літак Boeing 737-800 NG української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що прямував до Києва. На борту перебували 176 пасажирів з семи країн світу, усі вони загинули.

11 січня Генеральний штаб Збройних сил Ірану визнав, що український літак був збитий ракетою «земля-повітря». Лайнер помилково було прийнято за ворожий об’єкт після його різкого повороту убік військового центру Корпусу вартових Ісламської революції. Однак у МАУ уточнили, що пілоти збитого літака Boeing 737-800 вилетіли з аеропорту із дозволу диспетчерів та від маршруту не відхилялись.

Пізніше Іран визнав, що літак МАУ збили ракетами ЗРК російського виробництва «Тор-М1».

В РНБО заявили, що переговори з Іраном про повернення в Україну «чорних скриньок» збитого літака авіакомпанії МАУ є напруженими і складними. Іран передумав повертати Україні «чорні скриньки» збитого «Боїнга». Без інформації з «чорних скриньок» буде складно вивчити обставини авіакатастрофи, заявив заступник генпрокурора України.

Про це пише “France 3 Régions”.

Як стало відомо, літак вилетів з міста Ангулема (Франція) проте зазнав аварії у декількох кілометрах на північ від злітно-посадкової смуги на аеродромі Ларзака.

В результаті 4 осіб, які були на борту літака загинули ще до прибуття на місце трагедії рятувальників.

Про падіння літака пожежно-рятувальну службу і поліцію Франції повідомив один з місцевих фермерів, який став свідком трагедії.

Існує версія, що причиною авіатрощі можуть бути сильні пориви вітру, які спостерігалися сьогодні в регіоні.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Сьогодні, 16 лютого, виповнилося 40 днів після трагічної загибелі 11 українців в Ірані.

Данилов та посол  України в Ірані Сергій Бурдиляк поклали квіти на місці трагедії та вшанували пам’ять жертв.

Крім того, Данилов закликав згадати усіх загиблих поіменно: Володимира Гапоненка, Сергія Хоменка, Олексія Наумкіна, Марію Микитюк, Катерину Статнік, Ігоря Матькова, Дениса Лихна, Валерію Овчарук, Юлію Сологуб, Ольгу Кобюк і Олену Малахову.

“I love it so much. Вірю в те, що літаки ніколи не стануть для мене просто транспортом. І кожен політ буде нести в собі крапельку краси, романтики і приємних пригод”, – написала Валерія під зображенням.

У коментарях користувачі співчувають рідним українки.

“Мої співчуття! На жаль, слова виявилися пророчими”, “Співчуваю, дуже шкода всіх, такі молоді”, “Жах. Земля пухом тобі”, “Літак став домівкою назавжди. Царство небесне”, “Як шкода, що небо забирає хороших людей “,” Нажаль, літак приніс не романтику і не пригоди, а твою гірку смерть “,” літак не став для тебе просто транспортом “,” Бідна дівчинка “,” Ось хто дав право людям розв’язувати війни і розпоряджатися життями “,” Так любити те, що відніме життя. Така мила, молода. Світла пам’ять тобі, чиста душа “, – пишуть вони.

Літак із тілами загиблих українців в авіакатастрофі МАУ приземлився в аеропорту “Бориспіль“.

Про це повідомляє Укрінформ.

В аеропорту зібралися родичі загиблих.

Присутні і президент України Володимир Зеленський, прем’єрміністр Олексій Гончарук, голова Верховної Ради Дмитро Разумкова, а також представники медичних служб, Державної служби надзвичайних ситуацій, бійці Національно гвардії, працівники Національної поліції.

Літак з Ірану приземлився у “Борисполі” об 11:00. З нього винесли одинадцять закритих трун, накритих державними прапорами.

Після цього жалобний кортеж рушив до терміналу В, де відбудеться церемонія прощання. Уздовж шляху кортежу на узбіччі стояли люди, які прийшли вшанувати пам’ять загиблих співвітчизників.

Сльозами я вмиватимусь щоранку,

і цілуватиму я фото без кінця.

Душа і серце плачуть, відпустити треба,

а я не в силі жити без твоїх ночей.

Тепер я посмішку твою ловитиму на небі.
І сяйво неземних очей.

Душа і серце плачуть, відпустити треба…
А я не в силі жити без твоїх ночей.

Та й як мені тепер одному бути

На цій землі серед закоханих сердець?
Тебе, моя кохана, ніколи не забути,

Як не забути день, коли ішли ми під вінець.

Той чорна мить і чорна взлітна смуга
Навіки закарбуються в мені.

Проклятий рейс, він вкрав тебе, і тільки туга

Довіку житиме в душі.

Сльозами я вмиватимусь щоранку

І цілуватиму я фото без кінця.

Така прозора, чиста, і на світанку

Ти прийдеш Ангелом до мене іздаля.

Та не обіймУ вже тебе, моя кохана,

Тепла твого вже не відчути на землі.

Моє життя без тебе – вічна рана,

Лиш спогадами житиму в своїй пітьмі.

І дихати не зможу я без тебе,

Повітря тисне, груди розрива.

І небо… сіре і холодне небо…

На ньому лише посмішка твоя жива…

Відповідні фото та співчуття були опубліковані на сторінці Офісу Президента у Facebook.

“Тіла українців, які трагічно загинули в Тегерані внаслідок збиття літака авіакомпанії МАУ, вже на батьківщині. Володимир Зеленський і Офіс Президента висловлюють щирі співчуття родинам та близьким загиблих”, — йдеться у повідомленні.

Промову 13-річний підліток сказав в Університеті Карлтона в столиці Канади Оттаві на заході по вшануванню пам’яті Мансура Пурджама і Фаріда Арастеха, повідомляє CNN.

“Я не можу пригадати жодного моменту в моєму житті, коли у Мансура, мого батька, були якісь ознаки негативу в його голосі або діях”, – сказав Райан, син Пурджама.

“Я дивлюся на публіку і бачу його сім’ю, його друзів, знайомих, яких він знав протягом десятиліть. І це мене втішає, бо вони тут, щоб вшанувати дивовижні життя Мансура і Фаріда. Їх знає кожна людина в аудиторії. Це дивовижно”, – сказав Райан.

Син Пурджама подякував присутнім за те, що вони прийшли на захід по вшануванню пам’яті. У залі пролунали оплески. Хлопець витер сльози, задумався і продовжив свою промову.

“Я стою тут через тиждень після цієї жахливої трагедії та до сих пір не можу повірити в це. Таке відчуття, ніби я сплю. Але я знаю, що якби я спав, і якби він розбудив мене, він сказав би мені, що все буде добре”.

19 січня їхній політ остаточно закінчиться. Тіла загиблих українців доставили в аеропорт “Бориспіль”. Там пройде церемонія прощання.

11:15 – Борт із тілами загиблих приземлився в “Борисполі”. Літак траурним маршем зустрів оркестр.

11:09 – У МАУ повідомили, що доступ відкритий для всіх. Збір біля входу в термінал – о 12:00. Прощання пройде з 13:00 до 19:00.

10:34 – Також повертаються до Києва 10 українських фахівців, які проводили роботи на місці катастрофи і верифікували повернення загиблих.

Після трагедії фото загиблих українців показали у мережі. Рідні, друзі, колеги поділилися своїми спогадами про екіпаж, який назавжди “іде в небо”.

Зокрема у катастрофі загинули троє пілотів: Наумкін Олексій Євгенович, Гапоненко Володимир Іванович, Хоменко Сергій Анатолійович. А також шестеро бортпровідників: Стадник Катерина Олегівна, Матков Ігор Валерійович, Микитюк Марія Михайлівна, Лихно Денис Михайлович, Овчарук Валерія Євгенівна, Сологуб Юлія Миколаївна.

Також на борту були і дві українки-пасажирки – Ольга Коб’юк і Олена Малахова.

Так, Ольга Коб’юк прилітала до Ірану відвідати онука.

Олена Малахова була директоркою фірми Скайавіатранс. Ймовірно, вона в Ірані перебувала у справах. Минулого року в аеропорту Лівії за допомогою дронів розбомбили український літак ІЛ-76, що належить її компанії. Літак перевозив вантаж Червоного Хреста.

За попередньою інформацією, вже 20 січня о 10:00 в Будинку смутку Івано-Франківська відбудеться панахида, на якій можна буде попрощатися з Марією, пише Фіртка.

Опісля домовину з тілом перевезуть в рідне село Старі Кривотули, де і відбудеться поховання.

Нагадаємо, вранці, 8 січня, впав пасажирський літак української авіакомпанії МАУ рейсу PS752, який прямував з Тегерана до Києва. Судно вилетіло з іранського аеропорту о 6:10 за місцевим часом і за кілька хвилин після зльоту зникло з радарів.

В літаку перебували 11 громадян України: 2 пасажирів і 9 членів екіпажу. В авіакатастрофі в Ірані загинула  24-річна бортпровідниця з Івано-Франківська Марія Микитюк.

Загалом в авіакатастрофі загинули громадяни семи країн. 11 січня, Іран визнав, що збив український літак.

“Як перший крок, уряд надасть громадянам, або постійним мешканцям Канади 25 тисяч (канадських – ред.) доларів за кожну жертву, на витрати із організації поховання та переїздів”, – повідомив Трюдо.

За словами канадського прем’єра, від Ірану все ще очікують компенсацій сім’ям загиблих. Тож це – перша допомога для родичів, яким потрібно оплатити рахунки для організації жалобних заходів.

“Це унікальна й безпрецедентна ситуація, що виникла через міжнародні санкції, накладені на Іран та складнощі, які вони несуть для цих родин, – сказав Трюдо. – Я чітко хочу заявити: ми очікуємо, що Іран виплатить компенсації цим родинам. Але я зустрічався з ними, і вони не можуть чекати тижнями, їм потрібна підтримка зараз”.

Водночас, він підкреслив, що вся сума компенсацій, яку у подальшому виплачуватиме Іран, піде повною мірою безпосередньо родинам, а отже ці 25 тисяч канадських доларів не будуть повернуті канадському уряду.

Про це інформує пресслужба Міжнародних авіаліній України.

Церемонія вшанування одинадцяти  українців триватиме в аеропорті “Бориспіль” упродовж з 13-19 години.

В МАУ додали, що попрощатися з жертвами авіакатастрофи можуть усі охочі.

Як писав “Вголос”, Україна втретє звернулася до Ірану щодо повернення “чорних скриньок”.