Зміст
Моторошна аварія
Рятувальні роботи поки що не можуть бути проведені
В Австрії 11 вересня з мосту впав шкільний автобус, внаслідок чого є постраждалі.

Про це повідомляє Kurier.

Інцидент стався на трасі поблизу Растенфельда у Нижній Австрії. Наразі правоохоронці ведуть розслідування стосовно деталей цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Моторошна аварія
В австрійській поліції зазначили, що перед падінням з мосту з автобусом зіткнувся автомобіль, за кермом якого була жінка. Водійка цього транспортного засобу не постраждала.

Згодом стало відомо, що в самому шкільному автобусі було п’ять пасажирів. Зокрема, водій отримав серйозні травми, інших двох людей довелося доставити в лікарню вертольотом, а інших трьох — каретою швидкої допомоги.

Спочатку у Мережі ширилася інформація про те, що у салоні також були діти. Однак зрештою це повідомлення не підтвердили правоохоронці.

Рятувальні роботи поки що не можуть бути проведені
Наразі причину аварії розслідує поліція. Правоохоронці зазначили, що автобус все ще перебуває на місці аварії й, як очікується, пожежна служба підніме його пізніше.

“Нам потрібна важка техніка, це забере деякий час”, — сказав речник австрійських пожежників.

Варто зазначити, що внаслідок цієї аварії федеральна автострада була тимчасово закрита для руху транспорту. Наразі цю дорогу вже відкрили.

В Австрії у смертельній ДТП загинуло четверо українців. Виявилось, що в мікроавтобусі їхали члени однієї родини, через аварію загинуло двоє дітей, їхні бабуся та дідусь.

Про це пише Kleine Zeitung.

У суботу вранці на автобані A 5 біля Гавайнсталі (район Містельбах) в аварії сім’ї з семи осіб з України з мікроавтобусом за кермом перебував батько загиблих дітей. Загиблими є семимісячна і трирічна дитина, а також їхні бабуся і дідусь. Дитина 2009 року народження, 40-річний батько і 30-річна мати вижили, отримавши незначні травми, було підтверджено в неділю.

Близько 7.00 ранку автомобіль занесло вправо, він з’їхав на насип, пробив огорожу мосту і, перекинувшись кілька разів, зупинився на узбіччі внизу. Водій стверджував, що трохи задрімав.

Сім’я має дозвіл на проживання в Польщі і їхала в мікроавтобусі з польськими номерними знаками. Постраждалим, як і працівникам екстрених служб, була надана психологічна допомога.

У напрямку Відня сталася смертельна ДТП. Загинули 4 особи, серед них – двоє дітей.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на RMF FM.

За даними місцевих ЗМІ, мікроавтобус перекинувся, пробив перила мосту і впав на ґрунтову дорогу, яка проходила під автобаном.

Водій, який вижив в аварії, зізнався, що на кілька секунд заснув.

Внаслідок інциденту загинуло четверо людей – двоє дорослих і двоє дітей (у віці кількох місяців і трьох років). За даними пожежної бригади, двоє загиблих дорослих були бабусею і дідусем дітей.

У мікроавтобусі перебувала ще одна дитина – вона отримала легкі поранення. Троє інших пасажирів отримали травми.

В австрійському місті Кремс 32-річна жінка замкнула свого 12-річного сина в собачій клітці, в якій він замерзав та мучився від голоду. Тепер її звинувачують у тортурах та спробі вбивства.

Про це повідомляє ВВС.

Поліція дізналася про жорстоке ставлення матері до своєї дитини ще торік у листопаді від соціального працівника та батька хлопчика, який живе окремо від родини. Але широкого розголосу ця справа набула кілька днів тому.

Як повідомив представник поліції провінції Нижня Австрія Йоганн Баумшлагер, хлопчик мучився кілька місяців і ледь не помер, його знайшли в коматозному стані.

Дитину терміново доправили до лікарні, а матір, яка знущалася з сина, заарештували.

За словами поліцейського, затриману жінку підозрюють також у тому, що вона щоденно по кілька разів обливала хлопчика холодною водою, після чого на декілька годин відкривала вікна квартири за мінусової температури.

Дотепер син матері-бузувірки має психологічні проблеми, хоча його фізичний стан завдяки догляду лікарів відновився.

Розслідування цієї справи триватиме ще два місяці, після чого жінці оголосять обвинувачення.

На заході Австралії внаслідок лісових пожеж згорів 81 будинок. Сильний вітер заважає гасити вогонь.

Про це повідомляє Reuters.

Інформація про загиблих досі не надходила.

Також досі незрозуміла причина, через яку виникли лісові пожежі.

Прем’єр-міністр штату Західна Австралія Марк Макгоуен заявив, що пожежникам вдалося взяти під контроль одне з найбільших вогнищ, але попередив, що сильний вітер може посилити небезпеку.

“Ці пожежі дуже непередбачувані, і все може дуже швидко погіршитися, – сказав він. – Погодні умови, як і раніше, нестабільні, прогнозується сильний вітер”.

Влада заявила, що вітри вже завадили польотам пожежних літаків, і очікується, що в найближчі кілька годин погода погіршиться.

За словами метеорологів, у постраждалих регіонах штату очікується вітер зі швидкістю понад 19 м/с. У суботу прогнозують дощі.

Несамовите полум’я в Австралії випалило 70 будинків
Лісові пожежі в Австралії: що відомо
3 лютого на заході Австралії розгорілися лісові пожежі. Вогонь вже знищив кілька десятків будівель і підступає до Перту – двомільйонного мегаполісу.

Сотні людей були змушені залишити свої будинки, їх розмістили в тимчасових центрах.

Сильний вітер і спекотна погода ускладнюють роботу пожежників. Понад 200 рятувальників та волонтерів намагаються стримати поширення вогню.

Площа пожежі збільшується. У регіоні оголосили надзвичайний стан.

Про допомогу просить Татьяна Шипот.
На своїй сторінці у фейсбук жінка оприлюднила історію Володимира, який проходив лікування в Австрії, але воно не допомогло, пише Перший кабельний.

Текст з публікації Тетяни:

26.06.2019 року по стану здоров`я у Відні помер молодий хлопчина (українець)- Каналош Володимир Володимирович ( 29.06.1987р/н.) родом із Закарпаття; Мукачіського району; села Верхня Вижниця; вул:Музикальна 10.
Три роки поспіль молодий хлопчина лікувався від туберкульозу на Україні,але стан Володі, вічна йому пам`ять, стрімко погіршувався, лікування не допомагало. Тому сім’я вирішила відправити Володю на лікування до Австрії. Своє лікування Володя спочатку проходив у лікарні в Нижній Австрії , пізніше його перевели до Віденської лікарні «Otto Wagner Spital»,але нажаль австрійські лікарі вже були не взмозі допомогти Володі і вилікувати його.

На Україні вдома у молодого юнака залишилася маленька 5-ти річна донечка та молода дружина Анна, з якою вони проживали в цивільному шлюбі. Володя кругла сирота, а ні батька ні матері, ні дідуся з бабусею, вдома в нього є лише дві рідні тітки та брати з сестрами, сімя та молода дружина не взмозі оплатити всі витрати, щоб перевести тіло Володі з Австрії додому, де його рідні та маленька донечка матимуть змогу провести Володю в останню дорогу і поховати тіло батька по всім церковним канонам.
До нас за допомогою звернувся двоюрідний брат Володимира Іван Каналош та його рідні.
Від імені рідних покійного Володі та свого імені просимо фінансової підтримки для сімї Каналош, щоб організувати перевоз тіла на Україну та провести гідні похорони вдома у рідному селі.

Віденське похоронне б’юро «Bestattung Hanser» погодилося займатися перевозкою тіла. Рідним Володі був виставлений рахунок за послуги у розмірі 3099,11 євро, а саме за організацію та оформлення документів, труну та перевозку тіла на Україну. На витрати, які стосуються похорон збирається окрема сума у розмірі 15 000 тисяч гривень.
Похоронне б’юро звернулося із офіційним запитом за допомогою по оплаті витрат до Карітасу та червоного хреста у Австрії , але поки що ні одна організація не відгукнулася. Якщо хоча б одна із цих організацій візьме на себе оплату по витратам тоді ми повідомимо вас про це і припинемо збір коштів. Але продовжимо збір коштів на похорони на Україні, тобто 15 000 грн.

Просимо щирих молитв за упокой душі новопредставленого Володимира.
Також просимо долучитися до фінансової допомоги всіх не байдужих, щоб наш земляк повернувся додому і щоб його маленька донечка мала змогу шанувати пам`ять свого батька.
Вічная пам`ять тобі Володимир.
Покойся з миром

Банківські реквізити :
ПРИВАТ БАНК:5168757376894020. Каналош Володимир Іванович ( брат Володі)

Невдовзі стрілець помер, проте його жертві вдалось вижити – наразі вона перебуває в комі.

Як повідомляють знайомі колишньої пари, що приїхала з Боснії, мотивом вчинку чоловіка були ревнощі. В минулому подружжя часто сварилося.

Повідомляється, що Австрія переживає підняття рівня насильства проти жінок – з початку року зареєстровано 7 випадків убивства.

Загалом вони містять 113 кг дорогоцінного металу на суму близько $5 млн, повідомляє BBC.

Один зі шматків – вагою 95 кг – містить близько 68 кг золота. Його оцінюють у понад $3 млн. Менший вагою 63 кг містить понад 45 кг дорогоцінного металу. Його вартість – близько $2 млн. Їх планують продати на аукціоні колекціонерам.

Шматки кварцу дістали минулого тижня. Зазвичай в Австралії отримують 2 грами золота із тонни руди.

RNC Minerals спочатку займалася видобутком нікелю. Але перейшли на золоту у червні, коли знайшли велику жилу на глибині 500 м.

Крім того, організатори конкурсу незадоволені планами провести масштабну реорганізацію телеканалу Kan з метою повного розподілу розважальних і новинних програм, повідомляє ЕSC Today, передає ТСН.

Міністр культури і спорту Ізраїлю Мірі Регев зажадала від організаторів конкурсу “Євробачення-2019” суворого узгодження трансляції з представниками влади.

“Це необхідно тому, що влада Ізраїлю фінансує конкурс”, – зазначила Регев.

У Європі такими вимогами незадоволені. Вони звинувачують Ізраїль у надмірній політизації музичного конкурсу.

Також за словами організатору трансляцій конкурсу 1999 року Ахралія Гольдфінгера, серед продюсерів “Євробачення” ведуться розмови про перенесення конкурсу в Австрію.

Зауважимо, що представники організації EBU, які відповідають за проведення і трансляцію конкурсу, також висувають свої побоювання з приводу арабо-ізраїльського конфлікту.

Нагадаємо, наприкінці травня у ЗМІ з’явилась інформація, що дати проведення конкурсу пісенної першості були змінені, через те, що на початку травня у Ізраїлі святкують День незалежності.

Про це Гужва, який 31 січня залишив Україну та попросив у влади Австрії політичного притулку, розповів “Громадському”.

“Портнов сказав, що буде допомагати і консультувати мене з усіх питань, пов’язаних з наданням політичного притулку”, – пояснив головред “Страни.ua”.

Він також розповів, що вже подав документи щодо отримання політичного притулку.

Процедура максимум займає 15 місяців, може швидше. Мені видали документ, що свідчить, що мою заяву прийняли до розгляду і весь цей час я зможу перебувати в Австрії,
– зазначив Гужва.

Перекинуті вагони та десятки постраждалих – це результат зіткнення двох пасажирських потягів у передмісті австрійського міста Тульн.

Аварія сталася близько 18 години, 22 грудня, біля вокзалу Крітцендорф на північ від Відня.

В результаті зіткнення два вагони перекинулися, а третій завалився набік. Близько двох десятків людей отримали численні травми, їх терміново госпіталізували. Інформації про загиблих немає.

Для порятунку людей залучили авіацію, на місце відправили загони рятувальників.

Наразі причини аварії не називають. Правоохоронці проводять розслідування.

Нагадаємо, 22 грудня в Іспанії пасажирський потяг злетів з рейок та врізався в огорожу. В результаті ДТП постраждало понад чотири десятки людей.

Як раніше повідомлялось раніше, у штаті Вашингтон пасажирський потяг зійшов з рейок та упав з мосту на жваву автомагістраль. В результаті багато постраждалих та загиблих.

Вищий земельний суд Відня засудив етнічного українця, громадянина Австрії 80-річного Василя Новицького до тюремного ув’язнення на три роки.

Хіміка-фармаколога звинуватили у шахрайстві та розповсюдженні неліцензованих у Австрії ліків. Цим завершився п’ятирічний процес над науковцем, який наприкінці 70-х років минулого століття винайшов препарат «Україн».

Як стверджує розробник, ці ліки допомогли вилікуватися або полегшити протікання раку сотням пацієнтів. «Ми почали розслідування на підставі скарг потерпілих, – розповів після затримання Новицького (у 2012 році) представник поліції Австрії Маріо Хейль. – Новицький стверджував, що препарат може вилікувати рак, СНІД, променеву хворобу. Зараз вивчаємо матеріали і не можемо назвати точні цифри. Йдеться про сотні потерпілих в Австрії і тисячі у світі. Збитки становлять близько 5 мільйонів євро».

Про «Україн» в Україні раніше активно писали в газетах, повідомляли на телебаченні. Але після затримання розробника «ліків», з 2012 року і до сьогодні, про цю історію майже нічого не повідомлялося.

Сам обвинувачений Василь Новицький, який з 1974 року живе в Австрії, своєї провини не визнає. Каже, що суд скоротив термін ув’язнення до дев’яти місяців, відлік яких ще не почався, оскільки не завершені всі судові процедури. Судове переслідування фармаколог називає мотивованим конкурентами, оскільки нібито через ефективність його препарату надавачі послуг хіміотерапії почали втрачати прибутки.

«Главком» зв’язався із Василем Новицьким, який розповів свою версію скандалу навколо нього.

Вас засудили до трьох років ув’язнення, звинувативши у шахрайстві та розповсюдженні неліцензованих у Австрії ліків. Провину визнаєте?

(Сміється.) Звісно, що ні. Вирок замінили, до речі, на дев’ять місяців, але це не має значення. Якби дали навіть один день, я б усе одно протестував. Все тому, що я жодного злочину не скоїв.

Вирок винесли, проте вас не заарештували. Чому?

Рішення ще не винесли, його тільки оголосили. Можливо, рішення винесуть упродовж місяця чи двох. Вони часто діють таким чином… Австрійський уряд скоїв дуже великий злочин. Бо це перший у світі препарат, який нищить ракові, а не здорові клітини. Він є зареєстрованим в Австрії до клінічних досліджень.

У 1976 році, коли я подав документи на реєстрацію, діяв закон від 1947 року, який говорив про те, що якщо ви робите нові ліки на базі двох зареєстрованих і вони мають терапевтичну перевагу, реєстрація відбувається автоматично. Перевага мого препарату в тому, що він має селективну дію, забиває ракові, а не здорові клітини. Ані «Тіотепа» (протипухлинний, цитостатичний, імунодепресивний, алкілуючий препарат. – «Главком»), ані алкалоїди (група азотомістких органічних сполук) чистотілу, які зареєстровані (як такі, які використовуються в лікуванні раку), цієї дії не мають… У 1992 році я представив міністерству (міністерству охорони здоров’я і охорони довкілля Австрії) історії з більш як 400 хвороб людей, яких відправили додому вмирати. Частина з тих людей прожила більше 10 років після лікування… Тоді було проведено клінічні дослідження і надано міністерству. Так от, результат ефективності у тієї групи людей, які використовували «Україн», – 78,6%. А у тієї групи, якій застосували «хімію», «Тіотепу», ефективність становила 33,3%.

Попри це ліцензію на лікування, на продаж ваш препарат так і не отримав ані в Австрії, ані в Україні?

Закон дозволяє ті ліки, які не мають ліцензії, виписувати хворим. Саме на підставі цього були представлені міністерству 400 історій хвороб, частина людей з цих історій, як я вже казав, прожила після лікування більше 10 років.

Чи свідчили під час суду на ваш захист люди, котрим, як ви кажете, ці ліки допомогли? Як реагував суд на аргументи цих людей?

Суддя не дав можливості, щоб вони говорили, хоча таких людей дуже багато. Дехто демонстрував фотографії, на яких були докази дії ліків. Мій адвокат відправив скаргу до Європейського суду з прав людини (на рішення суду).

Серед людей, яким ви допомогли, є відомі персони в Україні чи Австрії?

Найвідомішою людиною, якій я допомагав, був Папа Іван Павло II. У нього був рак простати, йому хотіли робити операцію. Його знайомі професори, котрі із цими ліками в Польщі працювали, порадили взяти мої ліки. Він узяв і після лікування прожив 25 років…

У 2011 році до нас прийшли працівники міністерства охорони здоров’я з тим, щоб нібито переглянути, в яких умовах перебуває лабораторія тощо. Але без будь-якого рішення забрали всі ліки. Мовляв, це зробили тому, що в Україні знято реєстрацію мого препарату (дивується, мовляв, до чого тут Україна. – «Главком»). Але її не було в той день знято, коли до нас прийшли. Її зняли пізніше.

Скільком людям ви допомогли вашим препаратом «Україн»?

Багатьом. Складно підрахувати ще й тому, що тим, хто не мав грошей, я безплатно давав ці ліки.

Представник поліції Маріо Хейль каже про сотні потерпілих, які скаржилися на неефективність ліків. Ви знали про такі скарги? Як реагували?

Ні. Суддя запросила декількох людей, які нібито постраждали. Але жоден з тих, кому начебто не допомогло, не прийшов. Розумієте, до мене приходили люди, у яких були вичерпані всі можливості, аби їм допомогти. Якщо вдавалося покращити стан життя, або продовжити його, це було позитивом. А частина з тих, хто звертався, прожила після лікування понад 10 років. Цьому є документальне підтвердження. До того ж немає у світі ліків, які б кожному допомагали. Я з такою своєю історією не єдиний. Є такий професор Олег Горникевич (канадський медик українського походження). Він першим винайшов протеїн дофамін (нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і не відчувати біль, також нейромедіатор відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м’язову активність), його висунули на здобуття Нобелівської премії. Але 250 науковців світу написали протест проти вручення йому цієї премії.

Провiдний науковець Унiверситету Преторiї Еннi Панцер, якій ви надсилали «Україн» на дослідження, висловлювала радість з приводу вашого затримання. Отже, експерти теж не підтверджують те, що «Україн» – ефективний препарат, поділяючи думку сторони обвинувачення?

Вона (Енні Панцер) зробила дуже цінну роботу – відкрила механізм діючого препарату. У США був науковий конгрес, де я також був присутнім. Після того як вона зробила доповідь, до неї підійшли якісь люди і після розмови з ними вона змінила свою думку (про дію препарату «Україн»). Але я маю її статті, вона дуже глибоко дослідила, показала, як саме діє механізм цих ліків, на який елемент ракових клітин він діє.

Обвинувачення називає суму збитків у 5 мільйонів євро. Їх треба компенсувати?

В чому ці збитки полягають, де вони є? Вибачте, препарат був і є зареєстрованим в Австрії. Кожен лікар міг його виписувати, тільки сповіщаючи міністерство про це. І лікарі виписували, бо вживання препарату давало дуже добрі результати.

Ви співпрацювали зі «Свободою» Олега Тягнибока в постачанні свого препарату до України. Ця співпраця триває й досі?

Ну, як співпрацювали… Деякі люди брали ліки, він (Олег Тягнибок) сам лікар. Мій препарат дуже добре діє на дітей. Маю документовані випадки, фотографії, які показують, як він допоміг дітям. Лікар Тягнибок попросив мене тоді допомогти організувати в Україні клінічні студії. Я погодився. І після того почалася акція нищення, йому не дали це зробити. Це було 2011 року. Знаєте, розкажу вам ще про один випадок. Один чоловік розповів мені про хворобу його дружини. Їй було 30 років. Я дав ліки – жінка прожила ще три роки. Потім написав схвально про ці ліки, про допомогу. А за деякий час заявив, що ліки їм не допомогли. Але ж я маю його попередній лист, в якому він зовсім по-іншому говорив. Це доказ того, як фальсифікували мою справу.

Чи зараз виробляєте «Україн»?

Ні. У мене забрали 268 тисяч ампул. Чому це зробили? Тому що зростали у всьому світі докази дії цих ліків – в Америці, в Австралії, в Європі.

Ви є громадянином Австрії. Коли саме переїхали до цієї країни, чому?

У 1976 році я переїхав до Австрії з СРСР, відтоді займаюся своєю науковою справою. Знаєте, як було у СРСР? Таке саме тепер в Австрії! Ви – ворог народу, шпигун тощо. За кілька років після переїзду отримав громадянство. Влаштувався працювати до університету, щоб мати можливість написати докторську роботу, науково працювати, мати доступ до лабораторії, приладів тощо… Ви подивіться, у світі «хімією» (хіміотерапією) заробляють мільярди євро, а результати – виживає після такої терапії лише 2% пацієнтів.

Вас із Україною щось пов’язує?

У мене в Україні живуть дві сестри. Брати померли. Їхні діти також живуть в Україні.

Суд Австрії дозволив екстрадицію бізнесмена Дмитра Фірташа в США. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив журналіст Сергій Щербина. “Суд задовольнив скаргу і вирішив, що екстрадиція Фірташа в США допустима”, – написав він.

Журналіст також додав, що, за словами судді, остаточне рішення про екстрадицію Фірташа прийме федеральний міністр юстиції Австрії.

Крім того, журналіст видання Time Саймон Шустер повідомив, що суддя, який виніс рішення про екстрадицію Фірташа, пояснив, що Австрія прийняла таке рішення у відповідності з домовленостями з США.

“Австрія зобов’язана відповідно до договорів з США видати Фірташа, незалежно від його провини і місця здійснення передбачуваних злочинів”, – пояснив суддя.

Зазначимо, у США йому загрожує 50 років в’язниці і повна конфіскація майна.

Vienna judge says Austria obligated under agreements with US to extradite #Firtash regardless of his guilt or location of alleged crimes

— Simon Shuster (@shustry) 21 февраля 2017 г.

В Україні, зокрема, Головне слідче управління Національної поліції підозрює Фірташа в заволодінні коштами Національного банку України в особливо великому розмірі. Дане правопорушення кваліфікується за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (“Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”).

Та вже восени на чільні місця в обох списках може вийти Австрія.

В жовтні тут відбудеться повторний другий тур виборів президента.

У травні вибори ледь не виграв ультраправий Норберт Гофер, який не приховує проросійських поглядів. Він поступився супернику з мізерною різницею у 31 тисячу голосів. Гофер спершу навіть визнав поразку, але згодом домігся скасування результатів через суто процедурні порушення.

Останні опитування пророкують йому впевнену перемогу на нових виборах…

Що змінить для України проросійський глава держави у потужній країні ЄС? Як сталося, що в Австрії ультраправі здобули таку популярність? Про це та інше “Європейська правда” поспілкувалася з послом України в Австрії Олександром Щербою.

“Абстрактна Росія” в розумінні багатьох австрійців
підходить на роль альтернативи ЄС”

– Отже, ми разом з усім світом чекаємо на обрання Гофера президентом?

– Не знаю, чи світ дуже цього чекає, але така ймовірність є і з нею треба рахуватись. Останні опитування дають 52% Гоферу, 48% Ван дер Беллену.

Звичайно, різниця в 4% – це статистична похибка. Але якби я був Ван дер Белленом, то, мабуть, тривожився би, оскільки виграшна для Гофера тематика зараз стає дедалі актуальнішою. Йдеться про настрої проти біженців.

– Як взагалі могло статися, що ми нині говоримо про реванш ультраправих в країні, яка вже має досвід їх перебування при владі, і досвід не дуже успішний?

– Це питання ставлять собі дуже багато людей в Австрії. Але процеси, схожі до австрійських, зараз відбуваються практично в усіх європейських країнах. Ми говоримо про феномен нового європейського цинізму. Не австрійського, а європейського.

Звісно, виборці не вважають себе циніками. Вони вважають себе прагматиками.

На практиці це означає скептичне ставлення до Європейського Союзу і до всього, що пов’язано з ЄС. Це означає нівелювання такої європейської цінності, як солідарність.

В Австрії деякі партії дивляться на зовнішню політику суто крізь призму своїх внутрішніх інтересів. Виборцям це представляють як прагматизм, а насправді це – дуже радикальний відхід від ідеології єдності, яка домінувала в Європі останні 20 років.

– “Партія свободи” і Гофер – вони є проросійськими чи ні?

– Так, наразі можна так сказати.

– Але якщо їхні виборці є прагматиками, їх має цікавити не Росія, а власна кишеня.

–  В мене великі сумніви, чи це насправді прагматизм.

Проблема в тому, що в суспільстві існують дві сильні течії.  Перша – це євроскепсис, друга – це антиамериканізм. І одна, і друга потребують певної альтернативи, і абстрактна Росія підходить, в їхньому розумінні, на роль такої альтернативи. Звісно, люди, які це сповідують, переважно не знають реальної Росії, але вони бачать в ній силу, яка кинула виклик в обличчя “світовому порядку”.

На мій погляд, це не пасує під слово прагматизм, яке вживають щодо себе прихильники цих течій. Це швидше якась похмура ілюзія, в яку деякі люди впали. Це не може бути надовго. Але для нас час саме зараз не дуже сприятливий.

– Чи реально, що нова Австрія в разі перемоги ультраправих заблокує санкції і оголосить про визнання анексії Криму, як зараз це лунає у заявах Гофера?

– Я не думаю, що це станеться. “Партія Свободи” – праворадикальна, але в майбутньому вони бачать себе центристами. І вже зараз відбувається дрейф від радикальних заяв, які Гофер робив на початку кампанії.

Нині він набагато обережніше висловлюється і щодо Росії, і щодо Криму.

Це буде відбуватися і надалі.

На щастя, пряму підтримку дій РФ в Криму в Австрії все ж вважають екстремальним підходом. А екстремальні погляди, як на мене, в австрійській владі не приживуться, хто б не уособлював цю владу.

“Джерела пропаганди – австрійські ЗМІ, а не російські”

– Наскільки серйозним є вплив санкцій та контрсанкцій на економіку Австрії?

– Це двовимірне питання. З одного боку, є дуже багато людей, які дійсно сильно постраждали від скорочення торгівлі з РФ – насамперед дрібні виробники в сільському господарстві. І саме через те, що вони дрібні, цих людей – багато. Тому вони як виборча група тиснуть на відповідні об’єднання та лобістські групи, а ці об’єднання тиснуть на партії.

Проте якщо об’єктивно проаналізувати втрати Австрії на російському напрямі, картина не така однозначна. Я весь час наводжу приклад: втрати Австрії в торгівлі з РФ точно такі, як втрати Китаю в торгівлі з РФ або втрати Південної Кореї. Хоча там санкцій немає!

Суть в іншому: просто нереформована російська економіка переживає не найкращі часи.

Австрійці це пояснення не дуже добре сприймають, вони вважають, що падіння в торгівлі з Росією почалося до економічної кризи в цій країні. Можливо, вони дещо праві. Але хай там як, ми також не повинні забувати про те, що

2015 рік був для австрійської зовнішньої торгівлі найкращим роком в історії країни.

Так, є втрати на російському напрямі, але вони компенсуються здобутками на зростаючих ринках. Про це ви не дуже часто почуєте в Австрії, але це правда.

Тобто загалом, попри скарги, австрійська торгівля почувається непогано.

– Наскільки серйозно на проросійські настрої впливає пропаганда?

– Російська пропаганда впливає. Але, за моїм сприйняттям, вона не стільки формує, скільки цементує проросійські настрої. Коли я прибув до Австрії, вони вже там були. Мені (і не тільки мені) важко пояснити, звідки вони взялися. Джерелами ж пропаганди є в першу чергу місцеві, австрійські ЗМІ, а не російські. Почасти йдеться про щиру проросійську позицію; почасти ця проросійськість стимулюється, скажімо так, певними корпоративними інтересами.

– А як щодо Russia Today і так далі? Вони взагалі мають вплив?

– Як я вже сказав, Russia Today, Sputnik International, а також маргінальні листки, які фінансуються не без участі Росії – всі вони швидше підтримують дух серед тих людей, які вже приєднались до проросійського вектора. Але я не бачу тієї небезпеки, про яку часто йдеться – не вони формують цей вектор. Вектор формується через національні ЗМІ та лобістські групи.

“Якщо це – не історія успіху, то я не знаю, що є історією успіху”

– Ви згадали про міграційну загрозу, яка підживлює популярність ультраправих в Австрії. Вона хоч якось асоціюється з Україною?

– Такої асоціації загалом немає. Лише часом вона звучить від тих, хто не любить Україну, мовляв, “ну давайте ще зараз і Україну нам на голову”.

Але в широкому суспільстві негативу немає. В Австрії немає української мафії, української організованої злочинності, немає проблеми масової міграції з України. Тобто ні на політичному, ні на суспільному рівні немає фактів, які б підтверджували, що Україна є небезпекою.

Це великий плюс для нас. У нас насправді свідомі, відповідальні співгромадяни. Мені за українців в Австрії не соромно.

Під час демонстрації українців біля штаб-квартири ОБСЄ у Відні. Фото – Ігор Дзюбенко

– Водночас є стереотип, що Австрія – це місце, куди український не найбільш чесний бізнес хоче вивести активи.

– Так, і не тільки з України, і з Росії, з багатьох країн.

Австрія – це країна, де взагалі дуже комфортно робити бізнес, і вони цим пишаються. І, мабуть, є багато людей, хто цим зловживав.

Але останнім часом зловживати стало набагато і набагато складніше. Нині запроваджені нові правила в австрійських банках – це почалося після Panama papers. І якщо ти не довів, що твої гроші зароблені чесно, їх буде все важче розмістити в австрійських банках. Це – нова ситуація, що виникла в останні місяці, і я думаю, що

багато наших українських багатіїв зараз чухають собі потилицю щодо того, що з цим робити.

– А як щодо реального бізнесу? Наші експортери виходять на австрійський ринок?

– Виходять, і є потужні проекти. Приклад – авіаційне машинобудування.

Австрійська корпорація Diamond, один із найбільших у світі виробників малих літаків, уклала контракт з “Мотор-Січчю” і нині серійно закуповує у нас мотори. Причому вони наполягли, що це має бути саме “Мотор-Січ”, тому що це якість і надійність.

Але якщо говорити про загальну картину товарообігу між Україною і Австрією, то 2015 рік був дуже поганий. Цього року, сподіваюсь, падіння не буде. Австрійці набагато більше стали продавати в Україну; тепер моє завдання, щоб українці більше продавали в Австрію.

Ми започаткували такий формат – українські торговельні ярмарки у Відні. Це “тематичний ярмарок”, на який приходить дуже обмежена кількість людей – так звані “байєри”, які відповідають за закупку товарів в австрійських мережах.

У травні ми провели таку подію для українських харчовиків. Нічого зайвого, ніякої помпи, ніяких дівчат з хлібом-сіллю, ніяких випадкових перехожих, тільки продавець і покупець. Все було дуже позитивно. На жаль, ще не маємо того впливу на товарообіг, на який ми сподіваємося, але тенденції позитивні.

– Що є перепоною для торгівлі?

– Наша репутація. В України погана репутація, і це, на жаль, факт.

Репутація України гірша, ніж Україна є насправді.

Ми просуваємо український експорт не з нуля, а з мінусу, оскільки мінус – це те зруйноване ім’я, яке ми маємо. Воно руйнувалося не одне десятиріччя.

І нині нам доводиться пояснювати, що в Україні все не так погано, що до нас можна приїхати, ще й з родиною, чесно заробити гроші.

В березні я запросив до Відня засновника корпорації “Чумак”, шведа Йохана Бодена, який розповів, як вони з другом наприкінці 1990-х років двадцятирічними юнаками приїхали в Україну. Розповів, як у нас, попри все, можна стати “кетчуповим королем” і зробити так, щоб до тебе в маленьку Каховку приїхав шведський король і відкрив генеральне консульство, в тому числі на знак визнання твоїх досягнень.

Якщо це – не історія успіху, то я не знаю, що є історією успіху. І про ці історії успіху я намагаюсь говорити.

– А що саме настільки зіпсувало нашу репутацію?

– Україною дуже часто зачаровувалися і розчаровувалися.

В 1990-х, коли ми тільки стали незалежними, австрійці дуже вірили в Україну. Не стільки в Росії, скільки в Україні австрійці бачили майбутнє. Дуже багато бізнесменів тоді прийшли до нас і обпалилися.

В 2000-х роках була друга хвиля, хтось зміг створити бізнес, навіть дуже успішний, приміром, компанія Agrana, яка виробляє біосоки. Але знову – дуже багато людей обпеклися.

Є відомий австрійський міліонер Ганс Цегетмайер, це IMMOFINANZ Group, який був на дискусії зі мною і пояснював всім у моїй присутності, що в Україну йти не можна. Він розповідав, як прийшов до нас в 2011-12 роках і в нього ледь не забрали бізнес, вимагали хабарі і так далі. До речі, згодом я з’ясував, що один із тих людей, які його ображали, після революції втік і зараз живе у Відні із родиною.

І цей негативний імідж нам необхідно змінювати.

“Слово “цінності” для багатьох європейців
втратило свою магію”

– Що думають, що знають про Україну пересічні австрійці?

– На жаль, навіть наші сусіди, найближчі держави, знають про Україну вкрай мало.

Ми звикли говорити про велику роль спільної історії – того, що частина України колись була в Австро-Угорщині.

Але на практиці це не такий великий чинник. Насправді австрійці дуже мало знають про Україну.

Що робити, аби цьому протидіяти? Йти в народ, де тільки можливо.

Після лекції в Університеті Зальцбурга. Фото з сайту посольства

– Які аргументи працюють? Згадка про Революцію гідності має вплив?

– За моїм відчуттям – ні. Зараз погані часи для революцій і взагалі для ідеалізму в Європі. Тому ті аргументи, які для нас абсолютно логічні, не працюють так, як хотілось би.

Наприклад, теза “сьогодні ми потрапили під агресію, а завтра будете ви” – не сприймається.

– Чому?

– Тому що австрійці чітко знають, що “завтра вони не будуть”. Є таке переконання, є таке розуміння.

Аргументи, які ми звикли наводити, не є хибними, вони правильні. Але треба бути готовими, що у відповідь ти побачиш порожні очі.

Ще приклад: “Ми воюємо за ваші цінності”… Це не працює взагалі!

 Слово “цінності” для багатьох європейців втратило свою магію.

Але є те, що працює дуже добре. Зокрема, ми маємо доносити до них неймовірний вимір трагедії, яка відбувається в Україні. Людський вимір. Треба виривати їх з європейської комфортної реальності і переносити хоча б подумки в той світ, в якому опинилися українці на сході. Це спрацьовує.

Австрійці не глухі до людських страждань.

Більш-менш працює згадка про те, що Росія порушила всі можливі і неможливі договори, обіцянки і норми міжнародного права. Працює аргумент про реформи – коли ти показуєш, що в Україні змінилося, де в реформах є прогрес, де менше прогресу. Потрібні факти, цифри.

– Чи є в Австрії готовність підтримати Україну?

–  Є величезне бажання допомогти Україні, але бажано так, щоб не зіпсувати відносини з Росією.

І другий момент: це бажання допомогти – трошки абстрактне. Коли доходить до конкретики, часто з’являються питання…

Але, звісно, приклади бувають різні. Є такі активісти, перед якими я просто хочу зняти капелюха. Є організації, які останні 20 років неймовірно допомагають Україні.

Наприклад, гуманітарна організація Global2000 вже тридцять років допомагає Україні в подоланні наслідків Чорнобиля. Зараз увесь центр Відня увішаний плакатами з креативною ідеєю: або допоможи чорнобильським дітям, які проходять хіміотерапію і втрачають волосся, або сам зголи своє волосся. Так от, Відень увішаний плакатами з фото активістів, у яких виголена половина голови. “Shave or Pay”.

І те саме стосується подій на Донбасі. Коли пояснюєш рівень людських страждань, кожен готовий допомогти.

Я днями був у міністерстві економіки Австрії, зустрічався із заступницею міністра Бернадетт Гірлінгер, і вона раптом мені каже: “Давайте я запрошу діточок з України на місяць у свою сім’ю, нехай вони в мене поживуть”. Це – заступник міністра. І додає: ще я переконаю кількох своїх підлеглих те саме зробити.

Або прийшов до мене якось лікар і каже: “Я і мої друзі підготували гуманітарний вантаж для України”. В тому вантажі все – від бинтів до медичного обладнання. Повна фура. Я сиджу і стримуюсь, щоб не встати і не обійняти цю людину. Тобто іноді австрійці виявляють таку міру співчуття, якої просто не чекаєш. А іноді… А іноді інакше.

Інтерв’ю взяв:

Сергій Сидоренко, 
редактор “Європейської правди”

Міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц вважає, що Євросоюзу вже час шукати точки дотику з Москвою. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на Reuters.

Голова дипвідомства заявив, що санкції потрібно скасовувати за кожен зроблений крок щодо реалізації Мінських домовленостей.

“Я переконаний, що ми повинні поступово дійти до того, що за виконання кожного пункту мінського протоколу, за кожен крок у цьому напрямку, будуть поступово зніматися санкції”, — зазначив Курц.

Він також наголосив, що такі дії стануть потужним сигналом ослаблення напруженості. Як зауважив Курц, така позиція буде узгоджена Євросоюзом у середньостроковій перспективі.

Зазначимо, що питання про продовження санкцій проти Росії лідери країн-членів Євросоюзу розглянуть 1 липня на засіданні Європейської ради.

Нагадаємо, 17 червня Рада Європейського Союзу продовжила санкції проти окупованого Криму ще на рік. Санкційні обмеження передбачають заборону на імпорт до ЄС товарів з Криму і Севастополя, інвестиції у Крим чи Севастополь, туристичні послуги у Криму та Севастополі.