Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак офіційно відмовився від наукового ступеня доктора технічних наук.

Про це він повідомив у Telegram.

Бабак нагадав слова українського філософа Володимира Єрмоленка про те, що “в суспільстві панує лицемірство, марнославство, прагнення вивищитися над іншими”.

“Це як ярмарок марнославства, де мета – не стати кращим, а пересвідчитися, що мене вважають кращим за інших. Так і у нас: формалізовані наукові ступені часто є «необхідним аксесуаром» і не відображають внутрішньої суті науковця. Науковця, в першу чергу, визначають якість, цитованість наукових праць та впроваджені наукові розробки, а не формалізований диплом. Формування нової культури в суспільстві варто починати з відмови від старої. Це стосується і питань академічної доброчесності”, – написав він.

Бабак розповів, що місяць тому віддав на перевірку текст своєї докторської дисертації. Декілька експертиз показали, що там є часткові збіги тексту з іншими роботами.

“Хоча їх всі можна пояснити, формально це є порушенням. А через те, що наша задача – сформувати нову культуру академічної доброчесності, будемо відмовлятися від старої. І потрібно починати з себе. Тому вчора я офіційно відмовився від наукового ступеню доктора технічних наук”, – зазначив голова парламентського комітету.

“Наступний крок – закон «Про академічну доброчесність», який зараз на стадії обговорення і доопрацювання.

Спільними зусиллями очистимось і в цій сфері”, – додав Бабак.

Нагадаємо, сьогодні уряд затвердив механізм добровільної відмови від наукового ступеня. Першим його випробував міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Лісового призначили міністром освіти і науки в березні цього року. Він очолив міністерство після Сергія Шкарлета, призначеного міністром мінімальною кількістю голосів у грудні 2020-го. Протести через Шкарлета почалися ще до його призначення – через скандал із плагіатом. У червні 2020, коли він був лише претендентом, на сайті помилок і фальсифікації в наукових дослідженнях опублікували інформацію про плагіат у монографії в співавторстві ректора Чернігівського НТУ і кандидата в міністри освіти Сергія Шкарлета.

Не минуло й доби після того, як міністро став Лісовий, зʼявилась інформація щодо можливого плагіату в його кандидатській. Лісовий заяив, що подав дисертацію на перевірку до Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти, а в разі виявлення порушень – відмовиться від наукового ступеня.

У інтервʼю LB.ua Лісовий розповідав, що саме МОН хоче змінити, аби сформувати нову культуру доброчесності.

Про це під час пресбрифінгу 5 квітня розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, інформує 24 Канал.

Бабак зробив важливу заяву про освітні втрати та ДПА
Бабак наголосив, що, на жаль, змушений констатувати, що в Україні централізованої та ефективної системи зрізу освітніх втрат чи досягнень, в принципі, майже не існує.

За словами нардепа, ЗНО чи НМТ не можна вважати системою освітньої аналітики або оцінки освітніх досягнень, адже це механізм для вступу в університети, а не механізм, який тестує знання на виході зі школи.

Тому один із законопроєктів, який зареєстрував наш Комітет, і на найближчому засіданні Верховної ради очікуємо розгляд, це законопроєкт про повернення державної підсумкової атестації. Вона могла б стати одним із елементів цієї системи загальнонаціонального оцінювання знань,
– розповів глава освітнього комітету.

Наразі, уточнив він, в Україні користуються даними міжнародних досліджень, яке проводить OISD. Зокрема, тесту PISA, який раз на 4 роки здійснює зріз знань або оцінку знань 15-річних учнів.

Останнє дослідження, уточнив Бабак, відбулося у жовтні 2022 року. У жовтні 2023 році в Україні очікують на детальний аналіз та результати.

Також нардеп додав, що питання освітніх втрат в Україні обговорюватимуть на засіданні профільного комітету Ради.

Лісовий назвав найбільшу проблему української освіти
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий назвав найбільшу проблему української освіти.
Він вважає, що такою є формування толерантності до корупції у процесі навчання.
Лісовий наголосив, що постійно звертатиме увагу на те, що в освіті найбільшою проблемою є формування толерантності до корупції в процесі навчання. Особливо у вищій освіті.
Міністр також акцентував, що у цьому контексті варто говорити про побутову корупцію у вищій освіті, про управління майном у вишах і про органи сертифікації та ліцензування.

На біологічної станції Харківського національного університету ім. В. Каразіна розбудили бабака Тимка ІІІ, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Коли бабака розбудили, то він не побачив своєї тіні, а це значить, що весна настане пізня.

Співробітниця університету Надія Токарська пояснила, що в березні нас чекають заморозки. Тепла і сонячна погода прийде у квітні.

У 2019 Тимко IIІ змінив на посту провісника свого батька – Тимка II.

Як відомо, на біостанції ХНУ День бабака відзначають з 2004 року. Тимко II передбачав погоду 7 разів, після чого пішов на заслужений відпочинок. У 2017 році, крім приходу весни через 6 тижнів, він передбачив також, що Євросоюз надасть Україні безвізовий режим в тому ж році.

До цього прогнозами займався його попередник Тимко I, якого проводили на заслужену пенсію за віком.

https://www.facebook.com/ua.kharkiv.nstu/videos/1707006652734843/

Тимко не хотів залишати своєї нори, його силою звідти витягли назовні зоологи станції, повідомляє Укрінформ.

“За поведінкою бабака цього дня прийнято передбачати близькість весни. Судячи з нинішньої реакції Тимка, весна прийде не раніше, ніж через 6 тижнів, а в лютому ще будуть морози”, – прокоментував подію начальник біостанції, професор Віктор Токарський.

Також Тимко передбачив “безвіз” для України: спочатку побіг до таблички з написом “Отримання безвізу через невизначений час”, але потім двічі не оминув напису “Безвізовий режим у 2017 році”.

Бабак Тимко – нащадок Тимка Першого. Він почав передбачати погоду з 2 лютого 2012 року. Тоді ж він зробив прогноз стосовно чемпіонату Європи з футболу, що в фіналі зустрінуться Україна і Польща.

Крім того, на біостанції Харківського національного університету імені Каразіна хочуть увічнити образ бабака Тимка і встановити його скульптуру в Музеї природи університету або в парку імені Горького.

2 лютого святкують День бабака, традиційне американське свято, яке стало популярним у всьому світі.

Щороку 2 лютого у Панксатоні, що у Пенсільванії, з нірки випускають бабака, який згідно з повір’ям, повинен передбачити, коли почнеться весна.