Їх відправляють через волонтерів у найгарячіші точки фронту. Меню для військових розробили самі – усе натуральне, домашнє і приготоване з любов’ю, йдеться в ТСН.

Сотні вареників із картоплею та капустою всього за кілька годин – Москаленки із Нової Греблі за столом ліплять конвеєрними темпами.

Та не лише вареники, ще кілька видів м’ясних консервів, голубці, паштети та солодкі млинці. І все це готують разом із батьками шестеро дітей, п’ятеро із яких усиновлені. У Москаленків будинок сімейного типу.

Волонтерами стали усі, навіть найменші. «Наша сім’я допомагає солдатам, готуємо тушонки, паштети їм. Допомагаю чистити цибулю, моркву», – розповідає Назар.

Молодші – Назар, Влад та Арон чистять овочі для тушкованок, старші – Богдан та Мілана разом із мамою Марією вже готують консерви, або смажать млинці. Обв’язки у всіх розподілені.

Готову продукцію фасують, заморожують готують до відправки. «Голубчки відрами, 8 відер стоїть. Готові вареники, варимо, змащуємо, складаємо і в морозилку», – показує господиня.

Москаленки вже відправили 16 машин провізії на передову. «Зразу своє, що вдома було. М’ясо, переробляли те, що було. Кури люди несли. Громада у нас молодці, багато принесли. Ми вже купили чотири свині, телят, я вже не знаю скільки переробили», – розповідає родина.

Допомагають, кажуть, бо багато рідні на фронті, але не тільки через це. «В мене там брати, племінники, хтось їм допоможе, комусь ми. Зараз нема ваші-наші. Зараз усі наші», – твердить жінка.

Москаленки стали прикладом для громади. І тепер чи всі жителі Нової Греблі взялась допомагати. Сусіди несуть продукти, склали графік чергувань і стали готувати разом.

Домашні страви волонтери везуть до лінії фронту. Бійці передають Москаленкам вітання і не приховують, що чекають варенків і пиріжків саме з Нової Греблі. А волонтерська родина обіцяє готувати ще більше.

Четверо маленьких братиків можуть розлучити із батьком. Йдеться про родину українців, у яких у Польщі народилася четверня. Діти з’явилися на світ передчасно і досі перебувають в інкубаторах. Тим часом їхнього тата можуть депортувати через проблеми з документами на роботу.

Про це 8 жовтня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Вони не можуть надивитися на 4 своїх синів. Три близнюки однояйцеві, і один окремий. Адам, Алан, Кай – це близнюки, і Ной. Зізнаються, хоч про велику родину і мріяли, але й гадки не мали, що станеться це в одну мить.

“Це був шок, бо генетично ні в мене, ні в чоловіка в родині не було ні двійнят, ні трійнят, а тим більше – чотирьох”, – каже багатодітна мама Марина Кучер.

“Велика сім’я – це велика радість, коли я дізнався, що я за один раз буду багатодітним батьком, я був в невеликому шоці”, – каже багатодітний батько Олексій Кучер.

Пара перебралася до Польщі шість років тому. Оселилися у Вроцлаві, тут і одружилися. Марина – майстер манікюру, Олексій – працював на фірмі. За 4 роки після переїзду відкрив агенцію з працевлаштування і мав переоформити дозвіл на роботу. Але справа затягнулася.

“У мене були документи на перебування, я подав документи на дозвіл на роботу, я його чекаю, вже близько двох років, і досі не отримав”, – каже багатодітний батько Олексій Кучер.

Але згорнути бізнес не міг, адже він з Мариною і її сином від першого шлюбу винаймають квартиру. Тож заробітку лише дружини на життя не вистачало. А потім вона завагітніла. Перед самим народженням четверні в агентство прийшли прикордонники.

“Перевіряли всіх моїх працівників, мене і мого партнера. Мені видали депортацію за те, шо в мене не було такого виду документу”, – каже багатодітний батько Олексій Кучер.

А за кілька тижнів в Марини почалися передчасні пологи. Діти народилися на 8 місяці, тож їх лишили в інкубаторах, а маму виписали додому. Щоправда, дозволили щодня навідувати малюків.

“Я між цими боксами розриваюся, кожного хочу хоча б мізинчиком притулитися. Мамине серце дуже болить”, – каже багатодітна мама Марина Кучер.

Найбільше тепер переживає, аби родину не розлучили.

“Мій чоловік – найбільша підтримка та допомога і мені реально дуже страшно залишитися з дітьми без підтримки”, – каже багатодітна мама Марина Кучер.

На ситуацію родини вже звернула увагу місцева влада. Уповноважена мера Вроцлава у справах мігрантів просить воєводу втрутитися у справу.

“Я вітаю батьків та бажаю їм витривалості і сили. Сподіваюся, ми зможемо допомогти батькові уникнути загрози депортації”, – каже Уповноважена мера Вроцлава у справах мігрантів Ольга Хребор.

“Я подав документи до воєводства, щоб Олексій міг залишитися в Польщі на гуманітарних правах, така можливість надається з огляду на сімейний стан”, – каже адвокат Артур Желінський.

Щороку лише у Вроцлаві дозвіл на проживання та роботу просять шістдесят тисяч українців. Через таке навантаження, справи, які мали вирішитися за кілька місяців, розтягуються на роки. Аби допомогти родині ТСН звернулася з запитом до Міністерства закордонних справ, та відповіді наразі не отримала. Єдине, що втішає Олексія – через пандемію вимога залишити країну протягом 30 днів не діє. Тож він може лишатися з сім’єю принаймні до кінця карантину.

Українська родина, яку вважають найбагатодітнішою у Європі, поділилась несподіваною радістю. У щасливого подружжя з Рівненщини з’явився ще один малюк і він вісімнадцятий в сім’ї.

Родина Ковалевичів мешкає у селі Глинне. Чи не в кожній хаті цього села можна побачити багато дітей, народжуваність тут втричі більша, ніж будь-якому місці в Україні. Вся справа в тому, що люди глибоко релігійні, вони запевняють, що дітей дає Бог, і скільки дає, стільки має бути.

В середньому різниця у віці між дітьми Ковалевичів 2 роки. І нещодавно у них з’явилась ще Настуня.

43-річна мати Світлана пишається, що у неї така велика сім’я. Вона безмежно любить своїх чад. Спросоння може назвати дати їх народження, та, з якою вагою народився кожен з них.

“Ми звикли до того, що нас багато, і іншого життя просто не уявляємо. Якщо діти народжуються, значить, так завгодно Богу”, – говорить жінка.

На питання, як вдається прогодувати таку велику кількість дітей, мати відповідає, що їх годує переважно господарство. Мають 50 соток землі, вирощують худобу. В сезон збирають гриби та ягоди, які потім продають. Діти звісно ж з малечку привчені до роботи.

Зазвичай на обід такій родині потрібно в середньому 500-600 гривень. А по об’єму – це, наприклад, відрова каструля борщу та 200 вареників. Хліб печуть тричі в тиждень, його йде до десяти великих буханок на день.

Ця родина вважається найбільш багатодітною не лише в Україні, а й в Європі. Однак Ковалевичі не розуміють, чому до них прикута таку увагу з боку українців, адже те, скільки у них дітей, вважають нормальним явищем і вже звикли кожні півтора-два роки привозити із пологового будинку малюка.